Дослідено особливості організації безпеки інформаційних ресурсів на базі технології аналізу та моніторингу мережних вторгнень. Наведено класифікацію мережних атак з урахуванням мережних ознак. Описано технологію аналізу мережних вторгнень у розподілених інформаційних системах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.435.2-59

Рубрики:

Пухлини жовчного міхура і жовчовивідних шляхів

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р625.960.68-58

Рубрики:

Попереково-крижові радикуліти і радикулоневрити

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.6

Рубрики:

Хвороби підшлункової залози

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты лечения дисциркуляторной энцефалопатии, развившейся на фоне артериальной гипертензии, актовегином в сочетании с каптоприлом у 56-ти больных. Получен положительный эффект, что подтверждено клинически и коррелирует с показателями дополнительных методов исследования. Результаты лечения позволяют рекомендовать актовегин и каптоприл для широкого использования в практической медицине у данной категории больных.

Приведены результаты 86-ти клинических наблюдений кистозной опухоли поджелудочной железы (ПЖ). Обоснована целесообразность проведения после операции патоморфологического исследования материала в связи с высокой степенью полиморфизма кистозных образований ПЖ и низкой информативностью до- и интраоперационных исследований.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.436-3

Рубрики:

Пухлини підшлункової залози

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

С помощью холтеровского мониторинга артериального давления и вариабельности сердечного цикла обследовано 93 больных дисциркуляторной энцефалопатией, развившейся на фоне артериальной гипертензии. Показаны значительный положительный эффект при лечении больных с использованием лазеро- и акупунктуры по сравнению с традиционной терапией и целесообразность использования холтеровского мониторинга.

Представлены результаты выборочного анализа данных обследования и оперативного лечения больных с клиническим диагнозом кистозного новообразования поджелудочной железы (ПЖ) за 10 лет. Рассмотрены причины диагностических и тактических ошибок. Определены объем необходимых методов инструментальной и лабораторной диагностики, показания к оперативному лечению, объем которого зависит от морфологической характеристики опухоли. Наличие серозной цистаденомы предполагает удаление опухоли или экономную резекцию ПЖ; при наличии муцинозной опухоли показано осуществление расширенной резекции органа.

Изучены особенности морфогенеза кистозной опухоли поджелудочной железы (ПЖ). Подтверждена возможность и вероятность соединения полости муцинозной кистозной опухоли и протока ПЖ с его вторичной муцинозной дилатацией, что является причиной возникновения осложнений, в частности, острого панкреатита. При выборе хирургической тактики при наличии муцинозной кистозной опухоли следует учитывать вероятность образования внутрипротоковых очагов малигнизации, в связи с чем необходимо осуществлять расширенную резекцию ПЖ с проведением адъювантной химиотерапии и послеоперационного серологического контроля.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р625.950.68-5 + Р625.960.68-5

Рубрики:

Радикуліти, радикулоневрити, плексити шийних і грудних нервів

Попереково-крижові радикуліти і радикулоневрити

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено ретро- и проспективное исследование результатов диагностики и лечения 6 пациентов с внутрипротоковыми папиллярно-муцинозными опухолями (ВПМО). У 2 больных диагностированы злокачественные ВПМО центрального типа, у 1 - ВПМО центрального типа без признаков малигнизации, у 2 - ВПМО бокового типа без признаков малигнизации, у 1 - множественные малигнизированные ВПМО бокового типа. Основным методом инструментальной диагностики являлась магниторезонансная холангиопанкреатография, позволявшая определить связь опухоли с протоковой системой поджелудочной железы (ПЖ). Радикальная операция выполнена у 4 больных (у 3 - панкреатодуоденальная резекция, у 1 - субтотальная дистальная резекция ПЖ), у 2 - паллиативные операции. При наблюдении за радикально оперированными больными в сроки от 6 до 21 мес рецидив заболевания не выявлен.

Представлен опыт лечения 76 пациентов по поводу кистозных опухолей поджелудочной железы (ПЖ). Дооперационная диагностика данной патологии в настоящее время недостоверна и не позволяет определить злокачественность процесса. Разработана и обоснована лечебно-диагностическая тактика при кистозных опухолях ПЖ: наличие муцинозной кистозной или внутрипротоковой папиллярной муцинозной опухоли является абсолютным показанием к выполнению оперативного вмешательства в связи с невозможностью исключить злокачественный процесс; при наличии серозных кистозных опухолей показано либо наблюдение, либо оперативное вмешательство с максимальным сохранением паренхимы ПЖ.

Проведено обстеження та лікування 156-ти пацієнтів із гіпертонічною дисциркуляторною енцефалопатією І - ІІ стадії. За допомогою додаткових методів діагностики, у даних хворих встановлено яскраво виражені ознаки розладів мозкового кровотоку, регуляції вегетативного тонусу та енергетичного меридіанного дисбалансу. Показано найбільш ефективне та патогенетично обгрунтоване комплексне лікування даної патології із застосуванням рефлексотерапевтичних методів, зокрема, поєднання лазеропунктури та голкорефлексотерапії. Виявлено, що застосування акупунктурних методів діагностики (методу Накатані) забезпечує індивідуальний та гнучкий підхід у терапії.

У 93,0 % з хронічними гнійним сальпінгоофоритам (ХГС) відбувається порушення адренореактивності організму, яка характеризується зміненими сенситивністю глюкокортикоїдних рецепторів і рівнем кортизолу. Науково обгрунтовано необхідність оперативного лікування у таких хворих. Розроблено науково обгрунтований диференційний підхід до комплексного лікування жінок фертильного віку з ХГС, впровадження якого дозволило уникнути оперативного втручання у 7,0 % жінок з нормальною реактивністю організму до глюкокортикоїдїв і нестероїдних протизапальних препаратів у післяопераційному періоді з урахуванням адренореактивності організму, що дозволило знизити кількість випадків післяопераційних ускладнень в 7,5 раза, тривалість перебування на ліжку - в 1,5 раза та сприяло повному видужанню жінок. За випадків збереження матки та придатків з використанням запропонованого підходу уникнено рецидиви захворювання та відновлено фертильність у 3,2 раза частіше.

Розглянуто усно-історичний проект, який безпосередньо стосується процесу деоб'єктивізації соціальних агентів історії - процесу, що розпочався у східноєвропейських суспільствознавчих студіях із розпадом попереднього політичного ладу. Зокрема, ідеться про те, яким чином нещодавно реалізований проект "Усна історія деколективізації в Україні 1990-х pp. - селянський досвід" у ході визначення свого суб'єкта дослідження виокремлює ще одного активного агента української історії XX ст. - розколгоспненого селянина.

Поглиблено наукові уявлення щодо професійного зростання жінки-керівника в правоохоронних органах у контексті соціально-психологічних особливостей та характеристики його етапів, що збагачує наукові концепції соціальної психології. Увагу приділено дослідженню особистісних (оптимізм, розвинуте почуття власної гідності, незалежність, самостійність, сміливість, толерантність), психофізіологічних (емоційна гнучкість, лабільність, стресостійкість, швидкість реакції) та управлінських (відкритість досвіду, відповідальність, вміння впливати на підлеглих, організованість, схильність до лідерства) якостей жінки-керівника правоохоронних органів, від яких залежить її професійне зростання. Охарактеризовано етапи професійного зростання жінок-керівників у правоохоронних органах шляхом порівняльного аналізу спільних ознак і відмінностей наукових підходів до його структури та змісту. Розрито програму сприяння реалізації професійного зростання жінки-керівника в правоохоронних органах та експериментально доведено її ефективність.

Дослідження функції системного правого шлуночка (ПШ) після операції Сеннінга за допомогою ехокардіографічних методів є складним через незвичну форму та розташування цієї камери серця. Під час роботи проведено оцінку функції ПШ у пацієнтів після операції передсердного переключення (Сеннінга) за допомогою кількох методів неінвазивного обстеження. У віддаленому післяопераційному періоді обстежено 84 пацієнти віком від 11 місяців до 20,5 року (середній вік 8 р. 8 міс.). Віддалений період спостереження становив 10 років (від 6 міс. до 20,5 р.). За статистичного аналізу виявлено високий та середній рівень кореляції ехокардіографічних показників оцінки функції ПШ з даними, одержаними за МРТ. Запропоновані методи оцінки ПШ є інформативними і можуть бути рекомендовані до впровадження у широку клінічну практику.

Цель исследвания - проанализировать результаты собственного опыта лечения аритмий у детей весом менее 15 кг. В исследование был включен 61 последовательный пациент весом до 15 кг в возрасте от 1 суток до 4,5 лет. Дети находились на лечении в ГУ "НПМЦДКК М3 Украины" по поводу различных видов нарушений сердечного ритма. Срок наблюдения составил от 2 месяцев до 2 лет. В зависимости от полученного лечения все пациенты были разделены на три группы: медикаментозное лечение (37 больных - 60,7 %), катетерные вмешательства (7 больных - 11,5 %) и имплантация электрокардиостимулятора (ЭКС) - 17 (27,8 %) пациентов. В группе медикаментозного лечения у всех пациентов терапия оказалась эффективной. В группе катетерных вмешательств проведено одно электрофизиологическое исследование. У остальных пациентов выполнена катетерная деструкция, которая была эффективной. В третьей группе имплантировано 8 ЭКС с эндокардиальной стимуляцией, 5 - с эпикардиальной, у 4 пациентов произведена замена ЭКС. Осложнений при лечении не наблюдалось. Выводы: лечение аритмий у детей весом до 15 кг в специализированном центре достаточно эффективно и безопасно. Антиаритмическая терапия позволяет отсрочить необходимость проведения катетерной деструкции у маленьких детей.

Розглянуто ефективність традиційної системи професійного відбору працівників МВС. Запропоновано нові напрями досліджень за даного відбору. Розкрито значення професійного самовизначення абітурієнтів ВНЗ.

Рассмотрена эффективность традиционной системы профессионального отбора служащих органов внутренних дел. Предложены новые направления исследований при профессиональном отборе. Раскрыто значение профессионального самоопределения абитуриентов ВУЗ.

The article deals with the efficiency of traditional system of professional selection of serving law-enforcement bodies. The corresponding scientific literature on this problematics is analysed. New directions of researches are offered at professionalselection. Value of professional self-determination of entrants of the supreme is opened.