Проблема забезпечення якості при створенні та впровадженні на промислових підприємствах систем автоматичного управління і контролю особливу актуальність отримала у зв'язку з тенденцією переносу акценту з кількісних показників на якісні. Методика декомпозиції показників якості, що розглядається у статті, може використовуватися при проектуванні спеціального програмного забезпечення (СПЗ) реального часу з метою підвищення якості спеціального програмного забезпечення (СПЗ). Метою декомпозиції є розрахунок оптимальних значень показників якості для програмних компонент вузла з урахуванням його структури. У статті доведені математичні формули розрахунку.

Індекс рубрикатора НБУВ: В173.124 + У9(4УКР)210

Рубрики:

Теорія розкладів і планів

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69027 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассматриваются проблемы создания гибкой технологии проектирования, поддержки и развития информационно-управляющих систем. Предложена обобщенная модель проектирования и поддержки систем этого класса, подход к определению конструктивной логики представления процессов их функционирования. Описаны назначение и принципы функционирования основных компонентов интеллектуальной системы SmartBase, основы инструментальных средств реализации гибкой технологии.

Розглянуто проблеми надання здатності до адаптації інформаційно-керуючим системам для організаційно-технічних об'єктів управління. Проаналізовано особливості адаптивних технологій створення інформаційно-керуючих систем. Наведено відповідні методи інтелектуального аналізу даних та формальні системи, що можуть бути застосовані для реалізації адаптивних технологій. Запропоновано алгоритм динамічної класифікації об'єктів, який дозволяє перебудовувати ієрархію класів відповідно до проблеми, що вирішується. Виконано огляд технологічних і технічних аспектів реалізації адаптивної технології.

Розглядаються проблеми формалізації процесів функціонування інтелектуальних систем. Запропоновано формальну систему другого порядку для визначення конструкцій мови подання бізнес-процесів. Формальне визначення вивідності формул нижнього рівня формалізму в термінах верхнього рівня дозволяє управляти процесом виведення. Реалізація формалізму передбачає інтеграцію засобів логічного та об'єктно-орієнтованого програмування.

Розглянуто питання формалізації процесів розробки, підтримки та розвитку інтелектуальних інформаційно-керуючих систем для створення адаптивної технології реалізації даних процесів. Запропоновано формальну систему вищого (скінченного) порядку, що дозволяє перевизначення нових типів об'єктів у процесі функціонування системи. Розроблено процедуру виведення, яка інтегрує методи використання знань, аналогій та впорядковану лінійну m-резолюцію. Доведено повноту процедури виведення.

Розглянуто проблеми формалізації процесів взаємодії компонентів інтелектуальних систем для адаптивної технології створення інтелектуальних інформаційно-керуючих систем. Запропоновано формальну систему вищого (скінченного) порядку. Визначено декларативну та процедурну семантики та семантику в термінах моделей переходів для запропонованої системи. Формалізм дозволяє поєднати можливості інформаційної системи, вирішувача проблем та контролера станів на етапі реалізації планів у інтелектуальних системах.

Розглянуто проблеми формалізації процесів розробки, підтримки та розвитку інтелектуальних інформаційно-керуючих систем з метою створення адаптивної технології реалізації зазначених процесів. Проаналізовано базові оператори чистої об'єктно-орієнтованої мови програмування, яка забезпечує основу для автоматизованого проектування структурованих програм шляхом виведення засобами формальної системи. Окреслено можливі шляхи його розширення стандартними засобами гібридних об'єктно-орієнтованих мов. Викладено загальну концепцію проектування документальних мов інформаційного обслуговування.

Створено інформаційно-керуючі системи (ІКС) для організаційно-технічних об'єктів керування. Досліджено важливу науково-технічну проблему створення інтегрованих засобів автоматизації розробки, впровадження, експлуатації та розвитку ІКС. Запропоновано, досліджено та реалізовано концепцію адаптивної технології створення ІКС, яка охоплює всі процеси їх життєвого циклу, узагальнює можливості гнучких та мобільних технологій, доповнює їх комплексом моделей формалізації процесів, що підлягають комп'ютеризації, набором засобів інтелектуального аналізу даних, адаптації та інтеграції різноманітних механізмів розробки, функціонування та розвитку ІКС. Розроблено комплексну модель формалізації процесів комп'ютеризації, підхід до побудови квазі природно-мовного інтерфейсу, лінгвістичні та алгоритмічні засоби концептуального, логічного та фізичного проектування, підтримки функціонування та розвитку ІКС, а також комунікації. Запропоновану концепцію реалізовано у вигляді інструментальної системи, методичних, інструктивних та інших матеріалів.

Розглянуто проблеми автоматизованого проектування керуючих вбудованих систем. Запропоновано уніфікований багаторівневий підхід до проектування цих систем, основою якого є уявлення про перехід від специфікації того, що повинна робити вбудована система, до детального, на рівні реалізації, опису того, як вона це робить. Методи реалізації проектних робіт базуються на сучасних концепціях повторного використання програмно-апаратних компонентів, об'єктно-орієнтованих аналізу та проектування й інтелектуалізації. Особливістю запропонованого підходу є інтегрований комплекс мов описання системи на всіх рівнях її абстракції, автоматизація підтримки вбудованих систем на всіх етапах їх життєвого циклу, якнайширше застосування автоматичних методів реалізації відображень на базі моделей математичного програмування та штучного інтелекту.

Представлена возможность интеграции в рамках объектно-ориентированных технологий концептуального моделировани, а также автоматизации проектирования и программирования на основе логико-алгебраической формализации. Обоснована необходимость различия понятий типа и класса, а также работы с условиями принадлежности объекта типу. Показана возможность использования аппарата алгоритмических алгебр для формализации концепций объектно-ориентированных технологий. Описаны требования к логическим формализмам автоматизации программирования.

Рассмотрены проблемы алгоритмизации и разработки адаптивных технологий создания информационно-управляющих систем. Предложены комплекс взаимосвязанных алгоритмов мелкосерийного производства. Приведены концепция адаптивной технологии и поддерживающие ее реализацию модели, алгоритмы и средства.

Висвітлено проблему розробки природномовного інтерфейсу в автоматизованих системах керування. Запропоновано алгоритм аналізу текстової інформації, в якому моделюється розуміння людиною природномовних висловлювань. Подано концепцію та характеристику алгоритму, вказано напрямки подальшої роботи щодо обробки текстів на основі моделей розуміння.

Освещена проблема разработки естественноязыкового интерфейса в автоматизированных системах управления. Предложен алгоритм анализа текстовой информации, в котором моделируется человеческое понимание естественноязыковых выссказываний. Дана концепция и характеристика алгоритма, указаны направления дальнейшей работы в области обработки текстов на основе моделей понимания.

The subject of this paper is the problem of developing natural language interface in computer-aided management systems. An algorithm of written text analysis has been proposed which emulates human understanding of natural language utterances. We have introduced the concept and the description of the algorithm and also the directions for further work have been pointed out.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4Укр)011.2-324

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблему створення природномовного інтерфейсу як компонента АСУ. Надано стислий огляд існуючих методів вирішення та визначено тенденції сучасних досліджень. Як засіб ефективної обробки природної мови, що заснована на імітації розуміння, описано підхід до аналізу текстів, що дозволяє гнучкі переходи між різними моделями опису мови залежно від характеристик тексту, що аналізується. Також запропоновано метод пошуку оптимальної послідовності побудови моделей, що базується на нечіткій логіці.

Розглянуто проблему трансформаційних перетворень та синтезу алгоритмів на рівні класів алгоритмів. Доведено зводимість низки неінтерпретованих схем сортування. Встановлено узагальнений результат про можливість виконання трансформації на рівні класів алгоритмів. Результати мають практичне значення та знайшли застосування у ході реалізації компоненти автоматизованого проектування у складі сервера застосувань SmartBase.

Розглянуто моделі управління розподілом обмежених ресурсів в інформаційно-телекомунікаційній мережі. На підставі дворівневої моделі запропоновано багаторівневу модель розподілу ресурсів та спосіб переходу від багаторівневої моделі до дворівневої. Розглянуто обмеження багаторівневої моделі та запропоновано шляхи їх усунення.

Розглянуто проблеми створення системи управління (СУ) інформаційно-телекомунікаційною системою (ІТКС) корпоративної АСУ, яка призначена забезпечувати централізоване спільне функціонування всіх підсистем АСУ відповідно до заданого регламенту, вирішувати задачі управління розподіленими ресурсами, підвищення продуктивності роботи й ефективності управління інформаційними технологіями (ІТ) і телекомунікаційною мережею, управління персоналом ІТ-підрозділів, покращання якості ІТ послуг та ін. Розглянуто принципи функціонування, структуру та технологічні аспекти реалізації СУ ІТКС.

Розглянуто особливості реалізації застосувань на базі адаптивної технології SmartBase та метод виведення наслідків із множини нечітких правил. Запропоновано матричний метод для встановлення того, чи є певне твердження логічним наслідком системи нечітких тверджень і нечітких правил.

Розглянуто програмно-апаратний підхід для спрощення управління технічними системами з великою кількістю однотипних компонентів і некритичними за часом характеристиками. Запропоновано метод, який базується на використанні для управління звичайних персональних комп'ютерів і принципу регулювання по відхиленню, покладеного на формальну мову та механізми виведення клаузальної логіки. Застосування методу продемонстровано на прикладі систем управління теплицею.