Мета роботи: вивчити ефективність низькомолекулярного гепарину (НМГ) ("Клексан") у комплексі антитромботичної профілактики у вагітних із варикозною хворобою (ВХ) після кесаревого розтину. На підставі дослідження зроблено висновки, що вагітні з ВХ та оперативним розродженням складають групу ризику тромбоемболічних ускладнень, що вимагає застосування НМГ у комплексі профілактичних засобів. Використання НМГ ("Клексан") є ефективними у комплексі профілактики венозних тромбоемболічних ускладнень у породіль із ВХ. Враховуючи відсутність достовірної різниці під час дослідження стану системи гемостазу як у разі застосування нефракціонованого гепарину, так і "Клексану", доведено,що перевагою останнього є зручність його у застосуванні, відсутність необхідності підбору дози та постійного лабораторного контролю.

Изучено состояние фетоплацентарного комплекса (ФПК) у беременных с варикозной болезнью. Обследовано 118 женщин в III триместре беременности: 88 - с варикозной болезнью и 30 - соматически здоровых беременных. Всем женщинам проведено комплексное исследование ФПК: ультразвуковое исследование с оценкой биофизического профиля, кардиотокография, определение концентрации плацентарного лактогена, эстриола, прогестерона, кортизола в сыворотке крови с помощью радиоиммунного метода. На основании проведенного исследования выявлена высокая частота осложнений гестационного процесса у женщин с варикозной болезнью. В 70 % выявлено формирование фетоплацентарной недостаточности, при этом в 27 % диагностированы признаки страдания плода. Оценивая гормональную функцию ФПК, установлено, что у беременных с варикозной болезнью концентрация гормонов (плацентарного лактогена, эстриола, прогестерона, кортизола) достоверно ниже, чем у беременных контрольной группы. Своевременная диагностика нарушений состояния ФПК позволит своевременно провести коррекцию и тем самым улучшить исходы беременности. Проведенные исследования свидетельствуют о целесообразности изучения гемодинамических и гемостазиологических влияний на состояние ФПК у беременных с варикозной болезнью.

Показано особливості показників системної та регіонарної гемодинаміки у вагітних з варикозною хворобою. Виявлені порушення гемодинаміки розглянуто як фактор, який сприяє формуванню фетоплацентарної недостатності, що підвищує ризик ускладнень вагітності та пологів.

Представлены данные особенностей показателей системной и региональной гемодинамики у беременных с варикозной болезнью. Выявленные нарушения гемодинамики рассмотрены как фактор, способствующий формированию фетоплацентарной недостаточности, что повышает риск осложнений беременности и родов.

Представлены результаты исследования состояния фетоплацентарного комплекса (ФПК), внутриутробного плода и новорожденного у 40-ка беременных с хроническим пиелонефритом (ХПН). При этом выявлена высокая частота осложнений беременности и родов у данного контингента женщин. У беременных с ХПН имеет место нарушение состояния ФПК, что негативно влияет на внутриутробный плод, а в дальнейшем и на процессы адаптации новорожденных в раннем неонатальном периоде.

Вивчено особливості перебігу гестації та стану системи мати - плацента - плід залежно від терміну появи симптомів варикозної хвороби (ВХ). Установлено, що у вагітних симптоми ВХ обумовлені теперішньою вагітністю, має місце вища частота ускладненого перебігу вагітності та перинатальної захворюваності у порівнянні з жінками, у яких симптоми ВХ обумовлені попередньою вагітністю, або не обумовлені вагітністю взагалі. Проведено дослідження з використанням клініко-статистичних, радіоімунологічних, ехографічних, кардіографічних, реографічних, спектрометричних методів, що дало змогу патогенетично обгрунтувати патологічний вплив ВХ на стан системи мати - плацента - плід. Виявлено порушення адаптації на клітинному рівні, які характеризуються інтенсифікацією перекисного окиснення ліпідів зі зниженням антиоксидантної системи захисту. Як наслідок дезадаптації вегетативної регуляції відзначено порушення центральної та периферичної гемодинаміки. Науково обгрунтовано лікувально-профілактичні заходи, спрямовані на стабілізацію процесів пероксидації, що дозволило поліпшити наслідки розроблення та знизити перинатальну захворюваність.

Представлены результаты исследования состояния фетоплацентарного комплекса (ФПК), новорожденных и особенностей становления лактации у 28 беременных с хроническим пиелонефритом (ХП) после оздоровления в санатории "Великий Луг" и 40 беременных с ХП без санаторного оздоровления. У беременных с ХП имеет место нарушение состояния ФПК, что в дальнейшем отражается на процессах адаптации новорожденных в раннем неонатальном периоде. После проведенного курса санаторного оздоровления у беременных с ХП наблюдается улучшение функции ФПК, что проявляется в повышении адаптационных процессов новорожденных, а также в данной группе отмечено увеличении объема лактации.

Изучено 184 истории родов женщин, которым произведена операция кесарева сечения. Применение рассасывающегося шовного материала (викрила) при ушивании матки во время операции кесарева сечения приводит к снижению воспалительных послеоперационных осложнений, снижает продолжительность операции, а также сокращает длительность пребывания женщин в стационаре.

В результате проведенного доплерометрического исследования у 35-ти беременных с варикозной болезнью установлены гемодинамические нарушения маточно-плацентарного и плодово-плацентарного кровообращения. Вышеуказанные изменения обусловлены снижением диастолического компонента кровотока и является следствием повышения сосудистого сопротивления в системе мать - плацента - плод.

Статья посвящена изучению состояния фетоплацентарного комплекса у беременных с фетоплацентарной недостаточностью (ФПН). Основной причиной формирования ФПН традиционно является поздний гестоз. На основании функциональных методов исследования установлено достоверное снижение средних показателей биофизического профиля плода и кардиотокографии. При этом, несмотря на проводимую терапию, 23,5 % детей рождены в асфиксии, что отразилось на процессах их адаптации. Функциональные методы, как наиболее распространенные в практическом здравоохранении, позволяют своевременно диагностировать ФПН и судить о состоянии внутриутробного плода. Полученные данные позволят своевременно провести рациональные корригирующие меры, тем самым улучшить исходы беременности и родов.

Проведен ретроспективный анализ течения беременности, родов, состояния системы мать - плацента - плод и морфофункционального развития новорожденных у 200 беременных, проживающих в районах г. Запорожье с резкими различиями экологических условий. Установлено, что возникновение осложнений беременности у женщин г. Запорожье необходимо рассматривать как нарушение защитных и адаптационных механизмов под влиянием неблагоприятных факторов окружающей среды, при этом происходит формирование патологического симптомокомплекса осложнений беременности, что приводит к нарушению механизмов адаптации новорожденных в раннем неонатальном периоде.

На основании результатов проведенного исследования установлено, что у беременных, у которых симптомы варикозной болезни (ВБ) обусловлены настоящей беременностью, имеет место высокая частота осложнений гестации по сравнению с женщинами, у которых симптомы ВБ обусловлены предыдущей беременностью, или не обусловлены беременностью вообще. Большинство осложнений в родах имели сочетанный характер, что обусловило высокий процент оперативного родоразрешения беременных с ВБ.

На основании анализа 58 случаев родов у беременных с лейомиомой матки установлена частота акушерских осложнений, перинатальной заболеваемости и смертности. В асфиксии рождены 5,2 % детей. Перинатальная смертность составила 0,34 %. Состояние детей в раннем неонатальном периоде, рожденных женщинами с лейомиомой матки, зависит от особенностей течения беременности и ее осложнений, а своевременные диагностика и коррекция выявленных нарушений дадут возможность снизить перинатальную заболеваемость и смертность.

На основании проведенного анализа исходов родоразрешения 90 женщин с признаками неспецифической дисплазии соединительной ткани не отмечена более высокая частота осложнений в родах по сравнению с женщинами, у которых такие признаки отсутствуют. Отмечена более высокая частота невынашивания в анамнезе у женщин с сердечно-сосудистой патологией, что и послужило показанием для санаторной реабилитации. Результаты данного исследования еще раз подтверждают целесообразность санаторного оздоровления как одного из этапов ведения беременных с экстрагенитальной патологией.

Анализ эффективности родовспоможения позволяет отметить положительные результаты работы акушерской клиники. Имеет место снижение количества патологических родов и низкий показатель оперативного родоразрешения, а также отсутствие случаев интранатальной гибели и ранней неонатальной смертности. Отмечено, что одним из путей снижения количества абдоминального родоразрешения и, соответственно, осложненных родов, является профилактика первого рубца, что возможно только при тщательном отборе показаний к операции кесарева сечения. Важными моментами профилактики акушерских осложнений является работа с подростками, учащимися школ, техникумов и профессионально-технических училищ, женщинами фертильного возраста, с парами, вступающими в брак. Эта работа направлена на формирование приоритетов здорового образа жизни, кроме того, важную роль играют организация и проведение подготовки беременных к родам с привлечением семьи к обучению в "Школе подготовки семьи к родам".

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.1-5 + Р715.301.1-5

Рубрики:

Хвороби зовнішніх статевих органів. Хвороби переддвірних залоз

Кольпіт (вагініт)

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дана оценка эффективности реабилитации беременных с невынашиванием в условиях клинического санатория "Великий Луг" города Запорожья. У женщин с угрозой невынашивания во время беременности и родов отмечают такие осложнения, как анемия беременных, преждевременный разрыв плодных оболочек, дистресс плода, преждевременные роды. Отмечено положительное влияние санаторного оздоровления беременных с угрозой невынашивания, что позволило снизить частоту гестационных осложнений и улучшить исход родоразрешения для матери и плода.

Исследованы маркеры окислительной модификации белков у 75 беременных, определена связь между показателями окислительной модификации белков и личностной тревожностью. Установлен достоверно более высокий уровень стимулированной окислительной модификации белков у беременных с соматоформной вегетативной дисфункцией по сравнению с соответствующим показателем группы контроля, что свидетельствует о значительных сдвигах в регуляции окислительно-антиоксидантного гомеостаза и на фоне срыва антиоксидантной защиты приводит к развитию оксидантного стресса.

На сьогодні в Україні, як і більшості європейських країн досить гостро стоїть питання щодо демографічної ситуації. Підвищена тривожність, депресія є поширеними, але часто нерозпізнаними станами, які ведуть до негативних наслідків для здоров'я жінки і плоду. Мета роботи - визначити рівень окиснювальної модифікації білків та активності первинної ланки антиоксидантної системи та супероксиддисмутази у вагітних з урахуванням рівня їх тривожності. Обстежено 76 вагітних терміном гестації 22 - 34 тиж. Рівень особистісної та ситуативної тривожності об'єктивізували за методикою Спілбергера - Ханіна. Дослідження маркерів окиснювальної модифікації білків оцінювали у сироватці крові за допомогою спектрофотометричного методу. Стан антиоксидантної системи захисту визначали за рівнем активності супероксиддисмутази. На підставі проведеного дослідження встановлено, що на зростання рівня ситуативної тривожності в основній групі має безпосередній вплив рівень особистісної тривожності, що підтверджується наявністю кореляційного зв'язку між ними (r = +0,44). Одержані результати свідчать про значні зрушення в регуляції окиснювально-антиоксидантного гомеостазу вагітних залежно від рівня тривожності, що зумовлено як процесом пероксидації, так і відсутністю адекватного антиоксидантного захисту та є проявом оксидативного стресу.

Досвід підготовки лікарів-інтернів за спеціальністю "загальна практика - сімейна медицина" свідчить, що саме мультидисциплінарний підхід на рівні кафедри сімейної медицини та кафедри акушерства і гінекології надає змогу уніфікувати навчальний процес під час підготовки сімейних лікарів. Постійний зв'язок викладачів кафедри та закладів практичної охорони здоров'я дозволяє виявити та при необхідності виправити недоліки як в роботі клінічних баз, так і наукового закладу. Ефективна підготовка сімейних лікарів за профілем "акушерство і гінекологія" можлива при співпраці установ охорони здоров'я та, зокрема, кафедри акушерства і гінекології, що дозволить покращити якість допомоги населенню.

Мета роботи - оцінити ефективність програми медико-психологічної корекції у зниженні рівня тривожності та її вплив на стан новонароджених і перебіг їх раннього неонатального періоду. Обстежено 210 вагітних у II та III триместрах. Першу групу склали 80 вагітних із середнім і високим рівнем ситуативної тривожності, які взяли участь у комплексній програмі медико-психологічної корекції і санаторної реабілітації. Другу групу склали 57 вагітних, що відмовилися від медико-психологічної корекції та одержували лише стандартне санаторно-курортне лікування. Контрольну групу склали 48 вагітних з низьким рівнем тривожності (30 балів і менше). Індивідуально-психологічні особливості вагітних та їх психоемоційний стан оцінювали за допомогою комплексу психодіагностичних методів. Застосування програми медико-психологічної корекції вагітних на етапі санаторної реабілітації сприяло достовірному зниженню показника ситуативної тривожності у 82,5 % випадків. У групі жінок, що одержували лише стандартне санаторно-курортне лікування, зниження показника ситуативної тривожності спостерігалося лише у 52,6 % випадків. Висновки: проведена на етапі санаторної реабілітації медико-психологічна корекція вагітних, впливаючи на рівень тривожності, сприяє зниженню акушерських (передчасні пологи, аномалії пологової діяльності, дистрес плоду) і перинатальних ускладнень (асфіксія, неонатальна енцефалопатія, затримка росту плоду).