Обгрунтовано виділення відносин держав з охорони та сталого розвитку транскордонних гірських регіонів як окремого об'єкта міжнародно-правового регулювання. Розглянуто природні та соціально-економічні фактори, які зумовлюють особливості даного регулювання. Визначено основоположні підходи та принципи, класифіковано сфери міжнародно-правової охорони та регулювання сталого розвитку гірських регіонів. Розглянуто їх позитивні риси та недоліки. Досліджено та класифіковано заходи, що становлять міжнародний механізм реалізації. З'ясовано основні завдання держав-учасниць у процесі внутрішньодержавної імплементації Конвенцій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х916.33

Рубрики:

Міжнародноправова охорона природи

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х916.33-3

Рубрики:

Міжнародноправова охорона природи

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблему становлення соціально відповідального бізнесу у світі та Україні зокрема. Зосереджено увагу на актуальності цієї тематики за умов інформаційного суспільства та необхідності впровадження принципів корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) у діяльність підприємств з огляду на цілу низку переваг як на національному, так і на глобальному рівні. Висвітлено сутність соціального підприємництва, визначено проблемні аспекти його розвитку та акцентовано увагу на доцільності його підтримки з боку держави та суспільства, причому соціально активні громадяни повинні виступати основними контролюючими суб'єктами під час надання їм вільного доступу до релевантної інформації про діяльність корпорацій та їх стратегічні плани. Доведено, що посилення соціальної відповідальності бізнесу, заохочення до соціальної активності підприємців є необхідними умовами для створення громадянського суспільства в країні. На підставі розгляду досвіду вітчизняних компаній визначено, що особливістю сучасного етапу становлення соціально відповідального бізнесу в Україні є радше примусовий характер таких ініціатив, нерозуміння переваг і необхідності впровадження КСВ, відсутність чітких методик щодо висвітлення економічної інформації на мікрорівні, недосконала комунікація підприємств зі стейкхолдерами (всіма зацікавленими у функціонуванні підприємства сторонами), а також недостатньо регламентовані дії ключових учасників у цій сфері.

Зазначено, що за останні десятиліття футурологія набула багатьох ознак окремої наукової дисципліни. У суспільстві існує значний попит на знання, які стосуються майбутнього, але водночас сфера уявлень людей про майбутнє перетворилася на простір для нещадної боротьби, колонізації та підступних маніпуляцій. Із урахуванням зазначеного зроблено спробу систематизації і розвитку футурологічних знань на основі критичного осмислення та аналізу великого масиву інформації щодо майбутнього - починаючи із ранніх утопій і закінчуючи сучасними концепціями цивілізаційного розвитку, за допомогою яких намагаються законсервувати минуле, охопити теперішнє або ж здійснити прорив у невідоме майбутнє.