Розкрито тенденції легітимації приватної власності на землю та підприємства в Україні. Виокремлено інституціональні ризики демократичної трансформації української держави, проблеми ідентифікації та теоретичного осмислення. Окреслено український капіталізм у контексті глобальних ризиків. Зазначено про сегментування громадян сучасної України за ставленням до влади. Обговорено суб’єктність громадянського суспільства в Україні. Охарактеризовано взаємодію української держави та релігійних спільнот як чинник демократичного транзиту. Розглянуто питання розвитку теоретичного аналізу суперечностей соціального відтворення консьюмеристських практик в сучасній Україні. Наголошено про соціальні проблеми і ризики у повсякденному житті українського соціуму. Висвітлено проблеми розвитку інформаційного ресурсу колективної пам'яті народу України в умовах культурної глобалізації.

Створено полімерні композиційні матеріали (ПКМ), які характеризуються високими показниками адгезії/когезії, та ПКМ із вмістом МеОМ, що приводить до покращення адгезійних/когезійних та експлуатаційних властивостей. Показники водонепроникності бетонних зразків, захищених ПКМ, перевищують цей показник бетону вихід у 3,75 раза. ПКМ вихідні та модифіковані МеОМ стійкі до дії морської води та сольового туману, а також до дії спеціальних реагентів за низьких температур - морозостійкість такого бетону після 50 циклів заморожування - розморожування становить 1,0 - 1,1, тобто, бетон, покритий ПКМ, набуває морозостійкості, бетонні кубики із захисним покриттям не мають пошкоджень, не виявлено змін поверхонь зразків і покриття, а не захищені бетонні кубики зруйнувалися. За результатами ІЧ-спектрального дослідження встановлено утворення амідної групи "СОNН" у результаті приєднання водню СН-групи подвійного зв'язку молекули МеОМ до азоту NСО-групи ТДІ, зміна профілю смуг валентних і деформаційних коливань СН-зв'язків різних груп свідчить про реакції за участю С-Н-зв'язків та можливості утворення комплексних сполук, що впливають на структуру полімеру, тобто, відбувається фіксування активних сполук у макроланцюзі полімеру, що унеможливлює їх дифузію на поверхню матеріалу з подальшим їх видаленням і пролонгує захисні функції покриття, яке має високі показники адгезійної/когезійної міцності, термостійкості, експлуатаційних властивостей, стійке до дії УФ-опромінення, біокорозії та хімічних агентів.

Огляд охоплює майже всі відомі категорії сполук, які використовують при модифікації монтморилоніту (ММТ) при отриманні нанокомпозитів на основі полярних полімерів. Зокрема органічні модифікатори, такі як четвертинні іони амонію й фосфонію, амінокислоти, а також інші органічні сполуки. Особливо широко подані в літературі нанокомпозити на основі епоксидних смол. Ці матеріали використовують як зручні матриці для дисперсії ММТ протягом багатьох років завдяки перевагам властивостей отриманих полімерних нанокомпозитів, таким як механічна міцність, негорючість і термостабільність.

Узагальнено найвагоміші результати наукових досліджень, проведених інститутами Національної академії наук України в рамках цільової програми наукових досліджень НАН України "Нові функціональні речовини і матеріали хімічного виробництва" в 2017-2021 рр. У результаті виконання проектів Програми створено низку принципово нових органічних, неорганічних, полімерних речовин і матеріалів та композитів на їх основі різного функціонального призначення, розроблено нові енерго- і ресурсоощадні, екологічно прийнятні способи одержання малотоннажних речовин та матеріалів хімічного виробництва. Досліджено нові функціональні органічні речовини і матеріали та композити на їх основі для техніки нового покоління. Використання отриманих матеріалів та розроблених способів одержання хімічних речовин у різних галузях вітчизняної промисловості підвищить конкурентоспроможність вітчизняної продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках, сприятиме суттєвому зменшенню залежності країни від імпорту наукомісткої хімічної продукції, дасть змогу налагодити в Україні виробництво широкої гами хімічних продуктів, реактивів, препаратів.

Досліджено вплив модифікаторів - біс(N,N-диметилдитіокарбамату) нікелю (ДТК-Ni) та трис(N,N-диметилдитіокарбамату) заліза (ДТК-Fe) залежно від їх вмісту на структурні особливості поліуретанової матриці на основі поліокситетраметиленгліколю-1000, 4,4'-дифенілметандіізоціанату та 1,4-бутандіолу. Методом ІЧ-спектроскопії за результатами асоціації NH-груп, С = О- та СОС-фрагментів показано структурувальний вплив модифікаторів координуванням ПУ-матриці та досліджено процеси фотолізу, які відбуваються в результаті експонування ПУ за умов клімокамери. Досліджено вплив модифікаторів та їх вмісту на щільність модифікованих поліуретанів. Планарна структура ДТК-Ni сприяє збільшенню щільності модифікованих ПУ внаслідок координаційного зв'язування полімерного ланцюга, тоді як сферична структура ДТК-Fe - зумовлює зменшення щільності через стеричні утруднення при реалізаціїї Н-зв'язків. Модифікування поліуретанів як біс(N,N-диметилдитіокарбаматом) нікелю, так і трис(N,N-диметилдитіокарбаматом) заліза, а також УФ-опромінення і волога за умов клімокамери сприяють зростанню водопоглинання. Дослідженнями міцнісних властивостей модифікованих поліуретанів порівняно з матрицею за умов клімокамери встановлено фотосенсибілізувальний вплив дитіокарбаматів нікелю та заліза. Шляхом дослідження маси зразків ПУ-ДТК-Fe/К після екстракції диметилформамідом в апараті Сокслета встановлено зростання рівня гель-фракції (0,29 - 1,58 %) зі збільшенням вмісту модифікатора, що підтверджує наявність сітчастої структури модифікованих ПУ внаслідок впливу радикальних процесів при деструкції за участі модифікатора. Досліджено вплив лужних і кислих середовищ на рівень деструкції як модифікованих ПУ залежно від вмісту модифікаторів, так і їх аналогів за впливу умов клімокамери. Порівняльними дериватографічними дослідженнями втрати маси модифікованими поліуретанами на повітрі підтверджено структурувальний вплив ДТК-Ni на ПУ-матрицю та його термостабілізувальну дію внаслідок ймовірного утруднення дифузії кисню до об'єму полімеру, тоді як просторова структура ПУ-ДТК-Fe знижує термоокиснювальну стійкість модифікованих поліуретанів.

Розглянуто соціологію пандемії COVID-19 в корпусі епідеміологічних досліджень і політики. Висвітлено інноваційні тенденції розвитку рефлексивних процесів та теоретичного синтезу в новітній соціології. Розкрито проблеми узагальнення результатів онлайн опитувань. Увагу приділено соціологічним дослідженням під час карантину, медикалізація сучасного суспільства, особливостям самооцінки щодо здоров'я та медичної допомоги у доковідний і ковідний періоди. Подано інформацію про обмеження та ризики під час проведення оціночних соціологічних досліджень в умовах пандемії. Розглянуто онлайн-технології навчання як джерело досвіду віддаленних методів дослідження в час пандемії та цифрових технологій. Проаналізовано суперечності традицій культурної діяльності в умовах пандемії. Досліджено специфіку представлення та інтерпретації статистики смертності населення України під час пандемії COVID-19. Розглянуто вплив пандемії COVID-19 на вітчизняний ринок праці.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.93

Рубрики:

Радіаційно стійкі пластмаси

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Огляд має за мету представити українським соціологам і читачам журналу оцінку результатів дисертаційного дослідження О. А. Дутчак "Відтворення робочої сили на українських швейних фабриках у глобальних ланцюгах постачання", яке було подано до захисту у спеціалізованій вченій раді факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук. Хоча тема роботи є нетиповою для української соціології, запропонований аналіз на макро- та мікрорівні дозволяє оцінити середовище та можливі чинники відтворення стійкої бідності, поляризації та соціальної нерівності в Україні у контексті глобальних процесів. Здобувачка орієнтувалась на високі світові стандарти соціологічних досліджень, а захист її дисертації викликав жваву та цікаву професійну наукову дискусію у членів спеціалізованої вченої ради.

З метою підвищення експлуатаційної надійності військових об'єктів створені полі функціональні полі уретанові матеріали з високими показниками експлуатаційних і спеціальних властивостей для використання в якості захисних покриттів для забезпечення надійної пролонгованої експлуатації металевих, залізо бетонних, дерев'яних конструкцій, будівель та споруд за умов динамічних абіотичних, біотичних і техногенних навантажень. Польові випробування створених матеріалів, проведені на об'єктах СВ і МВС ЗСУ та УкрОборонПрому протягом 1 - 2 років, підтвердили високу ефективність створених матеріалів. Їх використання гарантує: надійну пролонговану експлуатацію металевих, залізобетонних конструкцій, будівель і споруд за умов динамічних абіотичних, біотичних і техногенних навантажень; високий ступінь безпеки обслуговування екіпажем об'єктів і пролонговане їх збереження наданням покриттю неслизьких властивостей.

Огляд присвячено останнім досягненням в області створення полімерних нанокомпозитів з модифікованим органічними сполуками монтморилонітом (ММТ), що ексфолійований у полімерній матриці. При створенні полімерних нанокомпозитів типу полімер/органоглина необхідною умовою є ексфоліація нанонаповнювача ММТ у полімерній матриці. Ексфоліація - це розлущування пакетів ММТ до пласких наночастинок, з яких складаються пакети шаруватого силікату. Тільки добре розшарований та ексфолійований у полімерній матриці ММТ може значно поліпшити властивості нанокомпозитів у порівнянні з полімерною матрицею. Розглянуто останні наукові досягнення в галузі ексфоліації ММТ, розуміння механізмів відшаровування, роль ультразвуку та розчинника у диспергуванні та розшаровуванні пластин ММТ. Ексфоліація ММТ для одержання нанокомпозиту в основному досягається трьома методами: ексфоліацією в процесі синтезу (in situ), ексфоліацією в розчині (solution exfoliation) і в розплаві (melt exfoliation). Нанокомпозити полімер/органоглина демонструють поліпшені бар'єрні властивості, фізико-механічні властивості (мщність), термічну стабільність і вогнестійкість. Огляд літератури свідчить про те, що майбутні дослідженняу цій галузі мають спиратися на ефективні методи ексфоліації та поглиблення розуміння її механізмів. Для майбутніх досліджень запропоновано використання ММТ, модифікованого функціональними органічними сполуками, для створення функціональних ієрархічних матеріалів.

Соціологічні дослідження у зонах конфлікту проводяться і проводитимуться, оскільки існує нагальна потреба в інформації для різних зацікавлених сторін. Дослідження реалізуються в Україні, Афганістані, М'янмі, Іраку та інших країнах, де виникли збройні конфлікти та ведуться бойові дії. Це реальність. Дослідження, яке стало тригером для дискусії, і сама дискусія після оприлюднення його результатів були дуже показовими, особливо в контексті публічних відповідей авторів дослідження на запитання та зауваження колег. Головна теза полягає в тому, що немає, з одного боку, окремої академічної соціології зі своїми стандартами, правилами та методами, а з іншого боку, окремого практичного досвіду проведення опитувань в Україні, до якого апелюють автори зазначеного дослідження - "ми завжди так робили, це раніше спрацьовувало, спрацює і зараз". Проте є універсальні наукові професійні стандарти соціологічного дослідження.

Синтезовано нові екологічно чисті пінополіуретани (ППУ) з високим (до 63 %) вмістом природновідновлюваних сполук - дисахариду лактози, рицинової олії (РО) та екзополісахариду ксантану. Введення в структуру ППУ природних сполук значно прискорює процеси деградації. Для полімерів, що містять у структурі РО, спостерігається ефект (біо)детеріорації. у разі введення в структуру ППУ також ксантану відмічено синергічний ефект дії обох рослинних компонентів на характер цього процесу, при цьому внесок останнього визначальний і саме він активує процес (біо)деградації. В ППУ на основі лактози та РО деструкція відбувається шляхом руйнування сечовинних груп, а в ППУ з вмістом РО та ксантану процесу деградації макромолекули по сечовинних групах передує процес руйнування слабких хімічних, водневих зв'язків. Процес (біо)деградації протягом 6-місячного інкубування в грунті за природних умов відбувається з більшою швидкістю, ніж за модельних - до 59 та 36 % відповідно. За модельних умов значним чином превалюють процеси деградації ППУ шляхом гідролізу, у результаті чого утворюються аміносполуки. У грунті, за сприятливіших умов життєдіяльності мікроорганізмів (МО), активуються ферментативні хімічні перетворення і, головним чинам, відбувається біодеградація ППУ. Про це свідчить поява в грунті значної кількості органічних кислот як результату життєдіяльності МО. Отже різний ступінь біо-, гідро- або термо(світло)навантаження визначає характер деградації полімерних матеріалів.

Аніоноактивні поліуретани, здатні до деградації за умов довкілля, синтезовано на основі модифікованих реакційноздатних олігомерів, отриманих реакцією гліцеролізу пальмової та соєвої олій без використання шкідливих реагентів, а також натуральної рицинової олії та екзополісахариду ксантану. Масова частка вмісту натуральних компонентів у синтезованих поліуретанах становить 70 %. Досліджено взаємозв'язок компонентного складу ксантанвмісних поліуретанів на основі різних рослинних олій і колоїдно-хімічних властивостей дисперсій, фізико-механічних, термічних властивостей плівок і їх здатності до деградації.

Розроблено концептуальну модель соціального включення, що має на меті пояснити фундаментальні властивості та відмінності сучасних процесів модернізації українського та інших європейських суспільств і отримати точнішу порівняльну оцінку розвитку європейських країн. На теоретичній основі підходу збільшення спроможності (Sen, 1999), моделі модернізації та поширення емансипаційних цінностей (Welzel, 2003, Inglehart, 2010), теорії громадянської сфери (Alexander, 2006) і моделі соціальної якості (van der Maesen, 2005; Abbott, 2012), дослідження виявило інваріантні характеристики суспільства модерну та процесу модернізації і продемонструвало, що постсоціалістичні суспільства Східної Європи, зокрема Україна, можуть розвиватись шляхом, що є подібним до західноєвропейських країн. Емпірична база дослідження включає інтегровані дані Всесвітнього дослідження цінностей / World Values Survey (2, 3, 4 та 5-тої хвилі: WVS1989-1993, WVS1994-1999, WVS1999-2004, WVS2005-2007) і Європейського дослідження цінностей / European Values Study (2, 3 та 4-тої хвилі: EVS1989-1993, EVS1999-2001, EVS2008-2010), Індекс людського розвитку Програми розвитку ООН (1990–2014), дані Світового банку (1996 –2014) і Міжнародного валютного фонду (1990 – 2014), Індекс конкурентоспроможності (World Economic Forum 2007 – 2014). Побудовану концептуальна модель соціального включення спрямовано на оптимізацію наявних теоретичних та методологічних підходів до порівняння різних форм модерну, оцінки розвитку суспільств у глобальній світовій системі і вивчення інституціональних та соціокультурних вимірів модернізації українського суспільства. Ця модель дає змогу обґрунтовати інклюзивний характер модернізації європейських суспільств, подолати обмеження провідних міжнародних індексів для порівняльного аналізу країн і краще оцінити перспективи і перешкоди розвитку України на шляху європейської інтеграції.

Розроблено способи синтезу, здатних до деградації за умов довкілля полімерних матеріалів на основі іономерних поліуретанів (ІПУ), які одночасно містять екзополісахарид ксантан (Кс) і рослинні олії (рицинову (РО), пальмову (ПО) та соєву (СО)), що надало змогу значною мірою знизити використання нафтосировини та покращити екологічний стан. Комплексні дослідження взаємозв'язку структура - властивості - здатність до (біо)розкладання за умов навколишнього середовища та модельних середовищ показали, що структурні, експлуатаційні властивості та здатність до деградації за умов довкілля полімерних матеріалів, що містять відновлювальні природні компоненти, визначаються їх будовою та вмістом. Реакцією гліцеролізу ПО та СО одержано модифіковані гідроксилвмісні реакційноздатні олігомери без використання шкідливих реагентів, на основі яких синтезовано полісахаридвмісні, здатні до деградації за умов довкілля ІПУ. Проведено дослідження здатності до гідролізу в модельних середовищах. У порівнянні з ІПУ на основі немодифікованої РО ці полімерні матеріали значною мірою піддаються лужному гідролізу, а введення в їх структуру Кс взагалі призводить до фрагментації зразків. Показники міцності плівок на основі модифікованих ПО і СО олій перевищують такі ІПУ матриці в середньому в 1,7 і в 1,3 разу відповідно, а також показники ІПУ на основі натуральної РО в 3,7 і 2,8 разу. Інкубуванням у грунт синтезованих зразків встановлено, що Кс-вмісні зразки на основі ПО та СО втрачають 35,1 і 29,3 % ваги, що свідчить про перебіг деструктивних процесів для всієї системи в цілому, на відміну від базового ІПУ, та про їх підвищену схильність до розкладання за природних умов. Отже, одержані матеріали поєднують високі економічні та технологічні характеристики і здатність до (біо)розкладання.

У контексті перспектив української соціології, вищої освіти та наукових досліджень проаналізовано результати Академічного рейтингу університетів світу (ARWU, Шанхайський рейтинг) за 2017 р. Визначено необхідні умови та конкретні дії для підвищення конкурентоспроможності національної науки та освіти у сучасному глобальному світі. На прикладі пострадянського університету продемонстровано, що в Україні реалізувати успішний проект розбудови центру соціальних досліджень світового рівня можливо за 7 - 10 років. Надано рекомендації щодо перерозподілу та концентрації наявних ресурсів у дослідницьких університетах, а також стосовно інституціональної підтримки й запровадження зрозумілих і ефективних правил, які б мотивували українських вчених і викладачів.

На основі даних Всесвітнього дослідження цінностей (WVS), Європейського дослідження цінностей (ЕVS) і дослідницького інституту групи Credit Suisse продемонстровано, що перешкодою розвитку українського суспільства та поширення емансипаційних постматеріалістичних цінностей є бідність і висока соціальна нерівність. Незважаючи на меншу кількість людей, які поділяють емансипаційні цінності, порівняно з іншими східноєвропейськими країнами, в Україні також існує тенденція ціннісного зсуву від традиційних матеріалістичних пріоритетів до емансипаційних постматеріалістичних орієнтацій. Можна прогнозувати, що з підвищенням матеріального добробуту і відчуття безпеки населення зміна цінностей прискорюватиметься, що створить можливості для зростання громадянської участі та більш ефективного контролю за державними інститутами. За умов цілеспрямованої компетентної урядової політики і справжніх інституціональних реформ це надає шанс для модернізації українського суспільства.

Розроблено способи синтезу здатних до деградації за умов довкілля полімерних систем на основі іономерного поліуретану (ІПУ) з підвищеним вмістом ксантану (Кс) і рицинової олії (РО) в маколанцюзі. Досліджено вплив компонентного складу ІПУ/РО та ІПУ/РО/Кс на колоїдно-хімічні властивості дисперсій, фізико-механічні та термічні властивості плівок. За допомогою методу ІЧ спектроскопії підтверджено утворення як фізичних, так і хімічних зв'язків між полярними групами ІПУ, РО та Кс. Варіювання вмісту рослинного компонента надає можливість регулювати властивості нових ІПУ та процес їх деградації за умов навколишнього середовища.

Синтезовано нові полімерні матеріали з використанням продуктів біотехнологічного походження - екзополісахаридів (ЕПС) ксантану та бактеріальної целюлози з масовим вмістом останніх від 2 до 50 % із збереженням основних функціональних властивостей ППУ-матриці. Показано, що спосіб введення ЕПС до реакційної суміші у процесі синтезу пінополіуретанів (ППУ) та його природа істотно впливають на структуру та систему міжмолекулярних взаємодій в ППУ, що є фактором регулювання функціональних властивостей цих полімерів.

Визначено евристичний потенціал соціологічних концепцій соціального включення та ексклюзії, що дозволило поглибити розуміння механізмів соціальної взаємодії та відтворення суспільного порядку, вдосконалити домінуючі сьогодні в зарубіжній та вітчизняній літературі підходи до цих феноменів через призму релятивної депривації. Продемонстровано, що в соціологічній теорії соціальне включення та ексклюзія розглядаються через формування нееквівалентних відносин між соціальними групами. Виявлено відмінності в евристичному потенціалі концепцій соціального включення та ексклюзії, оскільки в останній відтворення соціального порядку поєднано з трансформацією групових відносин, змінами умов участі, статусів соціальних агентів і виникненням нових полів, правил та інститутів.