Розроблено методику кількісного вилучення і визначення важких металів (міді, цинку, свинцю і кадмію) у природних і мінеральних водах атомно-абсорбційним методом з попереднім флотаційним концентруванням. Досліджено вплив рН вихідного розчину, вихідної концентрації металоіонів і поверхнево-активної речовини, часу концентрування на ступінь вилучення важких металів. Описана методика виявлення дозволяє проводити визначення важких металів на рівні ПДК.

Разработана методика количественного извлечения и определения тяжелых металлов (меди, цинка, свинца и кадмия) в природных и минеральных водах атомно-абсорбционным методом в сочетании с предварительным флотационным концентрированием. Исследовано влияние рН исходного раствора, исходной концентрации металлоионов и поверхностно-активного вещества, времени концентрирования на степень извлечения тяжелых металлов. Описанная методика обнаружения позволяет проводить определение тяжелых металлов на уровне ПДК.

Method of quantitative extraction and determination of heavy metals (copper, zinc, lead, cadmium) in natural and mineral waters by atomic-adsorption method in combination with preliminary flotation concentration has been developed. The influence of initial solution pH, initial concentration of metal-ions and surface-active substance, concentration time on the extraction degree of heavy metals has been investigated. The above detection method allows to determine heavy metals at the MLC level.

Розкрито теоретико-методологічні засади дослідження економічної безпеки, визначено сутність і структуру категорії, систему індикаторів її оцінки, методи розрахунку її показників. На підставі системи регіональних критеріїв і показників економічної безпеки визначено її кількісні параметри та тенденції в Україні та її регіонах. Оцінено вплив глобалізації та регіоналізації на рівень безпеки. Висвітлено основні напрями удосконалення ефективності управління економічною безпекою держави.

Раскрыты теоретико-методологические основы исследования экономической безопасности, определены сущность и структура категории, система индикаторов ее оценки, методы расчета ее показателей. На основе системы региональных критериев и показателей экономической безопасности определены ее количественные и качественные параметры и тенденции в Украине и ее регионах. Оценено влияние глобализации и регионализации на уровень безопасности. Освещены основные направления усовершенствования эффективности управления экономической безопасностью государства.

Висвітлено парадигму природно-техногенної безпеки, особливості її трансформації за умов глобалізації світових господарських процесів. Розглянуто методологію дослідження природно-техногенної безпеки, зокрема, методологічні координати, стратегічні ризики, особливості моделювання та синергетику. Проаналізовано потенційні небезпеки надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, їх динаміку, фактори та структуру транскордонних небезпек, проведено оцінку рівня комплексної природно-техногенної небезпеки регіонів. Визначено рівень катастрофічності життєдіяльності й основні тенденції у даній сфері. Розкрито основні стратегічні напрями гарантування природно-техногенної безпеки, особливості її стратегічного планування, пріоритети державної політики з запобігання і зниження ризиків, наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, стратегію безпеки потенційно небезпечних об'єктів. Висвітлено основні напрями управління та систему державного регулювання природно-техногенної безпеки, наукові підходи і методи її прогнозування, міжнародне співробітництво у сфері гарантування безпеки.

Освещены парадигма природно-техногенной опасности, особенности её трансформации в условиях глобализации мировых хозяйственных процессов. Рассмотрена методология исследования природно-техногенной безопасности, в частности, методологические координаты, стратегические риски, особенности моделирования и синергетика. Проанализированы потенциальные опасности чрезвычайных ситуаций природного и техногенного характера, их динамика, факторы и структура трансграничных опасностей, проведена оценка уровня комплексной природно-техногенной опасности регионов. Определены уровень катастрофичности жизнедеятельности и основные тенденции в данной сфере. Раскрыты основные стратегические направления гарантирования природно-техногенной опасности, особенности её стратегического планирования, приоритеты государственной политики по предотвращению и снижению рисков, последствий чрезвычайных ситуаций техногенного и природного характера, стратегия безопасности потенциально опасных объектов. Освещены основные направления управления и система государственного регулирования природно-техногенной опасности, научные подходы и методы её прогнозирования, международное сотрудничество в сфере гарантирования безопасности.

Обгрунтовано теоретико-методологічні засади дослідження економічної безпеки, визначено її сутність та структуру, охарактеризовано систему індикаторів оцінки та запропоновано методи розрахунку показників. На підставі використання регіональних критеріїв економічної безпеки визначено її кількісні параметри та тенденції розвитку в Україні та регіонах, що дозволило виявити та врахувати статичні та динамічні особливості забезпечення економічної безпеки. Сформульовано положення щодо удосконалення та підвищення ефективності системи управління економічною безпекою держави на регіональному рівні та розроблено стратегічні напрями її гарантування. Визначено принципи функціонування організаційно-економічного механізму забезпечення економічної безпеки, розроблено положення щодо організації системи її прогнозування та моніторингу. Обгрунтовано значення цих елементів як складових механізму управління економічною безпекою.

Вивчено теоретико-методологічні засади управління розвитком національної економіки за умов глобальних викликів і загроз. Наукові результати дослідження орієнтують на формування сучасних підходів і механізмів управління, які враховують систему національних інтересів і пріоритетів. Обгрунтовано теоретико-методологічні засади розвитку національної економіки в контексті дії глобальних процесів. Здійснено оцінку основних напрямів впливу зовнішніх процесів на розвиток систем національної економіки, а також визначено параметри їх дії. Запропоновано концептуальні підходи до формування стратегічних засад управління національною економікою на основі визначення принципів законодавчого забезпечення, стратегічних пріоритетів, механізмів державного регулювання прояву глобальних процесів, системи моніторингу соціально-економічного розвитку, організаційно-економічних засад реалізації політики реагування на зовнішні впливи.

Висвітлено фундаментальні та прикладні аспекти інноваційної, інвестиційної та технологічної безпеки, системи загроз і викликів, пов'язаних з ними, а також базові параметри трансформації регіональних систем у контексті інноваційних змін. Розкрито особливості генезису та потенціалу небезпеки інноваційно-інвестиційної трансформації регіональних систем, запропоновано варіанти систематизації ризиків в інноваційній діяльності. Значну увагу приділено розвитку глобальної технологічної сфери, технологічної модернізації національної економіки, технологічної безпеки інноваційно-інвестиційної трансформації економіки. Обгрунтовано нові засади випереджальних і проривних стратегій науково-технічного та інноваційно-інновативного розвитку в системній політиці державного управління.

Проаналізовано змістові параметри комплексної взаємодії внутрішніх державних і зовнішніх глобальних систем. Визначено характеристики розвитку національної економіки у глобальному вимірі. Обгрунтовано рекомендації з питань удосконалення управління розвитком економіки держави на основі структурно-компліментарного підходу до забезпечення ендогенного функціонування.

Розглянуто питання взаємодії соціально-економічної системи Закарпатської області із зовнішніми глобальними явищами. Сформовано методичні підходи до розрахунку рівня взаємодії, що надало змогу визначити основні показники й особливості цих процесів. Запропоновано базові вектори організації контролю розвитку взаємодій.

Розглянуто питання впливу зовнішніх глобальних процесів на розвиток національної економіки. Визначено основні методичні підходи до встановлення рівня такого впливу, що надало змогу провести аналіз й оцінити особливості розвитку економіки України у глобальному контексті. Запропоновано основні підходи до побудови системи державного контролю за такими процесами.

Розроблено теоретико-методологічні засади забезпечення сталого розвитку національної економіки за умов глобальних викликів і загроз. Сформульовано та обгрунтовано теоретико-методологічні засади сталого розвитку національної економіки в контексті впливу глобальних процесів на основі визначення базових векторів дії, стратегічних пріоритетів та інструментів регулювання в межах структурно-компліментарного підходу забезпечення ендогенного функціонування. В роботі розкрито теоретичні положення функціонування держави за умов глобальних викликів і загроз. Визначено змістовні та логіко-функціональні особливості реалізації потенціалу зовнішніх впливів у межах внутрішнього простору держави. Розроблено методичні засади дослідження параметрів національної економіки та її структурних і функціональних складових за умов впливу зовнішніх процесів на основі використання комплексу спеціалізованих інструментів та підходів. Здійснено оцінку основних параметрів розвитку систем національної економіки, а також векторів впливу глобальних процесів на ендогенний простір. Запропоновано концептуальні підходи до формування стратегічних засад управління національною економікою на основі визначення принципів законодавчого забезпечення, стратегічних пріоритетів, механізмів державного регулювання прояву глобальних процесів, системи моніторингу соціально-економічного розвитку, організаційно-економічних засад реалізації політики реагування на зовнішні впливи.

Поглиблено теоретико-методологічні засади формування рентних відносин у водному господарстві України. З нових позицій розглянуто економічну природу водної ренти, удосконалено методологічні підходи до визначення величин рентних доходів у різних сегментах сфери водокористування. Виявлено вплив інтеграційних процесів на систему правового регулювання рентних відносин. Здійснено комплексну оцінку джерел утворення рентних доходів за використання водних ресурсів в окремих секторах національного господарства. Обгрунтовано стратегічні напрями трансформації системи управління водного господарства України на засадах моделі формування рентних відносин. Розроблено інституціональне підгрунтя трансформації системи управління водного господарства на основі застосування угод державно-приватного партнерства. Обгрунтовано напрями удосконалення інституціонального забезпечення орендного та концесійного режимів водокористування. Запропоновано заходи щодо розширення форм і джерел інвестиційного забезпечення перетворень у водогосподарському комплексі через удосконалення рентних засад формування фінансових фондів розширеного відтворення водно-ресурсного потенціалу і модернізації водогосподарської та водоохоронної інфраструктури.

Досліджено проблеми оцінки водних ресурсів України та її регіонів у вимірах національного багатства. Запропоновано методичний підхід до процедури оцінювання на основі врахування реальних і потенціальних (прихованих) вартісних ознак для фізичних, ринкових і додаткових характеристик водних ресурсів. Згідно з отриманими результатами, водні ресурси України можуть генерувати значну вартість, яка водночас істотно різниться за внутрішніми та світовими цінами. Сьогодні на їх загальну вартість найбільше впливають фізичні характеристики, що може бути трансформовано у контексті реформ національної економіки. Проведено оцінку показника віртуальної води за потоками експорту та імпорту, з визначенням галузевих ознак його формування. Виявлено регіональні особливості розподілу вартості водних ресурсів держави. Головною особливістю просторового розподілу вартості водних ресурсів є її переважне зниження із заходу до південного сходу. Водночас невисокі показники їх вартості можливо розглядати і як певну перевагу, яка, за сприятливих умов, отримає імпульс до свого прояву.

Розглянуто питання економічної оцінки водних ресурсів України та її регіонів. Запропоновано методичний підхід до процедури оцінювання на основі врахування вартісних ознак для фізичних, ринкових і додаткових характеристик водних ресурсів. Згідно з одержаними результатами, водні ресурси України можуть генерувати значну вартість, яка водночас істотно різниться за внутрішніми та світовими цінами. Сьогодні на їх загальну вартість найбільше впливають фізичні характеристики, що може бути трансформовано у контексті реформ національної економіки. Виявлено регіональні особливості розподілу вартості водних ресурсів держави. У просторовому аспекті вартість значно диференційована, що надає змогу реалізувати спеціалізовані підходи до її залучення і використання як відносно площини водних ресурсів, так і бізнесових процесів. Головною особливістю просторового розподілу вартості водних ресурсів є її зниження переважно із заходу до південного сходу. Запропоновано базові напрями використання вартісних характеристик водних ресурсів.

Визначено характерні риси розбалансованості аграрного природокористування в зонах ризикового землеробства (зони осушення та зрошення, гірські території). Проаналізовано основні тенденції фінансування капітальних інвестицій і поточних витрат на захист і реабілітацію грунту, підземних і поверхневих вод, що виступає передумовою удосконалення інституціонального забезпечення природоохоронної діяльності стосовно відтворення грунтів і водно-ресурсного потенціалу. Встановлено, що особливо актуальним удосконалення інституціонального середовища інвестиційного забезпечення природоохоронної та природоексплуатаційної діяльності є для зони ризикового землеробства, де збалансоване природокористування забезпечується на основі узгодження пріоритетів використання земельних, водних і біологічних ресурсів. Доведено, що інституціональні засади інвестиційного забезпечення раціоналізації аграрного природокористування в зонах ризикового землеробства мають включати пропозиції стосовно розширення набору стимулів щодо фінансування екологізації використання агроресурсного потенціалу, формування угод державно-приватного партнерства по екологічному реінжинірингу меліорованих територій та реалізацію інвестиційних проектів природоохоронного спрямування в иежах програм Східного партнерства.

Предмет дослідження є формування ринку робочих місць в Україні, зокрема, в промисловості у контексті глобалізаційних викликів. Мета роботи - наукові засади формування ринку робочих місць в промисловості за сучасних умов. Використана сукупність наукових методів і підходів, у тому числі системний, структурно-функціональний, історичний, логічний, що дозволило забезпечити концептуальну єдність дослідження. Обгрунтовано необхідність формування ринку робочих місць в промисловості у контексті глобалізаційних викликів. Галузь застосування результатів. Система економічних наук, державного управління, широке коло методологічних аспектів соціальних наук та демографії. Висновки: проведено дослідження місця та значення дії соціальних трендів глобального рівня щодо можливостей формування робочих місць в промисловому комплексі. Показано, що в питаннях впливу глобальних трендів стосовно ринку праці (як елементу ендогенного середовища) важливу роль відіграє механізм транспарентності. Досліджено групу трендів для соціальної сфери. Показано можливі канали впливу зазначених процесів щодо формування робочих місць в промисловому комплексі.

Розглянуто актуальні питання розвитку соціальної системи держави і регіонів в контексті впливу процесів глобального походження. Визначено основні параметри впливу, його змістовні і статистичні характеристики. Пропонуються вектори поліпшення ситуації у сфері контролю держави за реалізацією потенціалу екзогенних впливів.

На основі теоретичного аналізу з'ясовано, що впевненість у собі впливає на психічне здоров'я учнів та їхнє емоційне благополуччя. Упевненість у собі - це позитивне інтегроване ставлення до власних можливостей, що зумовлюється особливостями особистісного розвитку, становленням самосвідомості, подоланням залежності особистості від зовнішньої детермінації, узгодженням Я-реального та Я-ідеального. Натомість причиною формування невпевненості в собі й депресивних розладів особистості є переважання процесів гальмування над процесами збудження, що призводить до формування "гальмівної особистості", не здатної до відкритого вираження своїх почуттів, бажань і потреб. Визначено такі характеристики психічно здорової й упевненої в собі особистості: відкритість, невербальне спілкування, віра у власні сили, спонтанне вираження почуттів, самоздійснення "тут і зараз". Систематичні заняття фізичною культурою спонукають учнів не лише до ведення здорового способу життя, а й розвивають здатність адекватно оцінювати можливості своєї особистості; формують упевненість у собі та своїх фізичних і моральних силах; сприяють умінню налагоджувати позитивний емоційний зв'язок у взаємодії з партнерами у фізкультурній діяльності; розвивають здатності управляти своїми переживаннями та негативними емоційними станими. Установлено, що більшість респондентів мають середній рівень упевненості в собі, що виявляється в помірному вираженні цілеспрямованості й наполегливості. Старшокласники цього рівня доволі зважено ставляться до визначення своїх цілей та засобів, якими мають намір досягати поставленої мети. Висновки: зазначено, що в процесі занять фізичною культурою в учнів з'являються інтерес і звичка до систематичного виконання фізичних вправ, розвиваються морально-вольові якості: сміливість, наполегливість, дисциплінованість, взаємодопомога, упевненість у собі та своїх можливостях тощо.

Досліджено особливості позиціювання природного ресурсу в сучасному постіндустріальному середовищі. Розроблено алгоритм інтеграції природного ресурсу в зону впливу ринку, що передбачає проходження ресурсом у межах ринкового середовища ряду етапів (формацій). Досліджено особливості платформенних ринків за участі природних ресурсів. Розроблено систему заходів прискорення прояву подібних процесів.