На підставі великого кола археологічних, історичних, етнографічних та антропологічних джерел викладено історію населення України протягом I тис. до н.е. - першої половини I тис. н.е. в усіх її аспектах: політичному, соціально-економічному та культурному. Доведено, що економічний розвиток, зміна більш досконалішими формами господарювання, налагодження міжетнічних контактів, у свою чергу, зумовили поступовий розклад первісних відносин та формування перших ранньодержавних утворень на теренах українського Лісостепу та Степу. Відзначено, що важливим чинником, який сприяв розвитку цього процесу, стало існування на північному узбережжі Чорного моря упродовж тисячоліття античних держав - Боспору, Херсонесу Таврійського, Ольвії та Тіри. Увагу акцентовано на динаміці торговельних зв'язків місцевого населення з Елладою, елліністичними державами і Римом, численними народностями від Дунаю та Карпат до Кавказу й Уралу. Викладено найголовніші з існуючих в історіографії кіммеро-, скіфо- та сарматознавстві гіпотези, концепції та погляди, матеріали останніх наукових досліджень з історії та культури античних держав Північного Причорномор'я, їх взаємовідносин з оточуючим негрецьким населенням.

Обробка зернового компонента у складі комбікормів-стартерів способом екструзії та мікронізації позитивно впливає на біохімічні процеси у телят, що відбилося на середньодобових приростах. Спостережено певні особливості перебігу обмінних процесів у тварин, які одержували комбікорми з ячменем, обробленим різними способами. Зокрема, у телят, яким згодовували комбікорми-стартери з мікронізованим ячменем спостережено зміщення в бік анаболізму азотистих сполук. Встановлено доцільність заміни СЗМ та цукру на соєву макуху в складі комбікорму з мікронізованим ячменем. У телят цієї групи було зміщення обмінних реакцій у бік синтезу ліпідних сполук.

Охарактеризовано зміни наукового потенціалу Казахстану за роки незалежності. Розглянуто соціально-економічне становище республіки та перспективи її поступу, накреслені у посланні президента країни до народу "Казахстан - 2030". Зроблено висновок, що стратегічним шляхом розвитку країни є створення у Казахстані наукоємних технологій, здійснення на цій основі прогресивних структурних зрушень у економіці.

Висвітлюється одна з найцікавіших сторінок в історії України - грецька колонізація, розглядаються основні періоди та етапи загального історичного розвитку еллінської спільноти в Північному Причорномор'ї і тисячолітнє існування тут низки античних держав. Досліджується історія, археологія, культурне, економічне та політичне життя Ольвії Понтійської, Херсонесу Таврійського, Боспору Кіммерійського та таких менш значних центрів, як Тіра і Ніконій у Подністров'ї, Калос-Лімен та Керкінітіда в Західному Криму, Німфей, Тіратака, Мірмекій, Фанагорія і Гермонасса на Боспорі та ще багато інших сільських поселень, що оточували ці міста і входили до сільських округів.

Обгрунтовано застосування еволюціонізму як методологічного принципу розвитку науки. Оскільки наука має неймовірну здатність встановлювати тісний зв'язок між причиною та наслідком, еволюціонізм, застосований як методологічний принцип, не тільки впорядковує понятійний апарат кожної з наукових галузей, але й відіграє важливу роль в подальшій розбудові науки загалом.

Висвітлено питання, пов'язані з концепціями еволюційного розвитку наукового пізнання різних галузей науки.

Розглянуто питання, пов'язані з визначенням умов розгортання когнітивних можливостей учених у науковій діяльності.

Наведено основні концепції походження культу Партенос та їі храму у Херсонесі Таврійському. На підставі стислого розгляду нових досліджень піддано сумніву твердження, що головний полісний храм Партенос з кінця V - IV ст. до н.е. по 325 р. н.е. мав назву Парфенон (Партенон).

Дисертацію присвячено новим поглядам на трагічне як наскрізну тему культури, що стосується усіх галузей людського буття, усіх сфер діяльності особистості, але набуває етичної та естетичної самоцінності в релігійній ("літургічній") та художній сферах, які є історично близькими та постійно взаємозумовленими. Подана тема звернена до діалогу особистісного та історичного в культурі - як протилежних, але однаково необхідних, антиномічних сторін людського досвіду. Досліджено різні типи авторських поетик в музиці як різних способів діалогу "свого - чужого": прийняття - ототожнення, з одного боку, уникання - очуднення (відсторонення), з іншого.

Розглянуто питання, пов'язані з визначенням умов формування епістемології на сучасному етапі розвитку науки.

Дана общая постановка бикритериальной динамической булевой задачи формирования маркетинговой стратегии фирмы с неопределённостью в исходных данных. Предложен метод решения сформулированной задачи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т1(2)63-8 Виноградов Ю.Г.

Рубрики:

Історія історичної науки (Історіографія)

Шифр НБУВ: Ж14310 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Статтю присвячено розгляду домашніх святилищ і культів доримського часу на засадах археологічних матеріалів у зіставленні з писемними та епіграфічними джерелами, які загалом до цього часу ще спеціально не досліджувалися.

Подано детальний художній аналіз фрагменту найдавнішої мармурової скульптурної герми архаїстичного типу з Херсонеса Таврійського та визначено образ божества.

Розглянуто новий проксенічний декрет з Ольвії на честь невідомого жителя Калхедона. Роль цього міста у торговельних відносинах Ольвії з містами Середземномор'я визначено його стратегічно важливим географічним розташуванням.

Розглянуто загальні риси державного демократичного ладу Ольвійського поліса та основні досягнення його культурного розвитку, визначено їх своєрідність і унікальність, а також внесок ольвіополітів у скарбницю загальноеллінської культури. Термін "класичний" (classicus) тут ужито у прямому ("взірцевий") і переносному ("греко-римський період") взаємодоповнювальних значеннях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т1(4УКР)-8

Рубрики:

Історія історичної науки (Історіографія)

Шифр НБУВ: Ж14310 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены известные данные о наиболее крупных культовых зольниках, частично исследованных в некоторых античных центрах Боспора Киммерийского (Мирмекий, Китей, Зенонов Херсонес), Нижнего Побужья (Борисфен, Ахиллодром, поселения сельской округи Ольвийского полиса, Западный городской теменос), а также в Каллатисе. Они относятся к первой группе сакральных комплексов. На основании собственных наблюдений в процессе раскопок Западного теменоса и привлечения различных сведений о наличии аналогичных памятников во многих святилищах Греции автором внесены конкретные предложения и дополнения: структура рассмотренных культовых зольников представляет собой такого же типа примитивные алтари, как и культовые ботросы; они также являются составной частью общественных святилищ, но не самостоятельными святилищами; при их определении не стоит применять термин "эсхара"; устройство примитивных зольных алтарей в античных городах и на поселениях относится к эллинской традиции почитания божеств и обожествленных героев.

Зроблено загальний огляд головних питань із історії Ольвії, які вивчав Л. М. Славін, у контексті минулих і сучасних досліджень.

Отмечено, что первые чеканные монеты Ольвии с легендой EMINAKO, изображением Геракла на аверсе и символикой Аполлона на реверсе на протяжении длительного времени привлекают к себе внимание не только нумизматов, но также историков и археологов. Рассмотрены значительные расхождения в вопросах хронологии монет Эминака, этнического выяснения этого имени и изменения взглядов относительно его статуса и трактовки изображения Геракла в сопоставлении его с главным персонажем понтийско-эллинской легенды о происхождении скифов. Сделан вывод, что исследование личности Эминака в ипостаси владыки Скифии и протектора Ольвии не соответствует ее историческому развитию, а мнение некоторых ученых о том, что этот вопрос полностью решен, нельзя считать правомерным.