У стислому повідомленні описано випадок флегмони глибокого фасціального ложа гомілки, що обумовила розвиток сепсису, поліорганної дисфункції з летальним наслідком.

В коротком сообщении описан случай флегмоны глубокого фасциального ложа голени, которая обусловила развитие сепсиса, полиорганной дисфункции с летальными последствиями.

Визначено доступні неінвазивні способи діагностики остеохондропатії стоп (ОХП). Обстежено три покоління (дід, батько, син) з різними клінічними формами ОХП. Застосування неінвазивних способів діагностики (денситометрія, рентгенографія, електропровідність міокарда, УЗД, Ехо-кардіоскопія) дозволило виявити системні диспластичні зміни сполучної тканини задовго до перших клінічних проявів ОХП. Системна остеопенія, локальний остеопороз, пролапс мітрального клапана, розлади електропровідності міокарда, диспластичні зміни гепатобіліарної системи очевидно є ранніми ознаками ОХП. Враховуючи високу чутливість і передбачувальну цінність ранньої діагностики ОХП, застосування неінвазивних способів доцільне в практичній медицині.

Вивчалася біоелектрична активність головного мозку за остеохондропатії. Обстежено 53 дитини. В основному хворіли хлопчики пубертатного віку. Біопотенціали головного мозку характеризувалися регресом повільних хвиль дельта- і тета-діапазону на тлі асиметрії альфа-ритму і дисинхронізації біопотенціалів головного мозку.

На сучасному рівні розглянуто основні питання патогенезу, клініки, діагностики, лікування, профілактики та диспансеризації природженої м'язової кривошиї. Запропоновано класифікацію набутих форм кривошиї. Увагу приділено синдрому Шерешевського - Тернера, хворобі Шпренгеля. Висвітлено особливості лікування набутої компенсаторної форми кривошиї у хворих з вадами зору.

На современном уровне рассмотрены основные вопросы патогенеза, лечения, профилактики и диспансеризации врожденной мышечной кривошеи. Предложена классификация приобретенных форм кривошеи. Внимание уделено синдрому Шерешевского - Тернера, болезни Шпренгеля. Освещены особенности лечения приобретенной компенсаторной формы кривошеи при патологии зрения.

В огляді літератури відображено основні методи лікування травматичного токсикозу, що характеризується високою смертністю. Розбіжності відносно тактики хірургічного лікування, зокрема фасціотомії, ампутації розчавленої кінцівки в разі травматичного токсикозу зумовлені тим, що їх вважали основними методами лікування. Згідно з сучасними даними науки, травматичний токсикоз підлягає комплексному лікуванню з урахуванням стадії та ступеня даного синдрому. Головними компонентами комплексного інтенсивного лікування травматичного токсикозу є негайна протишокова інфузійна терапія, ранній інтенсивний плазмаферез, гемодіаліз, гіпербарична оксигенація, адекватна хірургічна допомога, корекція імунної та зсідальної систем, уведення антибіотиків, дезагрегантів. Тільки комплексна терапія може сприяти одужанню потерпілого.

Описано рідкісний внутрішньоутробний випадок ішемічного ураження передпліччя та кисті у дитини внаслідок обвивання руки пуповиною. Через місяць після пологів було діагностовано ішемічну контрактуру Фолькмана, що характеризувалась множинними контрактурами руки та виразними трофічними розладами.

Мета дослідження - провести кількісний та якісний аналіз травматизму у дітей за даними Тернопільської обласної дитячої лікарні, виявити закономірності травматизму дитячого населення. Вивчено дані, одержані під час дослідження 7964 дітей різного віку, які звернулися по медичну допомогу в травмпункт Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні, за 2017 р. та I квартал 2018 р. Виявлено чітку сезонну залежність травматизму, найбільша кількість пошкоджень припадає на теплу пору року. Понад 90 % випадків травматизму припадає на побутовий і вуличний. Найчастіше травмуються хлопчики віком від 7 до 14 років - мешканці міст. Домінують переломи верхніх та нижніх кінцівок.

Хвороба Легг - Кальве - Пертеса (ХЛКП) - важка недуга, яка має прихований початок, тому майже усі пацієнти звертаються по медичну допомогу на тлі розгорнутої клінічної картини зі значними кістковими змінами, що призводить до запізнення діагностики і лікування. Системність ураження, прихований перебіг, важкі ускладнення, висока інвалідизація, значна розбіжність поглядів на етіологію, діагностику, лікування, профілактику свідчать про те, що ХЛКП є важливою медико-соціальною проблемою. Наведене клінічне спостереження родинного випадку ХЛКП доводить, що дана патологія є окремим проявом загального ураження сполучної тканини усього організму, яке має спадкову схильність, синдрому природженої дисплазії сполучної тканини (МАSS-синдром).

Хвороба Легг - Кальве - Пертеса (ХЛКП) - важка недуга, яка має прихований початок, тому майже усі пацієнти звертаються по медичну допомогу на тлі розгорнутої клінічної картини зі значними кістковими змінами, що призводить до запізнення діагностики і лікування. Системність ураження, прихований перебіг, важкі ускладнення, висока інвалідизація, значна розбіжність поглядів на етіологію, діагностику, лікування, профілактику свідчать про те, що ХЛКП є важливою медико-соціальною проблемою. Наведене клінічне спостереження родинного випадку ХЛКП доводить, що дана патологія є окремим проявом загального ураження сполучної тканини усього організму, яке має спадкову схильність, синдрому природженої дисплазії сполучної тканини (МАSS-синдром).

Видалення великих об'ємів печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії, підвищення тиску у ворітній печінковій вені, порушення венозного відтоку від органів портальної сисеми та їх структурних змін. Мета дослідження - вивчити особливості локальних імунних реакцій у товстій кишці в умовах пострезекційної портальної гіпертензії. Дослідження проведено на 52 лабораторних статевозрілих білих щурах-самцях, яких було розподілено на 3 групи. 1-а група нараховувала 15 інтактних практично здорових тварин, 2-а - 30 білих щурів-самців після резекції лівої та правої бокових часток - 58,1 % паренхіми печінки, 17 експериментальних тварин, у яких після видалення 58,1 % паренхіми печінки розвинулася поліорганна недостатність, увійшли у 3-ю групу. Вирізали шматочки товстої кишки, з яких готовили гістологічні мікропрепарати. У слизовій оболонці досліджуваного органа визначали рівні секреторного JgA, а також кількість плазмоцитів-продуцентів JgA, JgM, JgG, JgE та клітинну щільність інфільтрату. Кількісні показники обробляли статистично. За результатами проведених досліджень встановлено, що видалення лівої та правої бокових часток печінки (58,1 % її паренхіми) у лабораторних статевозрілих білих щурів-самців призводить до пострезекційної портальної гіпертензії та виражених змін локального імунного гомеостазу слизової оболонки товстої кишки, що характеризується вираженим зменшенням рівнів секреторного IgA і кількості плазмоцитів-продуцентів IgA, незбалансованим, диспропорційним зростанням та значними порушеннями співвідношень між плазматичними клітинами, що продукують імуноглобуліни IgA, IgM та IgE, появою імунних комплексів у стромі органа та стінках кровоносних судин, збільшенням щільності клітинних інфільтратів, виникненням дистрофічних, некробіотичних, інфільтративних та склеротичних процесів у досліджуваному органі. Порушення місцевого імунного гомеостазу слизової оболонки товстої кишки домінує при поєднанні пострезекційної портальної гіпертензії з поліорганною недостатністю.