Представлено комплексне дослідження питань про стан, можливості й перспективи взаємодії суверенної України з міжнародним навколишнім середовищем на глобальному та регіональному рівнях, а також зроблений аналіз пріоритетів національної безпеки і зовнішньої політики країни в контексті геополітичних реалій сьогодення, національних інтересів і цілей. Особливу увагу приділено висвітленню регіональних напрямків й особливостей геополітичної стратегії та зовнішньополітичного курсу України, зокрема, її взаємовідносин з державами Північно-Східного вектору (РФ, країнами СНД), Євроатлантичного вектору (країнами Західної Європи, США, Канадою), Центральної Європи і Балтії, Чорноморського регіону, Близького та Середнього Сходу, Центральної і Південної Азії та ін. Розглянуто альтернативні сценарії, необхідні для обгрунтування оптимальних стратегій і програм розвитку держави на перспективу.

Наведено результати конкретних соціологічних досліджень стану та динаміки змін зовнішньополітичних і геополітичних орієнтацій України 1997 - 1998 рр. Розроблено альтернативні сценарії майбутнього України на період до 2003 р. Значну увагу приділено формуванню стратегічних пріоритетів у сфері національної безпеки та зовнішньої політики на перспективу.

Висвітлено методологічні аспекти культурології, головні парадигми культурологічного пізнання. Розглянуто питання культурної та соціальної антропології, зокрема, класичного еволюціонізму, дифузіонізму, функціоналізму, неоеволюціонізму, інтерпретативної антропології. Описано структуралістські теорії культури, проаналізовано становлення структуралізму як методу гуманітарного пізнання, психоаналітичні методи культурології. Визначено історико-філософські передумови становлення метатеоретичної концепції міфу. Розкрито організаційний фактор підприємництва, його етнокультурні особливості, а також морально-етичні аспекти підприємницької діяльності.

Освещены методологические аспекты культурологии, главные парадигмы культурологического познания. Рассмотрены вопросы культурной и социальной антропологии, в частности, классического эволюционизма, диффузионизма, функционализма, неоэволюционизма, интерпретативной антропологии. Представлены описания структуралистских теорий культуры, проанализированы становление структурализма как метода гуманитарного познания, психоаналитические методы культурологии. Определены историко-философские предпосылки становления метатеоретической концепции мифа. Раскрыты организационный фактор предпринимательства, его этнокультурные особенности, а также морально-этические аспекты предпринимательской деятельности.

Проаналізовано політичне та соціально-економічне становище України у перші роки незалежності, її місце та роль у сучасному геополітичному просторі. Розглянуто питання української ідентичності та консолідації країни, висвітлено міжнародну політику держави, ринкові реформи, трансформаційні процеси в українському суспільстві.

Проанализированы политическое и социально-экономическое положение Украины в первые годы независимости, её место и роль в современном геополитическом пространстве. Рассмотрены вопросы украинской идентичности и консолидации страны, освещены международная политика государства, рыночные реформы, трансформационные процессы в украинском обществе.

Висвітлено перспективи розвитку ГУУАМ у контексті міжнародної співпраці в Чорноморсько-Каспійському регіоні. Детально проаналізовано процес перетворення ГУУАМ на впливову міжнародну організацію з відповідними координаційними органами та спільним інформаційним простором, що неодмінно сприятиме зниженню рівня конфліктності та напруги на Кавказі, забезпечить надійне функціонування траспортно-комунікаційних коридорів у даному регіоні, Центральній Азії та Європі. Розглянуто питання налагодження зв'язків країн ГУУАМ з ОБСЄ, ООН та іншими міжнародними організаціями і структурами з метою співробітництва.

Висвітлено стратегічні інтереси України щодо Чорноморського регіону. Проаналізовано політику Росії, зокрема, її геостратегічну позицію. Розв'язано проблеми економічного співробітництва країн Європейського Союзу. Обговорено питання безпеки та політичної стабільності регіону, зокрема, кримськотатарські, Придністровського врегулювання, конфліктів Кавказького регіону та Балкан. Визначено стратегію зовнішньої політики України у Чорноморському та Близькосхідному регіонах.

З використанням концептуального підходу до категорії граничних основ як до загальних універсалій розглянуто різноманітні феномени української культури. На підставі узагальнення матеріалів з літературознавства й етнографії, а також аналізу філософських, літературно-художніх, епічних, поетичних, релігійних і міфологічних текстів української та світової культури розкрито загальнолюдські світоглядні константи, які визначають антропологічну та культурну єдність усього людства.

С использованием концептуального подхода к категориям предельных оснований как к универсалиям культуры рассмотрены разнообразные феномены украинской культуры. На основе обобщения материалов по литературоведению и этнографии, а также анализа философских, литературно-художественных, эпических, поэтических, религиозных и мифологических текстов украинской и мировой культуры выявлены общечеловеческие мировоззренческие константы, определяющие антропологическое и культурное единство человечества.

У контексті загального розвитку геополітичної ситуації на євроазіатському (пострадянському) просторі внаслідок руйнування біполярної моделі міжнародних відносин і виникнення нових незалежних держав проаналізовано геостратегічні проблеми Центральної Азії. Розглянуто особливості внутрішньополітичного розвитку регіону. Обговорено загальні питання безпеки у регіоні, а також особливості розвитку Сіньцзян-Уйгурмського, Ісламського, Афганського та Таджицького конфліктів. Надано стислі характеристики країн Цетральної Азії.

З використанням сучасних концепцій культури, а також методологічних підходів до її вивчення висвітлено головні проблеми теорії культури, зокрема, що стосуються структур ментальної побудови людини в аспекті визначальних детермінант її активності, стереотипів, форм сприйняття та уявлення, напрямів фантазування, мислення в їх генезі. Розглянуто питання ціннісних аспектів культури, її комунікативного виміру, мови та системології. Охарактеризовано пізнання як культурний феномен.

С учетом современных концепций культуры, а также методологических подходов к ее изучению освещены основные проблемы теории культуры, в частности, касающиеся структур ментального строения человека в аспекте определяющих детерминант его активности, стереотипов, форм восприятия и представления, направлений фантазирования, мышления в их генезисе. Рассмотрены вопросы ценностных аспектов культуры, ее коммуникативного измерения, языка и системологии. Охарактеризовано познание как культурный феномен.

Розглянуто питання взаємодії ЄС з регіональними організаціями зони Чорноморського басейну. Особливу увагу приділено політичному, економічному й енергетичному співробітництву, зокрема у сфері безпеки, активізації участі ЄС у процесі врегулювання конфліктів. Визначено можливості переосмислення східної політики ЄС і формування нових схем взаємодії Євросоюзу з регіональними структурами Чорноморського простору. Викладено проблемні питання розробки концепції транскордонного співробітництва у Чорноморському регіоні.

Рассмотрены вопросы взаимодействия ЕС с региональными организациями зоны Черноморского бассейна. Особое внимание уделено политическому, экономическому и энергетическому сотрудничеству, в частности в сфере безопасности, активизации участия ЕС в процессе урегулирования конфликтов. Определены возможности переосмысления восточной политики ЕС и формирования новых схем взаимодействия Евросоюза с региональными структурами Черноморского пространства. Изложены проблемные вопросы разработки концепции трансграничного сотрудничества в Черноморском регионе.

Розглянуто питання розвитку міжнародних відносин на Близькому Сході у контесті визначення перспективних можливостей реалізації національних інтересів України. Визначено роль і місце регіону у сучасній системі міжнародних відносин, інтереси основних світових гравців щодо нього. Проаналізовано регіональні конфлікти та питання регіональної безпеки, проблеми міжнародного тероризму. Особливу увагу приділено перспективним напрямам економічної, військово-технічної та енергетичної співпраці України з країнами Близького Сходу.

Рассмотрены вопросы развития международных отношений на Ближнем Востоке в контексте определения перспективных возможностей реализации национальных интересов Украины. Определены роль и место региона в современной системе международных отношений и интересы основных мировых играков относительно стран Ближнего Востока. Проанализированы региональные конфликты и вопросы региональной безопасности, проблемы международного терроризма. Особое внимание уделено перспективным направлениям экономического, военно-технического и энергетического сотрудничества Украины со странами Ближнего Востока.

Проаналізовано перспективи нової посиленої угоди України та ЄС у контексті вироблення стратегії національного розвитку та формування загальноєвропейського безпекового простору. Розглянуто внутрішньополітичну нестабільність як стримувальний фактор для європейської інтеграції держави. Висвітлено роль країн Південно-Східної Європи й України в системі забезпечення енергетичної безпеки ЄС.

Проанализированы перспективы нового усиленного договора Украины и ЕС в контексте выработки стратегии национальноо развития и формирования общеевропейского безопасного пространства. Рассмотрена внутриполитическая нестабильность как сдерживающий фактор для европейской интеграции государства. Освещена роль стран Юго-Восточной Европы и Украины в системе обеспечения энергетической безопасности ЕС.

Розглянуто питання, пов'язані з різними вимірами існування створюваної Європи, визначенням параметрів існування України у європейському колі держав. Увагу приділено проблемам європейської інтеграції України, визначенню її місця та ролі в процесах, що відбуваються в європейському політичному та безпековому просторі, особливо починаючи з 1991 р. Розкрито нові засади розбудови політичного та безпекового простору. Зазначено, що визначення ролі України у формуванні нової структури безпекових відносин у Європі має бути одним з основних важелів просування її головних інтересів у відносинах з європейськими країнами та провідними організаціями у сфері європейської безпеки, насамперед з НАТО й ЄС. Процес інтеграції в ЄС відкриває для України перспективу підтримки державного суверенітету за нових міжнародних умов, коли державна незалежність виявляється не у праві на здійснення одноосібних дій, а у реалізації національних інтересів спільно з іншими державами, що подіяють такі самі цілі.

Досліджено процеси змін, що відбуваються в сучасному міжнародному середовищі безпеки, визначено їх вплив на національну безпеку України. Розглянуто дію "жорстких" і "м'яких" загроз безпеці за умов глобалізації, визначено загрози за ступенем і масштабом їх наслідків, а також за засобами, які при цьому використовуються, та чинники, які в них задіяні. Проаналізовано особливості глобального безпекового середовища та визначено роль новітніх викликів і загроз, актуальних для України.

Детально проаналізовано сучасну кризу системи міжнародної безпеки, визначено чинники глобальної та регіональної нестабільності й їх вплив на міжнародну позицію України. Обгрунтовано потребу поновного осмислення засад зовнішньої політики держави та запропоновано концепцію нової зовнішньополітичної доктрини "опору й модернізації". Окрему увагу приділено питанню міжнародних гарантій безпеки, проблемам регіональної політики України й новим аспектам європейської й євроатлантичної інтеграції за умов агресії.

Проаналізовано механізми легітимації насильства у сучасній практиці міжнародних відносин та їх зв'язок з тими або іншими уявленнями про світовий порядок. Проблема легітимного використання сили актуалізована у контексті російської агресії проти України та політики санкцій з боку Заходу.

Висвітлено сутність кризи системи міжнародної безпеки в умовах російської агресії. Розглянуто Близькосхідно-Чорноморський простір як вузол глобальних суперечностей. Проаналізовано суперечливість європейського середовища безпеки в умовах російської загрози. Визначено чинники, що діють у напрямку руйнації існуючого світового ладу. Окрему увагу приділено трансформації стратегічної оборонної політики НАТО та питанням формування регіональної підсистеми міжнародної безпеки. Обгрунтовно потребу оновлення зовнішньополітичної доктрини України, уточнення порядку денного для європейської та євроатлантичної інтеграції України внаслідок змін міжнародного безпекового довкілля.

Увагу приділено проблемам онтології війни та миру в контексті досвіду України у протидії російській гібридній війні, яка стала довгостроковим чинником деструктивних впливів на українську політичну, економічну та соціальну реальність. Зазначено, що агресивні дії РФ спричиняють руйнівні наслідки для системи світового порядку та міжнародної безпеки, є головним чинником дестабілізації безпекового середовища в регіональному оточенні України. Сутність війни та миру розкрито через стратегічну та безпекову парадигми, із включенням різнорівневої взаємодії когнітивних смислів. Розглянуто питання семантики концептів війни та миру, проблеми соціально-політичної онтології. Висвітлено питання глобального та регіонального стратегічного середовища, стратегічної культури та її зв'язку з дискурсом влади, стратегії перемоги. Визначено роль ідентичності та мови війни. Висунуто припущення про зв'язок онтологічних моделей із сучасними способами ведення воєнних дій, зокрема про зв'язок гібридної війни з логікою постмодерністського релятивізму та загальною боротьбою із владним порядком. Окрему увагу приділено ролі політики ідентичності й аналізу когнітивного виміру гібридних конфліктів.