Розглянуто механізми фінансового забезпечення інноваційної діяльності (ІД), його значення для становлення та розвитку національної інноваційної системи. Розкрито наукові засади інноваційного розвитку, показано його вплив на економічне зростання, чинники успішності та невдач ІД та її основні форми. Викладено теоретичні засади становлення та розвитку фінансового механізму забезпечення ІД і розв'язання його проблем на підставі органічного поєднання процесів формування фінансових ресурсів і нагромадження фінансового потенціалу інноваційного розвитку. Наведено методи оцінки ефективності фінансового забезпечення ІД, проаналізовано зарубіжний досвід у даній сфері.

Рассмотрены механизмы финансового обеспечения инновационной деятельности (ИД), его значение для становления и развития национальной инновационной системы. Раскрыты научные основы инновационного развития, показано его влияние на экономический рост, факторы успешности и неудач ИД и ее основные формы. Изложены теоретические основы становления и развития финансового механизма обеспечения ИД и решения его проблем с учетом органического объединения процессов формирования финансовых ресурсов и нагромождения финансового потенциала инновационного развития. Приведены методы оценки эффективности финансового обеспечения ИД, проанализирован зарубежный опыт в данной сфере.

Подчеркнуто, что минерально-сырьевая база, как важнейшая составляющая часть природных ресурсов, имеет исключительное значение не только для развития экономики государства, но и является гарантией ее безопасности и обусловливает перспективные стратегические направления устойчивого социально-экономического развития промышленных регионов Украины.

Розглянуто переваги та недоліки застосування загальної і спрощеної системи оподаткування в Україні для підприємництва і адміністрування податків. Визначено нагальні задачі і заходи щодо вдосконалення спрощеної системи оподаткування.

Проведено дослідження прибуткового оподаткування та напрямів його оптимізації в Україні. Розглянуто теоретико-методичні аспекти стягнення прибуткових податків, визначно особливості формування вітчизняної системи прибуткового оподаткування та висвітлено основні проблеми її функціонування. Проведено порівняльний аналіз прибуткового оподаткування в Україні та за кордом. Здійснено розрахунки ряду аналітичних показників, що характеризують систему прибуткового оподаткування в Україні протягом 1992 - 2004 рр. Наведено оцінку пільгових режимів оподаткування. Проаналізовано основні концепції удосконалення процесу стягнення прибуткових податків, аргументовано їх переваги та недоліки. Здійснено теоретичні узагальнення та висновки, запропоновано заходи та надано практичні рекомендації щодо підвищення ефективності функціонування прибуткового оподаткування в Україні як важливого джерела наповнення державного бюджету та ефективного інструменту регулювання економіки.

Розглянуто проблеми вибору теоретичного базису здійснення податкових реформ в Україні. Обгрунтовано доцільність використання надбань інституціональної теорії.

Досліджено фінансові потоки держави за умов ринкових перетворень.

Комплексно досліджено теоретико-методологічні засади інституціоналізації фіскального регулювання фінансових потоків. Розкрито сутність та особливості фінансових потоків як об'єкта фіскального регулювання. Доведено необхіднісь застосування інституціональних підходів у методології дослідження проблем фіскального регулювання фінансових потоків. Значну увагу приділено ролі формальних і неформальних інститутів оподаткування у перерозподілі фінансових потоків, а також ролі відносин принципал - агент у мінімізації трансакційних витрат на фіскальне регулювання фінансових потоків.

Викладено інфраструктурний аспект будови фінансової системи. Розглянуто шляхи моделювання взаємозв'язків між основними макроекономічними та макрофінансовими показниками. Досліджено сучасні технології планування та прогнозування доходів бюджету. Увагу приділено модернізації системи бюджетного регулювання в Україні. Розглянуто інвестиції в іновації як основу сталого соціально-економічного розвитку національної економіки. Висвітлено особливості венчурного фінансування в моделі інноваційного розвитку. Досліджено новітні важелі стретегічного управління вартістю вітчизняних корпорацій з державними активами. Наведено новітні фінансові інструменти українського біржового ринку. Запропоновано шляхи вдосконалення розрахунково-клірингової діяльності на біржовому ринку. Подано новітні підходи до управління страховою діяльністю. Проаналізовано сучасні технології управління фінансовим результатом страховика.

Висвітлено сутність, основи та завдання організації оподаткування фінансових установ. Розглянуто особливості фінансових установ як суб'єктів оподаткування. Досліджено зарубіжний досвід оподаткування фінансових установ. Увагу приділено особливостям сплати податків окремими фінансовими установами. Висвітлено особливості податкового контролю у сфері оподаткування фінансових установ.

Досліджено передумови використання апарату інституціональної теорії у дослідженні фінансових процесів, сутність фінансового інстититу та його роль у фінансовій системі.

Розглянуто проблему реалізації відносин принципал/агент у регулюванні фінансових потоків. Визначено роль фінансового посередництва у регулюванні фінансових потоків та у зменшенні трансакційних витрат. Обгрунтовано напрями мінімізації трансакційних витрат у контексті відносин принципал/агент.

Розглянуто проблеми фіскального регулювання руху фінансових потоків у державі. На базі різноманітних підходів розкрито сутність фіскального регулювання руху фінансових потоків і його інституціональні особливості.

Досліджено потенціал податкового інструментарію легалізації фінансових потоків. Мета роботи - обгрунтування напрямів реформування оподаткування доходів і доданої вартості в контексті легалізації фінансових потоків в Україні. За результатами дослідження обгрунтовано, що за допомогою податкового інструментарію можна легалізувати і збільшити як податкові фінансові потоки, так і доходи, які раніше були переведені у тіньовий сектор економіки. По-перше, можна збільшити надходження від податку на прибуток до бюджету за рахунок зменшення ухилення від сплати цього податку, яке може бути досягнуте за допомогою механізму диференціації оподаткування прибутку, а саме: запровадження зниженої ставки податку для прибутку, який спрямовується на інвестиції в основний капітал, і стандартної - для прибутку, який розподіляється на інші цілі. Це створить передумови для того, що приховувати прибуток від оподаткування буде невигідно. По-друге, можна збільшити надходження ПДВ до бюджету за рахунок зменшення ступеня ухилення від нього. Для цього рекомендується запровадження зниженої ставки під час оподаткування операцій з постачання продуктів харчування та послуг громадського транспорту, що надає змогу знизити ступінь ухилення у сфері малого і середнього бізнесу (не пов'язаного з експортом), яка здійснює зазначені види діяльності. Розмір зниженої ставки податку визначено за еластичністю тіньової доданої вартості та мультиплікатора ПДВ. По-третє, можна збільшити фінансові потоки за рахунок залучення в економіку та мобілізації до бюджету частини фінансових потоків, раніше виведених у тіньовий сектор економіки, за допомогою механізму податкової амністії. На основі зарубіжного досвіду обгрунтовано оптимальні умови амністії та ставку легалізації доходів.

Розглянуто проблеми визначення чинників, які впливають на обсяги і динаміку податкового потенціалу ринку цінних паперів. Мета роботи - виявлення і систематизація чинників формування і реалізації податкового потенціалу ринку цінних паперів. За результатами проведеного дослідження чинники формування і реалізації податкового потенціалу ринку цінних паперів систематизовано по двом групам: економічні та законодавчо-організаційні. В групі економічних чинників основними визначено стан розвитку економіки, ступінь її тінізації, рівень заощаджень населення, рівень довіри населення та рівень інфляції. Обгрунтовано, який взаємозв'язок існує між зазначеними чинниками та обсягами податкового потенціалу ринку цінних паперів. Зокрема доведено, що збільшення обсягів тіньової економіки сприяє зменшенню податкового потенціалу ринку цінних паперів, оскільки сприяє відтоку капіталу з офіційного сектору економіки. Негативно на формування податкового потенціалу ринку цінних паперів впливає зростання неорганізованих заощаджень населення, обсяг яких зростає пропорційно зростанню рівня недовіри населення до ринку цінних паперів. Ступінь негативного впливу зазначених факторів посилюється у випадку погіршення стану макроекономічної кон'юнктури та зростання рівня інфляції. До групи законодавчо-організаційних чинників віднесено: об'єкт, базу, ставки оподаткування операцій з цінними паперами та інфраструктуру ринку цінних паперів. Доведено, що низький рівень розвитку інфраструктури може суттєво зменшувати податковий потенціал ринку цінних паперів. Запропонований підхід до дослідження чинників формування податкового потенціалу надає можливість виділити, окрім детінізації операцій та розширення бази оподаткування, ще один напрям збільшення податкового матеріалу ринку цінних паперів, а саме - залучення вільних грошових коштів населення. Перспективою подальших досліджень є розробка методики оцінки впливу кожного із чинників на динаміку податкового потенціалу ринку цінних паперів.

Обгрунтовано теоретико-методологічні засади фіскального регулювання фінансових потоків, розроблено практичні рекомендації з оптимізації фіскального регулювання фінансових потоків. Визначено сутність фіскального регулювання фінансових потоків, його мету, завдання та функції в інституціональній економіці. Здійснено системний аналіз руху фінансових потоків, розраховано обсяги прихованих фінансових потоків, ступінь перекладання податкового навантаження несумлінними платниками податків на сумлінних, обсяги трансакційних витрат на фіскальне регулювання фінансових потоків. Показано напрями оптимізації фіскального регулювання фінансових потоків, подолання інституціональних деформацій і зменшення трансакційних витрат.

Розглянуто проблеми аналізу податкового потенціалу фінансового ринку. Обгрунтовано необхідність застосування кількісного та інтегрального підходів до оцінки податкового потенціалу фінансового ринку.

Розглянуто проблеми активізації венчурного фінансування інноваційної діяльності в Україні. Метою статті є оцінка реалій та визначення перспектив венчурного фінансування інноваційної діяльності в Україні. За результатами проведеного дослідження зіясовано, що сучасний етап розвитку економіки України не можна охарактеризувати як інноваційний. Традиційно проблеми низьких темпів розробки і впровадження інновацій повіязуються з недостатнім фінансовим забезпеченням інноваційної діяльності. Особливо це стосується перших етапів реалізації інноваційних проектів, коли існує значна потреба у венчурних інвестиціях. У перші 15 років розвитку України як незалежної держави дефіцит венчурного фінансування повіязувався з недостатньою кількістю венчурних "С" та невеликою вартістю їх чистих активів. З метою стимулювання збільшення кількості "С" та нарощування вартості чистих активів венчурними "С" розроблено та запроваджено ряд податкових пільг стимулюючого характеру. Одним із результатів запровадження таких податкових механізмів стало збільшення кількості "С" (у т. ч. венчурних) і зростання вартості чистих активів венчурних "С". Тобто номінально відбулося зростання фінансового потенціалу венчурів. Однак фактичного зростання обсягів венчурного фінансування у сфері інноваційної діяльності не відбулося. Це пов'язано з тим, що більшість венчурних "С" інвестують кошти або у традиційні процеси, або залучені до схем оптимізації податків. Виходом із такої ситуації, на наш погляд, мають стати зміни в оподаткуванні діяльності "С", а саме: запровадження податку на фінансові операції. Це зробить безперспективним використання "С" у схемах ухилення від сплати податків та спонукатиме їх до здійснення реальних інвестицій. Перспективою подальших досліджень є обгрунтування вибору об'єктів оподаткування податком на фінансові операції та розмірів його ставок.

Розглянуто проблеми стимулювання економічного розвитку. Досліджено зарубіжний досвід державного регулювання економічного розвитку. Обгрунтовано оптимальне співвідношення фінансування економічного розвитку за рахунок коштів суб'єктів господарювання та держави. Застосування нових програмних продуктів надає змогу швидко обробляти дані, інтерпретувати їх, що значно скорочує час на прийняття фінансових рішень та знижує ризик помилки. Перспективами подальших досліджень визначено обгрунтування диверсифікації фінансових потоків для галузей реального сектору економіки на основі застосування інформаційних технологій. Для стимулювання розвитку реального сектору економіки необхідно спрямовувати бюджетні інвестиції у точки росту, що забезпечать поштовх для економічного розвитку. З метою подолання негативного впливу інституціональних деформацій у сфері бюджетних видатків пропонуємо застосовувати механізм диверсифікації фінансових потоків. Його сутність полягає у тому, що пріоритетні напрями економічної діяльності фінансуються на умовах спільного фінансування: бюджетного гранту та власних коштів інвестора. Для досягнення стабільного приросту ВВП державі необхідно підтримувати співвідношення бюджетних інвестицій та інвестицій за рахунок власних коштів підприємств у визначеному відсотковому співвідношенні у вигляді бюджетних інвестицій та "інвестицій за рахунок власних коштів підприємств".

Проаналізовано вплив потенціалу фінансових посередників на забезпечення економічного розвитку інвестиційними ресурсами. Проаналізовано сучасний стан забезпеченості фінансових посередників необхідними ресурсами та особливості їх інвестиційної діяльності. У процесі дослідження встановлено, що сучасна економіка України розвивається за умов дефіциту інвестиційних ресурсів, визначено мінімально необхідний обсяг інвестиційних ресурсів для відновлення економіки, ключовим фактором економічного зростання визначено пошук джерел фінансування. На основі результатів кореляційно-регресійного аналізу встановлено наявність тісної лінійної залежності темпів приросту реального ВВП від темпів приросту інвестицій в основний капітал і приросту інвестицій в основний капітал від приросту активів акумульованих фінансовими посередниками в Україні. Обгрунтовано, що в даному аспекті фінансові посередники мають суттєвий потенціал для забезпечення економіки інвестиційними ресурсами. Визначено напрями активізації участі фінансових посередників у фінансовому забезпеченні розвитку економіки, а саме: створення сприятливих умов для нарощення їх ресурсної бази та налагодження механізмів переміщення фінансових ресурсів між фінансовим і реальним секторами економіки за участю фінансових посередників.

Досліджено організаційні засади митного контролінгу у сфері фінансових послуг. Мета роботи - узагальнення ключових напрямів та обгрунтування організаційних засад митного контролінгу у сфері фінансових послуг. За результатами дослідження обгрунтовано сутність та основні складові митного контролінгу у сфері фінансових послуг. Визначено види (стратегічний та оперативний) та функції (сервісну та консалтингову) митного контролінгу. З'ясовано основні напрями, за якими здійснюється митний контролінг у сфері фінансових послуг. Сформовано етапи організації митного контролінгу та визначено взаємозалежну сукупність управлінських процедур, спрямованих на підвищення сервісно-орієнтованого управління та адміністрування. Охарактеризовано підходи до проведення митного аудиту, особлива увага якого приділяється попередженню участі фінансових установ у схемах ухилення від сплати митних платежів. Узагальнено, що митний контролінг у сфері фінансових послуг сприяє підвищенню ефективності управління фінансовими потоками на основі прийняття оптимальних рішень у сфері ЗЕД. Перспективами подальших досліджень є узагальнення світових тенденцій застосування інструментарію митного контролінгу у сфері фінансових послуг та адаптація його до сучасних умов української економіки.