Бази даних

Реферативна база даних - результати пошуку

Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
у знайденому
Сортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком видання
Формат представлення знайдених документів:
повнийстислий
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (1)
Пошуковий запит: (<.>A=Мишуніна Т$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 41
Представлено документи з 1 до 20
...

      
Категорія:    
1.

Мишуніна Т. М. 
Стан ГАМК-ергічної системи довгастого мозку щурів за умов модуляції рівня кортикостероїдів / Т. М. Мишуніна, В. Я. Кононенко, Н. І. Шувалова // Доп. НАН України. - 2000. - № 8. - С. 180-183. - Бібліогр.: 13 назв. - укp.


Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*739.177.11*0 + Е60*725.381.51

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 



      
Категорія:    
2.

Мишуніна Т. М. 
ГАМК-ергічна система кори надниркових залоз у хворих із синдромом та хворобою Іценка-Кушинга і щурів за умов гіперкортицизму / Т. М. Мишуніна, В. Я. Кононенко, С. Й. Рибаков // Ендокринологія. - 2000. - 5, № 1. - С. 16-21. - Бібліогр.: 15 назв. - укp.

Вивчено активність ферменту синтезу ГАМК та рецептування медіатору плазматичними мембранами позапухлинної та пухлинної тканин кори надниркових залоз хворих із синдромом Іценка-Кушинга та гіперплазованої тканини кори надниркових залоз хворих на хворобу Іценка-Кушинга, а також надниркових залоз щурів за умов багаторазового введення кортикотропіну чи гідрокортизону. Встановлено, що активність глутаматдекарбоксилази значно знижена у корі надниркових залоз хворих на хворобу Іценка-Кушинга та у тканині кортикостероми. У позапухлинній тканині кори надниркових залоз хворих знайдено підвищення рецептування ГАМК, а у гіперплазованій тканині кори надниркових залоз хворих на хворобу Іценка-Кушинга чи у тканині кортикостероми рецептування амінокислоти не відрізнялося від контролю (позапухлинна тканина кори надниркових залоз хворих з гормональнонеактивними пухлинами). Рецептування медіатору плазматичними мембранами надниркових залоз щурів значно підвищена за умов гальмування процесів стероїдогенезу та знижена за умов стимуляції останніх.


Ключ. слова: гамма-амiномасляна кислота, наднирковi залози, хвороба i синдром Iценка-Кушинга
Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.100

Шифр НБУВ: Ж15058 Пошук видання у каталогах НБУВ 

      
Категорія:    
3.

Мишуніна Т. М. 
Специфічне зв'язування ГАМК у надниркових залозах і вміст катехоламінів у крові та надниркових залозах при стресуванні щурів за умов гальмування гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи / Т. М. Мишуніна, О. В. Калініченко // Фізіол. журн. - 2001. - 47, № 5. - С. 47-53. - Бібліогр.: 21 назв. - укp.

Принудительное плавание интактных крыс сопровождалось активацией гормонального звена симпато-адреналовой системы и снижением уровня специфического связывания 14С-ГАМК плазматическими мембранами надпочечников; первое предотвращалось введением перед стреcсом ГАМК-ергических препаратов (баклофен, ГАМК-таурин). При торможении функции гипоталамо-гипофизарно-надпочечниковой системы вследствие многократного введения гидрокортизона и на фоне развивающихся при этом нарушений обмена и секреции катехоламинов надпочечники реагировали на стресc снижением секреции адреналина, норадреналина и дофамина без изменения интенсивности связывания ГАМК. Введение ГАМК-ергических препаратов перед стрессированием крыс частично или полностью препятствовало развитию вызванных стресcом нарушений секреции норадреналина и дофамина, а введение тиосульфата натрия резко повышало специфическое связывание ГАМК плазматическими мембранами надпочечников одновременно с предотвращением накопления норадреналина в надпочечниках и снижением уровня ДОФА в крови.


Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.51

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

      
Категорія:    
4.

Мишуніна Т. М. 
Кортикостероїди та катехоламіни у крові стресованих щурів за умов впливу ГАМК-ергічних препаратів / Т. М. Мишуніна // Доп. НАН України. - 2001. - № 8. - С. 163-166. - Бібліогр.: 15 назв. - укp.


Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*733.362.3Cas*730*112.4*732.2

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 



      
Категорія:    
5.

Мишуніна Т. М. 
Вміст гамма-аміномасляної кислоти у крові хворих на хронічний обструктивний бронхіт / Т. М. Мишуніна, Н. Ю. Іченська, П. С. Назар // Доп. НАН України. - 2001. - № 1. - С. 196-197. - Бібліогр.: 8 назв. - укp.


Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.201.1-3

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 



      
Категорія:    
6.

Мишуніна Т. М. 
Компоненти ГАМК-ергічної системи та її функція в органах системи травлення: (Огляд літератури) / Т. М. Мишуніна // Журн. Акад. мед. наук України. - 2002. - 8, № 3. - С. 427-440. - Бібліогр.: 50 назв. - укp.

Наведено сучасні дані щодо локалізації гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), функціональні характеристики та структуру ферментів її обміну, транспортерів і різних типів рецепторів у печінці, органах шлунково-кишкового тракту, слинних залозах. ГАМК у цих органах поряд із нейро-медіаторною функцією відіграє мультифакторну регулювальну, паракринну або трофічну роль у процесах секреції біологічно активних сполук, механізмах транспорту та клітинної проліферації.


Ключ. слова: гамма-аміномасляна кислота, печінка, шлунок, кишечник, слинні залози
Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*725.137.1

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

      
Категорія:    
7.

Мишуніна Т. М. 
Зв'язування ГАМК у надниркових залозах і функція останніх за умов стресу у інтактних щурів та щурів із зміненою базальною активністю гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи / Т. М. Мишуніна, В. Я. Кононенко // Фізіол. журн. - 2002. - 48, № 2. - С. 111. - укp.


Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*725.381.5 + Р252.51

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 



      
Категорія:    
8.

Мишуніна Т. М. 
Синтез та рецептування ГАМК у мозку щурів за стресу на фоні порушення центральних механізмів регуляції функції надниркових залоз / Т. М. Мишуніна // Укр. біохім. журн.. - 2002. - 74, № 4А (Дод. 1). - С. 13. - укp.


Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.51

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 



      
Категорія:    
9.

Кононенко В. Я. 
Нейрохімічні особливості розвитку стрес-реакції у щурів за умов зміни функціонального стану гіпогаламо-гіпофізарно-адренокортикоїдної системи / В. Я. Кононенко, О. В. Калініченко, Т. М. Мишуніна, Л. І. Пількевич // Журн. Акад. мед. наук України. - 2002. - 8, № 1. - С. 164-171. - Бібліогр.: 20 назв. - укp.

Досліджено вплив примусового плавання на вміст норадреналіну та дофаміну у гіпоталамусі, гіпокампі і гіпофізі та на рівень 11-оксикортикостероїдів (11-ОКС) у плазмі крові інтактних щурів лінії Вістар, а також щурів з гальмуванням та активацією функціональної активності гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикоїдної системи (ГГАС), З'ясовано, що примусове плавання, як і геміадреналектомія, підвищувало рівень 11-ОКС у плазмі крові піддослідних тварин, тоді як гальмування ГГАС призводило до зниження вмісту досліджених гормонів. Щури зі зміненим станом ГГАС виявились більш чутливими до дії стресу, ніж інтактні. Це підтверджено стресорним збільшенням рівня медіаторів у гіпофізі щурів з гальмуванням функціональної активності ГГАС та стресорним зниженням вмісту катехоламінів у гіпокампі поряд зі зростанням рівня норадреналіну у гіпофізі щурів з активацією системи, тоді як у інтактних тварин за цих умов рівень медіаторів у досліджених структурах не змінювався.


Ключ. слова: норадреналін, дофамін, 11-оксикортикостероїди, кров, гіпоталамус, гіпокамп, гіпофіз, стрес, гідрокортизон, геміадреналектомія
Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*730*112.4

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

      
Категорія:    
10.

Кургалюк Н. М. 
Вплив L-аргініну і блокатора синтази оксиду азоту $Eroman N sup omega-нітро-L-аргініну на вміст катехоламінів у крові щурів за умов стресу / Н. М. Кургалюк, Т. М. Мишуніна, Т. В. Серебровська, Е. Є. Колеснікова // Ендокринологія. - 2002. - 7, № 1. - С. 73-76. - Бібліогр.: 15 назв. - укp.


Ключ. слова: оксид азоту, катехоламіни, стрес
Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.51

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж15058 Пошук видання у каталогах НБУВ 



      
Категорія:    
11.

Мишуніна Т. М. 
Гамма-аміномасляна кислота в органах репродуктивної системи / Т. М. Мишуніна // Ендокринологія. - 2002. - 7, № 2. - С. 281-288. - Бібліогр.: 47 назв. - укp.

Наведено сучасні дані про локалізацію гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), функціональні характеристики і структуру ферментів її обміну, транспортерів та різних типів рецепторів в органах жіночої (яйцепровід, яєчник, матка, піхва, плацента) та чоловічої (сім'яники, їх придатки, сім'яні пухирці, простата, сім'яні протоки) систем репродукції, а також у статевих клітинах. Зазначено, що ГАМК у цих органах, поряд із нейромедіаторною функцією, відіграє регулювальну або модуляторну роль щодо утворення або секреції статевих гормонів, транспорту яйцеклітини яйцепроводом, скорочення матки, рухливості сперматозоїдів та їх здатності до запліднення, контролю артеріального тиску у судинах репродуктивних органів, а також транспорту активних речовин до плоду через плацент

Приведены современные данные о локализации гамма-аминомасляной кислоты (ГАМК), функциональных характеристиках и структуре ферментов ее обмена, транспортерах и разных типах рецепторов в органах женской (яйцепровод, яичник, матка, влагалище, плацента) и мужской (семенные железы, их придатки, семенные пузырьки, семенные протоки, простата) систем репродукции, а также в половых клетках. Отмечено, что ГАМК в этих органах, одновременно с нейромедиаторной функцией, играет регуляторную или модуляторную роль в отношении образования или секреции половых гормонов, транспорта яйцеклетки по яйцепроводу, сокращения матки, подвижности сперматозоидов и их способности к оплодотворению, контроля артериального давления в сосудах репродуктивних органов, а также транспорта активных веществ к плоду через плаценту

In this review modern data on GABA localization, functional characteristics and structure of the enzymes of GABA metabolism, transporters, and different types of GABA receptors in the organs of female (ovary, oviduct, uterus, vagina, placenta) and male (testes, seminiferous tubules and vesicles, prostate) reproductive systems and germ cells are presented. GABA plays in these organs - along with a neuromediator function - a regulating, paracrine role in the processes of production or secretion of sexhormones, transport of oocytes along the oviduct, uterine contraction, motility and fertility of spermatozoa, control of blood pressure in the vessels of reproductive organs and transport of biologically active compounds to embryos across the placenta


Ключ. слова: гамма-аміномасляна кислота, органи жіночої та чоловічої репродуктивної системи, статеві клітини
Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*736.3

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж15058 Пошук видання у каталогах НБУВ 

      
Категорія:    
12.

Кургалюк Н. М. 
Вплив L-аргініну і блокатора синтази оксиду азоту $E bold roman N sup omega-нітро-L-аргініну на рівень катехоламінів та продуктів пероксидного окиснення ліпідів у крові шурів за умов адаптації до інтервальної гіпоксії / Н. М. Кургалюк, Т. М. Мишуніна // Доп. НАН України. - 2003. - № 2. - С. 193-195. - Бібліогр.: 8 назв. - укp.


Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.725

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 



      
Категорія:    
13.

Мишуніна Т. М. 
Гамма-аміномасляна кислота у деяких ненейрональних тканинах / Т. М. Мишуніна // Фізіол. журн. - 2003. - 49, № 4. - С. 113-119. - Бібліогр.: 49 назв. - укp.

В обзоре приведены современные данные о локализации гамма-аминомаслянной кислоты, функциональных характеристиках и структуре ферментов ее обмена, транспортеров и разных типов рецепторов в почках, мочевом пузыре, сердце, сосудах, селезенке, коже и мышцах.


Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*725.111.1

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

      
Категорія:    
14.

Мишуніна Т. М. 
Глутаматдекарбоксилазна активність і зв'язування ГАМК синаптичними мембранами мозку щурів за дії стресу на тлі компенсаторної активації гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи / Т. М. Мишуніна, В. Я. Кононенко, Н. І. Левчук // Укр. біохім. журн.. - 2004. - 76, № 2. - С. 43-47. - Бібліогр.: 15 назв. - укp.


Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*739.177 + П836.5

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 



      
Категорія:    
15.

Хорєвін В. І. 
Вплив L-ДОФА на поведінкову активність щурів ліній Вістар та SHR у тесті "відкритого поля" / В. І. Хорєвін, Т. Є. Левчук, А. В. Горковенко, Т. М. Мишуніна // Нейрофизиология. - 2004. - 36, № 2. - С. 127-136. - Бібліогр.: 29 назв. - укp.

Досліджено вплив внутрішньоочеревинного введення L-ДОФА (100 мг/кг) на поведінкову активність щурів ліній Вістар та SHR у тесті "відкритого поля", а також на вміст катехоламінів у плазмі крові цих тварин. До введення L-ДОФА загальний рівень рухово-пошукової активності у SHR-щурів у порівнянні з щурами лінії Вістар був вищим, на що вказували вірогідно більші величини тривалості пересування в центрі та на периферії поля, а також більша кількість вставань на задні кінцівки на периферії поля, тоді як у Вістар-щурів більш тривалими були грумінг і сидіння. Після введення L-ДОФА міжлінійні відмінності збільшувались і ставали вірогідними для більшості (9/10) досліджених у роботі показників поведінкової активності. Уведення L-ДОФА зумовлювало вірогідну модифікацію поведінкової активності щурів обох ліній, про що свідчили зміни кількості відвідувань тваринами периферичних квадратів відкритого поля та вставань на задні кінцівки у цих зонах. У разі повторного тестування міжлінійні відмінності всіх показників поведінкової активності (за винятком тривалості пошукової активності на периферії та сидіння) зменшувалися. Уведення L-ДОФА спричиняло вірогідне збільшення вмісту цієї речовини та дофаміну в плазмі крові щурів обох ліній; у SHR-щурів підвищувався також рівень норадреналіну. Обговорено значення зумовленого спадковими факторами зниження активності катехоламінергічних систем мозку (насамперед дофамінергічної) у SHR-щурів для формування особливостей їх рухової поведінки.


Ключ. слова: щури лінії Вістар, спонтанно гіпертензивні щури лінії SHR, поведінкова активність, тест "відкритого поля", L-ДОФА
Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-29

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

      
Категорія:    
16.

Калініченко О. В. 
Стрес-реактивність кори надниркових залоз інтактних щурів та щурів із пригніченою функцією гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи за умов одноразового уведення мелатоніну / О. В. Калініченко, Т. М. Мишуніна, Л. І. Пількевич // Буков. мед. вісн.. - 2005. - 9, № 2. - С. 109-110. - Бібліогр.: 5 назв. - укp.

Установлено, що одноразове введення мелатоніну знижувало базальний рівень кортикостероїдів у плазмі крові інтактних щурів, проте не впливало на стрес-реактивність кори надниркових залоз. У щурів із пригніченням функції гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи мелатонін не змінював базальний вміст кортикостероїдів, зменшував амплітуду гормональної відповіді на стрес тривалістю 15 хв, але не впливав на останню за умов плавання щурів впродовж 30 хв.


Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.51 + Р415.10-29

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

      
Категорія:    
17.

Кононенко В. Я. 
Вплив мелатоніну на реакцію кори надниркових залоз та рівень катехоламінів у структурах гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи за умов фізичного стресу / В. Я. Кононенко, О. В. Калініченко, Т. М. Мишуніна // Доп. НАН України. - 2005. - № 7. - С. 167-171. - Бібліогр.: 15 назв. - укp.

The authors have shown the absence of changes in the corticosteroid level in the blood of intact rats under the influence of single and multiple melatonin administrations, as well as the persistence of the adrenal cortex response to a physical stress. After a single melatonin administration, the catecholamine concentration in all brain structures under study, pituitary, and adrenals did not change, and a melatonin administration during 4 days had no effect on noradrenalin concentration in all brain structures under study and pituitary, and the dopamine concentration in hypothalamus and hyppocamp. At the same time, the dopamine level in pituitary was decreasing, while the content of both catecholamines in rat adrenals was increasing. A single prestressor increase in the exogenous melatonin level in rat body changed the character of the response of the catecholaminergic system of HPAS to a physical stress, namely, it prevented a catecholamine level modulation in hypothalamus and pituitary, while hyppocamp became more sensitive to the stressor effect. In case of a multiple administration, melatonin changed the character of stressor changes in the noradrenalin level in hypothalamus, and both monoamines in pituitary to the opposite direction.


Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*737.13-642 + Е60*739.177.32-642

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

      
Категорія:    
18.

Мишуніна Т. М. 
Вплив мелатоніну на базальну та стрес-індуковану секрецію катехоламінів у щурів із патологією гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи / Т. М. Мишуніна // Буков. мед. вісн.. - 2005. - 9, № 2. - С. 164-166. - Бібліогр.: 5 назв. - укp.

Установлено, що одноразове введення мелатоніну щурам із пригніченою функцією гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи запобігало розвитку патологічної реакції мозкового шару надниркових залоз на стрес, а багаторазове - відновлювало стресове підвищення секреції адреналіну.


Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.10-29 + Р252.51

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

      
Категорія:    
19.

Мишуніна Т. М. 
Характеристика експериментальних моделей зоба у щурів / Т. М. Мишуніна, Т. І. Богданова, О. В. Калініченко, Л. І. Пількевич // Ендокринологія. - 2005. - 10, № 2. - С. 194-200. - Бібліогр.: 22 назв. - укp.

Вивчено у динаміці анатомічні, морфологічні, гормональні та біохімічні характеристики зоба у щурів, який формується внаслідок тривалого введення тиреостатиків. Встановлено, що 20-денне введення мерказолілу чи перхлорату калію викликає однакові зміни у масі, структурі та функції щитовидної залози. Зі збільшенням строку (40 - 60 днів) за дії перхлорату калію у щитовидній залозі спостерігається дифузна гіперплазія епітеліальних клітин, що прогресує у часі, тоді як за введення мерказолілу має місце певне відновлення функції та структури залози. Вміст ДНК у щитовидній залозі збільшується найсуттєвіше через 60 днів прийому перхлорату калію.

Изучены анатомические, морфологические, гормональные и биохимические характеристики зоба у крыс, который формируется в результате длительного введения тиреостатиков. Показано, что 20-дневное введение мерказолила или перхлората калия вызывает одинаковые изменения массы, структуры и функции щитовидной железы. С увеличением срока (40 - 60 дней) при действии перхлората калия в щитовидной железе наблюдается диффузная гиперплазия эпителиальных клеток, которая прогрессирует со временем, тогда как при введениимерказолила имеет место определенное восстановление функции и структуры железы. Содержание ДНК в щитовидной железе увеличивается наиболее значимо через 60 дней приема перхлората калия.

The authors have studied the anatomical, morphological and biochemical characteristics of different models of goiter in rats. It has been established that 20-day administration of merсazolyl or potassium perchlorate caused similar changes in the thyroid mass, structure, and function. With increasing duration of potassium perchlorate effect, diffuse hyperplasia of thyroid epithelial cells was noted, which progressed with time, while merсazolyl administration during 40-60 days was associated with a certain restoration of thyroid function and structure. A marked increase in thyroid DNA content was reported 60 days after potassium perchlorate administration started


Ключ. слова: експериментальний зоб, структура щитоподібної залози, тироксин, ДНК
Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.120.26-29

Рубрики:
 Зоб 

Шифр НБУВ: Ж15058 Пошук видання у каталогах НБУВ 

      
Категорія:    
20.

Мишуніна Т. М. 
Основні молекулярні механізми апоптозу та їх порушення при канцерогенезі щитоподібної залози: (Огляд л-ри) / Т. М. Мишуніна, М. Д. Тронько // Журн. Акад. мед. наук України. - 2006. - 12, № 4. - С. 611-633. - Бібліогр.: 50 назв. - укp.

Проаналізовано сучасні погляди щодо основних сигнальних, контролюючих та реалізуючих механізмів апоптозу та новітні свідчення про їх зміни у клітинах злоякісних пухлин щитоподібної залози (ЩЗ) людини. Звернуто увагу на розвиток резистентності пухлин ЩЗ до індукції апоптозу за участю рецепторів смерті, а також на нез'ясованість порушень більшості тонких молекулярних механізмів його реалізації, пов'язаних із функцією генів-супресорів пухлинного росту та генів, що кодують компоненти систем проходження апоптозу у трансформованих клітинах ЩЗ. Окреслено місце мітохондріальних механізмів у регуляції запрограмованої загибелі клітин та їх роль у терапії раку ЩЗ.


Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452-2

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 
...
 

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського