Розглянуто питання сталого розвитку економіки та підприємництва, співпраці освіти, науки, бізнесу та громадських інституцій у контексті цілей сталого розвитку. Зауважено, що однією з передумов сталого майбутнього є інноваційний розвиток технологій та енергетична безпека, зокрема на особливу увагу заслуговують технології захисту навколишнього середовища та переробки відходів. Увагу приділено соціокультурним питанням сталого розвитку, зокрема акцентовано на впровадженні концепції кліматичної нейтральності в діяльність закладів освіти. Розглянуто зелене будівництво у відновленні України; імплементацію екологічних норм ЄС в законодавство України як елемент сталого екологічного розвитку. Запропоновано екологічні підходи при виборі полімерної матриці для композитних екрануючих покриттів.

Викладено теоретичні основи розповсюдження звуку в приміщеннях і на відкритому просторі щодо його можливого перехоплення пристроями запису. Висвітлено основні характеристики сучасних акусто-електричних перетворювачів мовленнєвої інформації, що можуть використовуватися в закладних пристроях, їх переваги та недоліки. Розглянуто результати досліджень провідних світових учених у сфері розпізнавання мовленнєвої інформації в умовах впливу зовнішніх шумів. Наведено способи захисту мовленнєвої інформації в приміщеннях і методологію розрахунків ефективності їх використання.

Присвячено 90-річчю від дня народження кандидата фізико-математичних наук, професора Горбачука Івана Тихоновича.Визначено сучасні проблеми математики. Розглянуто сучасні проблеми фізики, історії, методології та методики навчання фізики. Зазначено питання історії, методології та методики навчання математики. Представлено сучасні комп'ютерні технології в освіті та науці.

Викладено питання захисту мобільних пристроїв від хакерських атак. Проведено класифікацію та узагальнено ризики, пов'язані з використанням мобільних пристроїв. Розглянуто підходи двох найбільших виробників операційних систем для мобільних пристроїв щодо заходів, які вживаються для протидії хакерським атакам. Значну увагу приділено питанням захисту мобільних пристроїв користувачем. Надано детальні рекомендації щодо налаштувань мобільних пристроїв під керуванням операційних систем Аndroid та iОS. Підібрано низку корисних програм для цих операційних систем, використання яких покращить стійкість мобільного пристрою до хакерських атак.

Безпековий простір - це комплекс актуальних для певної території факторів, що впливають на рівень захищеності людей, соціальних груп і держав на цій території, який тісно пов'язаний із концепціями національної та міжнародної безпеки, які дають відповідь на питання про інструменти та механізми у розпорядженні урядів і міжнародних організацій для забезпечення порядку та реалізації інтересів. Представлено науково-методологічні засади створення та функціонування безпекового простору. Понятійно-категоріальний апарат безпекового простору з урахуванням його розподілу на галузі (громадська безпека і порядок, екологічна безпека, енергетична безпека, інформаційна безпека, фінансова безпека) і тлумачення критеріїв та індикаторів. Репрезентовано класифікацію (ідентифікація) основних ризиків безпекового простору, об'єктів захисту населення. Проаналізовано порогові умови безпекового простору. Розглянуто систему індикаторів безпеки людини, громади та держави в цілому. Наведено методику визначення єдиних критеріїв створення та функціонування безпекового простору населення та їх оцінювання. Висвітлено науково-методологічні засади побудови та функціонування безпекового простору держави з використанням методик визначення єдиних критеріїв.

Дані численних досліджень свідчать про значну поширеність дефіциту вітаміну D в Україні та світі. Останніми роками українська медична спільнота зіткнулася з двома важливими викликами - пандемією COVID-19 і російським вторгненням, які значно вплинули на організацію і доступність надання медичної допомоги населенню. Незважаючи на проведені раніше в Україні епідеміологічні дослідження щодо статусу вітаміну D, даних протягом останніх 5 років немає, що і стало підгрунтям для виконання даної роботи. Мета роботи - проаналізувати статус вітаміну D у населення України під час пандемії COVID-19 і російської агресії. Ретроспективно проаналізовані дані щодо сироваткового рівня 25-гідроксивітаміну D (25(OH)D) у 5029 дорослих осіб віком 20 - 99 років, які з різних причин звернулися для його вимірювання. Аналіз проводили залежно від року й місяця спостереження, віку й статі обстежених, рівня 25(OH)D. Результати. Середній сироватковий рівень 25(OH)D у загальній групі становив 33,2 [24,1 - 43,8] нг/мл. Оцінка кількості тестувань рівня 25(OH)D за 2018 - 2022 роки не виявила вірогідних відмінностей у 2018 і 2019 роках, проте встановила вірогідне зменшення під час повномасштабної агресії Росії в Україну у 2022 році (на 55,7 %) порівняно з показниками 2018 року, а також показниками в період пандемії COVID-19 (на 21,6 % порівняно з 2020 роком, на 23,5 % - з 2021 роком). Протягом періоду спостереження отримано зменшення частки дефіциту вітаміну D з 20,6 % у 2018 році до 9,3 % у 2022 році й відзначено збільшення частки осіб із субоптимальними (з 6,6 до 11,4 % відповідно) і високими концентраціями сироваткового рівня 25(OH)D (з 2,2 до 12,7 %). Висновки: отримані результати свідчать про збільшення середнього сироваткового рівня 25(OH)D протягом 2020 - 2022 років у дорослого населення України порівняно з показниками попередніх років й зменшення частки дефіциту вітаміну D в українській популяції. Крім того, встановлено зменшення кількості тестувань рівня 25(OH)D, особливо в період російського вторгнення, що необхідно враховувати для планування заходів щодо оптимізації статусу вітаміну D у дорослого населення України.

викладено тактико-технічні та користувальницькі характеристики систем радіокерованого підриву, що випускаються серійно у світі. Наведено історичні факти використання радіофугасів під час Другої світової війни 1939-1945 років. Здійснено пошук у відкритих джерелах щодо використання саморобних радіокерованих вибухових пристроїв, зокрема побудови лінії зв’язку, інформацію узагальнено та наведено реальні вироби та частотні смуги їх роботи. Розроблено та викладено практичні поради ефективного використання радіокерованих вибухових пристроїв. Вступ 5 1. Із історії створення радіокерованих вибухових пристроїв 7 2. Саморобні радіокеровані вибухові пристрої 10 2.1. Саморобні радіокеровані вибухові пристрої у військових конфліктах 10 2.2. Злочини, вчинювані з використанням саморобних радіокерованих вибухових пристроїв 14 2.3. Особливості конструкції радіоліній керування вибухом... 15 3. Радіокеровані вибухові пристрої промислового виробництва 27 3.1. Mini-DRFD (MAS Zengrange- Нова Зеландія) 27 3.2. Мультисистема керування підривами BREACH МС (Ве¬ликобританія) 28 3.3. Радіосистема дистанційного керування підривами Part № EOD009914 (Великобританія) 32 3.4. Система ініціювання вибухових зарядів з радіусом керування великої дальності LORIS (Великобританія) 34 3.5. Універсальна безпроводова система ініціалізації електродетонаторів вибухових пристроїв UZAK (KZ Mekatronik - Туреччина) 37 3.6. Пристрій дистанційного підриву ATLAS-250 RC (компанія CODETEL - Франція) 41 3.7. Пристрій дистанційного підриву вибухових зарядів Rothenbuhler модель 1678 (США) 43 3.8. Пристрій дистанційного підриву вибухових зарядів Rothenbuhler модель 1680 (компанія ROTHENBUHLER- США) 47 3.9. Системи дистанційного підриву серії 67 (RDS-6711; RDS-6712; RDS-6713) (Пакистан) 50 3.10. Радіокерована система дистанційного підриву вибухових зарядів FOG-FSG нового покоління з повним двостороннім зв’язком (Німеччина) 55 3.11. Пристрій дистанційного підриву інженерних боєприпасів РП-01 (Україна) 67 3.12. Саперна система ПК-8 (Україна) 68 3.13. Комплект дистанційного ініціювання вибухових зарядів по радіоканалу «Цербер-М» (Україна) 69 З 3.14. Система радіокерованого підриву з виконавчими пристроями одноразового використання «Перун» (Україна) 72 4. Практичні поради щодо використання радіокерованих вибухових пристроїв 74 4.1. Дальність зв’язку 74 4.2. Заходи безпеки 75 4.3. Акумуляторні батареї 76 Висновки 81 Список використаних джерел 82 ВСТУП Внаслідок ведення бойових дій на території України зали¬шається велика кількість боєприпасів та інших вибухонебезпечних предметів різних типів, їх кількість безперервно збільшується. Тому проблема розмінування місцевості, особливо на сході та півдні країни, стоїть дуже гостро. Роботи з очищення в цих регіонах здійснюються безперервно та залежать від зовнішніх і внутрішніх факторів. Першим із зовнішніх факторів є спосіб застосування боєприпасів і мін. Так, тактика застосування мін російською армією добре відома, чого не можна сказати про влаштування загороджень силами незаконних збройних формувань. Авіаційні, артилерійські й інженерні боєприпаси, що застосовуються ними в нестандартному виконанні (у вигляді мін-пасток, керованих фугасів, саморобних вибухових пристроїв тощо), не тільки складні при ідентифікації, а й небезпечні при розмінуванні. Другим фактором є відсутність заходів щодо маркування та складання звітної документації з фіксації мінно-вибухових загороджень під час встановлення їх силами збройних формувань. При веденні бойових дій одні й ті ж території неодноразово мі¬нуються воюючими сторонами. Після ведення активних боїв вирви від вибухів, заходи з фортифікаційного обладнання позицій сильно змінюють мікрорельєф місцевості, унеможливлюють застосування засобів розмінування та ускладнюють інженерну розвідку. Отже, це можна віднести до третього зовнішнього фактору. Четвертим фактором є тривалий проміжок часу від закінчення бойових дій до початку розмінування, що істотно спотворює наявні на місцевості демаскуючі ознаки мінних полів (маркування, паковання від мін тощо). Межі мінних полів безперервно змінюються: міни мігрують через ерозію грунтів, переміщення піску, зсуви грунту, проведення вибухових робіт тощо. На замінованій місцевості виростає густа трава, дрібнолісся і чагарник, що також значно знижує темпи пошуку та підвищує небезпеку роботи саперів. П’ятим фактором є те, що при тривалому знаходженні боєприпасів у землі відбувається зміна хімічних властивостей вибухової речовини їх зарядів, руйнування корпусів і механічних частин підривників. Це призводить до підвищення їх чутливості до різних впливів. Вилучення та перевезення вибухонебезпечних предметів у цих умовах стає вкрай небезпечним. Під час виконання завдань із розмінування місцевості на цей час застосовують такі способи: ручний (розмінування вручну); механічний (механічне тралення); вибуховий (розмінування вибухом); комплексний (комплексне розмінування, яке поєднує в собі два або більше способів) . Досвід показує, що розмінування вручну лежить в основі всіх технологій очищення місцевості. Механічнетралення і розмінування вибухом стали основою подолання інженерних загороджень у бойовій обстановці, однак в умовах гуманітарного розмінування вони відіграють другорядну роль. Механічний спосіб (тралення) при розмінуванні місцевості застосовується вкрай обмежено через велику кількість пасток із зарядом вибухової речовини великої ваги та припускає використання різних пристроїв і механізмів: мінних тралів механічної дії при проведенні контактного тралення; спеціального обладнання при здійсненні неконтактного тралення; комплексного обладнання, що використовує обидва принципи тралення одночасно. Вибуховий спосіб розмінування застосовується в таких випадках: в умовах пересіченої місцевості, на ділянках, сильно зарослих чагарником, а розмінування вручну пов’язане з підвище¬ним ризиком для саперів; для збільшення темпів виконання робіт з розмінування шляхом суттєвого зниження частки розмінування вручну; для пророблення головних і допоміжних проходів при організації суцільного розмінування місцевості. Слід зазначити, що застосування механічного і вибухового тралення забезпечує лише підвищення ефективності робіт з розмінування (збільшення темпів, зниження частки розмінування вручну, зменшення потенційної небезпеки для саперів). Українськими виробниками постійно ведуться роботи зі створення саперного обладнання, зокрема пристроїв вибухового способу розмінування. Йдеться про пристрої дистанційного підриву вибухових зарядів, які використовуються для знищення вибухонебезпечних предметів, що не можуть бути вилучені та перевезені. Це вироби з керуванням підривом вибухових зарядів по дротах «ПМ-2020» та по радіоканалу «РП-01», «ПК8», «Цербер-М», «Перун» та інші.

Зазначено, що питання інформатизації на сучасному етапі є одним із найактуальніших в житті суспільства. Зауважено, що процес інформатизації тісно пов'язаний із широким застосуванням новітніх інформаційних технологій та неможливий без розбудови інфраструктури інформатизації. Інформаційно-телекомунікаційні системи, що є однією зі складових інфраструктури інформатизації, наразі широко впроваджуються практично в усі сфери діяльності людини. Викладено основні питання підготовки до випробувань інформаційно-телекомунікаційних систем і детальні вимоги щодо випробувань підсистем, які входять до складу більшості інформаційно-телекомунікаційних систем.

Розглянуто основні аспекти геодезичного супроводу дорожньо-будівельних робіт та землевпорядкування, проаналізовано сучасні геоінформаційні та комп’ютерно-інноваційні технології геодезичного супроводу дорожньо-будівельної галузі та землевпорядкування. Визнано, що вдосконалення здійснення землевпорядних та геодезичних робіт забезпечує довгостроковий просторовий розвиток територій, підвищення економічного розвитку окремих територій і держави в цілому, підвищення рівня управління земельними ресурсами та ефективності ведення державного земельного кадастру. Євроінтеграційний напрямок розвитку держави, адаптація до стандартів ІSО щодо якості та форматів обміну геопросторових даних, необхідність модернізації державної геодезичної мережі та системи проведення землевпорядних і геодезичних робіт обумовлюють значні зміни на ринку праці, оскільки компетентностей, яких ще декілька років тому, було достатньо для ведення професійної діяльності геодезистам і землевпорядникам, сьогодні вже не вистачає. Обґрунтовано проведення науково-дослідних робіт щодо розвитку і вдосконалення системи геодезичних знімань, обробки результатів вимірів, їх аналізу і оцінки відповідно до використання в галузі геодезії, землеустрою, земельних відносин та введенні інформації про місце розташування і просторові властивості об’єктів до бази даних Державного земельного кадастру. Зазначено, що система землеустрою на сьогодні еволюціонувала до поліфункціональної системи взаємовідносин "людина-земля", фахівці з геодезії і землеустрою повинні постійно забезпечувати підвищення якості збору земельної інформації, забезпечувати реалізацію земельної політики щодо забезпечення раціонального використання і охорони земель, впровадження економічно доцільного, екологічно безпечного та соціально орієнтованого землекористування.

Розглянуто дорожні водопропускні труби. Увагу зосереджено на прямокутних трубах. Висвітлено підходи до проєктування прямокутних дорожніх труб у світі і в Україні. Проаналізовано системи автоматизованого проєктування дорожніх труб. На даний момент у виробництві використовується програма автоматизованого розрахунку водопропускних споруд ГРІС компанії КРЕДО ДІАЛОГ. На стадії розробки є програма УКРРВС. Розглянуто сучасну методику розрахунку дорожніх залізобетонних прямокутних водопропускних труб, розроблено алгоритм розрахунку дорожніх залізобетонних прямокутних водопропускних труб. Показано частину програмного коду автоматизації розрахунку як приклад, розроблено інтерфейс автоматизації розрахунку дорожніх залізобетонних прямокутних водопропускних труб, модернізовано програму УКРРВС. Зроблено висновки.

Досліджено концептуальну модель інтелектуальної мережі, яку запропоновано використовувати при синтезі мережі передачі керуючої інформації в інтелектуальних системах управління інфокомунікаційними мережами. При цьому користувач цифрового майбутнього повинен мати можливість не тільки отримувати різноманітні послуги високої якості, але і створювати необхідні послуги. Показано, що під час синтезу інтелектуальних систем управління необхідно враховувати такі особливості: швидкість обробки на верхніх рівнях концептуальної моделі зменшується з ростом "інтелектуальності", яка, в свою чергу, зменшується в міру просування вниз по транспортному рівню запропонованої моделі. Запропоновано принципи побудови та архітектура інтелектуальних систем управління з урахуванням поточних показань вимірювально-інформаційних засобів. Запропоновано модель обслуговування вимоги, в якій застосовано використання визначників керуючого впливу і централізованої логіки. Це дозволяє прискорити і спростити процес введення нових і корекції існуючих керуючих впливів, що позначається на економічності всієї мережі. Модель розділяє аспекти, які стосуються послуг, і аспекти, пов'язані з мережею. Це дозволяє описувати послуги та можливості інтелектуальних систем управління незалежно від базової мережі, над якою створюється інтелектуальна надбудова. Показано, що одним з ефективних способів підвищення використання ресурсів мережі в надзвичайних умовах є динамічний розподіл потоків інформації. Для забезпечення динамічного розподілу потоків в мережі передачі керуючої інформації пропонується використовувати систему динамічного управління розподілом потоків, яка є підсистемою інтелектуальної системи управління. Проаналізовано залежності ймовірності вибору обхідного шляху від коефіцієнта використання каналів. Проаналізовано середній час затримки повідомлення в мережі. Показано, що динамічна маршрутизація ефективна тільки при середньому використанні каналів. Проведено порівняння динамічного і статичного розподілів потоків пакетів для рівномірного розподілу навантаження по абсолютно надійній мережі. При перекосах навантаження та/або виникненні будь-яких пошкоджень на мережі, динамічний розподіл потоків пакетів приводить до істотно більшого ефекту.

Використання кільцевих фіксаторів спице-стрижневого типу є одним із провідних методів лікування незрощень кісток. Удосконалення конструктивних властивостей системи фіксації є перспективним напрямком поліпшення результатів лікування. Мета дослідження - експериментальне обгрунтування конструкційних удосконалень кільцевих спице-стрижневих фіксаторів. Завданням експерименту було визначити вплив просторової фіксації стрижня в кільцевому спице-стрижневому фіксаторі. Об'єктом дослідження була синтетична кістка Sawbones із моделлю перелому, який був фіксований кільцевим фіксатором 2 типів. Усі параметри (кількість кілець, спиць, кутів їх перехрестя) були аналогічними. Відмінність двох моделей полягала лише в наявності чи відсутності ребра жорсткості фіксації стрижня. За допомогою універсальної випробувальної машини TIRATEST-2151 визначаються характеристики міцності й деформації матеріалів із максимальним зусиллям до 5 кН. Зразки випробували у трьох режимах: стиск вздовж осі кістки, кручення, згин. У процесі навантаження були записані таблиці, у яких розміщені дані, що реєструвала випробувальна установка (переміщення і сили, що прикладалася). У процесі випробування дослідний зразок, включаючи контрастні точки, фотографували при різних навантаженнях. Зображення обробляли на комп'ютері, використовуючи стандартну систему управління цифровим зображенням. За отриманими даними, ребро жорсткості при фіксації стрижня кільцевого фіксатора впливало на показники жорсткості системи при усіх видах навантаження. Найбільш чутливим був згин. Так, жорсткість при згині зменшилась на 23 %, при стиску - на 8,5 %. Використання удосконалень фіксації стрижня при лікуванні незрощень кісток гомілки після перелому показало клінічну ефективність. Висновки: використання ребра жорсткості фіксації стрижня кільцевого спице-стрижневого фіксатора в експерименті довело підвищення показників жорсткості. Найбільш значимим було збільшення параметрів жорсткості при згині. За попередніми даними, застосування удосконалень кільцевих фіксаторів при лікуванні незрощень кісток гомілки після перелому засвідчило клінічну ефективність.

Досліджено сучасні методи кодування відеозображень, що активно використовуються в інфокомунікаційних системах спеціального призначення. Проаналізовано проблемні аспекти використання алгоритмів сімейства JPEG в процесі кодування відеоданих з позиції забезпечення збереження семантичної складової в умовах необхідного рівня компресійних характеристик. Запропоновано принципово новий підхід до процесу обробки відеоінформації, основною відмінною рисою якого є відсутність необхідності переходу від просторового до частотного представлення зображення. Суть підходу полягає у реструктуризації даних відеоінформаційного ресурсу за кількісною ознакою, що враховує семантичне навантаження елементів відеопослідовності. В ролі інструменту для реструктуризації інформаційного простору виступає кількісний показник, що враховує статистичні закономірності та кореляційні зв'язки елементів. Це надає змогу створити умови для управління якістю реконструйованого відеозображення в умовах забезпечення необхідного рівня компресійних характеристик за рахунок додаткового усунення психовізуальної надмірності повідомлення. Перевагами запропонованої концепції реструктуризації інформаційного простору кодованих даних є створення умов для покращання компресійних характеристик у порівнянні з існуючими алгоритмами в умовах забезпечення необхідного рівня якості.

Розглянуто актуальні проблеми створення та функціонування в Україні єдиного медичного простору. Зосереджено увагу на питаннях сутності, ознак, характеристик єдиного медичного простору, його базових принципах. Акцентовано на особливостях функціонування державних, комунальних, відомчих і приватних медичних закладів в умовах медичної реформи. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення формування єдиного медичного простору України та позитивний зарубіжний досвід реалізації такого виду проєктів.

В роботі розглянуто питання проведення розрахунків потреби матеріально-технічних засобів у системі логістичного забезпечення Збройних сил України в напрямку інфраструктурного забезпечення військових частин при їх розташуванні в польових умовах під час ведення бойових дій. Наведені розрахунки нададуть змогу оцінити можливості квартирно-експлуатаційних служб військових частин Збройних сил України із забезпечення військ майном та послугами і надати обгрунтовані пропозиції розробки бойових документів під час підготовки та ведення бойових дій.

Незважаючи на нещодавні рекомендації ASBMR, AACE, Endocrine Society, ECTS&NOF щодо лікування остеопорозу в епоху COVID-19, вплив антиостеопоротичних препаратів на ризик і тяжкість захворювання вивчений недостатньо. Мета дослідження - оцінити ризик COVID-19 у хворих з остеопорозом, які отримують парентеральне лікування бісфосфонатами або деносумабом, а також тяжкість його перебігу у вищезазначеного контингенту. Проведено телефонне опитування та проаналізовано дані 195 пацієнтів (92 % жінок; середній вік 62,7 +- 10,8 року) із системним остеопорозом залежно від поточного застосування парентеральних антирезорбтивних препаратів (золедронова кислота, ібандронова кислота або деносумаб, n = 125) і порівняли результати з даними хворих з остеопорозом, які раніше не застосовували жодних антиостеопоротичних препаратів (n = 70). Серед обстежених на COVID-19 захворіли 32,9 % осіб, які не отримували будь-якого антиостеопоротичного лікування в минулому, та 33,3 % хворих з остеопорозом, які отримували лікування парентеральними резорбентами (p >> 0,05). Серед осіб, які приймали золедронову кислоту, захворіли 29,2 %, ібандронову кислоту - 34,4 %, деносумаб - 42,9 %. Вірогідних відмінностей у частоті та тяжкості COVID-19 залежно від наявності та типу антиостеопоротичної терапії не було виявлено. Крім того, не встановлено відмінностей показників залежно від віку пацієнтів, їх статі, наявності ожиріння та інших факторів ризику остеопорозу. Ризик COVID-19 у пацієнтів із системним остеопорозом не відрізнявся залежно від застосування антирезорбтивних препаратів: відношення шансів (OR) становило 1,1 (95 % ДІ 0,6 - 2,0), або від застосування певного антиостеопоротичного препарату (для золедронової кислоти - 0,9 (95 % ДІ 0,4 - 2,0), ібандронової кислоти - 1,1 (95 % ДІ 0,5 - 2,3) та для деносумабу - 1,6 (95 % ДІ 0,5 - 5,2). Висновки: парентеральні антиостеопоротичні препарати (золедронова або ібандронова кислоти, деносумаб) не впливають на частоту та тяжкість COVID-19 і можуть бути рекомендовані для продовження лікування хворих на остеопороз під час COVID-19.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418.12-52 + Р458.285.4-52

Рубрики:

Хвороби суглобів. Артрити і поліартрити

Деформації і функціональні порушення колінного суглобу і гомілки

Шифр НБУВ: Ж100581 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено цифрові моделі рельєфу. Розкрито особливості геодезичних робіт та контролю в процесі будівництва конструктивних елементів мостів. Увагу приділено впливу топографо-геодезичного аналізу рельєфу на функціональну класифікацію міських вулиць і доріг. Розглянуто використання ГІС-технологій для встановлення об'єктів природно-заповідного фонду. Охарактеризовано сучасні геодезичні прилади та особливості їх застосування. Проналізовано програми для обробки геодезичних даних у процесі проектування автомобільних доріг. Вдосконалено системи пректування елементів організації території. Висвітлено фактори, що впивають на точність геодезичних вимірювань. Охарактеризовано технологію розробки схеми сучасного використання земель за допомогою програмних комплексів ARCGIS та AGISOFT. Проаналізовано сучасне програмне забезпечення геоінформаційних систем в управлінні земельноими ресурсами. Розкрито особливості формування базового набору геопросторових даних земельної ділянки на місцевому рівні.

Вдосконалено методику забезпечення властивості функціональної стійкості інтелектуальної інформаційної системи підприємства за рахунок представлення функціонування системи у вигляді формалізованого процесу, в якому основними типами процедур є накопичення перевірок, аналіз перевірочних зв'язків, діагностування модуля, що відмовив, та відновлення функціонування системи. Зазначена методика надає змогу забезпечити властивість функціональної стійкості інформаційної системи підприємства.

Мета дослідження - встановлення вікових змін кісткової тканини (КТ) у чоловіків. Дослідження проведене на базі відділу клінічної фізіології та патології опорно-рухового апарату ДУ "Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України" із залученням 342 практично здорових чоловіків віком від 20 до 89 років без остеопорозу й остеопоротичних переломів, без патології з доведеним впливом на КТ, а також соматичної патології в суб- чи декомпенсованому стані. Використовували загальноприйняті методи обстеження: опитування, клінічне та антропометричне обстеження, інструментальні дослідження. Мінеральну щільність кісткової тканини (МЩКТ) визначали на рівні всього скелета, поперекового відділу хребта (L1-L4), проксимального відділу та шийки стегнової кістки, дистального та ультрадистального відділу кісток передпліччя методом двофотонної рентгенівської абсорбціометрії на приладі Prodigy, GEНС Lunar. Зареєстроване вірогідне зниження МЩКТ на рівні шийки стегнової кістки на 14,8 % у віці 60 - 69 років, на 20 % - у 70 - 79 років та 24,1 % - у 80 - 89 років порівняно з показниками чоловіків 20 - 29 років; тоді як на рівні поперекового відділу хребта виявлене зниження зазначеного показника на 1,6 % у віці 60 - 69 років, на 1,9 % - у 70 - 79 років та 0,8 % - у 80 - 89 років відповідно. Серед обстежених практично здорових чоловіків КТ у межах вікової норми була виявлена у 67,8 %, остеопенію мали 27,8 %, а в 4,4 % діагностований остеопороз. Висновок: установлене вік-асоційоване зниження МЩКТ на різних ділянках скелета у практично здорових чоловіків без клінічно значущих факторів, що впливають на обмін КТ. Найбільш виражена втрата спостерігається на рівні шийки стегнової кістки, при цьому у 4,4 % обстежених встановлений остеопороз без будь-яких клінічних ознак.