Розглянуто політичне світосприйняття (ПСс) як предмет наукового вивчення, а також політичний світ як внутрішнє середовище системи ПСс. Обгрунтовано парадигму ПСс як системоутворювальний фактор, визначено її рівні у контексті цілісності системи. Запропоновано концепцію елементарної системи як теоретико-методологічне підгрунтя системології ПСс.

Рассмотрены политическое мировозрение (ПМз) как предмет научного изучения, а также политический мир как внутреннюю среду системы ПМЗ. Обоснована парадигма ПМз как системообразующий фактор, определены ее уровни в контексте целостности системы. Предложена концепция элементарной системы как теоретико-методологическая подоснова системологии ПМз.

Розкрито сутність та охарактеризовано основні різновиди парадигми політичної науки як раціональний аспект політичної парадигматики: політико-інституційну, політико-історичну, політико-соціологічну, біхевіоралістську, політико-системну, політико-порівняльну, геополітичну, психополітичну, біополітичну парадигми, а також парадигми консенсусу та конфлікту. Висвітлено сутність та основні рівні парадигми політичного світосприйняття як нераціональний аспект політичної парадигматики, зокрема, філо- та онтогенетичний рівні.

Раскрыта сущность и основные разновидности парадигмы политической науки как рациональный аспект политической парадигматики: политико-институционная, политико-историческая, политико-социологическая, бихевиоралистская, политико-системная, политико-сравнительная, геополитическая, психополитическая, биополитическая парадигмы, а также парадигмы консенсуса и конфликта. Освещена сущность и основные уровни парадигмы политического мировосприятия как нерациональный аспект политической парадигматики, в частности фило- и онтогенетический уровни.

Здійснено спробу скласти елементарну систему політичного світосприйняття, визначено її компоненти (політичний імідж, парадигму світосприйняття). Показано обмеження концепції елементарної системи.

Розглянуто етапи розвитку політичної науки, описано методи, структуру та функції політології. Проаналізовано взаємодію політики з різними сферами суспільства, висвітлено основні концепції влади, зокрема, політичної та державної, ознаки політичної системи, тоталітарного, авторитарного і демократичного режимів. Визначено перспективи розвитку політичних партій, розкрито сутність і наведено класифікацію виборчих систем.

Рассмотрены этапы развития политической науки, описаны методы, структура и функции политологии. Проанализировано взаимодействие политики с разными сферами общества, освещены основные концепции власти, в частности, политической и государственной, свойства политической системы, тоталитарного, авторитарного и демократического режимов. Определены перспективы развития политических партий, раскрыта сущность и приведена классификация избирательных систем.

Наведено комплексний аналіз предметного поля політичної філософії як окремої сфери наукового пізнання, а також її основних складових - політичної онтології, гносеології, антропології, праксеології, етики. Вперше концептуально систематизовано фундаментальні проблеми політичної естетики, розглянуто питання політичної символіки та символічної політики в контексті взаємодії символічного та політичного просторів. Значну увагу приділено висвітленню політико-філософського сенсу глобальних процесів сучасності, зокрема, процесу глобалізації владних відносин.

Приведен комплексный анализ предметного поля политической философии как отдельной сферы научного познания, а также ее основных составных - политической онтологии, гноссеологии, антропологии, праксеологии, этики. Впервые концептуально систематизированы фундаментальные проблемы политической эстетики, рассмотрены вопросы политической символики и символической политики в контексте взаимодействия символического и политического пространств. Значительное внимание уделено освещению политико-философского смысла глобальных процессов современности, в частности, процесса глобализации отношений.

Розглянуто системні ознаки іміджу в структурі політичного світосприйняття. Особливу увагу звернуто на висвітлення системотехніки прототипу - ядра іміджової структури.

Розглянуто проблему визначення політичних ризиків для тих, хто здійснює як політичну, так і неполітичну (комерційну) діяльність. Проаналізовано традиційні підходи щодо класифікації політичних ризиків як складової інвестиційного клімату країни (регіону), запропоновано поділ політичних ризиків на чисті та ділові (наведені, похідні).

Досліджено політичне світосприйняття як систему в її структурно-компонентній конфігурації. Сформульовано концепцію елементарної системи політичного світосприйняття (СПС) згідно розробленої комплексної методики структурно-компонентного аналізу. Визначено й розглянуто основні структурно-компонентні параметри політичного світосприйняття: політичний світ як внутрішнє середовище СПС; політичні іміджі як компоненти цієї системи; парадигму політичного світосприйняття (світосприймальна установка) як системоутворюючий чинник. Визначено й описано структуру політичного світу (об'єкт політичного світу - персоніфіковані, інституйовані, ідеологічні), політичних іміджів (інформаційний каркас, іміджеологема); рівні парадигми політичного світосприйняття (філогенетичний, онтогенетичний).

Проаналізовано теоретичні та практичні проблеми правової охорони фірмових найменувань у цивільному праві України, визначено ефективність цивільно-правового регулювання відносин, пов'язаних з їх використанням, подано пропозиції щодо удосконалення законодавства у сфері права інтелектуальної власності. Досліджено історичний розвиток інституту фірмового найменування. Проаналізовано співвідношення фірмових найменувань з іншими засобами індивідуалізації. Визначено правову природу та суб'єктивні права на фірмові найменування, показано особливості їх реалізації та захисту. Розкрито зміст поняття фірмового найменування, визначено його основні функції та принципи формування. Досліджено теоретичні та практичні проблеми, пов'язані з порядком здійснення охорони прав на фірмові найменування. Обгрунтовано необхідність прийняття спеціального нормативно-правового акту регулювання відносин, що виникають у зв'язку з використанням та охороною прав на фірмові найменування.

Розглянуто питання становлення нового наукового напряму сучасної політичної науки, розкрито його концептуально-парадигмальні та наукознавчо-праксеологічні засади. Викладено базові методики оцінки політичних ризиків (ПР) і технології їх управління. Визначено ступінь наукової розробки та теоретико-методологічні засади дослідження проблеми інституціоналізації політичної ризикології, основні парадигми дослідження ПР, його природу, структуру, ознаки та функції, класифікацію. Розкрито політичний аспект в психологічних, наукознавчих, правових та економічних парадигмах вивчення ризику.

Рассмотрены вопросы становления нового научного направления современной политической науки, раскрыты его концептуально-парадигмальные и науковедческо-праксеологические основы. Изложены базовые методики оценки политических рисков (ПР) и технологии их управления. Определены степень научной разработки и теоретико-методологические основы исследования проблемы институционализации политической рискологии, основные парадигмы исследования ПР, его природа, структура, свойства и функции, классификация. Раскрыт политический аспект в психологических, науковедческих, правовых и экономических парадигмах изучения риска.

Вивчено основні структурні елементи політичної ризикології (ПР), які визначають її науковий статус. Розглянуто ПР як науковий напрям, утворений на межі політології та ризикології, розкрито закономірності, особливості та інструментарій виявлення, врахування, оцінювання політичних ризиків та їх управління. Зазначено, що як субдисципліна політичної науки ПР набуває мультипарадигмального статусу. Визначено предметне поле ПР в складі політичних ризиків як діяльність, що здійснюється в політичній сфері з подолання невизначеності в ситуації неминучого вибору, в процесі якої актуалізується можливість кількісної та якісної оцінки ймовірності одержання припустимого результату, невдачі та відхилення від поставленої мети. Описано структуру ПР, зокрема, теорію політичного ризику, політичний ризик-аналіз, ризик-менеджмент, та ризик-консалтинг.

Розкрито концептуальну сутність понять "політичний ризик" і "ризик країни", здійснено зіставлення їх логічних обсягів.

Обгрунтовано способи побудови та вперше розроблено комплексну ("багатогілкову") графічну модель кислотної відмови геосистеми, що надає змогу описати механізм виникнення відмови, виділити ступінь порушення стійкості геосистеми, а також визначити шляхи її покращання, змінюючи структуру формування кислотної відмови.

Обгрунтовано способи побудови та вперше розроблено комплексну ("багатогілкову") графічну модель кислотної відмови геосистеми, що дає змогу описати механізм виникнення відмови, виділити ступінь порушення стійкості геосистеми, а також визначити шляхи її покращання шляхом зміни структури формування кислотної відмови.

Обоснованы способы построения и впервые разработана комплексная ("многоветочная") графическая модель кислотного отказа геосистемы, что позволяет описать механизм возникновения отказа, выделить степень нарушения устойчивости геосистемы, а также определить пути ее улучшения, изменяя структуру формирования кислотного отказа.

The methods of construction and complex ("multiramose") graphical model of refusal acid of geosystem are developed. They describe the mechanism of refusal, select the level of stability of geosystem and define ways of improving by changing the structure of acid refusal.

Розроблено методику геоінформаційного моделювання потенційної продуктивності землеробських ландшафтів України. Створено загальну факторну модель потенційної продуктивності землеробських ландшафтів, параметризованої за продуктивністю посівів сільськогосподарських культур. Розроблено складники факторної моделі за її метеорологічним, грунтовим, фітофенологічним і продукційним модельними блоками та позиційно-часовим субблоком. Розроблено прогностичну модель продуктивності землеробських ландшафтів, параметризованої за врожайністю, яка використовує опорні параметри, одержані для тестових культур за факторною моделлю, передусім загальної сухої біомаси, біомаси продуктивних органів і індексу листкової поверхні. Обгрунтовано критерії вирізнення тестових землеробських ландшафтів України, запропоновано їх класифікацію та виконано комплексну характеристику. Деталізовано підходи позиційно-часового субблока факторної моделі потенційної продуктивності, згідно з якими використовуються елементарні одиниці геоінформаційного картографування, які є інтегрально-однорідними за певним обумовленим поєднанням кліматичних, грунтових і адміністративних територіальних одиниць моделювання. Методику моделювання тематично верифіковано із задовільними результатами на створеному геоінформаційному базисі щодо тестових землеробських ландшафтів і заданих параметрів їх продуктивності.

Визначено ступінь деталізації грунтового покриву для здійснення агрометеорологічного моніторингу умов вирощування та формування врожайності сільськогосподарських культур на основі CGMS у межах адміністративних областей і районів України.

Подано відомості з історії кафедри соціології ДНУ ім. О. Гончара, охарактеризовано основні напрямки її діяльності, кадровий потенціал та інші аспекти сьогодення освітньо-наукового підрозділу. Наведено список основних публікацій науково-педагогічних працівників кафедри, перелік захищених випускниками ДНУ дисертацій з соціологічних наук, перелік міжнародних, українських та міжрегіональних конференцій, "круглих столів", оранізованих та проведених кафедрою соціології ДНУ.

Досліджено механізм впливу зміни клімату на продуктивність озимої пшениці, проведено оцінку зміни температури повітря, кількості опадів та їх сумісного впливу на продуктивність озимої пшениці у періоди вегетаційного циклу вирощування культури, зміни плодотворності клімату та недобору урожаю культури у сучасний кліматичний період (1981 - 2010 рр.) та їх можливі зміни і частка невизначеності цих змін до середини ХХI ст. (2021 - 2050) в агрокліматичних зонах України. Оцінку впливу агрометеорологічних умов на формування урожайності озимої пшениці проводили на основі гідрометеорологічного блоку моделі "Погода-урожай" В. П. Дмитренка. Для кожної фази розвитку озимої пшениці проводили оцінку інтенсивності, значимості та достовірності зміни середніх багаторічних значень агрокліматичних показників протягом сучасного кліматичного періоду. Оцінку можливої зміни агрокліматичних показників до середини ХХі ст. здійснено з урахуванням сценаріїв викидів парникових газів та розвитку людства, запропонованих МГЕЗК, зокрема для сценарію А1В [13]. Обчислення проекцій зміни показників термічного режиму та режиму зволоження проводили за даними регіональної кліматичної моделі REMO, що використовує краєві умови глобальної моделі ЕСНАМ5, з кроком 25*25 км. Для кожної фази розвитку озимої пшениці обчислювали середні по області багаторічні значення агрокліматичних показників у 1981 - 2010 та 2021 - 2050 рр., визначили їх зміну та її значимість відносно сучасного кліматичного періоду для сценарію А1В.

Викладено теоретичні основи сумісної оцінки біологічної, екологічної і антропогенної складових потенціалу врожайності сільськогосподарських культур, що грунтуються на екосистемній концепції та математичній моделі "Погода-урожай", розроблени на екосистемній концепції та математичній моделі В. П. Дмитренком. Наведено результати апробації комплексних підходів для просторово-часового аналізу потенціалу урожайності озимої пшениці на території України за різнофакторними показниками господарського максимуму урожайності з урахуванням стійкості та мінливості його рівнів.

Досліджено комплекс соціальних проблем сучасного міста на прикладі міста Дніпро. Висвітлено теоретико-методологічні засади дослідження особистості та соціальних інститутів в урбанізованому суспільстві. Подано інформацію про соціально орієнтовану ринкову економіку, публічний простір і громадянську ініціативу в соціологічному вимірі. Розглянуто проблеми культури сучасного міста, зокрема питання міської ідентичності, історичної та соціальної пам'яті у просторі міста, деякі аспекти ціннісної системи городян. Увагу приділено проблемам соціальної сфери, зокрема проблемному полю сучасного міста, екологічним і гендерним питанням, а також деяким аспектам якості вищої освіти в умовах змін ринку праці.