Мета статті - розробка інформаційно-факторних технологій розгортання на етапі експлуатації літаків нового покоління для зменшення помилок екіпажу під час їх управління. Розглянуто інформаційно-факторні технології прогнозування потенційної аварійної статистики за людським чинником для літаків, що знаходяться на початковій стадії експлуатації. Це досягається шляхом підбору літака-аналогу за коефіцієнтами розгортання із сімейства літаків, які мають багаторічну експлуатацію, а також репрезентативну та представницьку статистику аварійних пригод за людським чинником. Таке прогнозування дозволить зняти та зменшити частку людського чиннику в аварійній статистиці шляхом обгрунтування існуючих програм підготовки льотного складу з переходом до якісно нових принципів підготовки льотного складу, а також шляхом використання можливостей літаків нового покоління як літаючого автоматизованого електронного комплексу.

Мета дослідження - дослідження та аналіз поширеності клінічних діагнозів скронево-нижньощелепних розладів (СНЩР) серед обстежених дорослих з використанням затверджених Міжнародною асоціацію стоматологічних досліджень (IADR, 2014) діагностичних критеріїв СНЩР, клінічного діагностичного протоколу (DC/TMD, Ахіs I). Клінічні та променеві методи згідно з клінічним діагностичним протоколом DC/TMD, Ахіs I, статистичні методи обробки даних. Інтерес представляють результати поширення клінічних підгруп СНЩР в українській популяції отримані на основі стандартизованої, уніфікованої системи оцінки DC/TMD, Ахіs I, що створює можливість порівняльного аналізу із закордонними дослідженнями та створення єдиних стратегій профілактики та лікування СНЩР. Висновки: серед СНЩР найпоширенішою виявилась група різних типів зміщень суглобового диска (ЗСД) - 55,47 % та м'язові розлади у вигляді міалгій, міофасціального больового синдрому - 48,83 %. Загалом частка больового синдрому СНЩР (БС), представлена міалгіями та артралгіями, склала 62,11 %. Група ЗСД є наймолодшою у віковому аспекті із середнім віком (с/в) 34,93 +- 11,98 років, найстаршою є група дегенеративних захворювань скронево-нижньощелепного суглоба (ДЗ СНЩС) із часткою 18,75 % та с/в - 48,88 +- 15,83 років. В усіх групах переважають жінки, яких залежно від групи в 2,5 - 6 разів більше, ніж чоловіків.

Висвітлено актуальність модернізації виробничо-господарської діяльності підприємств і фермерських господарств (ФГ) аграрного сектору в умовах інституційних трансформацій. Проведено аналіз досліджень модернізації фундаментальною та прикладною економічною наукою, зроблено постановку завдання. Наведено результати досліджень ученими аграрної економічної науки щодо основних напрямів осучаснення виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств (СГП) і ФГ. Зроблено узагальнення про належність модернізації до економічних категорій, що віддзеркалює загальні властивості реальної дійсності, слугує природним механізмом її висхідного розвитку завдяки вдосконаленню людиною виробничо-господарської діяльності, забезпечує економічний прогрес і підвищення рівня та якості життя населення. Виявлено наявність інституційних змін, що проявляється загальним зростанням кількості СГП, зменшенням ФГ і щорічними коливаннями числа аграрних суб'єктів господарювання. Установлено, що в рослинництві СГП і ФГ зорієнтовані на виробництво зернової та зернобобової продукції, соняшнику та цукрового буряку, тоді як господарства населення займаються переважно вирощуванням картоплі, овочів, плодів та ягід. У тваринництві СГП мають певну перевагу у виробництві м'яса (у забійній масі) та яєць, а господарства населення домінують у молочному скотарстві, вівчарстві та бджільництві. Визначено вагомість кожної категорії господарств аграрного сектору економіки у виробництві основних видів сільськогосподарської продукції. Наведено аргументи щодо необхідності модернізації виробничо-господарської діяльності СГП і ФГ. Обгрунтовано комплекс заходів модернізації виробничо-господарської діяльності досліджуваних суб'єктів, економічна індивідуалізація яких поєднується з процесами кооперації та агропромислової інтеграції у кластерах об'єднаних територіальних громад сільської місцевості.

На основі комплексного екологічного моніторингу, геоботанічних, зоогеографічних, ландшафтно-екологічних, гідроекологічних, лісотипологічних, агроекологічних принципів і підходів та власних польових досліджень запропоновано створити національний природний парк (НПП) "Центральне Поділля" у межах Вінницької обл. Перспективний ППП планується створити на території Вінницького і Хмільницького адміністративних районів Вінницької обл., як ареал мешкання і міграційні шляхи зубра (Bison bonasus) та збереження унікального біотичного й ландшафтного різноманіття. Проектована площа НПП "Центральне Поділля" сягає 53 820 га. Необхідність створення парку зумовлена наявністю природних (лісових, водно-болотних, торфово-болотних, заплавних, лучних, лісостепових, лучно-степових, степових, бур'яно-польових) комплексів з асоціаціями рослинних угруповань, де зростає понад 40 видів рослин і мешкає більше 50-ти видів тварин, занесених до ЧКУ, а також наявність значної кількості об'єктів, що мають історико-культурну, рекреаційну, оздоровчу (лікувальну) цінність. Подано загальну еколого-географічну характеристику парку з позицій фізико-географічного і геоботанічного районування. Вказано 34 об'єкти природно-заповідного фонду (ПЗФ), які будуть входити до складу перспективного парку. Проведено функціональне зонування території проектованого НПП "Центральне Поділля" з врахуванням репрезентативних і рідкісних екосистем, де виділено його 4 зони (заповідну, регульованої рекреації, стаціонарної рекреації, господарську). Виокремлено структурні елементи екологічної мережі перспективного парку. Обгрунтовано необхідність охорони, збереження і відтворення біотичного і ландшафтного різноманіття та історико-культурної спадщини досліджуваної території через екологізацію господарської діяльності, освіту й культуру місцевого населення. З'ясовано, що створення НПП "Центральне Поділля" через Указ Президента й оптимізація заповідних об'єктів, які становлять 2,27 % від загальної площі Вінницької обл., реалізація регіональної екологічної і Смарагдової мереж є завданням надзвичайно актуальним, важливим і абсолютно необхідним для ефективного коригування стратегії збалансованого розвитку територіальних громад. Створення НПП "Центральне Поділля" дасть змогу збільшити відсоток заповідності до 4,5 % від загальної площі Вінницької обл. За цим показником Вінниччина знаходиться на одному із останніх місць в Україні. За даними Інституту світових ресурсів (Вашингтон), для ефективного функціонування території площа її заповідності має становити не менше 10 - 12 %. Виготовлення наукового обгрунтування і проєкт створення НПП "Центральне Поділля" в межах Вінницької обл. - це пілотний проєкт, що потребує офіційної деталізації, виділення меж, землевпорядкування, погодження із землекористувачами на території яких знаходитиметься парк, створення дирекції парку, впровадження технологій, які спрямовані на збереження і відновлення біогеоценотичного покриву, відтворення порушених видів зв'язків, збереження оселищ, оптимізації землекористування, збалансованого розвитку територіальних громад, що будуть входити до складу НПП.

Здійснено вивчення методичних підходів до оцінки якості інвестиційної діяльності аграрного підприємства; дослідження основних критеріїв і статистичних показників для формування інтегральної оцінки інвестиційної діяльності; розробка механізму оцінки якості інвестиційної діяльності аграрного підприємства; проведення аналізу узагальнюючих показників та інтегральної оцінки якості інвестиційної діяльності на прикладі окремих аграрних підприємств Миколаївської області. Проведені дослідження надають змогу зробити висновки про те, що обгрунтування, розробка та реалізація програм соціально-економічного розвитку аграрного підприємства має відбуватися з урахуванням результатів оцінки якості інвестиційної діяльності підприємства. Суттєвого значення набуває вибір коректної методики розрахунку інтегральних показників за окремими складовими інвестиційної діяльності аграрного підприємства.

Рассмотрены методы решения различных задач, а также технологии их компьютерной реализации в Mathcad. Акцентировано внимание на назначении Mathcad, работе с документами Mathcad. В частности, рассмотрены создание текстовой области в Mathcad; типы чисел; арифметические и логические операторы; единицы измерения и размерность; переменные диапазона, векторы и переменные с индексом и др.

Для вивчення поширеності диференційованих клінічних діагнозів скронево-нижньощелепних розладів (СНЩР) та аналізу даних незалежних досліджень слід використовувати тандартизовані клінічні діагностичні протоколи з валідними, надійними, клінічно значущими діагностичними критеріями, асоційованими з певним фенотипом патології. Таким інструментом є Діагностичні критерії СНЩР - DC/TMD (The Diagnostic criteria for Temporo-mandibular disorders), розроблені та рекомендовані International RDC/TMD Consortium Network (2014), International Association for Dental Research (IADR). Бібліографічний аналіз фахових статей електронних наукових ресурсів PubMed; PMS free article; Google Scholar; Free Medical Journals, Research Gate, електронного ресурсу: International Association for Dental Research, National Institute for Dental and Craniofacial Research; Інституційного репозитарію НМАПО ім. П. Л. Шупика з пошуку та вивчення міжнародного досвіду застосування уніфікованих діагностичних протоколів і діагностичних критеріїв для клінічних діагнозів СНЩР. Для допомоги і перекладі використовували програмний сервіс - Google Вивчення наукової літератури свідчить про реалізацію провідними міжнародними науковими організаціями, які займаються проблемою СНЩР, стандартизованих підходів у діагностиці СНЩР з використанням валідних, надійних, клінічно значущих Діагностичних критеріїв СНЩР - DC/TMD, які також можуть широко використовуватись у наукових і практичних цілях в Україні. Висновки: використання стандартизованого підходу в діагностиці СНЩР із застосуванням DC\TMD сприятиме підвищенню рівня узгодженості між дослідженнями поширеності клінічних діагнозів СНЩР, а також проведенню порівняльного аналізу даних незалежних ідентичних досліджень, проведених як в Україні, так і за кордоном. Нагальним є вивчення світового досвіду створення й використання уніфікованих діагностичних протоколів і класифікацій СНЩР і широкого обговорення цих питань у фаховому середовищі в Україні про їх адаптацію й використання. Це сприятиме в подальшому широкому обговоренню та обміну науковими здобутками на сторінках фахових українських і міжнародних видань, наукових конференціях тощо.

Головним завданням безперервної післядипломної освіти лікарів стоматологів-ортопедів на сучасному етапі є високоякісне навчання, орієнтоване на кінцеву мету - підвищення рівня професійної компетентності лікарів, що є загальноприйнятим у світовій практиці. Мета роботи - аналіз динаміки та оптимізація підготовки лікарів-стоматологів-ортопедів у системі післядипломної освіти на кафедрі ортопедичної стоматології ІС НМАПО ім. П. Л. Шупика на циклах тематичного вдосконалення з ортопедичної стоматології за перспективними, сучасними напрямами. Лікарі-стоматологи-ортопеди під час навчання на циклах тематичного вдосконалення на кафедрі ортопедичної стоматології ІС НМАПО ім. П. Л. Шупика підвищують рівень теоретичних знань, удосконалюють професійні вміння та практичні навички, необхідні лікарю-стоматологу-ортопеду для самостійної роботи в медичних закладах при виконанні певного виду ортопедичних втручань. Висновки: навчаючись на циклах тематичного вдосконалення з ортопедичної стоматології, які проводяться на кафедрі ортопедичної стоматології ІС НМАПО ім. П. Л. Шупика, лікарі-стоматологи-ортопеди отримують новітню інформацію - якнайглибшу і найширшу, з максимальним оволодінням практичними навичками для надання кваліфікованої та спеціалізованої допомоги. Знання лікарями-стоматологами-ортопедами сучасних методів діагностики, лікування та профілактики основних стоматологічних захворювань сприятиме підвищенню якості надання стоматологічної допомоги при проведенні підготовки, планування й виготовлення конструкцій зубних протезів з використанням актуальних методик.

Розглянуто теорію похибок і обчислення наближених значень основних елементарних функцій, методи розв'язування нелінійних алгебраїчних рівнянь з однією змінною і систем нелінійних рівнянь. Висвітлено чисельні методи лінійної алгебри, питання інтер- та екстраполювання функцій.

Мета роботи - вивчити науково-практичний досвід провідних вітчизняних і закордонних фахівців з теоретичного тлумачення дефініції "скронево-нижньощелепні розлади", означення її чітких характеристик з метою конкретизації та розширення понятійних орієнтирів при плануванні власних епідеміологічних і клінічних досліджень. Бібліографічний аналіз фахових статей електронних наукових ресурсів PubMed- NCB, Google Scholar, Free Medical Journals, Research Gate, світової електронної бази книг Google Book Search, електронного ресурсу Wold Health Organization, Інституційного репозитарію НМАПО ім. П. Л. Шупика з пошуку тлумачення, класифікаційних характеристик і діагностичних критеріїв скронево-нижньощелепних розладів (СНЩР). Аналіз наукових джерел поглибив розуміння того, що в Україні серед фахівців загальновживаним є термін "Синдром дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба" (СД СНЩС), виписаний у Міжнародній класифікації хвороб 10 й 11-го переглядів (МКХ-10, 2016 р.; МКХ-11, 2018 р). Термін "Синдром дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба" використовується вітчизняними фахівцями подібно до дефініції "скронево-нижньощелепні розлади", яка прийнята в більшості країн світу й затверджена Американською академією вивчення орофаціального болю. Обидва терміни є узагальнюючими для функціональних розладів, захворювань скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) та нейро-м'язових розладів жувальних м'язів (ЖМ), натомість лексично "синдром дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба" має більш вузьке значення й за логікою мав би вказувати лише на внутрішньосуглобові структурно-функціональні розлади СНЩС. Висновки: проведено бібліографічний аналіз вітчизняних і міжнародних наукових джерел з метою обгрунтування вибору та застосування терміну (СНЩР), їх таксономічних груп із клінічними характеристиками у власних наукових клінічних дослідженнях. Методологічною основою формування досліджуваних клінічних груп вибрано прийняту міжнародним науковим товариством Таксономічну класифікацію скронево-нижньощелепних розладів, 2013 р., а науковим інструментом категоризації об'єктів - розроблені на засадах доказовості міжнародні Діагностичні критерії СНЩР (DC-TMD), 2013 р. Це надає можливість проводити дослідження в середині кожної групи, аналізувати закономірності розвитку патології, особливості її перебігу, диференційовано підходити до вибору тактики лікувально-профілактичних заходів. Проведення досліджень за міжнародними дослідницькими протоколами суттєво спрощує спілкування та наукове обговорення в міжнародних професійних колах.

Кількість осіб, що користуються знімними конструкціями зубних протезів, щорічно зростає і становить від 27 до 70 % від загальної кількості пацієнтів, що потребують ортопедичного лікування. Тому ведеться активний пошук нових базисних матеріалів, які були б біологічно індиферентними до тканин порожнини рота. Мета роботи - порівняльна оцінка ефективності клінічного застосування знімних зубних протезів, виготовлених із різних конструкційних матеріалів. Проведено обстеження та ортопедичне лікування 40-ка пацієнтів віком від 30-ти до 70-ти років частковими знімними пластинковими протезами, яких було розподілено на 2 ідентичні групи. До 1 групи увійшли 20 осіб, яким було виготовлено 22 знімних протеза із акрилової пластмаси "Фторакс", до 2 - 20 осіб, яким виготовлено 25 аналогічних протезів із нейлону "Флексипласт". Для діагностики й оцінки ефективності протезування використовували суб'єктивні та об'єктивні методи дослідження. Незважаючи на матеріал виготовлення протезів, через 30 діб застосування всі 100 % пацієнтів адаптувалися до них. За клінічним станом ротової порожнини та кількістю проведених корекцій перевагу виявили протези із нейлону. Висновки: необхідне подальше вивчення впливу термопластичних матеріалів на тканини протезного ложа і стан місцевого імунітету слизової оболонки порожнини рота та можливості їх застосування як альтернативи акриловим полімерним матеріалам.

Наведено спроби окреслити наслідки порушень оклюзії та латерального положення нижньої щелепи (НЩ) у формуванні компенсаторних адаптацій постави людини. Мета роботи - клінічне дослідження взаємозв'язку між оклюзійними порушеннями, латеральним зміщенням нижньої щелепи та порушенням постави у пацієнтів. Пацієнти у кількості 36 осіб: 23 - жінки, 13 - чоловіки із симптомами м'язово-суглобової дисфункції та ознаками асиметрії обличчя. Для вивчення загального стану зубів та щелеп проводили ортопантомографію. Оклюзійні порушення вивчали за оклюзограмами, а також на діагностичних моделях щелеп в кількості 36 пар в артикуляторі. Цефалометричний аналіз обличчя проводили за фотографіями фас та профіль із нанесенням цефалометричних точок та прямих. Для діагностики диспозиції НЩ та внутрішньо суглобових порушень проводили рентгенографію або комп'ютерну томографію скронево-нижньощелепних суглобів. Порушення постави у фронтальній та сагітальній площинах діагностували шляхом фотометричного обстеження хребта. На основі клінічних спостережень у 36-ти осіб із симптомами дисфункції скронево-нижньощелепного суглобу виявлений взаємозв'язок між порушеннями оклюзії, диспозицією НЩ, положенням голови та компенсаторними порушеннями постави. Висновки: виникнення складної патологічної скелетно-м'язової перебудови у відповідь на порушення оклюзії, диспозицію НЩ підкреслює ключову роль стоматологічної реабілітації пацієнтів у профілактиці статодинамічних порушень хребта.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.445.52-86 + Р457.465.520.11-59

Рубрики:

Операції на жовчному міхурі і жовчних шляхах

Хірургічне лікування холециститу і ангіохоліту (холангіту)

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Сучасні освітні інновації, до яких можна віднести комп'ютерний тестовий контроль, дозволять наблизити стандарти підготовки лікарів-стоматологів-ортопедів до міжнародних вимог і максимально сприяти підвищенню якості їх професійної діяльності. Мета: запровадження в навчально-методичну роботу кафедри ортопедичної стоматології нових освітніх стандартів післядипломної підготовки лікарів, зокрема сучасних тестових форм контролю знань. Результати багаторічного досвіду використання тестового комп'ютерного контролю при оцінці знань лікарів-курсантів циклів ПАЦ з ортопедичної стоматології підтвердили ряд його позитивних сторін, а саме: об'єктивність оцінки результатів виконаної роботи; оперативність, що дозволяє перевірити великий обсяг знань лікарів у відносно короткі строки; автономність роботи курсанта; індивідуальність - кожний курсант одержує певну комбінацію тестів за ступенем складності відповідно до його кваліфікаційної категорії; інформативність - курсант бачить результати своєї роботи. Висновки: незважаючи на високий ступінь об'єктивності, оперативності та інформативності комп'ютерного тестування, ми вважаємо, що воно може бути лише однією зі складових системи навчання на післядипломному етапі, а не домінувати над іншими видами підготовки.

Досліджено вплив розмірів посівних площ на економічну ефективність витрат вирощування та реалізації соняшнику та кукурудзи на зерно. Висвітлено проблеми розвитку організаційно-правових форм господарювання в аграрному виробництві. Розкрито суть аграрної політики ЄС та її значення для України. Викладено теоретичні аспекти формування системи економічної безпеки України. Визначено роль та значення маркетингу в підвищенні конкурентоспроможності підприємств аграрного сектору. Вивчено світовий досвід недержавного пенсійного забезпечення. Увагу приділено актуальним питанням соціально-економічного розвитку сільських територій. Проаналізовано сучасний стан застосування електрофізичних методів бактерицидної та інсектицидної обробки зернової продукції. Досліджено міцність та жорсткість бісталевих стержнів за складного опору за межею пружності.

Викладено основні вимоги та положення щодо виконання дипломних магістерських робіт з менеджменту інноваційної діяльності. Розглянуто питання вибору теми та організації проведення дослідження. Запропоновано орієнтовну тематику та структуру дипломних проектів (робіт), наведено основні вимоги до їх обсягів і змісту. Надано рекомендації з оформлення та порядку захисту роботи. Увагу приділено питанням обгрунтування актуальності обраної теми, визначення її теоретичного та практичного значення, формулювання мети та задач, об'єкта та предмета дослідження.

Розкрито теоретико-методологічні та практичні аспекти становлення та розвитку системи інформаційно-консультаційного (ІК) забезпечення аграрної сфери. Досліджено чинники затребуваності та готовності аграрних товаровиробників і сільських жителів до впровадження сучасних інформаційних і комунікаційних технологій, інноваційних засобів розвитку. Виявлено та систематизовано закономірності сучасного етапу розвитку системи. Розроблено методику вибору найбільш доцільної моделі системи з використанням когнітивного підходу та методику створення районного ІК центру у формі обслуговуючого кооперативу. Обгрунтовано напрями розвитку системи на перспективу.

Обгрунтовано теоретико-методологічні засади і практичні пропозиції, спрямовані на прискорення процесу становлення системи інформаційно-консультаційного забезпечення аграрної сфери як важливого чинника нарощування соціально-економічного потенціалу села за умов глобального посилення значення інформації та знань. Розкрито організаційно-економічну сутність і науково-прикладне значення інформаційно-консультаційного забезпечення аграрної сфери. Визначено основні складові механізму формування і функціонування системи, уточнено її функції на різних ієрархічних рівнях управління аграрною галуззю економіки. Розроблено методологію дослідження системи, сформовано базові підходи, принципи та методи, що покладені в її основу. Апробовано авторську методику визначення оптимальної моделі системи інформаційно-консультаційного обслуговування аграрної сфери. Розроблено та практично реалізовано методику створення кооперативних форм з надання інформаційно-консультаційних послуг в аграрній сфері. Обгрунтовано концептуальні положення щодо впровадження інновацій в систему інформаційно-консультаційного забезпечення аграрної сфери.

Досліджено мету, особливості, зміст, напрями соціально-педагогічної роботи у вищих навчальних закладах (ВНЗ). Установлено, що метою соціально-педагогічної роботи в цих освітніх установах є створення умов для розвитку соціальності студентів. Особливостями є: превалювання профілактичного характеру над корекційно-реабілітаційними діями; відкритість до взаємодії з різноманітними соціальними інститутами щодо вирішення проблем соціальної життєдіяльності всіх категорій студентів. Зазначено, що за умови створення соціально-педагогічного середовища у ВНЗ є можливою активізація соціально-педагогічної роботи зі студентами, кураторами груп, батьками.

Проаналізовано поняття, завдання, принципи, види, форми соціально-педагогічного консультування. Досліджено етапи консультативної бесіди.