Висвітлено основні теоретичні та клінічні питання з фізіології та патофізіології крові та системи кровотворення. Наведено інформацію про розвиток клітин крові, їх функціональні та морфологічні особливості та властивості. Розглянуто механізми гемостазу у нормі та у випадку патології. Увагу приділено проблемам організації лабораторної служби, видам документації клініко-діагностичної лабораторії, підготовці хворого до загальноклінічних досліджень.

Освещены основные теоретические и клинические вопросы по физиологии и патофизиологии крови и кроветворной системы. Дана информация о развитии клеток крови, их функциональных и морфологических особенностях и свойствах. Рассмотрены механизмы гемостаза в норме и при патологии. Уделено внимание проблемам организации лабораторной службы, видам документации клинико-диагностической лаборатории, подготовке больного к общеклиническим исследованиям.

Изложен метод исследования асимптотической устойчивости адаптивных систем на примере интегральных адаптивных алгоритмов на информационном множестве сигналов, обладающих свойством постоянного возбуждения.

Досліджується генезис абсурдистської поетики письменника. Твори Хармса розглядаються, з одного боку, як наслідування гротескно-іронічної та ігрової традицій російської класичної літератури. З другого боку, порівняльний аналіз символістських, футуристичних і хармсівських текстів обгрунтовує погляд на його художній світ як на завершальний етап російського модерністського мистецтва ХХ ст. З'ясовується естетична значущість віршованих експериментів поета, що полягає у пошуках нової мови і світовідчуття. Автор досліджує діалогічність прози Хармса, розкриваючи характер і функції діалогу на формальному і змістовному рівнях його текстів.

Досліджено генезу розвитку уявлень про принцип публічності у теорії кримінального процесу. Розкрито суть поняття, функціонального призначення та структуру принципу публічності, а також його співвідношення з іншими принципами кримінального процесу. Висвітлено відображення цього принципу у змісті та структурі кримінально-процесуальної діяльності. Розглянуто кримінально-правові, адміністративно-правові та кримінально-процесуальні гарантії реалізації принципу публічності у кримінальному процесі.

Розкрито сутність принципу публічності (ПП) у сучасному кримінальному процесі (КП) України. Висвітлено історію розвитку уявлень про ПП, його функціональне призначення та визначення, структурні елементи та характеристику. Проаналізовано співвідношення ПП з іншими принципами КП, види правових гарантій реалізації ПП та надано їх характеристику. Увагу приділено питанням відображення ПП у змісті та структурі кримінально-процесуальної діяльності.

Раскрыта сущность принципа публичности (ПП) в современном уголовном процессе (УП) Украины. Освещены история развития представлений о ПП, его функциональное назначение и определение, структурные элементы и характеристика. Проанализированы соотношения ПП с другими принципами УП, виды правовых гарантий реализации ПП и дана их характеристика. Внимание уделено вопросам отражения ПП в содержании и структуре уголовно-процессуальной деятельности.

Запропоновано метод структурної ідентифікації статичних об'єктів, які містять гістерезисні нелінійності. Впроваджено структури, які дозволяють приймати рішення за типом і параметрами нелінійності.

Для оперативного контролю гранично допустимих рівнів вмісту агроекологічних показників спеціалістами Запорізького центру "Облдержродючість" проведено кризовий моніторинг грунтів у радіусі 5 км навколо складу боєприпасів у зоні надзвичайної ситуації в с. Новобогданівка Запорізької області. Оконтурено кризову зону; здійснено ретельний контроль параметрів, що найбільше впливають на погіршення стану території.

Досліджено актуальну для юридичної теорії та практики проблему правової регламентації кримінальної процесуальної діяльності суду присяжних у КПК України 2012 р. Висвітлено основні відмінності моделі діяльності суду присяжних в Україні від класичної моделі суду присяжних у частині його складу й розв'язуваних питань.

Вивчено вплив хінолінамідетану на активність перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) у разі гострої регіонарної ішемії серцевого м'яза. Показано, що антиоксидантний ефект хінолінамідетану реалізується в результаті зниження вмісту первинних молекулярних продуктів ПОЛ у тканинах і крові. Результати біохімічних досліджень підтверджено електронно-мікроскопічним вивченням міокарда, за якого звертали увагу на ультраструктуру ядра кардіоміоцитів, саркоплазму, наявність у навколоядерній зоні мітохондрій, на кордони "вставного диску" між саркомерами та ін. Після введення тваринам хінолінамідетану значно збільшувалася кількість мітохондрій, дещо "розсувалися" кордони "вставних дисків" між саркомерами, в саркоплазмі з'являлося багато різних органел. Про відновлення ультраструктури міокардіоцитів свідчили виявлені зміни, які настають у результаті гіпоксії та за наявності антиокиснювальних властивостей як у токоферолу ацетату, так і у хінолінамідетану. Дані вмісту дієнових і триєнових кон'югатів у міокарді та сироватці крові тварин свідчать про те, що вітамін E і хінолінамідетан значно пригнічували утворення як первинних, так і вторинних продуктів вільнорадикального окиснення. Привертає увагу односпрямованість зрушень у міокарді і сироватці крові. Результати вивчення вмісту шіфових підстав показали, що вітамін E і хінолінамідетан гальмували утворення цих підстав як у міокарді, так і в сироватці крові. Під час порівняння активності препаратів виявлено, що хінолінамідетан більшою мірою запобігав нагромадженню продуктів перекисного окиснення.

Розкрито базові поняття про алгоритми та способи їх представлення. Наведено класифікацію алгоритмів та приклади розв'язання класичних моделей обробки даних. Усі алгоритми реалізовані мовами С++, Visual Basic та Turbo Pascal. Про кожну з цих мов програмування викладено основні відомості. Подано набір типових задач та їх розв'язки з повними кодами програм.

З'ясовано, що за мікроскопічного дослідження за умов гострої пневмонії відбувається неоднорідне порушення структури і функцій мікроциркуляторного русла легенів. Між вогнищем запалення та здоровими ділянками легенів виявлено руйнування стінок окремих вузьких капілярів. Площа альвеолярної стінки капіляра збільшена. На неушкоджених ділянках легенів, що знаходяться в тій же частині, що і вогнище, діаметр капілярів також значно збільшений. Ультраструктура аерогематичного бар'єра не порушена. Більша частина крові, що протікає через уражену запаленням частку легенів, іде в обхід вогнища пневмонії по збільшеній кількості функціонуючих капілярів.

Выяснено, что при микроскопическом исследовании в условиях острой пневмонии происходит неоднородное нарушение структуры и функций микроциркуляторного русла легких. Между очагом воспаления и здоровыми участками легких выявлены разрушения стенок отдельных узких капилляров. Площадь альвеолярной стенки капилляра увеличена. На неповрежденных участках легких, находящихся в той же части, что и очаг, диаметр капилляров также значительно увеличен. Ультраструктура аэрогематического барьера не нарушена. Большая часть крови, протекающей через пораженную воспалением долю легких, идет в обход очага пневмонии по увеличенному количеству функционирующих капилляров.

Під час вивчення гострої токсичності комплексу біологічно активних речовин (БАР) з трави герані болотної ознак токсичної дії на організм тварин не виявлено. Однак при тривалому введенні навіть у низьких дозах його пролонгована дія може призвести до розвитку інтоксикації внаслідок накопичення в організмі, метаболічних змін, порушення гомеостазу. Тому було доцільним дослідження можливої небезпеки для здоров'я за тривалого введення. Мета дослідження - вивчення загальнотоксичної дії комплексу БАР з трави герані болотної в хронічному експерименті. Дослідження хронічної токсичності проводили на щурах протягом 6 місяців. Вибір показників грунтувався на загальнотоксикологічних параметрах: визначенні загального стану щурів, дослідженні показників периферичної крові, вимірюванні артеріального тиску та ЕКГ, вивченні біохімічних маркерів функціонального стану печінки та екскреторної функції нирок. За умов 6-місячного введення комплексу БАР з трави герані болотної в різних дозах загибелі тварин не відмічали. Їх загальний стан (зовнішній вигляд, поведінка, рухова активність) не змінився. До кінця експерименту маса щурів збільшилася на 43,0 % у контрольній групі та на 43,7 - 45,8 % у дослідних групах тварин, що свідчить про відсутність негативного впливу комплексу БАР з трави герані болотної на процеси трофіки. Відсутність токсичного впливу досліджуваного екстракту підтверджували показники клінічного та біохімічного аналізу крові, величини яких не відрізнялися від вихідних даних та показників тварин контрольної групи. Незначні коливання вмісту окремих видів лейкоцитів знаходилися в межах фізіологічних значень. При вивченні функціонального стану серцево-судинної системи встановлено, що тривале застосування комплексу БАР з трави герані болотної не викликало змін з боку артеріального тиску та ЕКГ. Показники діурезу дослідної групи не відрізнялися від вихідних даних контрольної групи. Таким чином, комплекс проведених досліджень з вивчення хронічної токсичності комплексу БАР з трави герані болотної на щурах протягом 6-місячного введення дозволив встановити відсутність його токсичної дії.

Мета даної роботи - аналіз існуючих засобів підвищення безпеки даних в корпоративних мережах та виявлення найбільш вразливих ланок в програмному та апаратному забезпеченні, що можуть нести загрозу безпеці даних в корпоративній мережі та її функціонуванню в умовах можливих хакерських атак. Розглянуто існуючі засоби організації корпоративних мереж та виявлено методи підвищення безпеки передачі та збереження даних, що поділяються на керування правами сервісних облікових записів, керування доступом до мережевих ресурсів та способами підключення до них, використання демілітаризованої зони, сегментацію мережі, шифрування трафіку та налаштування віддаленого доступу. Розглянуто можливі налаштування операційних систем та програмних засобів, які можуть ускладнити процес вторгнення в систему, що захищаеться. Звернуто увагу на налаштування, які можуть понизити рівень безпеки або поставити під загрозу приватність інформації в корпоративній мережі. Розв'язання даної задачі складає актуальність роботи. Її метою є аналіз методів захисту даних в корпоративних мережах, що існують на сьогоднішній день, їx класифікація, розгляд технологічних особливостей реалізації, та подальша розробка нових методів підвищення безпеки зберігання та передачі даних в корпоративних мережах. Проаналізовано низку можливих варіантів вирішення проблеми безпеки даних в корпоративних мережах та засобів унеможливлення атак зловмисників на інформаційні системи, зазначено способи їх використання та особливості налаштувань. Аналіз існуючих методів, їх переваг та недоліків, дозволить розробити нові методи підвищення рівня безпеки корпоративних мереж при їх застосуванні. Розглянуто програмні та апаратні засоби забезпечення належного рівня безпеки корпоративних мереж дозволяють зменшити ризик атаки на інформаційну систему, що захищається, та їх аналіз дозволить в подальшому синтезувати нові методи підвищення безпеки зберігання та передачі даних в корпоративних мережах та покращання їх протидії зовнішнім атакам.

У наступний час одним з актуальних питань проведення аналізу забруднення навколишнього середовища є наявність сполук свинцю, який чинить токсичний вплив на функціональні системи організму людини. Згідно з даними літератури сполуки свинцю, перш за все, викликають морфофункціональні зміни плаценти у вагітних жінок, що призводить до різних порушень фізіологічного розвитку плода. Тому дослідження екзогенної дії свинцю на репродуктивну систему організму є актуальним і своєчасним аспектом у прогнозуванні і попередженні його можливого впливу на вагітність і фізіологічний розвиток новонародженого. Мета роботи - дослідження впливу свинцю на морфологічні зміни гемато-плацентарного обміну у щурів, морфологічні порушення тканин печінки і нирок у ранньому постнатальному онтогенезі. Експериментальне дослідження проведено на 30 щурах самицях вагою 200 - 250 г і 70 щурятах на 2, 17, 30, 40 добу постнатального розвитку. Першу групу щурів складали 10 самиць з фізіологічною вагітністю. Другу групу складали 20 самиць, які отримували щоденно перорально оцтовокислий свинець у дозі 50 мг/кг маси тіла. При проведенні експериментальних досліджень електронно-мікроскопічні результати показали, що щоденне введення оцтовокислого свинцю призводило до порушення компенсаторних механізмів гемато-енцефалічного бар'єру. При проведенні досліджень у новонароджених щурят, отриманих від фізіологічно здорової вагітності, у тканинах печінки відбувалася перебудова ембріональної структури, тобто спостерігалася відсутність долькової і балочної структур, багатьох клітинних мітозів у ядрах гепатоцитів. У всіх досліджуваних групах виявлено порушення кровообігу, яке проявлялося у вигляді повнокрів'я внутрішньодолькових капілярів, портальних і центральних вен. Спостерігався гемоліз еритроцитів та ланки вираженої лімфогістіоцитарної інфільтрації сполучно-тканинних портальних трактів. Висновки: за результатами дослідження встановлено, що введення вагітним щурам оцтовокислого свинцю у дозі 50 мг/кг на добу призводить до дистрофічних та дисциркуляторних порушень з боку печінки і нирок в їх потомстві у постнатальному онтогенезі, що є наслідком свинцевого токсикологічного отруєння.

Мета дослідження - розгляд та класифікація існуючих методів реєстрації та спостереження подвійних зірок. Проведено системний аналіз існуючих способів виявлення плдвійних систем, проаналізовано наявні на сьогодні підходи та розглянуто їх особливості. Розглянуто типи подвійних зірок, які можна класифікувати як візуальні, що виглядають як два окремих компоненти, відносне положення яких змінюється через рух вздовж своїх орбіт, астрометричні, в яких візуально помітна тільки одна компонентна із змінним рухом, який спричиняється гравітаційним впливом другої компоненти, спектроскопічні, спектри яких виявляють регулярні зміни та фотометричні, періодичні коливання повної яскравості яких викликані рухом компонентів подвійної системи. Фізичні подвійні зірки представляють для астрономії як науки в цілому фундаментальний інтерес, який здебільшого визначається тим, що саме вивчення подвійних зірок дозволило однозначно встановити єдність закону всесвітнього тяжіння Ньютона у Всесвіті і отримати, спираючись на спостереження, фундаментальні знання про маси зірок, їх світності і еволюції. Використовуючи існуючі на сьогодні методи виявлення подвійних зірок можливо з'ясувати велику кількість їх параметрів незалежно від типу подвійних систем. Відповідно до методу спостереження і виявлення тієї або іншої системи зірок, можна скористатись різними варіантами знаходження пераметрів світил. Зміна блиску тіла системи зазвичай викликана зміною взаємного положення тіл, внаслідок їх руху по орбітах, а також обертання тіла навколо власної осі. В останньому випадку крива блиску дозволяє встановити період обертання тіла на час спостереження. У змінних зірок зміна блиску може бути пов'язана з рухом навколо неї менш яскравої зірки-компаньйона, а також може свідчити про наявність планет коло неї. Зміни зсувів або роздвоєнь спектральних ліній спектрально-подвійних зірок дозволяють визначити променеву швидкість, яка є проекцією орбітальної швидкості на промінь зору. Криві променевих швидкостей одного або обох компонентів дають можливість обчислити елементи істинної орбіти.

Мета роботи - оцінити рівень когнітивних порушень у разі хвороби Паркінсона та їх динаміку через 6 міс. після впровадження комплексної програми реабілітації. До дослідження було залучено 31 людину з хворобою Паркінсона - 15 жінок і 16 чоловіків. Пересічний вік хворих на початку дослідження становив 65 років. Тривалість хвороби коливається від 3 до 8 років. Для дослідження когнітивних функцій використовували: коротку шкалу оцінювання психічного статусу (Mini-mental State Examination, MMSE) та шкалу деменції Маттіса. Для оцінювання уваги використовували тест "кодування" з Векслерівської шкали інтелекту для дорослих (Wechsler Adult Intelligence Scale - WAIS). Дослідження мовлення проводили за допомогою тесту на вільні та спрямовані асоціації, дослідження зорово-просторових функцій проводили за допомогою тесту "малювання годинника". Для оцінювання пам'яті використовували тест на зорову пам'ять із батареї тестів SKT, дослідження афективних порушень проводили за допомогою шкали депресії Бека. Депресію діагностували відповідно до критеріїв МКХ-10. Вегетативні порушення оцінювали за допомогою шкали вегетативних розладів. Для статистичного аналізу даних використовували дескриптивну статистику. Порівняння пересічних значень змінних здійснювали за допомогою параметричних методів (t-критерію Стьюдента) за нормального розподілу певних ознак, виражених в інтервальній шкалі. Всі розрахунки виконували у програмі StatSoft Statistica 8.1 for Windows. Отримані в ході дослідження дані надають можливість констатувати стабільність у порушенні вегетативної функції, покращання афективної симптоматики у хворих із легкими когнітивними порушеннями та стабільність у пацієнтів із помірними та вираженими когнітивними порушеннями афективної симптоматики. Також за шкалою деменції Маттіса, шкалою депресії Бека, тестом "кодування" суттєвих змін не відбулось у зорово-просторових функціях, граматичних, семантичних і фонетичних асоціаціях. Проведені дослідження засвідчили, що після впровадження комплексної програми реабілітації протягом 6 міс. відбулися незначні покращання, що доводить необхідність подальшого її удосконалення та впровадження.

Мета роботи - вивчити вплив фізичної реабілітації на корекцію артеріальної гіпертензії (АГ) у хворих до початку фармакотерапії підвищеного артеріального тиску (АТ), визначити найбільш дієвий вид фізичного навантаження для зниження АТ і виявити ефективність фізичних тренувань залежно від стартового рівня АТ. Було оцінено вплив фізичної терапії на корекцію АГ. Аналіз даних проводили за допомогою статистичних методів. Було з'ясовано, що всі пацієнти з АГ мали зниження систолічного АТ (САТ) і діастолічного (ДАТ) після виконання програми фізичної реабілітації. Досягти цільового рівня АТ і високого нормального АТ вдалось у 37,92 % хворих. Найбільш виразне зменшення як САТ, так і ДАТ було в пацієнтів, які виконували аеробні навантаження. У частини пацієнтів після виконання аеробних вправ у комбінації з вправами з опором за 30 хв після тренування спостерігали підвищення АТ в межах фізіологічної норми. У пацієнтів із нижчим стартовим рівнем АТ спостерігали менш значне його зниження після виконання програм фізичної реабілітації. Отримані дані надають можливість говорити про необхідність рекомендувати фізичну реабілітацію хворим із АГ різного ступеня 1 стадії з низьким ризиком розвитку серцево-судинних ускладнень. Перевагу варто надавати аеробним вправам і обов'язково контролювати АТ за 30 хв після тренування для максимального зменшення негативного впливу підвищеного АТ на організм пацієнта.

Мета роботи - аналіз сучасних підходів до кардіореабілітації хворих на гострий коронарний синдром на підставі іноземних і вітчизняних наукових публікацій та рекомендацій. Проведено аналіз іноземних і вітчизняних наукових літературних джерел, у ході якого використано системно-аналітичний, порівняльний, логічний методи та метод узагальнення інформації. У ході аналізу іноземних та вітчизняних наукових літературних джерел, з'ясовано, що важливою складовою лікувального процесу хворих на гострий коронарний синдром є кардіореабілітація. Основу програми кардіореабілітації складають регулярна фізична активність та тренування. Програму фізичних вправ розробляють на індивідуальній основі, вона є комбінацією силових та аеробних тренувань на витривалість. У більшості рекомендацій перевагу надають аеробним вправам, до яких належать ходьба, біг швидкими дрібними кроками, їзда на велосипеді тощо. Запропоновані різними дослідниками вправи відрізняються за типом, частотою, інтенсивністю, часом. Оцінюючи ефективність програм кардіореабілітації, дослідники зазначають позитивний вплив фізичних вправ на стан пацієнтів, а дослідження віддалених результатів свідчить про значне зниження ризику госпіталізацій від серцево-судинних подій і серцево-судинної смертності. Багато дослідників зазначає низьку прихильність пацієнтів до довготривалої кардіореабілітації, що впливає на прогноз захворювання та якість життя. Багатопрофільну кардіореабілітацію на основі фізичних вправ рекомендовано хворим на гострий коронарний синдром. У багатьох країнах світу основою програми фізичних вправ є аеробні вправи. Розбіжності у виконанні фізичних вправ стосуються частоти, інтенсивності, часу та типу. Дослідження ефективності програм кардіореабілітації демонструють значне зниження ризику госпіталізацій від серцево-судинних подій, серцево-судинної смертності. Низька прихильність хворих до тривалої фізичної реабілітації позначається на ефективності лікування, прогнозі та якості життя хворих.

Мета роботи - розглянути питання щодо управління реабілітаційним процесом осіб з інфарктом міокарда в гострому періоді. Проаналізовано науково-методичну літературу щодо застосування засобів фізичної терапії в разі інфаркту міокарда на госпітальному етапі. Призначення терапевтичних вправ залежить від тяжкості перебігу захворювання. Пацієнтів розподіляють на 4 класи. В основу цього розподілу покладено різні види поєднань таких основних показників особливостей перебігу захворювання, як величина та глибина ураження серцевого м'яза, наявність і характер ускладнень, вираженість коронарної недостатності. Фізична терапія пацієнтів з інфарктом міокарда складається з трьох періодів, кожний з яких має свої цілі. Зроблено висновки, що безпосередній вплив терапевтичних вправ на пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи проявляється так: нормалізується функціональний стан кори головного мозку, поліпшується самопочуття до фізичного навантаження; розвивається позитивна реакція ланок центрального та периферичного апарату кровообігу; поліпшується окисно-відновна фаза обміну; поліпшується функція нейрогуморальної регуляції системи кровообігу.