Проаналізовано основні аспекти діяльності психологічної служби в школі як складової системи соціально-психологічних служб України. Наведено додатки, які містять поради, рекомендації, психологічні ситуації для аналізу, тести, нормативно-правові положення.

Досліджено організаційно-педагогічну діяльність навчальних, позашкільних, реабілітаційно-виховних закладів, соціальних служб Російської Федерації з профілактики девіантної поведінки неповнолітніх, розкрито її сутність, причини та основні прояви. Проаналізовано сучасну систему даної профілактики, а також зміст і педагогічні технології корекційно-реабілітаційної роботи з дезадаптованими дітьми як важливої складової системи профілактики девіантної поведінки. Обрунтовано ефективність профілактичної роботи, а також концептуальні положення щодо удосконалення системи профілактики девіантної поведінки неповнолітніх у Російській Федерації та Україні. Визначено шляхи використання системи профілактики правопорушень серед неповнолітніх Росії в Україні.

Висвітлено досвід Російської Федерації з профілактики девіантної поведінки неповнолітніх. Розглянуто основні девіантні прояви неповнолітніх, розкрито їх причини. Наведено загальну характеристику системи профілактичних заходів щодо девіантної поведінки неповнолітніх у Росії, проаналізовано діяльність основних суб'єктів профілактики. Обгрунтовано основні напрямки та перспективи вдосконалення системи профілактики девіантної поведінки неповнолітніх у Російській Федерації та в Україні.

Висвітлено значення вивчення основ андрагогіки в професійній підготовці працівників соціальної сфери, розкрито основні андрагогічні принципи навчання майбутніх соціальних працівників на прикладі опанування окремої фахової дисципліни.

Проаналізовано аспекти вдосконалення процесу підготовки майбутніх соціальних педагогів (працівників) за умов навчання у вищих навчальних закладах.

Проаналізовано теоретичні підходи до системного моделювання вимог до змісту та форм підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери різних освітньо-кваліфікаційних рівнів. Розкрито процес організації практичної підготовки, обгрунтовано її мету, функції та форми. Вказано на особливості практичної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери в Україні.

Розглянуто сутність поняття "девіантна поведінка неповнолітніх" з урахуванням поглядів на це питання представників різних наук. Зазначено, що явище девіантної поведінки належить до такого класу явищ, які можуть бути вивчені тільки в результаті спільних зусиль учених - представників багатьох наук: педагогіки, психології, права, медицини, соціології та інших, які у своїй сукупності створюють спеціалізовану галузь знань - девіантологію. Наголошено, що більшість учених, розглядаючи проблеми девіантності, вважають на співвідношення цього поняття з поняттям соціальної норми, яка є регулятором не будь-якої діяльності людини, а тільки її суспільної поведінки. Доведено, що девіація та норма є взаємодоповнювальними і, водночас, амбівалентними поняттями. З огляду на зазначене, виокремлено три основні компоненти девіації, а саме: норма чи очікування, що є критерієм оцінювання девіантної поведінки; людина, якій властива девіантна поведінка; певний соціальний суб'єкт, який реагує на подібну поведінку. Визначено головний критерій девіацій, який полягає в умисному порушенні норм, прийнятих у певному суспільстві.

Рассмотрена сущность понятия "девиантное поведение несовершеннолетних" с учетом взглядов на этот вопрос представителей различных наук. Отмечено, что явление девиантного поведения относится к такому классу явлений, которые могут быть изучены только в результате совместных усилий ученых - представителей многих наук: педагогики, психологии, права, медицины, социологии и других, которые в своей совокупности создают специализированную отрасль знаний - девиантологию. Отмечено, что большинство ученых, рассматривая проблемы девиантности, исходят из соотношения этого понятия с понятием социальной нормы, которая является регулятором не любой деятельности человека, а только ее общественного поведения. Доказано, что девиация и норма - взаимодополняющие и одновременно амбивалентные понятия. Учитывая вышесказанное, выделены три основных компонента девиации, а именно: норма или ожидание, являющаяся критерием оценки девиантного поведения; человек, которому свойственно девиантное поведение; определенный социальный субъект, который реагирует на подобное поведение. Определен главный критерий девиаций, который заключается в умышленном нарушении норм, принятых в данном обществе.

The article is examined the essence of concept „deviant behavior of minors” taking into account sights at this question of representatives of different sciences. It is specified that the main criterion of deviations is intentional violation of norms, accepted in this society.

Обговорено важливість гуманістично-громадянської спрямованості освітньо-виховного процесу в змісті підготовки майбутніх соціальних педагогів та значному підсиленні їх культурологічної підготовки у вищих навчальних закладах. За результатом узагальнення літературних джерел наведено концептуальні підходи до підготовки фахівців соціальної сфери – культурно-цивілізаційний, культурологічний, соціокультурний, особистісний, діяльнісний, системний, соціально-педагогічний та інші. Зроблено висновок, що формування загальної і професійної культури особистості соціального педагога в процесі щоденної діяльності є умовою досягнення високого професіоналізму, інтелігентності, виявлення гуманістичної та громадянської позиції. Це забезпечується реалізацією в освітньо-виховному процесі особистісно зорієнтованого, проблемно-діяльнісного та культурологічного підходів.

Обсуждена важность гуманистически-гражданской направленности образовательно-воспитательного процесса в процессе подготовки будущих социальных педагогов и значительного усиления их культурологической подготовки в высших учебных заведениях. По результатам обобщения литературных источников представлены концептуальные подходы к подготовке специалистов социальной сферы – культурно-цивилизационный, культурологический, социокультурный, личностный, деятельностный, системный, социально-педагогический и другие. Сделан вывод о том, что формирование общей и профессиональной культуры личности социального педагога в процессе ежедневной деятельности является условием достижения высокого профессионализма, интеллигентности, выявления гуманистической и гражданской позиции. Это обеспечивается реализацией в образовательно-воспитательном процессе личностно ориентированного, проблемно-деятельностного и культурологического подходов.

Discussed the importance of humanistic education and civic orientation of the educational process in terms of training of future social workers and significantly strengthen their cultural urological training in higher educational institutions. According to the results of generalization literature presented conceptual approaches to training social - cultural and civilizational, cultural, socio-cultural, personal, operational, systemic, social, educational and other. It is concluded that the formation of general and professional culture of the individual social teacher in the course of daily activities is a prerequisite for achieving high professionalism, intelligence, identification of humanistic and citizenship.