У монографії розглянуто теоретико-методологічні засади дослідження гуманістичних антропогенних ландшафтів, що об’єднують рекреаційні,' садово-паркові та сакрально-тафальні ландшафти (модельний регіон - Поділля). У структурі рекреаційних досліджено особливості формування, функціонування й сучасну специфіку оздоровчих та паркових ландшафтів; у структурі сакрально-тафапьних ландшафтів - місця релігійного характеру та комплекси, пов’язані з похованнями. Запропоновано і обгрунтовано напрями раціонального використання та охорони структур рекреаційних та сакрально-тафапьних ландшафтів регіону.

Мета дослідження - визначити ландшафтні особливості запропонованої локальної екомережі Вінниці для потреб сталого міського розвитку. Методи дослідження: польових досліджень, літературно-картографічний, аналітико-картографічного аналізу, збору та обробки статистичної інформації, теоретичного узагальнення та систематизації фактів. Результати дослідження: у структурі екомережі Вінниці виділено 30 ключових територій, що, переважно, відповідають фоновим лісовим ландшафтам у минулому. Ключові території сполучаються за допомогою 27-ми екокоридорів, серед яких за площею та протяжністю переважають річково-долинні, а кількісно - вулично-дорожні. Потенційними для збільшення площ ключових територій та екокоридорів у майбутньому є 13 відновлювальних територій. У перспективі у категорію екокоридорів можуть перейти 7 спроєктованих інтерактивних елементів. Новизна дослідження полягає у тому, що вперше з часу змін меж Вінниці у 2015 р., з урахуванням особливостей ландшафтних комплексів, розроблено проєкт екомережі міста, в якому виділено інтерактивні елементи та екотехнічні розв'язки.

Розглянуто способи формування критичного мислення учнів під час вивчення соціально-економічної географії, проблеми водних ресурсів Черкаської області, екологічний туризм як інструмент сталого розвитку і засіб збереження природних ресурсів України. Висвітлено сільськогосподарські ландшафтно-технічні системи правобережної України, формування здоров’язбережувальних компетентностей на уроках основ здоров’я. Викладено проблеми оперативної оцінки параметрів хімічного зараження на об’єктах хімічної промисловості, оцінки протиерозійної стійкості ґрунтів правобережного степу України, оптимізації впливу сільськогосподарського виробництва на довкілля. Охарактеризовано екологічну культуру як індикатор в галузі екологічної освіти, практичний досвід ефективного розвитку системи екологічної освіти та просвіти населення.

Проаналізовано сучасні дослідження геоекотонів як своєрідних феноменів ландшафтів Землі та окремих її регіонів, доповнено й удосконалено теоретичні засади дослідження антропогенних ландшафтів та антропогенних геоекотонів у перехідних міжзональних структурах. Обґрунтовано визначеня геоекотону як своєрідного і складного натурального, натурально-антропогенного або антропогенного утворення, яке формується в ландшафтному просторі-часі на контакті різноманітних природних середовищ. Визначено місце геоекотонів України в структурі типологічної класифікації: за площею, походженням, віком, морфологічною виразністю, функцією, динамічними процесами. Розглянуто просторово-часові особливості їх формування, виділено етапи розвитку та досліджено сучасну структуру антропогенних ландшафтів, в межах екотонів виокремлено їх специфічні ознаки. У структурі фонових сільськогосподарських і лісових антропогенних ландшафтів, а також ландшафтах техногенного походження досліджено процеси формування антропогенних геоекотонів - селітебних, промислових, сільськогосподарських, дорожніх та інших. Запропоновано шляхи їх оптимізації та раціонального використання у майбутньому як культурних міжзональних ландшафтних комплексів.

Викладено результати наукових досліджень у галузі туризму, географії та краєзнавства. Висвітлено сучасний стан розвитку бальнеологічного курорту Східниця. Окреслено перспективи розвитку туристичного співробітництва прикордонних громад Волинської області. Розкрито географічні особливості розвитку подієвого туризму в Україні (на прикладі фестивалів). Визначено перспективні напрями функціонування малих міст Тернопільської області. Охарактеризовано етапи формування території та мінеральних ресурсів України. Досліджено причини та проблеми сучасних змін у структурі сільськогосподарських технічних культур Тернопільської області. Проведено географічний аналіз загальної середньої та позашкільної освіти Рівненщини.

Висвітлено значення релігії у соціокультурному розвитку країни. Розкрито особливості прояву диференціації регіонального розвитку України. Розглянуто психолого-педагогічну проблему формування наукового мислення майбутніх учителів. Увагу приділено особливостям застосування інформаційно-комунікаційних технологій на уроках хімії. Охарактеризовано бойові хімічні речовини та фізико-хімічні основи їх застосування. Досліджено сучасні технологічні системи очищення питного водопостачання. Висвітлено педагогічні умови формування екологічної культури майбутніх учителів природничих спеціальностей під час професійної підготовки. Наведено принципи реалізації системи хімічної освіти у підготовці майбутніх вчителів хімії. Розглянуто вплив АЗС на придорожні смуги у дорожній ландшафтно-інженерній системі "Київ - Одеса". Досліджено проблеми функціонування Південно-Бузького екокоридору.

Проаналізовано доцільність сучасного вживання окремих гідронімів Правобережної України. Виявлено недоречності використання топонімів у басейнах Південного Бугу та Дністра. Запропоновано нові назви географічних об'єктів, які варто застосовувати у наукових дослідженнях. Розглянуто роль долинно-річкових ландшафтно-технічних систем (млинів, гребель, ставків і мостів) у формуванні топоніміки різних держав світу та Правобережної України зокрема.

У концентрованому вигляді подано цілісний образ України в її базових категоріях - держава, територія, народ - із погляду історії її формування та розвитку з найдавніших часів до сьогодення. Репрезентовано серію своєрідних енциклопедичних наративів, зокрема вміщено узагальнюючі нариси про державний устрій країни; природні умови та ресурси; історію формування її території та кордонів, адміністративно-територіального поділу; чисельності, складу та руху населення (антропологічні та демографічні параметри в їх ретроспективі), що мешкало на її теренах із найдавніших часів, традиційну матеріальну та духовну культуру (господарські заняття, ремесла та промисли; транспорт; харчування та їжу; житло; одяг; народні знання; міфологічні вірування; календарні обряди й обряди життєвого циклу; словесний і музичний фольклор, а також візуальний фольклор, тобто декоративно-вжиткове мистецтво; хореографію). Окрему увагу приділено етнічній історії, матеріальній і духовній культурі основних етнічних спільнот, що мешкають в Україні, - білорусів, болгар, вірмен, гагаузів, греків, євреїв, караїмів, кримських татар, кримчаків, молдован, німців, поляків, ромів, росіян, румунів, словаків, угорців, чехів.

Розглянуто теоретико-методологічні засади, основні терміни і поняття, проаналізовано межі та специфіку природних умов міжзонального геоекотону "лісостеп - степ" Правобережної України, процес його заселення та господарського освоєння. Досліджено культурні ландшафти у структурі каркасних, фонових антропогенних ландшафтів, а також осередкові та гуманістичні культурні ландшафти. Розроблено й обгрунтовано напрями поліпшення сучасної і розбудови майбутньої структури культурних ландшафтів міжзонального геоекотону "лісостеп - степ" Правобережної України, можливості їх раціонального використання. Удосконалено структуру регіональної екомережі шляхом обгрунтування можливостей об'єднання Дністерсько-Дніпровської ділянки Степового екокоридору національної екомережі та міжзонального геоекотону "лісостеп - степ" у межах Правобережної України.

Увагу приділено дослідженням теоретичних і практичних питань антропогенного ландшафтознавства, зокрема висвітлено теоретико-методологічні засади вивчення мікроосередкових процесів (МП), розглянуто МП в антропогенних ландшафтах, МП як індикатори стану сучасних ландшафтів, розкрито пов'язані з МП проблеми охорони навколишнього середовища. Висвітлено специфіку осередкових процесів у долинно-річкових ландшафтно-технічних системах. Досліджено парадинамічні антропогенні ландшафтні зони гідрогеологічного та гідрологічного впливів гірничопромислових об'єктів на довкілля. Описано види МП у садово-паркових ландшафтах. Визначено проблеми та перспективи використання белігеративних ландшафтів України.

Охарактеризовано сучасний адміністративно-територіальний устрій Тернопільської області. Досліджено стан розвитку та шляхи інтенсифікації зернового господарства зазначеної області. Вивчено созологічні засади збереження рослинного покриву Національного парку "Кременецькі гори". Приділено увагу оптимізації природно-ресурсного потенціалу території в контексті сталого розвитку. Розглянуто заповідні об'єкти Вінниці. Проаналізовано етнокультурний аспект природокористування в Подільському регіоні на прикладі Тернопільської області. Охарактеризовано сучасну модель розвитку агротуризму в Україні. З'ясовано потенційні можливості для становлення та розвитку етнічного туризму в Україні.

З позицій антропогенного ландшафтознавства досліджено промислові ландшафти у регіонах видобутку та переробки уранових руд. Виявлено суб'єктивні й об'єктивні чинники та закономірності функціонування промислових ландшафтів урано-добувного регіону України, їх структуру та парадинамічні зв'язки з прилеглими ландшафтами. Розроблено й обгрунтовано типологічну класифікацію промислових ландшафтів, досліджено їх просторову організацію. Проведено функціональне зонування та районування. Проаналізовано вплив радіоактивно забруднених ландшафтів регіону видобутку та переробки уранових руд в Україні на довкілля, прогнозовано перспективу їх раціонального використання.

Викладено методи досліджень долинно-річкових ландшафтів. Розглянуто проблему організації науково-дослідної роботи студентів з органічної хімії. Досліджено структуру розплавів рентгенодифракційним методом. Розкрито історичні етапи розвитку проблемного навчання. Висвітлено наукові проблеми дослідження української діаспори в контексті географічної освіти в державі. Оцінено вплив фенологічних умов розвитку на характер формування окремих сортопідщепних комбінувань троянд. Проаналізовано деградаційні процеси в агроландшафтах. Розкрито дискусійні аспекти дистанційного навчання у процесі викладання хімії у вітчизняних ВНЗ.

Проаналізовано сучасні дослідження геоекотонів як своєрідних феноменів ландшафтів Землі та її окремих регіонів. Доповнено й удосконалено теоретичні засади дослідження антропогенних ландшафтів і геоекотонів у перехідних міжзональних структурах. Обгрунтовано визначення геоекотону як своєрідного та складного натурального, натурально-антропогенного або антропогенного утворення, яке формується в ландшафтному просторі-часі на контакті різноманітних природних середовищ. Визначено місце геоекотону "лісостеп - степ" Правобережної України в структурі типологічної класифікації: за площею, походженням, віком, морфологічною виразністю, функцією, динамічними процесами. Розглянуто просторово-часові особливості його формування, виділено етапи розвитку та проаналізовано сучасну структуру антропогенних ландшафтів. В межах екотону виокремлено їх специфічні ознаки. У структурі фонових сільськогосподарських і лісових антропогенних ландшафтів, а також ландшафтів техногенного походження вивчено процеси формування антропогенних геоекотонів, зокрема, селитебних, промислових, сільськогосподарських, дорожніх. Запропоновано перспективні шляхи їх оптимізації та раціонального використання.

Висвітлено теоретико-методологічні та методичні засади дослідження садово-паркових ландшафтів. Запропоновано визначення поняття "садово-парковий ландшафт". Охарактеризовано чинники формування садово-паркових ландшафтів, виокремлено й обгрунтовано етапи їх формування, вивчено просторово-часові особливості формування їх сучасної структури. Розроблено класифікацію та районування садово-паркових ландшафтів Правобережного лісостепу України. Проаналізовано садово-паркові ландшафти в системах адміністративно-територіального поділу та фізико-географічного районування територій дослідження. Визначено парадинамічні зв'язки між садово-парковими ландшафтами та прилеглими територіями. Обгрунтовано шляхи покращання сучасної мережі садово-паркових ландшафтів, розкрито можливості їх раціонального використання й охорони. Показано місце даних ландшафтів в системі екомережі України.

Розглянуто особливості формування, розвитку та структури сільських ландшафтів (СЛ). Висвітлено конструктивно-географічні аспекти, принципи та методи дослідження СЛ. На прикладі окремого сільського регіону - Поділля, вивчено просторово-часові особливості формування та сучасну структуру СЛ. Розроблено типологію СЛ, визначено критерії та запропоновано схему їх класифікації. З урахування регіональних особливостей проведено районування СЛ Поділля, запропоновано шляхи їх подальшої оптимізації.

Наведено результати досліджень з актуальних проблем розвитку географічних і екологічних наук в Україні. Показано можливості застосування методу географічної індикації у ландшафтних дослідженнях. Розглянуто питання моделювання системи розселення регіону на основі фрактального підходу до теорії центральних місць. Висвітлено проблеми класифікації антропогенних ландшафтів. Оцінено наявність і стан збереження історико-культурних об'єктів у малих містах Тернопільської області, вивчено перспективи їх залучення до туристичної діяльності. Визначено геоекологічні проблеми садових ландшафтів Поділля. Розглянуто проблеми формування регіональних екологічних мереж як каркасів екологічної безпеки регіонів. Проаналізовано вплив ландшафтних умов на формування рівня забруднення атмосферного повітря м. Одеса. Увагу приділено використанню інноваційних технологій навчання в підготовці майбутніх учителів географії. Розкрито освітньо-виховне значення природничих наук у формуванні природоохоронно-екологічного світогляду учнівської молоді.

Розкрито організаційно-управлінські аспекти формування кластеру "Дністровський каньйон", історико-географічні й екологічні аспекти розвитку туризму в регіоні, охарактеризовано історико-культурні ресурси Дністровського каньйону, природно-рекреаційні ресурси Придністер'я. Висвітлено сучасний стан розвитку туризму в регіоні, проблеми розвитку інфраструктури туризму, застосування інформаційних технологій в даній галузі. Розглянуто транскордонні рекреаційно-туристичні кластери як чинник підвищення ефективності управління сферою рекреації та туризму, перспективи їх розвитку у Тернопільській області. Наведено загальну характеристику історико-культурних ресурсів регіону, розглянуто стародавні містечка Придністер'я як об'єкти пізнавального туризму, сакральні об'єкти як перспективу розвитку туризму. Подано детальну інформацію про природні ресурси та відпочинкову інфраструктуру для розвитку туризму у верхньому басейні Дністра, рекреаційний потенціал території національного природного парку "Подільські Товтри", а також Середньодністерських долинних ландшафтів. Значну увагу приділено науковому, водному, сільському зеленому туризму як перспективним напрямкам туристичної діяльності у Придністер'ї.

Висвітлено теоретико-методологічні засади дослідження руслово-заплавних ландшафтів. Проаналізовано взаємозв'язки між ландшафтними комплексами річищ і заплав. На прикладі р. Південний Буг виокремлено й обгрунтовано етапи формування антропогенних ландшафтів річища та заплави. Розглянуто натуральні й антропогенні ландшафти в річищі та заплаві р. Південний Буг, запропоновано виділення нових антропогенних типів місцевостей - руслово-канального та заплавно-водосховищного. Проаналізовано особливості функціонування натурального руслово-заплавного ландшафтного комплексу. Виявлено й охарактеризовано парадинамічні зв'язки між антропогенними ландшафтними комплексами річища та заплави. Проаналізовано особливості формування водно-берегових ландшафтних геоекотонів. Вивчено сучасний стан природоохоронних територій у межах руслового та заплавного типів місцевості. Обгрунтовано шляхи покращання сучасних антропогенних ландшафтів річища та заплави р. Південний Буг, розроблено проекти оптимізації антропогенних ландшафтних комплексів окремих натурних ділянок.

Розглянуто теорію, підходи та методи дослідження синтезу рослинного покриву в зонах техногенезу. Надано відомості про Криворізьку регіональну ландшафтно-технічну систему як унікальний полігон для дослідження структури ландшафтів і синтезу рослинного покриву зон техногенезу. Показано, що на усіх відвалах Криворізької ландшафтної системи сформувались жорсткі екологічні умови для синтезу рослинних угруповань, а менш придатними є суміші залізистих кварцитів, талькових сланців і лісоподібних суглинків, що сприяє формуванню на зональному степовому фоні зонально-азольних рослинних угруповань з переважанням синантропних і рудеральних асоціацій збідненого таксономічного складу. В рудеральних угрупованнях на свіжих відвалах (1 - 5 років), за збільшення віку заростання ускладнюється таксономічна структура, переважають види, що належать до синантропного та лучного флороценотипів. Ця залежність зменшується лише в угрупованнях на змішаних і глинистих відвалах, що мають вік не менше 30-ти років. З'ясовано, що кожній стадії синтезу притаманний свій ряд родин залежно від субстрату відвалів, зволоження та їх форми. Зі збільшенням віку відвалів простежується тенденція зростання участі видів неформального флороценотипу, що пов'язано зі зростанням відвалів насадженими деревами та кущами.