Розглянуто питання про стан і перспективи розвитку туризму у Закарпатті. Висвітлено особливості нормативно-законодавчого врегулювання розвитку сільського туризму в Україні. Охарактеризовано успішні міжнародні проекти з туризму. Обгрунтовано можливості розвитку туризму у Карпатському єврорегіоні у контексті підготовки фахівців для туристської галузі. Визначено туристично-рекреаційні можливості Львівщини.

Рассмотрены вопросы о состоянии и перспективах развития туризма в Закарпатье. Освещены особенности нормативно-законодательного урегулирования развития сельского туризма в Украине. Охарактеризованы успешные международные проекты по туризму. Обоснованы возможности развития туризма в Карпатском еврорегионе в контексте подготовки специалистов для туристической сферы. Определены туристско-рекреационные возможности Львовской области.

Многочисленные разработки упаковки в последнее время позволили выделить три характерных тенденции их развития: снижение расхода упаковочного материала (УМ) на единицу упаковываемой продукции; улучшение качества УМ, вспомогательных упаковочных средств и упаковки; развитие и реализация новых функций упаковки. Приведен анализ нынешнего рынка упаковки и примеры реализации тенденций его развития.

Індекс рубрикатора НБУВ: К663.033.05-18

Рубрики:

Електрометалізація металів

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследовано влияние высоковольтной электроразрядной обработки смесей порошков Fe - 20 % TiC и ВК6 - 1 % алмаза марки АСУД75 на характер изменения дисперсности и морфологические характеристики порошков. Показано, что применение высоковольтной электроразрядной обработки суспензии порошков позволяет существенно повысить их дисперсность, фактор формы и удельную поверхность. Установлена зависимость, близкая к линейной, между суммарной энергией обработки и дисперсностью частиц порошков. Продемонстрирована более высокая эффективность применения в качестве рабочей среды углеводородной жидкости по сравнению с водой.

Разработана и обоснована комплексная программа физической реабилитации для девочек младшего школьного возраста после компрессионных переломов поясничного отдела позвоночника, в IV периоде течения болезни, с использованием лечебной гимнастики (упражнения на профилакторе Евминова для разгрузки позвоночного столба и укрепления мышц спины и брюшного пресса), массажа и физиотерапии, в условиях травматологического отделения. Под наблюдением находились 22 девочки 7 - 8-летнего возраста. Доказана эффективность предложенной программы физической реабилитации на основании изучения динамики показателей функционального состояния дыхательной, сердечно-сосудистой и мышечной систем организма.

Індекс рубрикатора НБУВ: К390.13

Рубрики:

Електричні способи виробництва металевих порошків

Шифр НБУВ: Ж72631 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К390.1-1

Рубрики:

Виробництво металевих порошків

Шифр НБУВ: Ж28502 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Экспериментально исследованы акустические поля процессов сварки плавящимся электродом в среде защитных газов с мелко- и крупнокапельным переносом. Обсуждена перспективность использования акустического поля процесса сварки для контроля и управления его качеством.

Індекс рубрикатора НБУВ: К390.1

Рубрики:

Виробництво металевих порошків

Шифр НБУВ: Ж28502 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследовано влияние импульсной высоковольтной электроразрядной обработки на морфометрические, адсорбционно-структурные и физико-механические характеристики шлиф- и микропорошков алмаза, которые в значительной степени определяют производительность и износостойкость абразивного инструмента для механообработки. Показана эффективность применения импульсной высоковольтной электроразрядной обработки для изготовления алмазных шлиф- и микропорошков с незначительным количеством примесей и повышенной абразивной способностью.

Исследовано влияние химической обработки микропорошка синтетического алмаза, а также его импульсной обработки высоковольтными электрическими разрядами на физико-механические, физико-химические характеристики порошка, магнитный фракционный состав и сепарационную характеристику, эффективность разделения микропорошка в магнитном поле. Показано, что обработка расплавом гидроксида натрия приводит к незначительному снижению удельной поверхности порошка, а импульсная обработка высоковольтными электрическими разрядами приводит к увеличению удельной поверхности порошка и активации ее энергетического состояния, что позволяет увеличить эффективность разделения порошка в магнитном поле.

Досліджено вплив високовольтного електричного розряду на дисперсну систему дистильована вода-порошок карбіду бору, що дозволило встановити закономірності зв'язку параметрів розряду з дисперсністю та структурою порошку. Показано, що для ефективного диспергування порошку карбіду бору необхідно забезпечити амплітуду тиску хвилі стиснення не менш ніж ~100 МПа при питомій енергії обробки ~20 МДж/кг.

Індекс рубрикатора НБУВ: К232.203 + К391.91

Рубрики:

Кристалізація нікелю та його сплавів

Виробництво композитних металокерамічних матеріалів і виробів

Шифр НБУВ: Ж14768 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано, що для поліпшення антикорозійних властивостей і зносостійкості засобів морського та річкового транспорту, військової техніки, машинобудування, хімічної, нафтопереробної та газотранспортної промисловості необхідно використовувати полімерні епоксикомпозитні захисні покриття. Експлуатаційні характеристики полімерних, у тому числі епоксидних, композитних матеріалів і захисних покриттів на їх основі підвищують за рахунок введення нано- і мікродисперсних наповнювачів у вигляді порошків. Для формування композитних матеріалів і захисних покриттів для транспортної галузі використано епоксидний діановий олігомер ЕД-20, твердник поліетиленполіамін ПЕПА і мікродисперсні частки синтезнованої високовольтним електророзрядом порошкової титано-алюмінієвої шихти. Досліджено залежність вмісту мікродисперсного порошку на адгезійні, фізико-механічні властивості і залишкові напруження епоксидних композитів. Доведено, що для формування композитного матеріалу чи захисного покриття з поліпшеними адгезійними і когезійними властивостями оптимальний вміст часток становить 0,05 - 0,50 мас.ч. на 100 мас.ч. епоксидного олігомеру ЕД-20. Перевагою розробки над зарубіжними і вітчизняними аналогами є облік основних факторів агресивних середовищ, де експлуатується технологічне обладнання, та розробка матеріалів, які у комплексі мають високі показники фізико-механічних, теплофізичних властивостей, корозійної тривкості та зносостійкості. Виходячи з цього, у епоксидний зв'язувач вводили активний до міжфазової взаємодії мікродисперсний наповнювач, у тому числі синтезований високовольтним електроіскровим розрядом. При цьому важливим є визначення критичного вмісту синтезованої високовольтним електророзрядом порошкової титано-алюмінієвої мікродисперсної шихти при формуванні захисних епоксидних покриттів для засобів морського та річкового транспорту.

Розглянуто питання отримання карбідосталей системи Fe - Ti - C - B з високою зносостійкістю за допомогою удосконалення електророзрядної обробки сумішей порошків Fe, Ті з використанням високовольтного електричного розряду (ВЕР) у вуглеводневій рідині та з подальшим іскроплазмовим спіканням отриманої шихти. Теоретично визначено фізико-технічні умови для диспергування порошків та синтезу твердих фаз під час ВЕР обробки і знайдено кореляційні залежності дисперсності та фазового складу отриманих порошків від її параметрів. Запропоновано механізм високовольтного електророзрядного синтезу карбідних фаз під час ВЕР обробки порошків у вуглеводневій рідині. Розглянуто явища, що відбуваються за високовольтного електричного розряду в дисперсній системі "вуглеводнева рідина — порошок металу". Обгрунтовано вплив попередньої ВЕР обробки порошкових сумішей на особливості структуроутворення та основні фізико-механічні властивості карбідосталей, отриманих із застосуванням іскро-плазмового спікання. Узагальнено результати експериментальних досліджень впливу режимів високовольтного іскро-плазмового спікання на структуру, фазовий склад, фізико-механічні та експлуатаційні властивості металоматричних композитів, консолідованих з оброблених порошкових матеріалів.

Наведено результати дослідження впливу модифікатора системи Al - Ti - C, отриманого шляхом високовольтної електророзрядної обробки (ВВЕРО) у вуглеводневій рідині, на структуру та властивості литого сплаву АК7пч (А357). Показано перспективи застосування модифікатору, отриманого методом ВВЕРО металевих порошків, для поліпшення структури литих сплавів і металу зварного шва.

Індекс рубрикатора НБУВ: К391.91

Рубрики:

Виробництво композитних металокерамічних матеріалів і виробів

Шифр НБУВ: РА437975 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив дисперсного порошкового наповнювача, одержаного за методом обробки порошкової суміші вихідного складу 85 % (мас.) Ti + 15 % (мас.) Al високовольтними електричними розрядами (ВЕР) у гасі, на основні фізико-механічні властивості полімерного композита на основі епоксидного діанового олііомеру ЕД-20. Після ВЕР-обробки синтезований порошок із середнім розміром частинок 10 - 12 мкм мав наступний фазовий склад, % (мас.): 74 Ti, 15 Al, 11 ТіC. Вміст наповнювача в складі композита варіювали в діапазоні 0,25 - 2,0 % (мас.). Встановлено, що оптимальним вмістом наповнювача, який забезпечує суттєве підвищення міцності та ударної в'язкості композита (у 1,7 - 1,8 разу у порівнянні з вихідною матрицею), є 0,5 % (мас.). Подальше збільшення вмісту дисперсного наповнювача в складі композита до 1,25 - 2,0 % призводить до суттєвого зменшення руйнівних напружень - практично до рівня міцності вихідної епоксидної матриці. Запропоновано модель, що пояснює існування екстремуму на залежностях основних механічних властивостях композита від вмісту наповнювача. Модель базується на гіпотезі щодо незалежного впливу на властивості композита механічного та структурного факторів. Механічний вплив визначається перерозподілом напружень при деформаціях між матрицею і наповнювачем та рівнем адгезії між структурними складовими композита, тоді як структурний вплив полягає у зміні властивостей полімерної матриці у разі взаємодії з поверхнею частинок наповнювача.

Удосконалено технологію виготовлення модифікаторів системи Ti - TiC, що надало змогу зменшити середній діаметр його частинок більше ніж у 6 разів. Використання запропонованої методики обробки надало змогу отримати порошок Ti-TiC із не менш ніж 20 % TiC у його складі. Встановлено, що обробка у гасі для досліджених режимів є більш ефективною з точки зору диспергування, аніж обробка в етанолі. Використання отриманого порошку як модифікатора за його вмісту в наплавленому металі 25Х5ФМС на рівні 0,01 % призводить до значної зміни мікроструктури та перетворенню її зі стовпчастої в коміркову. Найбільш перспективно, з точки зору можливості керування структурою та властивостями наплавленого металу, виглядає використання модифікованих порошків Ti - TiC типу Н2 та Н4, які одержані у результаті високовольтної обробки суміші відповідних порошків у вуглеводневій рідині з використанням режиму об'ємно-розподіленого багатоіскрового розряду. Це надаєзмогу значним чином впливати на структуру наплавленого металу типу 25Х5ФМС, але при цьому не призводить до утворення в наплавленому металі мікротріщин.

Проведено порівняльний аналіз впливу модифікуючих добавок бору або карбідів титану на структуру та властивості металу, наплавленого порошковим електродним дротом ПП-Нп-25Х5ФМС. Показано, що введення добавок того або іншого модифікатора в кількості 0,01 % суттєво впливає на структуру наплавленого металу. При цьому їхній вплив на структуру до певної міри відрізняється. Модифікування бором призводить до суттєвого зменшення розмірів кристалітів, перерозподілу неметалічних включень і підвищення мікротвердості металу. На відміну від цього, введення мікродобавок карбідів титану в зварювальну ванну впливає на кінетику протікання кристалізації металу, завдяки чому відбувається усунення стовпчатості кристалітів і перетворення структури металу на коміркову. Показано, що завдяки зазначеним змінам структури зносостійкість і термостійкість металу, наплавленого з застосуванням обох типів модифікаторів, підвищується. Отримані результати можуть бути використані при виборі перспективних способів підвищення службових властивостей наплавлених деталей, які експлуатуються в умовах інтенсивних термосилових навантажень і зношування при терті метала по металу.