Вивчено вплив цистектомії на якість життя (ЯЖ) хворих із тяжкими ускладненнями раку сечового міхура (РСМ) і визначено ефективність способів відведення сечі (ВС). Проаналізовано результати лікування 52 хворих із ускладненим перебігом РСМ, яким здійснено цистектомію за життєвими показаннями з використанням різноманітних методів ВС. Після трансректального ВС із формуванням сечового резервуара або ілеонеоцистопластикою відзначено найменшу частоту виникнення уретерогідронефрозу. Під час порівняльного аналізу індексу ЯЖ хворих виявлено його достовірне поліпшення в післяопераційному періоді. В цілому, позитивний результат лікування досягнуто більш ніж у 90 % хворих.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.62-59 + Р569.696.2-5

Рубрики:

Хвороби передміхурової залози

Пухлини передміхурової залози

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Для підвищення ефективності відновлення сечовипускання хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози (ДГПЗ), на яких влинув трансуретральна резекція (ТУР) передміхурової залози, в ранньому післяопераційному періоді 44-ом хворим додатково призначався препарат "Простаплант форте" (комбінація екстрактів з плодів пальми сабаль та кореня кропиви) по 1 капсулі 2 рази на добу протягом 3-х тижнів. Отримані дані доводять, що використання простапланта форте знижує рівень дизуричних проявів, підвищує рівень максимальної урофлоуметрії і тим самим підвищує рівень якості життя, і скорочує період реабілітації хворих.

Для повышения эффективности восстановления акта мочеиспускания у больных на доброкачественную гиперплазию предстательной железы (ДГПЖ), подвергшихся трансуретральной резекции (ТУР) простаты, в раннем послеоперационном периоде 44-м больным дополнительно назначался препарат "Простаплант форте" (комбинация экстрактов из плодов пальмы сабаль и корня крапивы) по 1 капсуле 2 раза в сутки в течение 3-х недель. Полученные данные свидетельствуют о том, что применение простапланта форте позволяет снизить уровень дизурических проявлений, повысить уровень максимальной урофлоуметрии и тем самым повысить уровень качества жизни, и сократить период реабилитации больных.

Проведений клінічний аналіз у 74 хворих онкологічного профілю, у яких виявлено 103 ятрогенні пошкодження сечовода (ЯПС), з приводу чого їх лікували у науково-дослідному відділенні пластичної та реконструктивної онкоурології. Відновлення функції нирки та сечовода відзначали у строки до 6 міс, у ці самі строки виявляли всі ускладнення, спричинені рецидивом обструкції. Віддалені результати лікування ЯПС були позитивними у 95,2 % хворих, незадовільний результат виявлений у 3 (4,8 %) пацієнтів, що потребувало здійснення повторної хірургічної корекції уродинаміки. Якість життя після відновного оперативного лікування покращилась у 31,7 % пацієнтів в порівнянні з такою до операції.

Обстежено 30 пацієнтів (32 пухлини), яким перед оперативним втручанням з приводу нирковоклітинного раку (НКР) проведено неоад'ювантну таргетну терапію (НАТТ). У 19 (66,7 %) з них застосований пазопаніб (800 мг всередину 1 раз на добу протягом 2 міс), у 10 (33, 3 %) - сунітиніб (50 мг усередину 1 раз на добу протягом 28 діб, перерва 14 діб, повторний курс - 28 діб). Показанням до проведення НАТТ були у 7 (21, 9 %) хворих - місцево - поширений НКР з метою локалізиції пухлини та можливості подальшого виконання радикального хірургічного втручання, у 25 (78, 1 %) - зменшення пухлини та можливості проведення органозберігального лікування. Проведення НАТТ у хворих з приводу НКР забезпечило зменшення первинного патологічного вогнища у 90 % спостережень, часткову регресію за критеріями RESICT - у 28,1 %. Зменшення пухлини у середньому на 22 % дозволило здійснити резекцію нирки у 75 % спостережень локалізованого НКР за умови збереження достатньої кількості функціонуючої паренхіми нирки.

Проаналізовано результати обстеження й лікування 119 пацієнтів з приводу онкологічних захворювань, у яких виникли ятрогенні пошкодження сечовода (ЯПС). При ремісії онкологічного захворювання пластичні операції виконані у 48 (40,3 %) пацієнтів, реконструктивні - у 23 (19,3 %), органовиносні - у 3 (2,5 %); при прогресуванні - паліативна нефростомія у 41 (34,5 %) хворого. У 4 (3,4 %) пацієнтів проведене динамічне спостереження. Метод оперативного лікування обирали з огляду на ефективність лікування онкологічного захворювання; механізм ЯПС; рівень обструкції та необоротність змін в стінці сечовода; характер пошкодження (однобічний, двобічний, пошкодження сечоводу єдиної нирки); анатомо-функціональні зміни верхніх та нижніх сечових шляхів; тяжкість стану пацієнта.

Інгібітори 5alpha-редуктази пригнічують перетворення тестостерону на більш активну форму - дигідротестостерон, результатом чого є зменшення проліферації як доброякісної, так і злоякісної тканини передміхурової залози, тим самим можуть сповільнити прогресування захворювання під час активного спостереження за хворими на рак передміхурової залози. Мета дослідження: підвищення ефективності лікування хворих на рак передміхурової залози низького ризику, які перебувають під активним спостереженням, шляхом використання інгібіторів 5alpha-редуктази. Проаналізовано результати лікування 96 хворих на рак передміхурової залози низького ризику у поєднанні з доброякісною гіперплазією передміхурової залози, які знаходились під активним спостереженням з 2008 по 2015 р. З метою зменшення ризику прогресування захворювання, а також зменшення симптомів нижніх сечових шляхів всім хворим призначали фінастерид (Проскар, Простан) в дозі 5 мг на день. Визначали час до простатоспецифічного антигену (ПСА) та гістологічної професії, проведено аналіз кількості хворих, яким було виконане радикальне лікування, а також вплив лікування на розміри передміхурової залози та якість життя пацієнтів. Період спостереження за хворими склав від 12 до 86 міс (46,2 +- 33,6). Незважаючи на відсутність ознак прогресування захворювання, відмовились від проведення подальшого активного спостереження протягом перших двох років 11 (11,5 %) пацієнтів. Середній час до прогресування захворювання за рівнем ПСА склав 32,2 міс. За даними гістологічного дослідження, прогресування діагностовано у 16 (16,7 %) випадках із середнім часом до прогресії 38,4 міс. 62 (64,6 %) хворих продовжують перебувати під активним спостереженням із середнім показником тривалості - 46,2 міс. У 26 (27,1) пацієнтів, які вийшли з-під активною спостереження за власним бажанням чи внаслідок прогресування захворювання, в подальшому було проведено радикальне лікування (радикальна простатектомія чи променева терапія). Використання інгібіторів 5alpha-редуктази призвело до зменшення розмірів передміхурової залози на 23 %, покращання акту сечовипускання та, як наслідок, якості життя хворих. Використання інгібіторів 5alphа-редуктази під час активного спостереження за хворими на рак передміхурової залози низького ризику зменшують об'єм передміхурової залози на 23 %, покращують чутливість ПСА, біопсії передміхурової залози та пальцевого ректального обстеження. Хворі на рак передміхурової залози, які застосовують інгібітори 5alpha-редуктази, мають нижчу швидкість прогресування (16,7 %) та менш схильні відмовитися від активного спостереження (11,5 %).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р694.55-99 + Р569.69-5

Рубрики:

Операції на сечоводах

Пухлини сечостатевої системи (онкоурологія)

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р694.5 + Р569.69-5

Рубрики:

Операції на сечових органах

Пухлини сечостатевої системи (онкоурологія)

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.695.4-59 + Р694.54

Рубрики:

Пухлини нирок і ниркових мисок

Операції на нирках і ниркових мисках

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р694.54-83

Рубрики:

Операції на нирках і ниркових мисках

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.56-1

Рубрики:

Хвороби сечового міхура

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі аналізу результатів обстеження й лікування 53 хворих з приводу ятрогенного пошкодження сечовода (ЯПС), показаннями до заміщення сечовода сегментом тонкої кишки були його протяжні необоротні зміни за умови збереження функції нирки. Сегментарна пластика сечовода виконана у 8 (15,1 %) хворих, субтотальна - у 16 (30,2 %), тотальна - у 14 (26,4 %), двобічна - у 15 (28,3 %). З метою запобігання міхурово-кишкового рефлюксу моделювали дистальний відділ трансплантата кишечнику. У 35 (66 %) хворих вивертали 2 - 3 см дистального відділу слизової оболонки кишки з формуванням манжети. У 18 (34 %) хворих створення антирефлюксної манжети доповнювали її моделюванням за методикою інтраілеальної пластики, що передбачало формування в зоні кишково-міхурового анастомозу двох окремих каналів. При використанні інтраілеальної пластики міхурово-кишковий рефлюкс виник у 2 (11,1 %) хворих, стандартної методики утворення манжети - у 13 (37,1 %).

Рак сечового міхура (РСМ) посідає сьоме місце у світі в структурі злоякісних новоутворень у чоловіків. Проведено вивчення функціонального стану нирок та уродинаміки у хворих на рак РСМ до та після цистектомії. Клінічний аналіз проведено у 155 пацієнтів з місцево-поширеним (Т3в - Т4) та метастатичним (N1 - 3 або M1) РСМ, яким виконано обстеження та спеціальне лікування з 2008 по 2016 рр. у науко-дослідному відділенні пластичної та реконструктивної онкоурології Національного інституту раку. Віддалені результати вивчено у 128 (82,6 %) хворих. Обструкцію верхніх сечовивідних шляхів (ВСШ) діагностовано у 96 (61,9 %) хворих на РСМ. Цистектомію з деривацією сечі виконано у 155 (100 %) хворих: деривацію сечі за Brikcer - у 85 (54,9 %); деривацію сечі за Cook - у 6 (3,9 %); модифіковану уретерокутанеостомію - у 33 (21,3 %); ілеонеоцистопластику - у 23 (14,8 %); ілеосигморезервуар - у 5 (3,2 %), Mainz pouch II - у 3 (1,9 %) хворих. Проведення цистектомії з деривацією сечі надало змогу зменшити кількість хворих з ХНН від 72 (46,5 %) до 43 (33,6 %) у віддаленому післяопераційному періоді (P = 0,06). Порушення уродинаміки та функції нирок за місцево-поширеного і метастатичного РСМ спостерігали у 62 % хворих. Цистектомія у разі місцево-поширеного та метастатичного РСМ надає змогу усунути обструкцію ВСШ, покращити функцію нирок, що створює умови для проведення ад'ювантної поліхіміотерапії (ПХТ).

Досліджено ефективність використання кишкової пластики сечоводів у лікуванні протяжних ятрогенних пошкоджень сечоводів у пацієнтів онкологічного профілю. Показанням до заміщення сечоводу сегментом тонкої кишки у хворих на рак були протяжні пошкодження сечоводу з розвитком незворотних фіброзних змін у його стінці, відсутність ознак прогресування основного онкологічного захворювання, збережена функція нирки (рівень клубочкової фільтрації на боці ураження >> 12 мл/хв). У всіх 14 пацієнтів, обстежених у віддалений післяопераційний період, відмічено відновлення уродинаміки по сечовивідних шляхах. Кишкова пластика сечоводів дає можливість зберегти нирку та покращити її функцію, що сприяє комплексному підходу до лікування хворих онкологічного профілю.