Викладено основні положення сучасних уявлень про відкриту освіту, а також поняттєво-термінологічний апарат відкритих педагогічних систем. Розкрито основні принципи та проблеми відкритої освіти. Висвітлено питання інформатизації системи освіти. Охарактеризовано взаємодію між учнями й учителями у дистанційній формі навчання. Розглянуто опосередкування засобами мультимедійних технологій суб'єкт-суб'єктних відношень під час реалізації навчально-виховного процесу. Описано різні типи дистанційного навчання школярів за ступенем дистанційності, індивідуалізації та продуктивності. Наведено основні критерії відбору засобів організації е-навчання. Подано характеристики програмного забезпечення для систем навчання. Системи управління навчанням і системи управління навчальним контентом розглянуто як програмні засоби дистанційного навчання. Розкрито проблему вибору платформи дистанційного навчання. Увагу приділено позитивним і негативним аспектам застосування вебінару та віртуального класу для підтримки групового навчання учнів.

Надано поняття про навчальні досягнення, технології збору інформації про них, їх моніторинг, контроль та оцінювання. Проаналізовано системи, що використовуються для збирання та опрацювання інформації про навчальну діяльність. Розглянуто комплексну систему автоматизації збирання, накопичення та опрацювання результатів навчальної діяльності "АСПЕКТОР", мету її створення, призначення, функції та структури. Описано рекомендовану технологію роботи з модулями, що входять до цієї системи, а також послідовність та технологію використання модулів бланкового та комп'ютерного тестування. Послідовно описано технологічний процес організації збирання, накопичення та опрацювання інформації про навчальну діяльність учнів ЗНЗ з використанням системи "АСПЕКТОР" та інших систем. Надано характеристику продуктів, одержаних у процесі збору такої інформації. Розглянуто зміст, форми, методи та види контролю якості освіти (поточного, рубіжного, підсумкового). Проаналізовано переваги та недоліки тестового котролю знань.

Наведено основні відомості щодо внутрішньої структури сучасних систем дистанційного навчання, побудованих з урахуванням вимог міжнародних стандартів у цій сфері. Розкрито основні принципи організації і функціонування таких систем, що дозволить, на наш погляд, більш ефективно розробляти предметні, у тому числі – програмовані, курси дистанційного навчання, свідомо використовуючи закладені в структуру цих систем можливості. Розробники систем дистанційної освіти можуть застосувати розглянуті відомості під час проектування нових або експлуатації існуючих програмних комплексів підтримки дистанційного навчання.

Приведены основные сведения относительно внутренней структуры современных систем дистанционного обучения, реализованных с учетом требований международных стандартов в этой области. Раскрыты основные принципы организации и функционирования таких систем, что позволит, на наш взгляд, более эффективно разрабатывать предметные, в том числе — программируемые, курсы дистанционного обучения, сознательно используя заложенные в структуру этих систем возможности. Разработчики систем дистанционного образования могут применить сведения относительно рассмотренных в настоящей статье моделей данных при проектировании новых или эксплуатации существующих программных комплексов поддержки дистанционного обучения.

In the article it is presented basic information on the internal structure of modern systems of distance learning, realized with the requirements of international standards in this area. This article is intended for educators (teachers and trainers) to provide the latest information on the basic principles of organization and operation of such systems, which will, in our opinion, design more effectivly subject, including — programmable, distance learning courses, consciously using possibilities inherent in the structure of these systems. The developers of distance education systems can apply the information about data models considered in this article, for the design of new or operation of existing software systems to support distance learning.

Розглянуто деякі аспекти застосування нової технології побудови навчального процесу «flipped classroom» на основі динамічної відеолекції у звичайному (очному) і дистанційному навчанні. Розглянута технологія спрямована на підсилення значення самостійної роботи учнів, насамперед — за рахунок творчого підходу до побудови конспекту лекційного матеріалу. Перерозподіл аудиторних годин у бік підвищення часу практичної роботи сприяє розвитку в учнів навичок у застосуванні здобутих знань. Коротко надано відомості щодо реалізації вказаної технології: надано поняття скрінкасту, який є фактичною базою побудови динамічних відеолекцій, наведено основні характеристики існуючого програмного забезпечення, призначеного для реалізації навчальних відеокурсів.

Рассмотрены некоторые аспекты применения новой технологии построения учебного процесса «flipped classroom» на основе динамической видеолекции в обычном (очном) и дистанционном обучении. Рассмотренная технология направлена на усиление значения самостоятельной работы учащихся, прежде всего — за счет творческого подхода к построению конспекта лекционного материала. Перераспределение учебных часов в сторону увеличения времени практической работы способствует развитию у учащихся навыков в применении приобретенных знаний. Даны краткие сведения относительно реализации указанной технологии: приводится понятие скринкаста, который, фактически, является базой построения динамических видеолекций, приведены основные характеристики существующего программного обеспечения, предназначенного для реализации учебных видеокурсов.

In the present paper there are considered some aspects of the application of new technology of learning process «flipped classroom» formation on the basis of dynamic video lectures in full-time and distance learning. The considered technology is aimedat enhancing the value of students’ independent work, primarily — through creative approach to creation of the lecture material conspectus. Reallocation of learning hours in the direction of increasing time of practical work contributes to the development of students' skills in applying the acquired knowledge. It is presented brief information about the implementation of this technology: definition of screencast, which is actually the base for creation of dynamic video lectures, the main characteristics of the existing software designed for the implementation of training video courses.