Получено решение задачи расчета характеристик печатного вибраторного излучателя, расположенного в многослойной диэлектрической структуре, без потерь.

Решена задача расчета электрических характеристик логопериодических печатных антенн, использующих многослойные диэлектрические структуры конечных размеров.

Предшествующие рандомизированные исследования показали, что использование прогестерона у женщин с преждевременными родами (ПВР) в анамнезе снижает риск повторных ПВР. Женщины, не имеющие каких-либо симптомов и у которых в середине срока беременности обнаруживают короткую шейку матки (ШМ), имеют повышенный риск спонтанных ранних ПВР, и неизвестно, снижает ли прогестерон риск ПВР у таких женщин. Показано, что профилактическое использование прогестерона, начиная с середины срока беременности у женщин с ПВР в анамнезе, в два раза снижало частоту повторных ПВР. Однако подход, предусматривающий проведение профилактических мероприятий только у женщин с ПВР в анамнезе, вероятно, не будет оказывать существенного влияния на общую частоту встречаемости ПВР, так как лишь в 10 % случаев ранние ПВР происходят у женщин, имеющих таковые в анамнезе. Методом, позволяющим лучше выявлять женщин с повышенным риском рождения недоношенного ребенка (или двойни), является ультразвуковое измерение длины ШМ на 20 - 24 нед беременности. У женщин без каких-либо симптомов, но с длиной ШМ 15 мм и менее, имеется повышенный риск спонтанных ранних ПВР. Для оценки эффекта интравагинального применения прогестерона на встречаемость спонтанных ранних ПВР у женщин без какой-либо симптоматики, но с выявленной при рутинном обследовании в середине II триместра короткой ШМ проведено многоцентровое рандомизированное исследование.

Труднощі діагностики спондилоартритів обумовлені в основному повільним, зазвичай протягом декількох років, розвитком характерних рентгенологічних змін (сакроілеїт, синдесмофіти та ін.). Магнітно-резонансна томографія (МРТ) крижово-клубових суглобів вважається провідним візуалізаційним методом дослідження в ранній діагностиці аксіального спондилоартриту (аксСпА) і відіграє важливу роль у прогнозуванні перебігу цього захворювання. МРТ дозволяє виявити запальні зміни різних тканин, у першу чергу набряк кісткового мозку, який передує розвитку структурних змін. Однак обмежений доступ до МРТ, висока вартість цього дослідження і брак досвіду лікарів-діагностів в інтерпретації МРТ сприяли відродженню інтересу до комп'ютерної томографії (КТ), особливо до розробки протоколів з випромінюванням малої інтенсивності для оцінки крижово-клубових суглобів. Дослідження оцінки ефективності інгібіторів фактора некрозу пухлини у пацієнтів з нерентгенографічним аксСпА привели до кращого розуміння ролі МРТ і КТ у відборі пацієнтів, які можуть добре відповідати на цю терапію. Діагностична цінність активних і структурних ушкоджень для оцінки прогностичного ризику і вибору підходящого лікування також є галуззю сучасних досліджень. Мета огляду - характеристика діагностичної оцінки аксСпА з використанням звичайної рентгенографії, КТ та МРТ і можливості застосування різних методів на практиці. Обговорено нові перспективні дані, що пояснюють еволюцію недавно описаних на МРТ уражень і те, як ці дані можуть поліпшити розуміння ролі МРТ як діагностичного та прогностичного інструмента згідно з новими рекомендаціями ASAS з МРТ-діагностики аксСпА.

Труднощі діагностики спондилоартритів обумовлені в основному повільним, зазвичай протягом декількох років, розвитком характерних рентгенологічних змін (сакроілеїт, синдесмофіти та ін.). Магнітно-резонансна томографія (МРТ) крижово-клубових суглобів вважається провідним візуалізаційним методом дослідження в ранній діагностиці аксіального спондилоартриту (аксСпА) і відіграє важливу роль у прогнозуванні перебігу цього захворювання. МРТ дозволяє виявити запальні зміни різних тканин, у першу чергу набряк кісткового мозку, який передує розвитку структурних змін. Однак обмежений доступ до МРТ, висока вартість цього дослідження і брак досвіду лікарів-діагностів в інтерпретації МРТ сприяли відродженню інтересу до комп'ютерної томографії (КТ), особливо до розробки протоколів з випромінюванням малої інтенсивності для оцінки крижово-клубових суглобів. Дослідження оцінки ефективності інгібіторів фактора некрозу пухлини у пацієнтів з нерентгенографічним аксСпА привели до кращого розуміння ролі МРТ і КТ у відборі пацієнтів, які можуть добре відповідати на цю терапію. Діагностична цінність активних і структурних ушкоджень для оцінки прогностичного ризику і вибору підходящого лікування також є галуззю сучасних досліджень. Мета огляду - характеристика діагностичної оцінки аксСпА з використанням звичайної рентгенографії, КТ та МРТ і можливості застосування різних методів на практиці. Обговорено нові перспективні дані, що пояснюють еволюцію недавно описаних на МРТ уражень і те, як ці дані можуть поліпшити розуміння ролі МРТ як діагностичного та прогностичного інструмента згідно з новими рекомендаціями ASAS з МРТ-діагностики аксСпА.

Наведений опис клінічного випадку розвитку В-клітинної лімфоми в пацієнтки з оверлап-синдромом первинного синдрому Шегрена (ПСШ) і склередеми Бушке (СБ). СБ - рідкісне захворювання, що характеризується дифузним індуративним набряком і ущільненням шкіри. Прийнята умовна класифікація цього захворювання залежно від етіологічного чинника: тип 1 - асоційований з інфекційним захворюванням; тип 2 - з парапротеїнемією і тип 3 - з цукровим діабетом. Існують дуже рідкісні випадки, пов'язані із злоякісними новоутвореннями або автоімунними захворюваннями. Даний клінічний випадок описує рідкісне поєднання СБ з автоімунним захворюванням - ПСШ, що підкреслює важливість вивчення інших асоціацій СБ, зокрема з автоімунними захворюваннями, для забезпечення належного ведення й лікування таких пацієнтів. Захворювання в пацієнтки 51 року дебютувало з щільного набряку обличчя, сухості шкіри, синдрому "сухого ока" й відчуття піску в очах, підвищення температури до субфебрильних цифр і щільних утворень шкіри в ділянці декольте, молочних залоз і міжлопатковій ділянці, що патогістологічно було розцінено як СБ. Виявлено лімфаденопатію, ксерофтальмію, сіалоаденіт, синдром Рейно, діагностовано ураження легень (альвеоліт і бронхіоліт), позитивні ANA, anti-SSa/La, anti-SSb/Ro. На підставі даного симптомокомплексу пацієнтці був виставлений діагноз "оверлап СБ із ПСШ". Застосування комбінованої терапії метотрексатом і метилпреднізолоном дозволило знизити активність захворювання, клінічні й лабораторні прояви хвороби. Однак через 9 місяців після появи перших шкірних симптомів виникло вибухання лівого ока, поширена лімфаденопатія. При патогістологічному обстеженні встановлено діагноз неходжкінської В-клітинної лімфоми. Застосування терапії ритуксимабом призвело до значного регресу пухлини орбіти. Актуальність даного клінічного спостереження - не тільки в рідкісності поєднаної патології, а й у необхідності проведення ранньої діагностики розвитку лімфоми на тлі ПСШ на підставі факторів ризику, до яких відносять низький рівень С4 і/або С3, збільшення привушних слинних залоз, кріоглобулінемію, спленомегалію, персистуючу системну активність і лімфаденопатію, оскільки частота даного захворювання досить висока в цій популяції пацієнтів.

Між ревматичними захворюваннями і раком існують складні двонаправлені відношення. Певні ревматичні захворювання, зокрема дерматоміозит, поліміозит, ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак (СЧВ), синдром Шегрена і системний склероз, з одного боку, пов'язані з підвищеним ризиком виникнення злоякісних новоутворень на тлі перебігу захворювання, шляхом імунологічної стимуляції сприяючи канцерогенезу, а з іншого - можуть маніфестувати внаслідок автоімунних реакцій, обумовлених первинним онкологічним захворюванням, у вигляді паранеопластичного синдрому (ПНС). ПНС - це симптоми або сукупність симптомів, які є вторинними щодо первинного онкологічного процесу. Ці симптоми можуть бути викликані речовинами, які секретуються пухлиною (гормонами та іншими біологічно активними речовинами) або обумовлені реакцією імунної системи на пухлинні клітини (автоімунні реакції, утворення імунних комплексів, супресія імунної системи), що залучає в патологічний процес різні органи і системи, розташовані дистантно від первинного вогнища або метастазів. Наведено огляд літератури, присвяченої взаємозв'язку між автоімунними захворюваннями, більшою мірою СЧВ, і злоякісними новоутвореннями, та клінічне спостереження, в якому маніфестація люпус-нефриту збігалася з виявленням папілярної карциноми щитоподібної залози.