Запропоновано новий метод визначення константи рівноваги та валентності акцепторних молекул (або клітин) при досягненні стану рівноваги в суміші з лігандом. Запропонований метод є більш простим, зручним і точним у порівнянні з відомими методами Клотца та Скетчарда.

Досліджено кінетику зв'язування поліреактивних імуноглобулінів (ПРІГ) з іммобілізованим на імунологічних платах овальбуміном, а також вивчено вплив на цей процес температури інкубації. Встановлено, що частина молекул ПРІГ може знаходитись в "активному" стані і тому здатна зв'язуватись з антигенами, тоді як інші ПРІГ знаходяться в "неактивному" стані і неспроможні взаємодіяти з антигенами. Між "активним" і "неактивним" станами існує динамічна рівновага, яка залежить від температури інкубаційного середовища. Визначено кінетичні константи процесу переходу ПРІГ з "неактивного" стану в "активний", а також константи швидкості зв'язування ПРІГ з іммобілізованим антигеном.

Полиреактивные антитела (ПРАТ) сыворотки крови мышей, способные неспецифически связываться с разнообразными серологически неродственными антигенами, оказывают существенное влияние на пролиферативные свойства трансформированных 3-метилхолантреном фибробластов мыши линии L929. Кратковременная обработка клеток L929 препаратом ПРАТ или их совместное культивирование приводит к подавлению зависимого от плотности культуры торможения деления клеток и, как следствие, к значительному увеличению (по сравнению с контролем) митотического индекса в поздние сроки культивирования. При этом количество гигантских клеток оставалось на уровне контроля. ПРАТ способен оказывать существенное влияние и на развитие опухоли, индуцированной у мышей C57Bl введением им подкожно клеток карциномы Льюис (КЛ). Предварительная обработка клеток КЛ препаратом ПРАТ приводила к значительному ускорению развития опухоли по сравнению с контролем. К подобному эффекту приводило также внутримышечное и/или подкожное введение ПРАТ мышам перед или после инъекции им клеток КЛ.

Запропоновано новий підхід до одержання рівнянь, які дозволяють визначити афінність моновалентних антитіл за допомогою ELіSA. Він дає можливість одержати вісім рівнянь, два з яких було відомо раніше. Аналіз цих рівнянь дозволяє визначити оптимальний спосіб оцінки афінності антитіл. Запропоновано також метод, який дає можливість оцінити афінність двовалентних антитіл. Розглянуто випадок, коли в досліджуваному зразку знаходяться два види антитіл, різні за афінністю. Знайдено рівняння, які дозволяють визначити афінність обох видів антитіл, а також співвідношення їх концентрацій.

Розглянуто дві нові системи координат, які дозволяють визначати параметри ліганд-рецепторної взаємодії і які принципово відрізняються від відомих раніше координат Клотца або Скетчарда. Показано, що запропоновані координати в ряді випадків є більш простими і зручними, ніж координати Клотца та Скетчарда, а іноді й більш інформативними. Розглянуто випадки, коли ліганд взаємодіє з одним або двома класами ідентичних взаємнонезалежних рецепторів.

Запропоновано новий підхід у розв'язанні проблеми визначення афінності двовалентних антитіл методом ELISA. Показано, що даний метод дає можливість з високою точністю визначати афінність антитіл у прямих координатах при будь-яких концентраціях антигену.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*74*727 + Р281.779

Рубрики:

Загальна зоологія

Імуностимулятори. Імунодепресанти. Інтерферон

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено оптимальні умови для процесу підвищення активності сироваткових поліреактивних імуноглобулінів (ПРІГ) за допомогою різкого зсуву pH або їхньої обробки хаотропними іонами. Виявлено значну залежність цього процесу від температури інкубаційного середовища. Досліджено вплив pH і концентрації деяких солей на зв'язування ПРІГ з іммобілізованими на платах антигенами. Отримані дані свідчать по те, что електростатичні сили відіграють важливу роль у взаємодії ПРІГ з антигенами. Встановлено, що не лише сироваткові імуноглобуліни, а й високоспецифічні моноклональні антитіла в результаті їхньої обробки буферами з низькими або високими значеннями pH хаотропними іонами можуть бути трансформовані в ПРІГ.

У роботі наведено дані відносно нових методів обчислення констант(и) швидкості та кількості кінцевого продукту незворотної (та зворотної) реакції першого порядку. Показано, що запропоновані методи обчислення вказаних величин, які основані на знайденому нами аналітичному розв'язанні рівнянь, що описують подібні процеси, дають змогу одержувати не менш точні результати, ніж відомі раніше методи Гуггенгейма та Кезді-Свінборна. Показано, що описані нами методи є простішими та зручнішими у використанні, ніж вищезгадані методи.

Висвітлюються етапи становлення і розвитку Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України за 50 років (1949-1999 рр.). Показано основні напрями його наукової діяльності, творчі досягнення і перспективи, зв'язок з практикою, міжнародні контакти тощо. Подано перелік основних наукових праць, опублікованих співробітниками Інституту за роки його існування.

Числовим рішенням системи рівнянь Такагі досліджено вплив модельних спотворень вихідної та вхідної поверхонь на формування зображень мікродефектів на секційних топограмах у кристалах Si. У випадку слабкого експоненціального згину вхідної поверхні кристала відбувається підсилення прямої складової зображення, розмиття проміжної і підсилення або заглушення динамічної складової зображення - в залежності від місця знаходження мікродефекту. У разі експоненціального згину відбиваючих площин спостережено заглушення прямої складової зображення і перекидання інтенсивності в центр проміжної області зображення.

Описано метод, який дозволяє визначати концентрацію лігандспецифічних молекул, що знаходяться в суміші з ліганднеспецифічними молекулами, які мають схожі біохімічні властивості. За допомогою описаного методу визначено концентрацію моноклональних антитіл в асцитній рідині мишей комерційного препарату фірми "Sigma" (США), а також концентрацію поліреактивних імуноглобулінів у препараті сироваткових імуноглобулінів великої рогатої худоби.

Запропоновано модельні представлення зосередженої сили, які дозволяють відтворити експериментальні дифракційні зображення слабких і сильних деформаційних полів у випадку дії зосередженого навантаження на клиновидний та плоскопаралельний кристали. Виявлено особливості формування товщинних осциляцій інтенсивності та дифракційних зображень пружних полів деформацій у сильно спотворених областях клиновидного та плоскопаралельного кристалів. Розроблено основи теорії формування муарових зображень дефектів у трикристалічній інтерферометрії. Проведено моделювання муарових зображень дислокацій, пружних деформаційних полів, що виникають внаслідок дії зосередженого навантаження. Досліджено комбінований вплив дислокацій та мікродефектів на інтегральні параметри структурної досконалості кристалів. Розраховано товщинні розподіли та амплітудні залежності інтенсивностей, секційні та проекційні топограми акустично збуджених кристалів, що одночасно містять дислокації та мікродефекти.

Експериментально і за допомогою числового розв'язання рівнянь Такагі досліджено вплив слабких і сильних спотворень, створених дією зосередженого навантаження, на формування товщинних осциляцій інтенсивності в клиноподібному та плоскопаралельному кристалах кремнію. Показано, що у випадку слабких деформацій на формування маятникових смуг впливають процеси розсіяння, які обумовлюють згин і фокусування (дефокусування) траєкторій рентгенівських променів під час проходження крізь середовище зі змінним показником заломлення. В області сильних спотворень - процеси міжгілкового розсіяння.

Ключ. слова: рентген, ультразвук, дифракционный контраст, микродефекты, секционные топограммы, динамическое рассеяние, структурное совершенство кристаллов
Індекс рубрикатора НБУВ: В372.134

Рубрики:

Дифракція рентгенівських променів в кристалах

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано результати останніх досліджень щодо участі ліпідів у підтриманні конформаційної стабільності антитіл. Зроблено припущення, що подібним чином ліпіди можуть впливати і на конформацію деяких інших білків.

Розглянуто метод обчислення констант швидкості деяких біекспоненціальних процесів із використанням даних стосовно кінетики утворення кінцевого продукту реакції. Запропонований метод дозволяє одержувати точні значення констант швидкості реакції, якщо для розрахунків використано точні вихідні дані. У тому випадку, коли дані про кінетику кінцевого продукту реакції, які необхідні для розрахунків, мають деяку похибку, запропонований метод потрібно поєднати з методами математичної статистики.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*74*728*725.13

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х930.0

Рубрики:

Вчення про колізійні норми

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено, що поліреактивні імуноглобуліни, які здатні неспецифічно взаємодіяти з різними антигенами, відрізняються від поліреактивних "натуральних" антитіл, що також зв'язуються неспецифічно з різноманітними антигенами, в тому числі з власними. Основною відмінністю між ними є те, що поліреактивні "натуральні" антитіла взаємодіють з гідрофільними епітопами, а поліреактивні імуноглобуліни - майже виключно з гідрофобними. Це можна розглядати як новий вид взаємодії між імуноглобулінами та білковими антигенами.