Розроблено концепцію системно-комплексного оцінювання-прогнозування. Розглянуто методичні підходи щодо визначення витрат на впровадження енерго- й екологоефективних технологій, галузей, які мають умови для повного освоєння інвестицій і стратегій нарощення й освоєння інвестиційних можливостей промислового виробництва (ІМПВ). Запропоновано трирівневу модель оцінювання-прогнозування ІМПВ для забезпечення екологічної рівноваги й енергоефективності. Вдосконалено прикладний інструментарій формування функціонального набору стратегії освоєння ІМПВ.

Складність патології зумовлює використання різних методів чи їх комбінації для лікування артеріовенозних мальформацій (АВМ). Мета роботи - сучасний погляд на проблему лікування АВМ головного мозку. Проаналізовано літературні дані з лікування АВМ з застосуванням різних методів (емболізації, радіохірургії, мікрохірургії). Вибір того чи іншого методу лікування або застосування їх комбінації має враховувати радикальність виключення, можливі ускладнення у зв'язку з втручаннями, первинні прояви захворювання, та у будь-якому випадку не повинні перевищувати ризик природного перебігу захворювання. Висновки: вибір тактики лікування пацієнтів з АВМ залишається актуальним. Останнім часом перевагу в лікуванні церебральних мальформацій віддають малоінвазивним методикам.

Проаналізовано літературу щодо клінічних виявів артеріовенозних мальформацій (АВМ) головного мозку. Виявлено, що частка АВМ становить 1,5 - 4,0 % від внутрішньочерепних утворень, а їх поширеність - 1,34 випадку на 100 тис. населення. Внутрішньочерепні АВМ виникають дещо частіше у чоловіків, ніж у жінок. Приблизно 65 % внутрішньочерепних АВМ локалізуються у півкулях головного мозку, 15 % - у глибинних та серединних структурах, а решта - у задній черепній ямці. Внутрішньочерепні АВМ виявляються крововиливами у 53 % випадків. Ризик повторного крововиливу становить 6 % протягом першого року після крововиливу і 2 % на рік протягом 20 років після першого крововиливу. Зазначено щодо відносно високого ризику крововиливу у дітей з АВМ. У 62 % хворих, які перенесли крововилив з АВМ, не було неврологічної інвалідизації, у 25 % мала місце незначна інвалідизація, у 6 % - значний неврологічний дефіцит. Судомні напади є другим за частотою виявом внутрішньочерепних АВМ - 24 - 32 %. Частота виникнення епілепсії de novo становила 18 % під час спостереження протягом 20 років після встановлення діагнозу. Ризик розриву АВМ невеликого розміру дорівнював 52 % під час спостереження протягом 5-ти років після встановлення первинного діагнозу, АВМ великого розміру - 10 %. Асоційовані аневризми є предиктором крововиливу у хворих з АВМ: ризик крововиливу становить 7 % на рік, тоді як у разі АВМ без аневризми - 1,7 %.

Проаналізовано результати лікування 71 хворого з артеріовенозними мальформаціями центральних звивин головного мозку в ранній і віддалений післяопераційний період (ПОП). Вивчено динаміку регресу неврологічних порушень у ранній ПОП. Проаналізовано динаміку судомних нападів у віддалений ПОП.

Проаналізовано результати ендоваскулярного лікування 9 хворих з артеріо-венозними шунтами. У 7 випадках застосовано метод стаціонарної оклюзії аферента з використанням відокремлюваних балонів-катетерів, мікроспіралей, у решті випадків - реконструктивне роз'єднання артеріо-венозного шунта.

Мета роботи - встановити кореляцію між ангіоархітектонікою артеріовенозних мальформацій центральних звивин головного мозку (АВМ ЦЗГМ) та клінічними виявами захворювання. Проаналізовано результаті лікування 95 хворих з АВМ ЦЗГМ, з них 57 (60 %) чоловіків, 38 (40 %) жінок, які перебували на лікуванні та обстеженні в ДУ "Науково-практичний Центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України" у період з 1997 до 2013 рр. Вік пацієнтів - від 15 до 61 року (середній вік - 29,69 року). Установлено, що найчастіше мальформації виявлялися судомними нападами - 54 (56,8 %) випадки. Другою за частотою була інтракраніальна геморагія - 35 (36,8 %) випадків. У решті випадків спостерігали інші клінічні вияви. Статистично достовірно чинником негативного прогнозу щодо крововиливу є розмір АВМ до 3 см (p = 0,02). У разі такого розмір уможливість крововилив у достовірно збільшується вдвічі, а вияв захворювання судомами - знижується на 47 %. При розмірі АВМ від 3 до 6 см та понад 6 см дебют найчастіше пов'язаний із судомним синдромом. Достовірно погіршує прогноз наявність наявність однієї дренуючої вени, при цьому ризик вияв у судомного синдрому був статистично достовірно на 38 % нижчим, ніж маніфестації геморагічним дебютом. АВМЦЗГМ з трьома дренуючими венами частіше ускладнювалася судомним синдромом. У разі 4 і більше дренуючих вен ризик розвитку судомного синдрому був майже втричі більшим, ніж маніфестації крововиливом. Геморагічний дебют переважав у групах хворих, де АВМЦЗГМ кровопостачалася із передньої мозкової та підкіркових артерій, судомний синдром був першим виявом захворювання при кровопостачанні із середньої мозкової артерії та у разі її поєднанняз передньою мозковою артерією. Виявлено тісний взаємозв'язок між клінічним виявом АВМЦЗГМ і типом будови АВМ, дещо слабшим - з кількістю дренуючих вен та джерелом кровопостачання. Взаємозв'язку між розміром АВМ, віком хворих та виявом АВМЦЗГМ не встановлено. Висновки: фактори високого ризику геморагічного прояву артеріовенозних мальформацій центральних звивин головного мозку: фістульозний тип будови мальформації, кровопостачання з передньої мазкової та підкіркових артерій, одна дренуюча вена, розміри ядра до 3 сантиметрів. Кровопостачання мальформації з середньої мозкової артерії та наявність трьох та чотирьох дренуючих вен були фактором ризику виникнення судом.

Больной К., 2 года 5 мес, госпитализирован в Научно-практический Центр эндоваскулярной нейрорентгенохирургии НАМН Украины в феврале 2014 г. Артериовенозная мальформация (АВМ) вены Галена была диагностирована внутриутробно. До 1 года ребенок развивался нормально, ходить и произносить отдельные слова начал в возрасте 1 года. Отмечено постепенное отставание в психомоторном развитии. В октябре 2013 г. прогрессивно стало снижаться зрение, в ноябре 2013 г. появились генерализованные судорожные приступы. Ребенок перестал ходить и говорить. На момент госпитализации имели место гипертензионно-гидроцефальный синдром, задержка психомоторного развития, правосторонняя пирамидная недостаточность, эпилептические приступы. По данным магнитно-резонансной томографии и церебральной ангиографии диагностирована АВМ вены Галена смешанного типа. Эндоваскулярное выключение АВМ вены Галена из кровотока проведено в два этапа. В ходе первого этапа выполнено разобщение фистулезных частей, представленных прямым сбросом крови из гипертрофированных ветвей левой задней мозговой и левой средней мозговой артерии (СМА) в расширенную вену Галена. При эмболизации фистул мальформации с целью замедления кровотока в приводящую артерию непосредственно в месте впадения афферента в большую вену мозга устанавлены отделяемые микроспирали. Между витками спиралей введена клеющая композиция Hystoacryl (Braun, Melsungen, ФРГ) с Lipiodol (Guerbet, Roissy, Франция). В ходе второго этапа (через 6 мес) разобщен дуральный компонент из наружной сонной артерии слева и выполнено дозакрытие фистулезного компонента из СМА слева с применением жидкой клеющей композиции Hystoacryl с Lipiodol. В настоящее время эндоваскулярная методика является наиболее безопасной и максимально эффективной в лечении пациентов с АВМ вены Галена. Только полное или значительное устранение аномального артериовенозного шунтирования обеспечит нормальное развитие центральной нервной системы у ребенка.

Розглянуто 4 випадки ендоваскулярного лікування травматичних аневризм вертебральної артерії в Науково-практичному Центрі едоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України за період з 2005 до 2014 рр. Для оклюзії цих аномалій успішно використано відокремлювані спіралі та комбінацію їх з гістоакрилом. У всіх пацієнтів досягнуто тотального виключення псевдоаневризм вертебральної артерії з кровотоку в результаті проведених оперативних втручань. Проаналізовано динаміку неврологічної симптоматики у хворих з цією патологією. Ангіографія - основний метод діагностики, за результатами якого встановлюють показання до ендоваскулярного лікування. Псевдоаневризми хребтової артерії успішно лікують за допомогою ендоваскулярних методів.

Тактика лікування у разі поєднання артеріовенозних мальформацій (АВМ) та аневризм судин головного мозку (АСГМ) залежить від їх співвідношення та анатомо-гемодинамічних особливостей і вимагає вибору оптимального методу ендоваскулярного втручання. Мета роботи - підвищити ефективність ендоваскулярного лікування хворих із поєднанням АВМ та АСГМ за рахунок визначення оптимальної хірургічної тактики. Обстежено 59 хворих віком від 24-х до 63-х років (середній вік 46 років) із одночасно діагностованими АВМ й АСГМ, котрих було оперовано за допомогою ендоваскулярного методу. Проведено збір анамнезу, оцінку неврологічного статусу, комп'ютерну томографію, магнітно-резонансну томографію, магнітно-резонансну ангіографію, комп'ютерно-томографічну ангіографію, селективну церебральну ангіографію за Сельдингером. Для емболізації АВМ використовували рідкі емболізуючі композиції, а для оклюзії аневризм також відокремлювані спіралі. Всіх хворих залежно від анатомічного співвідношення між АВМ та аневризмою було розподілено на 4 групи, у кожній із яких тактика ендоваскулярного лікування відрізнялася на підставі анатомо-гемодинамічних характеристик. Сформульовано особливості ендоваскулярної техніки лікування за різних варіантів поєднання АВМ та АСГМ. Висновки: тактика лікування у разі поєднання АВМ та АСГМ залежить від їх співвідношення та анатомо-гемодинамічних особливостей. Виявлення гемодинамічно-залежних аневризм вимагає вибору оптимального гемодинамічно-інструментально залежного методу лікування. Найбільш прийнятним є одночасне виключення аневризми та АВМ з кровотоку з метою усунення потенційного джерела кровотечі.

Представлено випадок одночасного ендоваскулярного виключення з кровотоку мішкоподібної аневризми та артеріовенозної мальформації у хворого віком 32 роки на четверту добу після субарахноїдального крововиливу (2 бали за шкалою Фішера та 2 бали за шкалою Hant-Hess) з використанням методу моноспіральної оклюзії та емболізації мальформації рідкою клеючою композицією ONYX. Загальна тривалість операції - 2,5 год. Післяопераційний період - без ускладнень, перебіг хвороби - без патоморфозу. На момент виписки стан хворого задовільний (5 балів за шкалою Glasgow Outcam Scale).

Формирование концепции "ишемической полутени и окна терапевтических возможностей" радикально изменило отношение к ишемическому инсульту. Его признали неотложным состоянием, требующим оказания экстренной медицинской помощи в первые часы с момента его развития. Основная врачебная задача заключается в как можно более раннем восстановлении (реканализации) проходимости тромбированной артерии, поскольку от этого зависит функциональный исход ишемического инсульта. В современной медицинской практике эндоваскулярные технологии по многим аспектам практически не имеют альтернативы при оказании неотложной помощи пациентам с мозговым инсультом. Широкое их распространение позволило изменить к лучшему ситуацию с функциональным исходом и показателями смертности среди больных с ишемическим инсультом. Доказательная медицина сыграла ключевую роль в бурном развитии и внедрении в медицинскую практику эндоваскулярных методов реканализации при остром ишемическом инсульте. Высокая эффективность эндоваскулярного подхода в значительной мере обусловлена появлением и внедрением в медицинскую практику современных стент-ретриверов. Освещены основные клинические исследования, радикально изменившие представление о подходах к реперфузионной терапии больных в острый период ишемического инсульта. Прослежена эволюция инвазивных и неинвазивных методов реперфузии.

Розглянуто концептуальні положення сталого розвитку та проблеми суперечності еколого-економічних процесів. Приділено увагу енергетиці як основі стратегії сталого розвитку України. Розкрито роль паливно-енергетичного комплексу в забезпеченні сталого розвитку держави і світу в цілому. Переосмислено поняття сталого розвитку як підгрунтя розбудови держави та подолання кризових явищ. Проаналізовано кадровий потенціал сучасного підприємства в координатах сталого розвитку. Описано особливості формування та розвитку міжнародної екологічної політики України за умов децентралізації врядування. Приділено увагу розробленню програмного комплексу оцінювання еколого-економічних збитків від аварійного забруднення атмосфери на регіональному рівні. Визначено вплив життєвого циклу інформаційно-комунікаційних технологій на навколишнє природне середовище. Наведено методичні підходи до реформування місцевого самоврядування з метою розбудови сучасної інфраструктури охорони здоров'я України. Описано особливості інвестування природоохоронної діяльності за сучасних умов.

Экспериментально исследованы диссипативные характеристики резинокордных композитов под действием циклической нагрузки с учетом особенностей их самонагревания. Натурные эксперименты проведены на плоских образцах вдоль волокон армирования на одноосное растяжение однонаправленных резинокордных композитов. По результатам испытаний определены кривые деформирования образцов, которые в условиях циклического нагружения формировали петли гистерезиса. Испытания образцов на растяжение проводит при длительном циклическом нагружении на экспериментальной установке INSTRON ElectroPuls Е3000 Test System. Экспериментально установлен и изучен процесс существенного самонагревания образцов при их длительном циклическом деформировании. С использованием бесконтактных методов измерения исследовано изменение температуры образцов во времени. Получены закономерности нестационарного их нагрева, а также зависимости температуры стабилизации теплового состояния от условий нагружения. Установлено, что площадь петель гистерезиса, которая формируется при деформировании образцов в стабилизированном по температуре состоянии, нелинейно зависит от амплитуды деформаций. Определены качественные и количественные зависимости модуля потерь, а также коэффициентов диссипации и времен релаксации от частоты нагружения, амплитуды деформаций и температуры, установившейся в результате самонагревания материала. Построены аппроксимационные зависимости модуля потерь композита от частоты нагружения и температуры самонагревания на основе обобщенной трехпараметрической линейной модели Зинера и экспоненциальной зависимости начального модуля упругости от температуры.

Вперше запропоновано, теоретично обґрунтовано, розроблено й експериментально перевірено модель методичної системи професійно орієнтованого навчання фізики студентів агротехнічних коледжів, в основу якої покладено міжпредметні зв’язки фізики та дисциплін фахової підготовки, що включає цільовий, мотиваційний, змістовий, діяльнісний, контрольно-оцінювальний блоки; забезпечує результат, яким є підвищення мотивації до вивчення фізики та якості знань з фізики; показники та критерії ефективності професійно орієнтованого навчання фізики студентів агротехнічних коледжів. Розроблено методику професійно орієнтованого навчання фізики на основі реалізації міжпредметних зв’язків фізики та дисциплін фахової підготовки студентів агротехнічних коледжів. Уточнено термінологічний апарат у контексті професійно орієнтованого навчання фізики у агротехнічних коледжах таких понять, як «професійна спрямованість», «професійно орієнтований проєкт», тлумачення яких спрямоване на предмет дослідження. Удосконалено зміст курсу фізики за рахунок упровадження професійно орієнтованого навчального матеріалу, лабораторних робіт, задач на основі міжпредметних зв’язків дисциплін фахової підготовки. Подальшого розвитку набули ідеї професійно орієнтованого навчання фізики, що позитивно впливають на узагальнення знань, формування позитивної мотивації до навчання фізики та рівень підготовки студентів агротехнічних коледжів до професійної діяльності.