Індекс рубрикатора НБУВ: Р411.023.6-5

Рубрики:

Гемофілія

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р456.31

Рубрики:

Вплив крововтрати на організм

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р456.14-52

Рубрики:

Неспецифічна хірургічна інфекція. Гнійна хірургія

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.17

Рубрики:

Хірургічна патологія судин

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Шляхом проведення антропометричних та рентгенморфометричних досліджень 11-ти проксимальних відділів плечових кісток установлено можливі розміри та форму ніжки та головки однополюсного ендопротеза плечового суглоба, обгрунтовано концепцію модульності та метафізарно-діафізарної фіксації ніжки ендопротеза.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.230.8

Рубрики:

Пошкодження легень і плеври

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р456.3

Рубрики:

Кровотечі . Крововиливи

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено аналітичний огляд даних літератури та власних досліджень (2 032-х операцій, з них 1 624-х - у гематологічних хворих) щодо наслідків спленектомії, виконаної за різними показаннями, та можливих специфічних (аспленія) та інших небезпечних післяопераційних ускладнень. Проведення клінічного та лабораторного обстеження хворих до та після спленектомії, профілактики та лікування проявів набутого імунодефіциту, коагулопатій, гемодинамічних розладів, анемії, гострої ятрогенної надниркової недостатності, а також малотравматична техніка операції значно зменшують кількість післяопераційних ускладнень.

Розглянуто сучасні проблеми діагностики, профілактики та лікування геморагічного синдрому за легких форм гемостазіопатій. Наведено дані щодо поширення тромбоцитопатій, хвороби Віллебранда, коагулопатій та виникнення основних геморагічних симптомів у разі цих патологій. Висвітлено етапи досліджень системи гемостазу та її порушень.

Мета роботи - з'ясувати причини виникнення геморагічного синдрому у хворих із хірургічною патологією органів черевної порожнини в інтра- та післяопераційний період. Дослідження проведено на базі хірургічного відділення Київської міської клінічної лікарні N 9 і відділення хірургічної гематології та гемостазіології ДУ "Інститут гематології та трансфузіології АМН України" у 2006 - 2008 рр. Опрацьовано 35 історій хвороби пацієнтів (25 чоловіків і 10 жінок) віком від 19 до 49 років, прооперованих із приводу хірургічної патології органів черевної порожнини. У цієї групи хворих під час оперативних втручань виявлено геморагічний синдром. Групу порівняння становили 20 практично здорових людей віком від 19 до 49 років, прооперованих із приводу хірургічної патології органів черевної порожнини, в яких у ході лабораторного дослідження не виявлено порушень у системі гемостазу та не було геморагічного синдрому в анамнезі. Зроблено висновки, що дослідження системи гемостазу у пацієнтів із гіпокоагуляційним синдромом в абдомінальній хірургії проводять не в повному обсязі. Зміни показників загального аналізу крові, а саме зниження гемоглобіну, еритроцитів і тромбоцитів, є наслідком геморагічних ускладнень у хірургії органів черевної порожнини, які можуть бути спричинені недіагностованими порушеннями в системі гемостазу. Основні показники біохімічного складу крові не впливають на розвиток геморагічного синдрому в абдомінальній хірургії.

Наведено аналітичний огляд даних літератури і власні спостереження щодо наслідків спленектомії (СЕ), здійсненої за різними показаннями. СЕ виконано у 2059 пацієнтів, у тому числі у 1656 - з захворюваннями системи крові. Після СЕ можливе виникнення специфічних (втрата функцій селезінки) та інших тяжких післяопераційних ускладнень, вираженість яких залежить від тяжкості основного захворювання і травматичності операції. Динамічне обстеження хворих з використанням клінічних і лабораторних методів до і після операції, профілактика і своєчасне лікування проявів імунодефіцитного стану (загально-септичних захворювань), коагулопатії, гемодинамічних розладів, анемії, гострої недостатності надниркових залоз, а також малотравматична техніка операції забезпечують значне зменшення частоти післяопераційних ускладнень.

Мета роботи - вивчити клініко-лабораторні особливості та причини виникнення гіпокоагуляційного синдрому в невідкладній хірургії органів черевної порожнини. Дослідження проведено на базі хірургічного відділення Київської міської клінічної лікарні N 9 і відділення хірургічної гематології та гемостазіології ДУ "Інститут гематології та трансфузіології АМН України" в період 2005 - 2008 рр. Групу дослідження становили 84 хворих (44 чоловіки та 40 жінок) віком від 19 до 49 років, які були прооперовані в ургентному порядку з приводу гострої хірургічної патології органів черевної порожнини. Група порівняння включала 20 практично здорових осіб віком від 19 до 49 років, у яких у ході лабораторного обстеження не виявлено порушень у системі гемостазу і які не мали геморагічного синдрому (ГС) в анамнезі. У 73 пацієнтів досліджуваної групи патології в системі гемостазу не виявлено, в 11 (15,1 %) виявлено гемостазіологічні порушення та діагностовано легкі форми коагулопатій. Для профілактики ГС під час оперативного втручання пацієнтам досліджуваної групи з підтвердженими лабораторно гемостазіологічними порушеннями призначено неспецифічну гемостатичну терапію, що мала позитивний інтра- та післяопераційний гемостатичний ефект у 9 хворих. У 2 пацієнтів з гіпопроконвертинемією під час операції з приводу гострого апендициту виник гіпокоагуляційний синдром. Цим хворим додатково під час операції введено свіжозаморожену плазму. У ході застосування такого алгоритму лікування рецидивів ГС не було. Висновки: при проведенні скринінгових тестів системи гемостазу до оперативного втручання в невідкладній хірургії можна діагностувати легкі форми коагулопатій,

що дає змогу запобігти розвитку гіпокоагуляційного синдрому.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.711.53

Рубрики:

Зміни тромбоцитів, їх складу і властивостей

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено клінічні особливості легких та латентних форм коагулопатій та тромбоцитопатій (сезонність первинного звертання та проявів геморагічних симптомів, вік хворого на час появи першого геморагічного симптому, частоту виникнення геморагічних епізодів, види геморагічних ускладнень, ступені тяжкості геморагій, спадковість вказаних захворювань). Визначено особливості коагуляційних розладів та стан тромбоцитарної ланки гемостазу у пацієнтів з даними патологіями. На підставі одержаних результатів дослідження розроблено алгоритм клініко-лабораторного обстеження хворих на легкі та латентні форми коагулопатій та тромбоцитопатій.

  Скачати повний текст

Проаналізовано результати лікування 88-ти хворих з ушкодженнями проксимального відділу плечової кістки. Доведено у хворих з двофрагментальними переломами та нормальною щільністю кісткової тканини наявність найбільшої кількості позитивних результатів лікування. Відзначено, що більшість незадовільних результатів одержано після остеосинтезу три- і чотирифрагментальних переломів проксимального відділу плечової кістки з низькою щільністю кісткової тканини. Доведено, що у випадку три- і чотирифрагментарного перелому зі зміщенням фрагментів за умов практичного повного ушкодження гілок передньої та задньої артерії, що обгинають голівку та хірургічну шийку плечової кістки, у осіб старшого або людей похилого віку з малоактивним способом життя доцільно використовувати ендопротезування голівки плечової кістки. На підставі результатів проведених антропометричних досліджень проксимальної частини плечової кістки розроблено модульний однополюсний ендопротез плечового суглоба з метафізарно-діафізарною концепцією фіксації з пористим титановим покриттям для безцементної фіксації. Розроблену конструкцію апробовано у за клінічних умов для лікування 12-ти хворих. На підставі аналізу лікування хворих з ушкодженнями проксимального відділу плечової кістки розроблено диференційовані підходи до оперативного лікування проксимального відділу плечової кістки з метою покращання анатомо-фукціональних результатів відповідно до класифікації Charles S. Neer. Розроблено диференційований підхід до проведення остеосинтезу у хворих з ушкодженнями проксимального відділу плечової кістки, використання якого дозволило

Наведено результати клініко-лабораторної оцінки нового конструкційного матеріалу для індивідуальних зубоясневих запобіжників "Боксил-Екстра". Обгрунтовано технологію та визначено ефективність його застосування. На базі результатів експериментального вивчення фізико-механічних і клініко-технологічних властивостей наведено систему оцінювання якості матеріалів для індивідуальних зубоясневих запобіжників. Удосконалено методику їх виготовлення з матеріалу "Боксил-Екстра" завдяки одержанню функціонально-оклюзійнотонічного відбитка за допомогою індвідуальної відбиткової ложки, з одночасним об'ємним моделюванням вестибулярної поверхні. Розроблено алгоритм оцінювання якості та діагностики зношеності індивідуальних зубоясневих запобіжників у різні терміни їх клінічної експлуатації, а також обгрунтовано найбільш ефективний спосіб знезаражування даних запобіжників з урахуванням видового складу та кількості мікроорганізмів.

Проведено активне виявлення легких форм коагулопатій, дезагрегаційних тромбоцитопатій, хвороби Віллебранда та комбінованої патології системи гемостазу. Під час опрацювання 1 000 анкет було встановлено, що геморагічний синдром протягом життя реєструвався у 65,2 % респондентів. У більшості випадків геморагічний синдром у респондентів був представлений менорагіями, носовими кровотечами, кровоточивістю ясен, післяпологовими та післяопераційними кровотечами, кровотечами після екстракції зубів, кровотечами з поверхневих ран і тривалим їх незагоюванням. Під час вивчення кількості геморагічних симптомів на одного респондента було доведено, що три та більше симптоми було зареєстровано у 10,4 % осіб. Одержано нові наукові дані щодо причин виникнення та перебігу ювенільних і дисфункціональних маткових кровотеч, носових кровотеч, кровоточивості ясен, інтра- та післяопераційних кровотеч, кровотеч після екстракції зубів за легких форм коагулопатій і тромбоцитопатій. Виявлено особливості клінічного перебігу легких форм коагулопатій і тромбоцитопатій на фоні проведення неспецифічної та специфічної гемостатичної терапії. Визначено принципи диференційованої патогенетично обгрунтованої медикаментозної корекції кровотеч невстановленої етіології за ургентних умов у разі підозри на легкі форми гемостазіопатій.

Мета роботи - вивчити анамнестичні дані щодо геморагічного синдрому в пацієнтів з гострою абдомінальною патологією. Об'єктом анамнестичного скринінгу були 912 пацієнтів: 536 (58,8 %) чоловіків та 376 (41,2 %) жінок віком від 19 до 49 років, які були прооперовані в ургентному порядку з приводу гострої хірургічної патології органів черевної порожнини у хірургічному відділенні Київської міської клінічної лікарні N 9 та відділенні хірургічної гематології та гемостазіології ДУ "Інститут гематології та трансфузіології АМН України" в період 2007 - 2010 рр. Для виявлення геморагічних ознак в анамнезі, супутніх захворювань і чинників, що призводять до зниження коагуляційного потенціалу, розроблено анкету-опитувальник анамнестичного скринінгу геморагічного синдрому. Геморагічний синдром протягом життя зареєстровано у 156 (17,1 %) пацієнтів. У 94 - встановлено попередні діагнози гемостазіопатій, які підтвердилися після нозологічної характеристики системи гемостазу. Висновки: у зв'язку зі складністю нозологічної діагностики латентних форм порушень у системі гемостазу доцільно проводити цілеспрямований збір анамнестичних найхарактерніших для геморагічного синдрому даних, які на первинному етапі звернення пацієнта дають змогу хірургу зорієнтуватися щодо наявності легких та латентних форм коагулопатій і тромбоцитопатій.

Установлено, що на тлі застосування неспецифічної гемостатичної терапії (НГТ) основні коагулогічні параметри у жінок з легкою формою хвороби Віллебранда мають позитивну динаміку з нормалізацією показників коагулогічних тестів на 5 - 6-ту та 10 - 14-ту добу. У разі застосування НГТ тривалість менструації значно скорочується і становить 6 - 7 діб у 19 (79,2 %) хворих, 8 діб - у 5 (20,8 %) проти 11 - 14 діб за відсутності профілактичних заходів.