Досліджено основні аспекти діяльності василіанських монастирів на теренах Перемишльської єпархії впродовж кінця XVII - XVIII ст. Вивчено інституційний розвиток чернецтва, виокремлено певні періоди: фундації (кінець XIII - XVII ст.), перехід до унії (кінець XVII - початок XVIII ст.), утворення Святопокровської провінції та входження до неї унійних монастирів єпархії (1739 - 1745 рр.), пореформенний період (1745 - 1772 рр.). Вивчено економічне підгрунтя функціонування чернечих обителей, яке відобразилося в організації певних господарсько-фінансових відносин: введенні фільваркового господарства, наявності різного роду допоміжних промислів і участь у тогочасних фінансово-кредитних відносинах. Розглянуто внутрішню, релігійну діяльність ченців. З'ясовано основні засади духовної формації чернецтва східного обряду, які в аналізований період зазнали певних змін від єпархіальної до централізованої системи управління з чітко регламентованим уніфікованим монастирським уставом та Конституцією ЧСВВ. Визначено чинники, які впливали на провадження духовного вишколу ченців: кіновіяльний (спільний) уклад життя, поміркованість у їжі, скромність в одязі, молитва, піст, реколекції та інші духовні практики. Зокрема, домінували внутрішні студії з риторики, філософії та богослов'я, які у другій половині XVIII ст. спричинилися до піднесення освітнього рівня василіанського чернецтва на теренах єпархії. Досліджено душпастирську працю отців-василіан, яка відобразилася в утриманні парафій, провадженні реколекцій, місій, проповідей, оповідей, служінні в жіночих монастирях та при єпископській кафедрі. Визначено внесок василіанських монастирів у розвиток духовної культури Підгір'я, який висвітлено в аспекті функціонування освітньо-культурних осередків - скрипторіїв, хорових капел, шкіл.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємини між Греко-католицькою (ГКЦ) та Римо-католицькою церквами (РКЦ) у контексті суспільно-політичного, національного та духовного життя українського порубіжжя 1939 - 1946 рр. Висвітлено еволюцію державної політики в релігійній і етноконфесійній сферах залежно від геополітичних обставин і воєнних подій. Проаналізовано позицію греко-католицьких і римо-католицьких ієрархів і духовенства щодо протистояння своїх вірних у період війни. Розкрито релігійний аспект українсько-польського трансферу 13939 - 1946 рр. На підставі результатів дослідження зроблено висновки, що трансформація відносин між ГКЦ і РКЦ у роки Другої світової війни здійснювалась під впливом суспільно-політичних чинників. Етноконфесійні зміни на українсько-польському порубіжжі у 1939 - 1946 рр. певним чином зумовили сучасну національну та релігійну ситуації в Україні та Польщі.

  Скачати повний текст

За допомогою хронологічно-проблемного методу дослідження розглянуто багатогранність впливу метрополита Андрея Шептицького на суспільно-культурні процеси в Галичині. Висвітлено його співпрацю з українськими партійними колами, а також еволюцію політичної платформи у контексті боротьби українського народу за соборність і незалежність України. Установлено мотиви зв'язку з освітніми установами й товариствами, надання владикою окремим представникам інтелігенції матеріальної допомоги для наукових цілей. Проаналізовано взаємовідносини з легальними молодіжними організаціями, ініціювання та участь у створенні нових товариств християнського та світського спрямування. Висвітлено аспект діяльності митрополита щодо заснування їм та підтримки закладів для сиріт. Обгрунтовано, що митрополит Андрей Шептицький проводив свою діяльність керуючись християнськими переконаннями і християнським патріотизмом, тому у політичних питаннях він дотримувався легітимності, а в культурно-просвітніх намагався компенсувати українцям державні інстанції, виховати в українців любов до Бога і Батьківщини.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження діяльності Генеральної греко-католицької духовної семінарії у Львові у 1848 - 1914 рр. як головної інституції богословської освіти греко-католицького духовенства Галичини. З'ясовано, що виховання кліру в семінарії поєднувалося з обов'язковим навчанням на богословському факультеті Львівського університету, найбільш здібні богослови продовужували освіту у Відні, Інсбруку, Римі. Виявлено, що на межі XIX та XX ст. серед настоятелів семінарії та її вихованців різко зросла кількість вихідців з нижчих соціальних станів (селян) і сформувалась система студенстьких товариств з різноманітними статутними цілями та характером діяльності. Проаналізовано вплив даної тенденції на інтелектуальне становлення семінаристів і подальший розвиток інституції в цілому.

  Скачати повний текст

В праці здійснено історіософське релігієзнавче дослідження духовної самоідентифікації українців в культурно-цивілізаційному оточенні - між спільнотами східно- та західнохристиянських традицій - на основі аналізу передумов виникнення й тенденцій розвитку українського греко-католицизму. Доведено, що феномен українського греко-католицизму був породжений проблемою непослідовного, з огляду на природні духовні зв'язки та пріоритети культурного спілкування, самовизначення українських християн між християнським Сходом і Заходом. З'ясовано: пошуки власної ідентичності в греко-католицькому середовищі, які характеризуються наступом "західників" та демаршами "восточників", є авангардним проявом аналогічних процесів в рамках всієї України. Виявлено, що українським стратегічним націодержавним інтересам відповідає не посередництво між самоцінними світами, християнським Сходом і Заходом, уособленими для українців насамперед сусідніми народами - російським та європейськими, а скріплення суверенного поступу України - члена європейської спільноти адекватною духовною самоідентифікацією українців.

  Скачати повний текст

Висвітлено релігійно-церковну політику окупаційної адміністрації, спрямовану на обмеження ролі церкви у громадсько - політичному житті та її впливу на народні маси. Розглянуто структурні модифікації та організаційні засади Галицької митрополії Греко-католицької церкви (ГКЦ), рішення архієпархіальних соборів як нормативно-дорадчої структури церкви. Значну увагу приділено культурно-просвітницькій праці ГКЦ, діяльності Богословської академії, Богословському науковому товариству, релігійній пресі. Проаналізовано діяльність ГКЦ, спрямовану на консолідацію українського церковного життя, зміцнення екуменічного руху. Розкрито місце ГКЦ у процесі національно-державного відродження українського народу. Широко висвітлено питання ставлення ГКЦ до окупаційної, соціальної, демографічної та культурної політики німців на окупованих землях.

  Скачати повний текст

Розглянуто основні заходи російського уряду, спрямовані на різке обмеження діяльності Унійної церкви й остаточне її вилучення з суспільного життя регіону. Висвітлено ставлення духовенства та вірних Греко-уніатської церкви до процесу навернення уніатів на православ'я. Відображено структуру "нової" Луцької уніатської єпархії у 1798 - 1828 рр., та зміни, які відбувалися в церковно-адміністративному поділі після ліквідації даної єпархії. Визначено матеріальне забезпечення унійних парафій, соціальне походження парафіяльного духовенства, його рівень освіти та матеріальне становище. Уточнено кількість греко-уніатських парафій і парафіян у них в різні роки існування Луцької уніатської єпархії. З'ясовано становище василіанських монастирів у Правобережній Україні та виявлено особливості урядової політики щодо них. Розкрито культурно-освітню та благодійну діяльність Греко-уніатської церкви.

  Скачати повний текст

Досліджено питання стосовно Дерманського монастиря у період міжконфесійної боротьби на Волині наприкінці XVI - першій половині XVII ст. Проаналізовано процес виникнення та становлення обителі, розглянуто її адміністративне й управлінське влаштування. З'ясовано основні тенденції господарського розвитку духовного осередку, визначено роль патронів та настоятелів у ньому. Проаналізовано еволюцію статусу та чернечої ієрархії. Охарактеризовано управлінську діяльність і повноваження настоятелів, справців релігійного осередку. Розкрито основні напрямки науково-освітньої, культурної та просвітницької роботи, що здійснювалися на базі духовної установи та простежено їх вплив на ситуацію, що склалася на території Волині. Наголошено на важливості діяльності друкарського осередку, училища (школи), створених на базі монастиря. Охарактеризовано основні напрямки зв'язків монастиря з іншими обителями, а також містами, країнами. З'ясовано головні засади функціонування монастиря у православний та унійний періоди. Розглянуто роботу монастирського суду та визначено його компетенцію. Установлено причини та механізм сутичок за право володіння обителлю у період загострення ідеологічної боротьби. Висвітлено процес становлення антиунійної позиції на Волині та визначено роль у цьому патрона монастиря князя В.-К.Острозького. Розглянуто етапи становлення унії на Волині й участь у цьому процесі релігійного осередку. Проаналізовано духовний розвиток обителі в унійний період.

  Скачати повний текст

У контексті суспільно-політичного, релігійного та культурного життя Галичини кінця ХVІІІ - 60-х рр. ХІХ ст. досліджено діяльність єдиної (до 1848 р.) світської інституції українського населення краю - Ставропігійського інституту у Львові. Простежено еволюцію правового статусу Ставропігії відповідно до австрійського законодавства, її внутрішню структуру, фінансово-господарську, релігійну, видавничу, освітню діяльність Інституту та його місце у процесі національного відродження галицьких українців. Ставропігію показано як інституцію, що об'єднувала представників української інтелектуальної еліти, патронувала Львівську Успенську церкву, утримувала українську книгарню та школу для українських дітей, користувалася значним моральним авторитетом серед галицької суспільності, відігравала важливу роль у період "весни народів" 1848 - 1849 рр. З'ясовано, що внаслідок ідейних та організаційних трансформацій в національному русі 50 - 60-х рр. ХІХ ст. та формування провідних суспільно-політичних течій (русофільської та народовської) Інститут поступово втратив свої колишні позиції, поступився значною частиною своїх функцій на користь нових, здебільшого національно зорієнтованих культурних і політичних сил та інституцій.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу архівних документів, вітчизняної та зарубіжної історіографії, мемуарів, матеріалів періодичних видань висвітлено проведення великомасштабної кампанії української діаспори з відзначення Тисочоліття хрещення Руси - України 1970-х - 1980-х рр. Проаналізовано передумови, причини та необхідність проведення ювілейної кампанії, її вплив на процеси в середовищі еміграції та відродження Української греко-католицької церкви (УГКЦ) і Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) в УРСР. Розглянуто форми та методи діяльності суспільно-політичних, релігійних та наукових об'єднань української діаспори, а також ставлення органів влади, громадськості, засобів масової інформації, організацій країн Заходу до вимог українців, висунутих в ході кампанії, особливо в частині забезпечення релігійної свободи в СРСР та УРСР. Охарактеризовано політику протидії органів влади СРСР і УРСР інформаційним заходам та акціям української діаспори, країн Заходу, спрямованих на захист релігійної свободи, відродження УГКЦ і УПЦ в УРСР.

  Скачати повний текст

На підставі результатів дослідження опублікованих та архівних матеріалів, періодичної преси, спогадів, вітчизняної та зарубіжної історіографії висвітлено доброчинну діяльність Греко-католицької церкви (ГКЦ) на території Галицької митрополії у міжвоєнний період. З'ясовано фактори, що сприяли активізації її діяльності в організації соціального захисту галицьких українців. Показано, що доброчинна допомога ГКЦ в галузі освіти полягала у матеріальній підтримці молоді в Галичині та за її межами в українських світських і церковних закладах різних типів. Зазначено, що духовні особи відновлювали діяльність просвітніх товариств, сприяли видавничій і бібліотечній справі, збору та збереженню пам'яток матеріальної культури.

  Скачати повний текст

Вивчено тематичний вклад і аналіз етичної системи А. Шептицького як пам'ятки розвитку філософії раннього неотомізму. З'ясовано релігійно-філософський контекст виникнення його етики. Реконструйовано вчення А. Шептицького про теологічну основу етики прописів. Досліджено ідеї митрополита про природний закон. Проаналізовано особливості неотомічної критики А. Шептицьким кантівського вчення про совість. Реконструйовано його вчення про шляхи втілення норм природного закону в писаних законах. Здійснено аналіз цього вчення про божественний закон і його вимоги до особистості, людства та церкви. З'ясовано місце вчення А. Шептицького про співвідношення етики приписів та етики чеснот в етичних дискусіях сучасного неотомізму.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено джерелознавчий аналіз документів державних і церковно-адміністративних органів управління Російської імперії як основних джерел вивчення становища Греко-уніатської церкви на Правобережній Україні в кінці XVIII - першій половині XIX ст. Висвітлено здобутки історіографії XIX - XXI ст. з даного питання. Здійснено систематизацію та класифікацію історичних джерел, встановлено їх наукову цінність і достовірність. Визначено й охарактеризовано різні типи документів і запропоновано їх комплексну класифікацію за походженням і родо-видовими ознаками. Проаналізовано зміст документів, в яких висвітлено такі малодосліджені й актуальні питання, як реалізація політики царату на місцях, пастирська діяльність церкви, релігійність населення.

  Скачати повний текст

Висвітлено концепцію Української греко-католицької церкви, (УГКЦ) викладену в творах Гавриїла Костельника. На підставі аналізу праць відомого громадського діяча прослідковано еволюцію його світоглядних і богословських поглядів, зроблено спробу осмислити його духовну спадщину без конфесійних та ідеологічних упереджень. Визначено головну умову збереження самобутності УГКЦ - збереження східного візантійського обряду, національно-релігійних традицій і опір латинізації, як її розумів Костельник.

  Скачати повний текст

Зазначено, що Львівський церковний собор 1946 р. розглядається як прагнення комуністичної влади формально легітимізувати церковну монополію підконтрольної Російської православної церкви на західноукраїнських землях, встановити таким чином повний ідеологічний контроль над духовним життям західних українців. Встановлено, що його проведення мало завершити нищення УГКЦ як національної релігійної структури, що своїм існуванням перешкоджала утвердження комуністичного режиму. Зазначено, що у боротьбі з греко-католиками використовувався широкий арсенал ідеологічних, репресивних і адміністративних методів, головну роль у реалізації політики комуністичного керівництва відіграли органи державної безпеки. Показано штучність розриву унії та процесу "возз'єднання" з РПЦ, репресивні механізми впливу держави на ієрархів, священиків і віруючих УГКЦ, жертовну готовність греко-католицького духовенства відстоювати свою віру всупереч офіційній політиці радянської влади.

  Скачати повний текст

Вперше з позицій історизму та наукової об'єктивності проаналізовано вплив Глави УГКЦ на теорію та практику національно-визвольної боротьби українців. Встановлено, що суспільно-політичні погляди митрополита А.Шептицького формувалися під впливом народовської політичної традиції та були орієнтовані на подолання асиміляційних тенденцій в українському національному житті. З'ясовано, що державотворча концепція митрополита була орієнтована на досягнення української соборності та носила консервативно-клерикальний характер, а також виключала будь-які форми політичного радикалізму. Переглянуто застарілі підходи щодо позиції А.Шептицького у ставленні до німецького окупаційного режиму. Акцентовано увагу на те, що митрополит заклав підвалини національної християнської політичної культури, чітко окреслив поняття патріотизму, принципи громадського та політичного служіння, вказуючи на їх відповідність християнській етичній традиції.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Висвітлено процес функціонування активного суспільного прошарку (греко-католицького духовенства) як унікального феномену національно-культурного відродження на землях Західної України у складі Австрійської та Австро-Угорської імперії в XIX - на початку XX ст. Виявлено, реконструйовано та введено до наукового обігу маловідомі архівні матеріали стосовно багатогранної музично-просвітницької діяльності. П.Бажанського (1836 - 1920). Універсальну соціокультурну практику греко-католицького священника вперше розглянуто цілісно на підставі систематизації та в кількох взаємопов'язаних духовно-мистецьких галузях - фольклористиці, музикознавстві, публіцистиці, церковній музиці, музичному театрі, світському музикуванні. Здійснено комплексно-аналітичний аналіз складових культуротвірної аматорської праці о. П.Бажанського в історичному контексті тенденцій культурно-музичного життя українцїв-галичан другої половини XIX - початку XX ст., що дозволило визначити її детермінованість, специфіку й еволюційну роль. Торчо-діяльнісні принципи о. П.Бажанського обгрунтовано у взаємозв'язку з його світоглядно-ціннісною шкалою, де найбільш яскравими є ідея національно-культурної самоідентифікації, позиція акумулювання національного характеру через превалююче духовно-фольклорне начало та прихильність до консерватизму, спрямованого на збереження традиційно-чуттєвої первинності світосприйняття.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст