Скачати повний текст

Розглянуто проблему функціонування ліричного в сучасному музичному мистецтві, зокрема, в жанрі концерту-симфонії, особливо поширеному в останню третину ХХ ст. Досліджено нові типи ліризму (контемпоральний та модельований), форми їх композиційного функціонування (концентровану та розосереджену) в компаративному поєднанні з іманентними, постійними, "класичними" ознаками ліричного. Виявлено ліричну природу жанрової сфери камерної симфонії. Визначено особливості ліричної змістовності камерної симфонії-концерту 1990-х рр.

  Скачати повний текст

Запропоновано концепцію національного стилеутворення в жанрі симфонії у аспекті взаємозв'язку з національним образом світу та його відбраження в музиці. Досліджено націнальний образ світу як соціально-психологічний фактор художнього самовиразу у російській художній культурі, а також національно визначену специфіку симфонічного мислення у перших симфоніях російських композиторів. У процесах стилеутворення розглянуто рівні "соціальної детермінації" та "творчої актуалізації". Один з рівнів містить модель світу, його образ і картину (від найбільш загального до часткового). Національні образ і картина світу безпосередньо впливають на становлення національного стилю у його основних художніх і музично-виразових компонентах. Рівень творчої актуалізації відображає процес стилеутворення у межах конкретного жанру. Цей рівень зумовлений положеннями, а саме: зведено-узагальнений словник музично-інтонаційних моделей жанрового та національно-стильового походження формує колективний тезаурус музично-інтонаційних моделей, що розрізняються за своєю якістю у різні історичні періоди та характеризує різний ступінь "інтонаційної зрілості" культури. Сполучною ланкою між двома рівнями є "картина світу".

  Скачати повний текст

На рівні дії архетипів досліджено драматургічні особливості трактувань шекспірівських творів у провідних жанрах програмної симфонічної музики ХІХ ст. Така спрямованість дослідження обумовлена тим, що саме романтичний симфонізм став репрезентантом перших інструментальних прочитань Шекспіра. Обраний проблемний ракурс дозволяє проаналізувати та виявити не лише індивідуальні особливості музичних транскрипцій Шекспіра в кожному окремому випадку, а й композиторське колективне бачення шекспірівського генія для музичної естетики романтизму в цілому.

  Скачати повний текст

Висвітлено образно-смислову специфіку використання тембру труби в симфонічних партитурах Б. Лятошинського та С. Людкевича. Визначено передумови символіки тембру труби у цих композиторів на підставі яких розглянуто трактування інструменту у фольклорних традиціях і у творчості митців XVIII - XIX ст. Відзначено, що в симфоніях, симфонічних поемах, увертюрах, сюїтах Б. Лятошинського та С. Людкевича даний музичний інструмент мав тлумачення, відповідне до індивідуальних образних концепцій кожного твору та зумовлене індивідуальними особливостями стилю кожного композитора. Висвітлено своєрідність перевтілення тембру труби у творчості Б. Лятошинського та С. Людкевича та з'ясовано певні розбіжності у їх трактуванні, зокрема, для Б. Лятошинського переважальною визначено експресивну образність, тяжіння до втілення колосальної напруги конфліктів, що вимагало майстерного тембрового висвітлення, динамізації розвитку за допомогою посилення ролі мідних духових інструментів, введення їх навіть на початкових етапах розвитку тем, особливо активних, напористих головних партій, а у С. Людкевича, незважаючи на пізньоромантичний орієнтир його стильової домінанти, відзначено більш обережне, спокійне використання мідної групи, "приберігання" її сильної яскравої звучності, передусім для кульмінаційних зон розвитку.

  Скачати повний текст

З метою вивчення сутності феномену симфоній Брукнера в науковий обіг введено нове поняття семантичної програми (СП), яку досліджено у діалектичному зв'язку з класико-романтичною традицією жанру симфонії, типологічними властивостями австрійської класичної культури та світоглядними уявленнями композитора. На підставі вивчення джерел Християнської антропології, поетики австрійської культури та типології міфоритуального мислення запропоновано інваріант оригінальної СП симфоній Брукнера, виражений за допомогою категорій особистості, дійства, семантики Feierlich. Реалізацію СП розглянуто на трьох рівнях (від інтонаційної поверхні тексту до глибинних закономірностей його організації): матеріально-звуковому (інтонаційному), структурному та формування тексту. На першому рівні визначено ряд семантичних констант, які відображають основний зміст СП, на другому (з урахуванням тематичних, гармонічних, фактурних, композиційно-драматургійних і формотворчих принципів) - механізми кореляції СП і структурні особливості тексту симфоній, а на третьому рівні визначено методи його утворення (остинато, секвенцію, варіантність), їх драматургійні функції та способи реалізації. Висвітлено унікальність симфонічної концепції Брукнера та з'ясовано структурно-семантичний інваріант його симфоній, який є індивідуальною інтерпретацією жанрового інваріанта. На підставі вивчення творів Шуберта і Веберна, а також творчої спадщини Веллеса розширено межі контекстуальних смислів симфонії Брукнера. Методом структурного аналізу текстів, що належать до однієї національної музичної традиції але до різних хронологічних періодів, зроблено спробу з'ясувати загальні закономірності їх організації, що відображають властивості національної культури як певного типу мислення.

  Скачати повний текст

Досліджено еволюцію наукових поглядів на проблему конфлікту у філософсько-культурологічному та мистецтвознавчому дискурсах. Визначено специфіку конфлікту в інструментальній музиці, його предмет у симфонічній драматургії, а також її суттєві властивості як моделі конфлікту у європейському симфонізмі. Виявлено змістовні відмінності мистецько-культурологічних феноменів "конфлікт" і "конфліктність". Проведено їх термінологічне порівняння, а також диференціювання поняттєвих співвідношень "конфлікт - контраст", "конфлікт - протиріччя", висвітлено їх прояви у сфері симфонічної драматургії. Визначено особливості функціонування "конфліктної ситуації" як соціокультурної моделі конфлікту в інструментальній музиці. Розглянуто формування семантики конфлікту у континуумі драматичного симфонізму. Визначено базові функції конфлікту у цілісній концепції симфонічного твору, соціокультурні детермінанти смислової трансформацій конфлікту у симфонізмі - від традиційних структур до модерних модифікацій в європейській музичній культурі.

  Скачати повний текст

Наведено поняття "зміст художнього твору", а також методологію аналізу симфонії. Запропоновано системне трактування категорій "узагальненість - конкретність", з метою цілісного сприйняття симфонії подано тлумачення узагальненості. Розроблено ієрархію категорій, універсальних і специфічних понять філософії, естетики, музикознавства з використанням дедуктивного та індуктивного методів пізнання загального закону взаємодії понять "загальне" й "одиничне". Виявлено художні та виховні властивості симфонії як чинники аксіологічного аспекту змісту. Категорії "історичне - логічне" визначено як узагальнення-оцінку змісту симфонії: як соціального феномена (історичного); цілісної художньої композиції (логічного). Цілісність і системність методології аналізу симфонії здійснено завдяки взаємодії понять "соціально-моральний ідеал", "пізнання - оцінка", "естетичний ідеал". Зазначено, що відображення дії цих понять у свідомості реципієнта є першоосновою здатності до об'єктивного сприйняття змісту твору й естетичного судження про нього. Досліджено процеси досягнення "естетичного ідеалу" як художньої мети шляхом системи чинників та носіїв стильових властивостей симфонії. Створено критерійні засади обгрунтування всіх параметрів жанрово-видових характеристик симфонії.

  Скачати повний текст