Проведено дослідження наукової та громадсько-культурницької діяльності академіка М.Ф.Біляшівського. Розглянуто процес становлення ученого як особистості та формування його наукових поглядів. Проаналізовано дослідження ученого у галузі археології, спеціальних історичних дисциплін, мистецтвознавства, етнографії та музеєзнавства, визначено основні напрямки його наукової діяльності. Охарактеризовано внесок М.Ф.Біляшівського в розширення державної музейної мережі України. Досліджено концепцію ученого про створення місцевого музею, розроблену на базі власного практичного досвіду директора Київського міського художньо-промислового та наукового музею. Висвітлено внесок М.Ф.Біляшівського у формування теоретичних положень вітчизняного музеєзнавства як наукової дисципліни. Значну увагу приділено пам'яткознавчій та пам'яткоохоронній діяльності М.Ф.Біляшівського. З'ясовано, що позитивне вирішення основних проблем збереження вітчизняної історико-культурної спадщини учений вбачав у виведенні їх на загальнодержавний рівень у контексті прийняття національного пам'яткоохоронного законодавства. Висвітлено активну діяльність М.Ф.Біляшівського у різних пам'яткоохоронних інституціях та показано роль наукової інтелігенції в національно-культурному розвитку України кінця XIX - початку XX ст.

  Скачати повний текст

Розглянуто найважливіші проблеми, пов'язані з формуванням світоглядних переконань Олекси Петровича Новицького, досліджено його плідну діяльність щодо збереження української історико-культурної спадщини на основі широкого кола джерел, особливо тих, які протягом тривалого часу не використовувались або були недоступними. Особливу увагу приділено діяльності О.П.Новицького стосовно розвитку українського музеєзнавства, а також його науково-організаційній роботі у ВУАН.

  Скачати повний текст

Уперше визначено внесок співробітників Чернігова кінця XIX - початку XX ст. у розвиток вітчизняної археології та музейної справи. Установлено авторство відкриття та розглянуто історію перших досліджень ряду археологічних пам'яток Чернігово-Сіверщини (Мізинської стоянки, Шестовицького та Табаївського могильників). Систематизовано і проаналізовано шляхи формування та склад зібрання Чернігівського державного музею, накопиченого у період до 1948 р. Конкретизовано головні культурно-хронологічні показники колекцій. До науково обігу введено найбільш репрезентативні артефакти з музейного фонду, що не були раніше предметом наукового розгляду.

  Скачати повний текст

Здійснено історичну реконструкцію діяльності академічних музеїв за персонологічним, хронологічним, тематичним, адміністративно-територіальним принципами. Обгрунтовано унікальність джерелознавчого значення архіву для наук гуманітарного профілю. Висвітлено історію формування документальних фондів музейних установ. Проведено аналіз їх документальних ресурсів як цілісного інформаційного комплексу. Відтворено історію заснування та науково-дослідної діяльності музеїв при Академії наук. Досліджено громадську думку щодо місця та ролі музеїв при ВУАН як наукових інститутів. Розглянуто внесок ряду музеїв у закладання підвалин національної бібліотечної, музейної, виставкової справи й архівознавства.

  Скачати повний текст

Розглянуто діяльність етнографічного відділу Волинського науково-дослідного музею (ВНДМ) в 1920 - 1931 рр. Проаналізовано комплекс науково-теоретичних праць із музейної справи, написаних завідувачем етновідділу ВНДМ В.Г. Кравченком, а також висвітлені в них теоретичні положення щодо формування музейних закладів, роботи музеїв із фондами й експонування музейних предметів. Розкрито проведені етновідділом заходи в справі дослідження традиційно-побутової культури населення Східної Волині. Розкрито особливості підготовки наукових кадрів через систему аспірантури. Досліджено роботу працівників даного відділу ВНДМ із комплектування фондів, обліку, вивчення та забезпечення збереженості музейних предметів, оформлення постійних і тимчасових експозицій. Охарактеризовано форми та напрями роботи етновідділу зі школами, гуртками, музеями та краєзнавцями-аматорами.

  Скачати повний текст

Досліджено процеси створення музеїв Київщини та їх документальних фондів. Визначено етапи та шляхи, а також персональний внесок у формування документальних фондів музеїв Київщини, діячів науки та культури, краєзнавців. З'ясовано особливості організації архівних документів, науково-технічного опрацювання, описування, організації зберігання, забезпечення збереження в архівних установах та музеях Київщини. Досліджено склад і зміст їх документальних фондів. Розкрито форми та напрямки використання архівної інформації і роль архівних документів музеїв у науково-освітній діяльності.

  Скачати повний текст

Висвітлено основи державної політики щодо музейної етнографічної справи на різних етапах та її вплив на діяльність етнографічних осередків, досліджено всю сукупність чинників розвитку етнографічного музейництва регіону, проаналізовано наукову, фондову, освітньовиховну, виставково-експозиційну роботу музеїв, їх внесок у розгортання етнографічних краєзнавчих студій, відтворено історію створення й етнографічну діяльність музеїв АР Крим, Миколаївської, Донецької, Херсонської й Одеської областей. Акцентовано увагу на втрачених музеях і колекціях, репресованих діячах етнографічного музейного руху, встановлено та досліджено нові види та типи сучасних музеїв.

  Скачати повний текст

Досліджено сучасний стан збереження та використання замкових комплексів XII - XVII ст., що збереглися на території Хмельницької області. Доведено, що незадовільний стан пам'яток переконливо свідчить про необхідність вирішення питань їх охорони, що, перш за все, залежить від наукового обгрунтування історико-культурної цінності замкових комплексів. Показано, що для об'єктів фортифікаційної спадщини Хмельниччини, рівень збереженності яких дуже низький, найефективнішим засобом збереження є музеїфікація та створення умов для екскурсійного відвідування, що сприяє перетворенню пам'яток на туристичний продукт. Обгрунтовано необхідність створення екскурсійних і туристичних маршрутів, які б охоплювали всі замкові комплекси області.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено діяльність музейних закладів Волині другої половини XIX - початку XX ст. як вагомої складової частини загальних історико-краєзнавчих досліджень у зазначений період. З використанням багаточисленних історичних джерел і документів висвітлено діяльність музейних закладів краю щодо виявлення, збору, опрацюванню та представленню у власних експозиціях місцевих старожитностей, значення цієї роботи для збереження майбутнім поколінням багатьох пам'яток старовини. Визначено внесок музеїв регіону в ознайомлення за допомогою волинознавчих публікацій представників різних верств тодішнього суспільства з історією Волині та визначними історичними особистостями, пов'язаних з волинським краєм. На підставі опрацьованого фактологічного матеріалу проаналізовано зміст і значення у вивченні минулого Волині такого напряму історико-краєзнавчої діяльності музейних закладів, як надання власних збірок для наукових досліджень і виставок. Показано роль місцевих діячів музейної справи в історико-краєзнавчому вивченні Волині; сучасні наукові знання про музейництво краю другої половини XIX - початку XX ст. доповнено невідомими досі фактами з біографій його найяскравіших представників.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано основні культурні прошарки Йорданії за допомогою археологічних, історичних, етнографічних, архітектурних, художніх, природно-ландшафтних та інших пам'яток, що є базисом для національного музейного будівництва. Здійснено науковий аналіз йорданської музейної мережі: процесу й особливостей її формування, профілізації, матеріально-технічної бази, складу фондових зібрань, пріоритетних напрямів діяльності та рівня соціального впливу. Виявлено оптимальні шляхи та засоби удосконалення музейної справи Йорданії, а також її інтеграції до глобальних соціокультурних процесів.

  Скачати повний текст

Досліджено історію становлення та розвитку музеєзнавчих концепцій у країнах Європи у аспекті збереження й експонування пам'яток історії первісного суспільства. На підставі вивчення джерел, літератури, а також аналізу експозицій з історії доби первісності у музеях України та Республіки Білорусь проаналізовано досвід експонування пам'яток кам'яного віку й епох енеоліту-бронзи. Показано можливості використання тенологічних моделей для реконструкцій інтер'єрних тематико-експозиційних комплексів на прикладі поселень неолітичної доби України та бронзового віку Поліського регіону. Виділено окремий науковий напрям у музеєзнавстві та пам'яткознавстві - археологічну скансенологію. Розроблено концептуальні засади створення різних археологічних музеїв "під відкритим небом" ("архепарків") з історії первісного суспільства, зокрема музеєфікації пам'яток.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено причини виникнення Дніпровської флотилії як складової південних військово-морських сил Російської Імперії, визначено її місце у розвитку військового суднобудування та взаємозв'язку з традиціями та досвідом запорозьких майстрів. Виявлено та систематизовано блок письмових джерел, що дозволяють визначити всі етапи становлення та розвитку кораблебудівної галузі в Україні. Розглянуто створення флотилії як прикладу роботи усього державного механізму у динамічному режимі, з урахуванням економічного розвитку країни, системи управління та внутрішньої політики царизму в Україні.

  Скачати повний текст

Розроблено періодизацію розвитку наукової думки про різні аспекти соціокультурної сутності музейних памяток (МП) та їх місця в системі історико-культурних цінностей. Запропоновано нові підходи до природних класифікацій матеріальних історико-культурних пам'яток. В основу розподілу нерухомих пам'яток покладено територіально-топографічний принцип, а рухомих - інституційний. Зазначено, що суттєвими ознаками для розробки класифікацій МП є соціокультурні особливості їх допам'яткового побутування. Рокрито поняття "пам'ятка" та "музейна пам'ятка", запропоновано дефініції, які включають сутнісні характеристики об'єктів (особливості фіксації історичної пам'яті, автентичність, просторові зв'язки, інформаційно-комунікаційне використання). Встановлено, що поняття "рухома" та "нерухома" пам'ятки не залежать від розмірів об'єкта та можливості його переміщення у просторі. Основним критерієм поділу визначено просторові зв'язки пам'яток. Виявлено соціокультурні функції МП (джерельно-наукова, освітньо-виховна, соціалізуюча, культурно-орієнтаційна, ідеологічна, естетична, рекреаційно-дозвіллєва) та розкрито їх зміст.

  Скачати повний текст

Розглядається маловідомий етап розвитку наукової реставрації станкового живопису в Україні - 1920-1940 рр. Дисертацію присвячено діяльності київської школи, однак для визначення основних тенденцій розвитку музейного напряму реставрації в Україні залучено матеріал по інших регіонах, зокрема, пов'язаний з діяльністю львівської школи реставрації. Визначено і охарактеризовано два періоди розвитку музейного напряму реставрації станкового живопису в Україні (Київ): 1920-1930; 1930-1940 рр. До наукового обігу введено невідомі досі факти і архівні документи з історії художньої культури України, зокрема, в галузі музейної справи, охорони пам'яток, реставрації творів мистецтва з українських музейних зібрань, частина опублікованих раніше даних скоригована відповідно до архівних документів. Вперше обгрунтовується застосування поняття "музейний напрям" до реставрації станкового живопису в Україні 1920-1940 рр.; визначено особливості київської школи реставрації станкового живопису (1920 - першої половини 1930-х рр.).

  Скачати повний текст

Проаналізовано головні напрями діяльності, форми й методи роботи державних установ, науково-громадських осередків, окремих дослідників щодо вивчення та збереження старожитностей, а саме: Таврійської вченої архівної комісії, Кримського товариства дослідників і любителів природи, кримських музеїв, церковно-краєзнавчих об'єднань та окремих служителів культу у дорадянський період. Узагальнено досвід пам'яткоохоронної роботи Центральних державних реставраційних майстерень.

  Скачати повний текст

Здійснено історико-культурний аналіз динаміки соціальних функцій музею, розглянуто головні принципи структурування аудиторії. Визначено предмет музейної педагогіки, її основні положення та методологічні принципи. Висвітлено основні напрями, форми та методи музейно-педагогічної діяльності. Теоретично обгрунтовано технологію створення цільових музейно-педагогічних програм, спрямовану на підвищення ефективності педагогічного потенціалу вітчизняного музею за умов сучасної соціокультурної ситуації.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано процес підготовки майбутнього вчителя до виховної роботи засобами музейно-педагогічної діяльності. На основі цілеспрямованого конструювання передового досвіду виявлено й експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови забезпечення ефективності процесу: наявність внутрішніх і зовнішніх суб'єкт-суб'єктних відносин; єдність урочноЇ, позакласної та позашкільної, аудиторної та позааудиторної діяльності; створення спеціально організованого музейно-педагогічного середовища; інтеграція складників музейно-педагогічної діяльності виховного змісту загальнопедагогічних і фахових дисциплін. Створено організаційно-функціональну модель підготовки вчителя до виховної роботи засобами музейно-педагогічної діяльності. Розроблено спеціальний елективний навчальний курс "Музейно-педагогічна діяльність як комплекс засобів підготовки майбутнього вчителя до виховної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах", методичні рекомендації щодо використання засобів музейно-педагогічної діяльності у підготовці вчителя до виховної роботи.

  Скачати повний текст

Показано логіку та характер змін якісного складу приватних колекцій, їх культурно-історичну та художню цінність. Досліджено сучасний стан приватних мистецьких зібрань, причини втрат творів мистецтва у ХХ ст., місцезнаходження окремих частин колекцій. Процеси колекціонування висвітлено в нерозривному зв'язку зі створенням музейної мережі в краї. Розкрито особливості та шляхи надходження збірок до музеїв Слобожанщини, їх місце в сучасних музейних фондах. Визначено можливі перспективи колекціонування творів мистецтва в регіоні.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні етапи формування мережі центрів краєзнавчо-екскурсійної роботи (екскурсійних баз і бюро) та основні напрямки їх діяльності: методичне забезпечення краєзнавчих екскурсій, підготовку кадрів з краєзнавчо-екскурсійної справи, створення та організацію краєзнавчо-екскурсійних маршрутів місцевого та республіканського значення по Україні, надання пільг центрам краєзнавчо-екскурсійної роботи та екскурсантам. Комплексно досліджено керівні структури краєзнавчо-екскурсійної справи, визначено періодизацію їх діяльності. Доведено, що розвиток зазначеної справи відбувався на грунті краєзнавства, охорони пам'яток, музеєзнавства. Простежено запровадження краєзнавчих екскурсій у навчально-виховному процесі загальноосвітніх шкіл, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, у роботі культосвітніх установ, у науковій та просвітницькій діяльності наукових товариств.

  Скачати повний текст