З'ясовано специфіку політико-правового дискурсу українського лібералізму як одного з головних напрямків соціально-правової ідеології, що вплинуло на становлення національної школи правознавства. Висвітлено визначальні моменти розвитку української ліберальної політико-правової думки, запропоновано періодизацію його етапів. Установлено та доведено генетичний взаємозв'язок розвитку вітчизняної політико-правової думки з розвитком континентальної версії лібералізму. Доведено вплив ліберальної ідеології на становлення української національної ідеї. Проаналізовано соціально-політичну практику ліберального руху в Україні та зроблено висновок щодо наявності трансформаційного характеру українського лібералізму, що визначається головною місією ліберальної ідеології: модернізувати суспільство, базуючись на відповідних соціальних змінах. На підставі аналізу історичного розвитку ліберальної ідеології доведено, що ідея української державності в XIX - XX ст. формувалась та реалізовувалась на практиці під впливом європейського лібералізму.

  Скачати повний текст

Досліджено історію розвитку світового ліберального руху у період його найбільших організаційно-політичних успіхів у новітній час. Встановлено, що з 1971 по 1990 рр. в світовому ліберальному русі пріоритетного значення набуває його північноамериканський варіант, а всі провідні політичні ідеології Північної Америки сформували "сім'ю лібералізмів". Проаналізовано структурно-ціннісні трансформації лібералізму, результатом яких є визнання провідної ролі держави. З'ясовано, що на відміну від північноамериканського лібералізму, розвиток континентально-європейського пов'язаний з діяльністю недержавної міжнародної організації Ліберальний Інтернаціонал. Встановлено, що з 1997 північноамериканський лібералізм увійшов в активну фазу розвитку, проявом якої є зростання кількості його членів та формування регіональних підструктур в Азії та Африці.

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності й особливості сучасного ліберального феномену. Здійснено комплексний політологічний аналіз західноєвропейської та вітчизняної ліберальної традиції. З'ясовано сутність лібералізму як соціокультурного феномену, виявлено його загальне теоретичне ядро. Проаналізовано феномен лібералізму як систему цінностей, визначено провідні напрями та течії лібералізму. Виявлено тенденції та результати зближення основних ідеологій у сучасному світі, спрогнозовано оптимальний варіант подальшого розвитку України та цивілізації в цілому. З'ясовано особливості сучасної динаміки політико-правових і соціальних інститутів України в спектрі ліберальних пріоритетів. Визначено місце та роль ліберальної системи цінностей в процесі культурної трансформації у сучасній Україні. Охарактеризовано сучасні українські партії ліберальної спрямованості, запропоновано політико-правові та соціальні шляхи виходу України з складної політичної ситуації.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу джерельних матеріалів і сучасної іспанської історіографії здійснено комплексне досліження процесу розвитку лібералізму в Іспанії другої половини XIX ст., визначено його вплив на суспільно-політичне життя країни. Розкрито основні напрямки ідеологічної складової ліберального руху, яка включає принципи доктринерського (консервативного) лібералізму та радикальні ліберально-демократичні ідеї. Досліджено процес становлення та розвитку партійно-політичних поділів у ліберальному таборі, які виникли на підставі парламентської боротьби. Проаналізовано основні результати впливу лібералізму на іспанське суспільство, якими є розширення соціальної бази ліберального руху, зміни форм правління країною та поширення нових традицій суспільно-політичного життя.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Здійснено аналіз формування соціальної політики як галузі державної політики, а також підходів до типологізації соціальної політики у сучасній політичній науці. Проведено історико-порівняльний аналіз державної соціальної політики певних економічно розвинутих країн (Великобританії, Німеччини, Швеції, США, Бразилії, Японії, Нової Зеландії), які належать до ліберальних, корпоративістських і соціал-демократичних моделей. Виявлено спільні тенденції змін, зокрема, посилення орієнтації на роботу у громаді, впровадження ринкових відносин до соціального страхування, зменшення ролі профспілок у регулюванні питань ринку праці, зростанні державної підтримки системи освіти та професійного навчання та перенавчання. Обгрунтовано, що моделі соціальної політики зберігають значну частину властивих їм історичних рис, інструментів розв'язання соціальних проблем і джерел фінансування соціальних програм.

  Скачати повний текст

Проаналізовано еволюцію неолібералізму та особливості втілення у життя неоліберальних проектів реформ у суспільствах перехідного типу. Неолібералізм розглянуто як еклектичну доктринальну систему. Проаналізовано основні етапи розвитку даної ідеології на прикладі реформ "Нового курсу" Ф.Д.Рузвельта та генези "держави загального добробуту". Визначено перспективи трансформації неолібералізму в цілому та "держави загального добробуту" зокрема за умов становлення постмодерної цивілізації. На підставі аналізу модернізаційних процесів, які здійснювалися протягом останнього десятиріччя в Україні та Росії, виокремлено основні проблеми системних перетворень. Доведено, що одним з найбільш оптимальних шляхів подолання кризової ситуації у пострадянських країнах є медіативний напрямок розвитку з залученням досвіду неоліберальних перетворень.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено теоретичні основи, форми практичного відображення та функціонування, суспільного впливу та особливостей видозмін політичного відчуження людини в сучасних теоріях лібералізму. З'ясовано основні ідеологічні та ціннісні ознаки сучасного лібералізму, що безпосередньо впливають на формування відчуження людини. За допомогою дискурс-аналізу виділено три рівні виявлення відчуження людини в сучасному лібералізмі: на рівні "суспільного грунту", ідеології та в політичному домені. Показано, що основним проявом об'єктивного відчуження людини на рівні політичного домену виступають політичні інститути і на рівні держав, і на наддержавному рівні. Визначено, що на рівні ідеології об'єктивне відчуження людини виявляється в розвитку надалі спільних цінностей, зокрема, толерантності, що мали б об'єднати максимально велику кількість людей. Показано, що на рівні "суспільного грунту" в ліберальних теоріях пропагується відчуження від науки, зокрема й політичної, і на основі відчуженої форми науки - прагнення створити Нового бога, спільного для всіх жителів планети Земля.

  Скачати повний текст

Розглянуто теоретико-методологічні основи та розкрито генезис наукових поглядів М. Костомарова, сформульовано соціально історичні й індивідуальні чинники, які мають вплив на становлення М. Костомарова як політико-правового мислителя. Розкрито роль і функцію ліберальної держави, значення взаємодії особистості, держави та суспільства. Визначено, що вчення М. Костомарова належить до такої політико-правової течії як лібералізм, з притаманними особливостями того часу та суспільства. Доведено, що державно-правові погляди М. Костомарова не втратили своєї актуальності на сучасному етапі.

  Скачати повний текст

Показано сутність і особливості лібералізму як соціокультурного феномену, емансипаторської метаідеології, особливого різновиду соціального порядку, специфічної комунікативної експансії. Розглянуто природу та сутність політичних ідеологій як динамічних комплементарних систем. Викладено релятивістську концепцію лібералізму, а також оригінальну інтерпретацію сучасного лібералізму як універсального ("глибокого"). Репрезентовано антропологічне обгрунтування лібаралізму. Проаналізовано традиційні підходи стосовно його походження та сутності.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему ціннісно-нормативної легітимації політичної системи модерного суспільства як суспільства ліберально-демократичної культури. Розкрито значення ціннісно-нормативної складової процесу легітимації. Обгунтовано твердження, що за умов модерного суспільства легітимація політичної системи є процесом аргументованого обгрунтування або виправдання політичних інституцій і практик. Відзначено, що легітимація як одна з мовленнєвих практик потрапляє у проблемне поле прагматичного аналізу мови. Здійснено дослідження легітимативної практики з використанням понять "комунікативний розум", "значущість", "фактичність", "комунікативна дія", "життєсвіт". Визначено сутність ціннісно-нормативної легітимації як процесу, який пов'язує життєсвіти політико-правової спільноти та її політичну систему. Доведено, що ціннісно-нормативними засадами легітимації політичної системи у модерному суспільстві є свобода, рівність, політична автономія індивіда та справедливість, що претендують на універсальну значущість.

  Скачати повний текст