Досліджено гельмінтофауну риб Одеської затоки та лиманів Північно-Західного Причорномор'я, наведено дані щодо гельмінтофауни окремих видів риб. Проаналізовано зараженість бичків залежно від їх зоогеографічного походження, біології та екології, типу живлення. Описано гельмінтофауну бичків окремих акваторій, зокрема, Будацького лиману і лиманів Тузловської групи, гельмінтів риб Одеської затоки, Тилігульського, Григорівського, Хаджибейського, Дністровського лиманів. Висвітлено зміни гельмінтофауни бичків Хаджибейського лиману протягом періоду дослідження, зв'язані з його розпрісненням. Відзначено, що лиман характеризується нестабільністю гельмінтофауни, суттєво змінилася також гельмінтофауна бичків Тилігульського лиману, зміни, якої продовжуються й зараз, в зв'язку з підвищенням його солоності, відносно стала гельмінтофауна бичків Одеської затоки та Григорівського лиману. Зареєстровано вперше у північно-західній частині Чорного моря 3 види гельмінтів - Bucephalus marinum met, Raphidascaris sp. 1., Streptocara crassicauda 1, у лиманах Північно-Західного Причорномор'я відзначено 5 видів: Paratimonia gobii, Cryptocotyle lingua met, Proteocephalus subtilis, Contracaecum rudolphil 1., S. crassicauda 1.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження рибницько-біологічних, фізіологічних та імунологічних показників у разі виникнення аеромонозу та весняної віремії коропа. Досліджено можливості застосування різних способів вакцинації для профілактики аеромонозу в рибницьких господарствах. Встановлено більшу ефективність вакцинації коропів у черевну порожнину у порівнянні з гіперосмотичним методом. Встановлено, що лускаті українські коропи більш стійкі до аеромонозу та весняної веремії, ніж малолускаті. Проаналізовано стан імунної системи риб за гострого та нетипового перебігу досліджуваних захворювань. Доведено негативний вплив аеромонозу та весняної віремії на перебіг фізіологічних та імунологічних процесів в організмі риб. Наведено пропозиції щодо проведення профілактичної вакцинації проти аеромонозу та практичного застосування методів фізіологічного та імунологічного контролю риб у господарстві.

  Скачати повний текст

Проаналізовано лікувально-профілактичні заходи за інвазійних хвороб молоді райдужної форелі за умов західного регіону України з використанням інтенсивної технології вирощування риби у підрощувальних басейнах та врахуванням розташування рибних господарств і пори року. Результати проведених досліджень дають змогу вивчити гідрохімічний та мікробіологічний режими води підрощувальної системи господарств, а також паразитофауну молоді форелі у всі пори року. У молоді райдужної форелі дослідних господарств виявлено найпростіших, а саме: Costia necatrix, Ichtyophtririus multifilis, Apiosoma piscicolum, Hexamita truttae, Trichodina nigra, моногенетичних сисунів - Diplostomum spathaceum і трематоду - Gyrodactylus salaries. Уперше на території західного регіону України у молоді форелі діагностовано самого збудника гексамітозу (Hexamita truttae та змішаної інвазії зі збудником іхтіофтіріозу (Ichtyophtirius multifilis). Установлено та теоретично обгрунтовано, що паразитофауна молоді форелі суттєво не відрізняється у високогірному та низинному господарствах. Розкрито нові аспекти перебігу змішаної інвазії найпростішими (іхтіофтіріоз-гексамітоз), молодої форелі за інтенсивної технології вирощування. Установлено період її найвищої інтенсивності - весняні та літні місяці. Доведено залежність виникнення захворювань шляхом інфікування. Науково обгрунтовано доцільність використання стередіалу W-5, авіметроніду та брометроніду нового у разі розробки профілактично-лікувальних заходів боротьби з іхтіофтіріозом і гексамітозом молодої форелі.

  Скачати повний текст

Вивчено морфологічні особливості виявлених видів паразитів, їх локалізацію, а також визначено показники зараженості. Досліджено структуру та становлення паразитофауни піленгаса в Азовському морі. Розглянуто вікову та сезонну динаміку паразитофауни піленгаса та її залежність від біологічних особливостей хазяїна. Проаналізовано сучасну паразитофауну риб Азовського моря. Вперше отримано дані про вплив низки екологічних факторів на зараженість піленгаса паразитами. На підставі детального дослідження вікової та сезонної динаміки зараженості піленгаса визначено вік риб, найбільш оптимальний для акліматизації та інтродукції даного виду в інші водойми.

  Скачати повний текст

Вивчено стан імунної та антиоксидатної систем і певних біохімічних показників, які характеризують обмін білків і ліпідів у крові коропа у разі захворювань на асоційовану форму краснухи, а також вплив препаратів фуразолідону, вітану та бровасептолу на ці показники. Встановлено меншу кількість T- і B-лімфоцитів, більшу кількість продуктів пероксидного окиснення ліпідів (дієнових кон'югатів, гідропероксидів ліпідів, малонового діальдегіду) та нижчу активність глутатіонпероксидази, меншу концентрацію загального біла, альбумінів і gamma-глобулінів, меншу концентрацію загальних ліпідів і нижчий вміст у їх складі поліненасичених лінолевої, арахідонової) кислот у крові дводіток коропа у разі захворювання на асоційовану бактеріальну форму краснухи у порівнянні з клінічно здоровими коропами. Аналогічні зміни виявлено у крові хворих на краснуху триліток коропа. У крові хворих на краснуху дволіток коропа після проведення лікування з використанням фуразолідону виявлено вірогідно менший вміст альбумінів та більший - alpha- і gamma-глобулінів, білкових SH-груп, лінолевої, ліноленової та арахідонової кислот у складі ліпідів. У разі використання під час проведення лікування хворих на краснуху дволіток коропа препарату вітан виявлено вірогідно нижу фагоцитарну активність нейтрофілів, вищу активність антиоксидантних ферментів - супероксиддисмутази, глутатіонпероксидази та каталази. Визначено високу чутливість бактерій Aeromonas і Pseudomonas до препарату бровасептол за умов тест-культури. Після застосування бровасептолу оральним і парентеральним способом виявлено у крові хворих на краснуху дволіток коропів нижчу фагоцитарну активність нейтрофілів і комплементарну активність сироватки крові та вищу бактерицидну активність. Відначено, що загоєння виразок на тілі коропів, хворих на краснуху, за умов лікування з використанням фуразолідону відбувається на 6 - 7-й день, вітану - на 6 - 9-й день, бровасептолу - на 5 - 6-й день.

  Скачати повний текст

Досліджено фізіолого-біохімічні процеси у системі паразит - хазяїн за ботріоцефальозу коропа й особливості еколого-парадитологічного аспекту вирощування риби у ставкових господарствах Західного регіону України, розроблено нові лікарські препарати. Встановлено вплив інвазії Bothriocephalus acheilognathi різної інтенсивності на вміст загальних ліпідів і співвідношення їх окремих класів, жирнокислотний склад загальних ліпідів, продуктів перекисного окиснення ліпідів; вміст білків і співвідношення їх окремих фракцій, вміст окремих вільних амінокислот, сочової кислоти, активність амінотрансфераз у тканинах кишечника, гепатопанкреаса та скелетних м'язів цьоголіток коропа. З'ясовано кількісні показники використання глюкози, жирних кислот і амінокислот у субстратному забезпеченні синтезу окремих класів ліпідів і енергетичних процесів, а також інтенсивності синтезу білків у стінці кишенику, гепатопаркеасі, скелетних м'язах цьоголіток кропа за різної інтенсивності інвазії ботріоцефалюсів. Сформульовано нові підходи до розуміння патогенезу ботріоцефальозу коропа. Вивчено обмін речовин у гомогенатах імагінальної стадії Bothriocephalus acheilognathi, показано характер і спрямованість метаболізму ліпідів білків, синтетичних і енергетичних процесів. На цьоголітках коропа, мишах і щурах вивчено загальнотоксичну дію та кумулятивні властивості перспективних лікарських препаратів. На підставі результатів проведених досліджень рекомендовано використовувати цестоцидні лікарські препарати "Бровадазол 20 % мікрогранулят" і "Риболік" для лікування та профілактики ботріоцефальозу у цьоголіток коропа.

  Скачати повний текст

Наведено матеріали щодо дослідження впливу міграції личинок Ph. lusiana на геном соматичних клітин коропів та його імунореактивності. Встановлено, що у коропів змінюється перебіг фаз мітозу, підвищується рівень патологічних мітозів, збільшується частота та спектр хромосомних аберацій в органах, а також кількість еритроцитів з мікроядрами. Зазначено, що в інвазованих коропів збільшується рівень циркулюючих імунних комплексів та імуноглобуліну E. Доведено, що застосування левамізолу, альбендазолу, тіабендазолу призводить до порушення стабільності геному дослідних коропів і викликає імуносупресивну дію. Досліджено каріотип та ембріогенез Ph. lusiana, а також вивчено різноманітні аспекти дії на ці структури та личинки даних нематоцидних антгельмінтиків. Розроблено методичні рекомендації щодо цитогенетичної оцінки впливу гельмінтів та нематоцидних препаратів на організм коропа.

  Скачати повний текст