Встановлено закономірність формування та параметри кормової цінності багаторічних травосумішей та однорічних кормових агрофітоценозів різної видової структури та строків сівби відмінних періодів дозрівання. Досліджено динаміку надходження рослинної маси протягом сезону та удосконалено модель пасовищного конвеєра для великої рогатої худоби м'ясного напрямку продуктивності за умов радіоактивного забруднення земель Полісся України. З'ясовано роль та ефективність окремої та комплексної дії різних агроекологічних факторів (способів обробітку грунту, строків сівби, органічних та різних поєднань і доз мінеральних добрив, вапнування) на продуктивність багаторічних та однорічних агрофітоценозів та їх значення у процесі накопичення ними радіонуклідів. На підставі одержаних даних встановлено можливість цілеспрямованого управління екологічним станом угідь, формування продукційного процесу ценозів та якості корму. Визначено кормову привабливість та специфічні особливості капустяних культур залежно від їх фенотипічного стану, а також об'єми добового споживання на пасовищах тваринами рослинної маси різних типів агрофітоценозів. Розширено уявлення про кормову цінність та господарську придатність їх використання в системах пасовищного конвеєра. Запропоновано ефективні види та дози добрив для одержання доброякісного та радіаційно безпечного пасовищного корму.

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення дії екологічних і технологічних чинників на адаптаційні процеси в організмі корів різного віку та продуктивності, впливу на них розроблених кормових домішок, кватерину, целотерину, аміназину та феназепаму. На підставі даних дослідження крові, молока, тканин окремих органів корів з'ясовано фізіолого-біохімічні механізми адаптаційних реакцій в організмі за дії ряду екологічних і технологічних чинників у різні періоди репродуктивно-продуктивного циклу. Установлено вплив ентерального введення аміназину та феназепаму на рівень основних метаболітів і гормонів у крові та ступінь сорбції й адсорбції їх молочною залозою корів після доїння, а також на концентрацію у крові корів-первісток основних лактогенних гормонів у період лактогенезу й адаптації до машинного доїння. Розроблено схеми та дози застосування вказаних кормових домішок і препаратів, виявлено стимулювальний вплив їх на інтенсивність обмінних процесів, адаптаційну та репродуктивну здатність, функціональну активність молочної залози з вираженою продуктивною дією.

  Скачати повний текст

Встановлено взаємозв'язок між процесом адаптації високопродуктивних корів української чорно-рябої молочної (УЧРМ) і голштинської до безприв'язно-боксового утримання та доїння в доїльному залі та динамікою відновлення їх надоїв до рівня, досягнутого в родильному відділенні, і роздоювання до максимуму. Доведено, що пристосувальна здатність у корів УЧРМП з двома отеленнями менш виражена, ніж у голштинів, а з трьома отеленнями і більше міжпородна різниця в адаптаційній здатності корів дещо нівелюється, хоча за цього також превалюють тварини голштинської породи.

  Скачати повний текст

Зазначено, що збільшення в раціоні лактуючих корів частки нерозщеплюваного в рубці протеїну від 29,7 до 41,2 % за екструзії ріпакового шроту, від 31,7 до 43,9 % за екструзії соєвого шроту та від 28,5 до 39,5 % за екструзії соняшникової макухи зумовлює зростання концентрації білкових і зменшення концентрації вільних амінокислот у вмісті рубця та надходження більшої кількості протеїну у дванадцятипалу кишку. Встановлено, що у корів, яким згодовували екструдовані корми, зменшувалися втрати азоту з калом і сечею та збільшувалось використання його в організмі. За використання в годівлі корів екструдованих високопротеїнових кормів у плазмі артеріальної крові підвищується концентрація метаболітів білкового обміну та посилюється їх використання молочною залозою у синтезі компонентів молока. Збільшення споживання коровами нерозщеплюваного в рубці протеїну екструдованих ріпакового шроту, соєвого шроту та соняшникової макухи підвищує надої корів на 8,9; 15,2 і 13,8 %. Витрати кормового протеїну на синтез молока зменшувались на 10,8-11,3 %, покращувалась репродуктивна функція корів.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень ефективності поєднаного застосування гонадотропних препаратів фолікотропіну чи овогену з вітамінами групи В та парентеральним введенням мікроелементів йоду і цинку на інтенсивність фосфоролітичних процесів у репродуктивних органах та інших тканинах телиць, на фолікулогенез у яєчниках та повноцінність розвитку ооцит-кумулюсних комплексів у випадку гормональної стимуляції функції статевих органів. Комплексними дослідженнями встановлено, що у разі поєднаного застосування гормонального препарату з вітамінами групи В і мікроелементами інтенсивність фосфоролітичних процесів у тканинах паренхіматозних органів, крові, яєчниках і ендометрії значно підвищується, через це зростає активність фосфатаз у названих органах. Встановлено оптимальну дозу комплексу вітамінів групи В та мікроелементного препарату - лактогену і кратність їх застосування. Гістоморфологічними дослідженнями яєчників доведено особливості змін будови різних морфологічних структур у процесі активації функції яєчників, роль окремих структур у забезпеченні повноцінного розвитку ооцит-кумулюсних комплексів і зменшення атрезії фолікулів. Основні результати роботи можуть бути використані для стимуляції функції яєчників у телиць, а також у технології трансплантації ембріонів.

  Скачати повний текст

Викладено основні положення виявлення, побудови й аналізу родинних зв'язків між тваринами, процес формування родоводів у розвитку ліній та родин новоствореної поліської м'ясної породи. Окремі результати роботи використано для апробації поліської м'ясної породи. Зроблено об'єктивну оцінку доцільності, масштабів і методів розведення породи. Комплексно розглянуто та вирішено основні питання селекції поліської м'ясної породи. Визначено перспективні напрямки її удосконалення.

  Скачати повний текст

Здійснено біохімічне дослідження особливостей перекисних процесів і ферментної ланки антиоксидантного захисту в клітинах бактерій та інфузорій рубця великої рогатої худоби (ВРХ) та з'ясовано роль вітаміну E, а також певних макро- та мікроелементів у регуляції активності антиоксидантних ферментів. У клітинах бактерій та інфузорій рубця ВРХ виявлено продукти перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) (гідропероксидів ліпідів та малонового діальдегіду й антиоксидантні ферменти супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази), які запобігають розвитку оксидаційного стресу у мікроорганізмів рубця. У бактерій більш активна каталаза, а у клітинах інфузорій - глутатіонпероксидаза. У разі додавання до середовища вітаміну E та селену окремо, а також разом з вітаміном E у клітинах бактерій та інфузорій у процесі інкубації вірогідно зменшується вміст продуктів ПОЛ (гідропероксидів ліпідів, малонового діальдегіду) та підвищується активність антиоксидантних ферментів (супероксиддисмутази, каталази). За умов інкубації змішаної фракції мікроорганізмів рубця, у середовище якого додавали S (II) Cr і (III), а також солі цинку, нікелю, заліза та марганцю, вміст гідропероксидів ліпідів та малонового діальдегіду в клітинах бактерій вірогідно зменшується, а у разі додавання S (VI) Cr і (VI) - збільшується. Зміни вмісту продуктів ПОЛ у клітинах інфузорій у разі додавання в середовище зазначених мінеральних елементів проявляються меншою мірою. У разі додавання в інкубаційне середовище S (VI) і Cr (VI), а також солей цинку, нікелю, заліза та марганцю у клітинах бактерій та інфузорій вірогідно підвищується активність супероксиддисмутази, у разі додавання Cr (III), солей цинку та марганцю - активність каталази. Під впливом S (II) активність обох ферментів у клітинах цих мікроорганізмів вірогідно знижується. Проведено часткову очистку каталази (у 28 разів) з бактеріальної фракції рубця.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження інтенсивності перекисного окиснення ліпідів, активності неферментної та ферментної ланок антиоксидантної системи та метаболічного профілю крові корів на різних стадіях тільності та лактації, встановлено вплив підвищення рівня цинку в раціоні годівлі на вказані біохімічні показники в крові тварин. Встановлено, що вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів (їх гідроперекисів, малонового діальдегіду) у плазмі крові корів значно підвищується після отелення, залишається на такому рівні протягом перших тижнів лактації, а з 2-го до 9-го місяця лактації поступово знижується. Зазначено, що зміни вмісту вітаміну А у плазмі крові та активності супероксиддисмутази, глутатіонпероксидази та глутатіонредуктази в еритроцитах крові тварин протягом лактації протилежні до зміни вмісту продуктів перекисного окиснення ліпідів. З'ясовано, що підвищення рівня цинку в раціоні корів призводить до дозозалежного збільшення його вмісту в плазмі крові та молозиві, підвищення жирності молока, зниження рівня гідроперекисів ліпідів у плазмі кров та збільшення вмісту вітамінів А та Е, а також активності супероксиддисмутази та глутатіонпероксидази в еритроцитах. Зазначено, що телята, одержані від корів, яким згодовували раціон з високим вмістом цинку, у порівнянні з одержаними від корів контрольної групи, характеризуються більш інтенсивним ростом і вищою активністю антиоксидантної системи в їх організмі.

  Скачати повний текст

Вперше на основі результатів комплексних досліджень продуктивних і технологічних якостей та морфофізіологічних ознак, експериментально доведено доцільність відбору за стресостійкістю з метою більш ефективного розведення корів української чорно-рябої молочної породи за умов степової зони України. Одержано нові дані щодо морфофункціонального статусу та життєздатності новонароджених телят залежно від стресостійкості їх матерів. Вперше досліджено глобуліновий склад молозива та показники безпеки молока корів різних типів стресостійкості за сезонами року (включаючи радіоактивні елементи). Вперше проведено біоенергетичне оцінювання корів різних типів стресостійкості залежно від калорійності молока.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз генетичної структури поголів'я української чорно-рябої молочної худоби. Встановлено кореляційні зв'язки між генотипами досліджених локусів кількісних ознак (QTL) і показниками молочної продуктивності тварин. Розроблено практичні рекомендації щодо покращання показників молочної продуктивності в господарстві. Здійснено порівняльний аналіз інформативності двох типів молекулярно-генетичних маркерів. Запропоновано систему генетичної паспортизації порід великої рогатої худоби (ВРХ) з використанням обох типів ДНК-маркерів. Вперше в Україні оптимізовано та запропоновано до використання для проведення протилейкозних заходів діагностичну тест-систему на базі методу полімеразної ланцюгової реакції у реальному часі.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень впливу перерв різної тривалості у статевому використанні на відтворювальну здатність бугаїв, штучного вуглекислого гіпобіозу - на тривалість збереження розбавленими та декріоконсервованими сперматозоїдами біологічної повноцінності та ряду саніювальних препаратів на показники якості їх сперми. Встановлено вплив тривалих (120 діб і більше) перерв у статевому використанні на показники якості сперми, морфо- та гістологічну структуру статевих залоз, сперматогенез. Визначено концентрацію водневих іонів у спермі та вплив вуглекислотного гіпобіозу на фізіологічні показники якості сперми, запліднювальну здатність сперматозоїдів розрідженої та декріоконсервованої сперми бугаїв. Розроблено модель оптимального введення сперматозоїдів бугаїв у стан штучного вуглекислотного гіпобіозу. Встановлено вплив вітчизняного саніювального препарату "Декомсан" на показники якості сперми бугаїв.

  Скачати повний текст

Доведено переваги маршрутно-кільцевої форми організації штучного осіменіння корів і телиць за умов господарств з різними формами власності. Проведено порівняльне вивчення залежності заплідненості корів від місця введення сперми у статеві органи корів та кваліфікації техніка штучного осіменіння. Розроблено способи підвищення рівня відтворювальної здатності корів.

  Скачати повний текст

Розроблено спосіб одержання стабілізованої форми ферментного препарату амілолітичного спектру дії глюкоамілази Г20х шляхом іммобілізації на носії аеросилі, а також модифіковано метод іммобілізації цього ферменту на цеоліті шляхом заміни у рідкій фазі ацетатного буферу з pH 5,0 на дистильовану воду, що покращує технологічність і здешевлює процес одержання препарату. Іммобілізована глюкоамілаза стійка у діапазоні pH 1,5 - 8,0 і зберігає каталітичну активність як у сильно кислому (pH 1,5), так і лужному (pH 8,0) середовищах; в цих умовах нативний фермент повністю інактивується. Збагачення раціонів молодняку великої рогатої худоби іммобілізованою на цеоліті глюкоамілазою активує біосинтетичні процеси у організмі телят (збільшується концентрація РНК, підвищується активність Ас Ат та каталази), що сприяє підвищенню продуктивності тварин на 10,0-22,1%.

  Скачати повний текст

Розроблено біотехнологію виробництва T-2 токсину й обгрунтовано максимально допустимий рівень (МДР) у кормах для молодняку великої рогатої худоби (ВРХ) для умов відгодівлі. Удосконалено методику очищення, кристалізації та ідентифікації T-2 токсину. Досліджено чутливість телят до цього токсину за умов гострого та хронічного перебігу експериментального T-2 токсикозу. Визначено коефіцієнт кумуляції T-2 токсину в організмі тварин. Максимально недіюча, підпорогова та порогова концентрації T-2 токсину в кормах для молодняку ВРХ відповідно мають значення у межах: 0,53 - 0,8; 1,07 - 1,6; 2,13 - 3,2 мг/кг. Допустима добова доза очищеного T-2 токсину у кормах для телят становить і,53 мг/кг. Теоретично й експериментально обгрунтовано МДР T-2 токсину у кормах для молодняку ВРХ за умов відгодівлі. Розроблено науково-технічну документацію стосовно виробництва токсину, що дозволяє забезпечувати лабораторії різних профілів T-2 токсином для мікологічних досліджень.

  Скачати повний текст

Одержано результати, які розширюють та поглиблюють сучасні уявлення про вікові та тканинні особливості накопичення мікроелементів, вільнорадикальних процесів, можливість їх корекції в організмі, розширюють розуміння механізмів активності антиоксидантної системи. Запропоновано для підвищення імунного статусу організму молодняка тварин вводити тіометалоглобулін дозою 0,5 см /кг ваги тіла дворазово через добу в перші дні життя, особливо поросятам, з метою профілактики аліментарних анемій та гіпоглобулінемій. Встановлено, що для молодняка тварин різних видів рекомендується додавати до раціону комплексний препарат біотам щоденно дозою 20 мг/кг ваги тіла для попередження розвитку аліментарних анемій та підвищення неспецифічної резистентності.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплесних молекулярно-біологічних, біохімічних, електронно-мікроскопічних і клінічних досліджень (in vivo та in vitro) біологічної та клінічної ефективності фосфоліпідів молока та можливості їх застосування для лікування неонатальної ентеропатології новонароджених телят. Встановлено проліферативний (репаративний) ефект фосфоліпідів молока. Показано їх вплив на ультраструктуру та функціональну активність епітеліоцитів кишечнику, печінки та нирок, прискорення відновлення обміну ліпідів, білків, вуглеводів, жиророзчинних вітамінів A та E, мінеральних речовин, нормалізацію кислотно-лужного стану й електролітного балансу, а також антиоксидантний, протизапальний, протиатерогенний, жовчогінний, протианемічний і стимулювальний ефекти за наявності неонатальної ентеропатології телят. Розроблено біологічно активну домішку (БАД) репаративної дії на основі фосфоліпідів молока, застосування якої сприяє зменшенню тяжкості та тривалості перебігу захворювання, запобігає виникненню ускладень та рецидивів і значно підвищує ефективність реабілітаційних заходів. На підставі одержаних експериментальних результатів фосфоліпідовмісну БАД FLP-MD репаративної дії, розроблену на основі природної, екологічно безпечної сировини, рекомендовано використовувати для проведення ендоекологічної реабілітації організму новонароджених телят. Показано, що використання запропонованої БАД сприяє продовженню репаративного ефекту в наступних поколіннях реабілітованих тварин, а також збереженню поголів'я молодняка великої рогатої худоби та покращанню його продуктивних якостей, що в кінцевому результаті забезпечує споживчий ринок якісною продукцією тваринного походження.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного дослідження біохімічних показників, які характеризують активність клітинних і гуморальних факторів імунітету, імунобіологічну реактивність, активність ферментної та неферментної ланок антиоксидантної системи, а також деякі особливості процесу метаболізму білків і ліпідів в організмі телят і поросят на ранніх стадіях росту, у періоди вакцинації та одлучення від свиноматок. Проаналізовано вплив імунотропних засобів (типогену, левамізолу, антоксану, імукору, ліпогену) на дані показники. Виявлено стимулювальну дію імуномодулювальних препаратів тимоген і левамізол на формування імунобіологічної реактивності, активність неспецифічних факторів захисту й інтенсивність пероксидного окиснення ліпідів в оганізмі телят і поросят під час вакцинації. Розроблено склад і технологію одержання імуномодулювального препарата з антиоксидантною дією антоксан, показано його нормалізувальну дію за умов посилення вільнорадикального окиснення та формування повноцінної імунної відповіді у телят і поросят. Виявлено стимулювальний вплив нового препарату імукор на функцію імунної й антиоксиданої систем в організмі телят. Доведено високу ефективність застосування комплексного ліпосомального препрату Ліпоген з метою зменшення негативного впливу стресу у поросят у період вілучення від свиноматок, а також для підвищення резистентності телят у ранньому віці. На підставі результатів наукового дослідження поглиблено сучасні уявлення про біохімічні особливості становлення імунної системи та корекцію її порушень у телят і поросят раннього віку за умов імунодефіциту, вакцинації, а також у період відлучення поросят від свиноматок. Зроблено висновок, що метаболічна корекція вільнорадикальних процесів в організмі поросят і телят є новим перспективним напрямком підвищення імунного потенціалу молодняку.

  Скачати повний текст

Розроблено технологію спрямованого вирощування ремонтних телиць, яка сприяє досягненню відповідних стандартів живої маси даної породи. Вивчено особливості інтенсивного росту ремонтних телиць у разі споживання об'ємистих кормів за умов регіону. З'ясовано, що корови-первістки мають добре розвинений шлунково-кишковий тракт, краще поїдають зелені корми пасовища, силос, сінаж, сіно - корми, багаті органічними та біологічно активними речовинами з високою їх перетравністю. З метою кращого поїдання об'ємистих кормів ремонтними телицями проведено підготовку кормів з використанням сучасних машин та устаткування: силосозбирального комбайна "John Deere" для подрібнення стебел силосних культур до часток в 2 см і кормороздавача "Mono Feeder" з додатковим подрібненням і змішуванням об'ємистих кормів. Уперше встановлено, що на ремонт стада слід вибирати телиць весняних отелів (березень - квітень), які б до шестимісячного віку споживали високоякісне молоко корів, що випасаються на поживних травосумішках, та екструдовані концентрати (горох, пшениця, ріпак), а після цього терміну одержували об'ємисті корми стійлового періоду (нові варіанти комбінованого силосу) для розвитку травного тракту.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив підгодівлі бугайців гуматом натрію та гуматом натрію у поєднанні з хелатними сполуками (метіонатами) кобальту та йоду на інтенсивність перебігу фізіологічних процесів в організмі тварин, їх продуктивність та якість одержаної від них продукції. Вивчено вплив підгодівлі гуматом натрію та гуматом натрію у поєднанні з хелатними сполуками (метіонатами) кобальту та йоду в різних пропорціях на якість продукції. Встановлено, що корекція раціонів дослідних бугайців гуматом натрію у поєднанні з метіонатами кобальту та йоду позитивно впливає на гематологічні показники, активність ферментів переамінування, інтенсивність обміну речовин в організмі тварин, не викликаючи порушень їх клінічного стану. Вивчено вплив підгодівлі на продуктивність та забійні якості яловичини. Встановлено, що підгодівля бугайців гуматом натрію у поєднанні з метіонатами кобальту та йоду покращує харчову цінність, фізико-хімічні та санітарні показники одержаної від них яловичини. Розраховано економічний ефект і розроблено методичні рекомендації щодо комплексного використання гумату натію з метіонатами кобальту та йоду для відгодівлі великої рогатої худоби у відповідних дозах.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст