Вивчено роль лейкоцитів периферичної крові у механізмах формування адаптаційно-компенсаторних реакцій організму людей з різним рівнем функціональної активності серця за дії короткотривалого дозованого фізичного навантаження різної інтенсивності. Досліджено особливості змін показників функціональної активності лейкоцитів та ендокринну функцію тимуса у молодих нетренованих практично здорових чоловіків за умов дії двох режимів двоступеневого фізичного навантаження: на рівні 35 % та 50 % належного максимального споживання кисню (НМСК) організмом (помірного навантаження) та 75 % і 100 % НМСК (субмаксимального навантаження), у людей, хворих на стабільну стенокардію, за умов дії помірного навантаження. Встановлено, що протягом першої години після фізичного навантаження як помірної, так і субмаксимальної інтенсивності у здорових людей виникають зміни популяційного складу лейкоцитів крові, виражені у зниженні вмісту лімфоцитів, Т-лімфоцитів, Т-хелперів та Т-цитотоксичних лімфоцитів та зростанні вмісту нейтрофільних гранулоцитів, у той час як загальна кількість лейкоцитів не змінюється. Встановлено стимулювальний ефект фізичного навантаження на показники неспецифічної резистентності організму здорових нетренованих осіб: зростання бактерицидної активності нейтрофілів і тенденцію до активації фагоцитарної функції.Встановлено, що фізичне навантаження помірної інтенсивності у людей, хворих на стабільну стенокардію, викликає зниження кількості Т-хелперів і зростання Т-цитотоксичних лімфоцитів. Вірогідних змін інших показників імунореактивності не встановлено. Показано, що помірне та субмаксимальне фізичне навантаження у здорових чоловіків викликає, в основному, розвиток неспецифічної адаптаційної реакції активації, яка свідчить про стимулювальний вплив обраних режимів фізичного навантаження на імунну систему. Встановлено, що у 25 % осіб, хворих на стабільну стенокардію, вплив помірного фізичного навантаження має стресовий характер.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено процес адаптації серцево-судинної системи організму та розвитку індивідуально-типологічних властивостей вищої нервової діяльності за тривалих фізичних навантажень. Показано, що вплив тривалих тренувань на організм юнаків і дівчат супроводжується підвищенням адаптаційних можливостей серцево-судинної системи, розвитком морфофункціональної адаптації серця, позитивними змінами у його біоелектричній активності та механізмах регуляції серцевого ритму. Встановлено, що динаміка змін функціонального стану серцево-судинної системи організму юнаків і дівчат характеризується, зокрема, збільшенням функціональних об'ємів і маси міокарду лівого шлуночка, тривалості кардіоциклу та електричної систоли серця. Виявлено, що тривалі фізичні навантаження сприяють удосконаленню психофізіологічних функцій організму юнаків і дівчат віком 18 - 20-ти років. З'ясовано, що індивідуально-типологічні властивості вищої нервової діяльності тісно пов'язані з сенсомоторними та психічними функціями організму та проявляються у характері термінових пристосувальних реакцій серцевого ритму.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення фізичної працездатності, аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності організму, а також якісних параметрів рухової діяльності студентів встановлено, що заняття за існуючою "Базовою навчальною програмою для вищих навчальних закладів освіти України з фізичного виховання" є неефективними щодо підвищення рівня фізичного здоров'я молоді чоловічої статі віком 17 - 19 років. Шляхом вивчення ефективності впливу фізичних тренувань різного спрямування на аеробну й анаеробну (лактатну) продуктивність організму розроблено тренувальні програми з фізичного виховання, які підвищують рівень фізичного стану студентської молоді чоловічої статі. Досліджено кореляційний взаємозв'язок між рівнем аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності та проявом якісних параметрів рухової діяльності у представників чоловічої статі віком 17 - 19 років. Встановлено, що відносні показники максимального споживання кисню та максимальної кількості зовнішньої механічної роботи за 1 хв є більш об'єктивними для характеристики ефективності впливу занять з фізичного виховання на функціональний стан організму, ніж показники якісних параметрів рухової діяльності, які використовуються у вищих навчальних закладах для моніторингу соматичного здоров'я. Вперше обгрунтовано доцільність використання відносного показника максимальної кількості зовнішньої механічної роботи за 1 хв для оцінки ефективності впливу фізичних тренувань на рівень фізичного здоров'я.

  Скачати повний текст

Експериментально та теоретично досліджено акустичні властивості респіраторного тракту людини. Розроблено ряд сучасних методів електронної багатоканальної реєстрації та комп'ютерної обробки сигналів, характерних для коливань поверхні тіла людини. Проведено аналіз респіраторного тракту як аеродинамічного й акустичного каналів. Досліджено вплив фізичних та фізіологічних особливостей верхніх дихальних шляхів на характеристики шумів дихання.Показано, що завдяки великій швидкості потоку повітря в голосовій щілині виникає його турбулізація і, як наслідок, ефективне шумоутворення. На підставі аналізу спектрально-часових характеристик шумів дихання в нормі та патології проведено об'єктивізацію аускультативних ознак (вербальних моделей). Виконано і досліджено зміни основних і додаткових типів дихання, акустичних характеристик респіраторного тракту хворих в процесі їх одужання.

  Скачати повний текст

Досліджено фізичні процеси переходу звуків, генерованих процесами життєдіяльності організму на прийомні акустичні перетворювачі. Визначено шляхи побудови ефективних електроакустичних перетворювачів, призначених для аускультації звуків дихання. Запропоновано нові перетворювачі, в яких перехід звуку здійснюється більш раціонально. Установлено, що запропоновані перетворювачі перевершують за ефективністю закордонні. Здійснено дослідження, класифікацію та ранжування перешкод перетворювачів, електронного стетофонендоскопа: звукової, вібраційної та електромагнітної природи, розроблено рекомендації щодо їх зниження. Сформовано електронну цифрову базу звуків дихання верифікованих здорових і хворих на певмоконіоз - 600 звукових образів. Проведено комп'ютерну обробку даних звуків, виявлено звукові артефакти у хворих на пневмоконіоз, здійснено їх об'єктивізацію. Запропоновано фізичні гіпотези генерації додаткових звуків дихання у хворих на пневмоконіоз, спричинені морфологічними змінами у легенях.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне дослідження кількісних показників внутрішньоорганного артеріального русла серця людини та запропоновано їх варіанти, які можна використовувати як структурні критерії норми. За допомогою статистичного аналізу та математичного моделювання підтверджено морфофункціональну неоднорідність різних ділянок внутрішньоорганного артеріального русла серця людини. Запропоновано нові морфофункціональні принципи оптимальності різних ділянок внутрішньоорганного артеріального русла серця людини. Доведено, що русло повинно забезпечувати не лише мінімальні витрати біологічного матеріалу та мінімальну роботу, необхідну для просування крові, але й забезпечувати кров'ю максимально можливу за площею ділянку серцевої стінки. Обгрунтовано, що русло повинно забезпечувати максимальну тривалість експозиції крові й артеріальної стінки. З використанням генетичного алгоритму проведено селекцію оптимальних, відповідно до запропонованих принципів, кількісних показників внутрішньоорганного артеріального русла серця, які можна використовувати як структурні критерії норми. На базі математичної моделі створено комп'ютерну програму, що дозволяє генерувати фізичну модель внутрішньоорганного артеріального русла серця людини за умов норми, одержувати її візуальні зображення, імітувати внутрішньоартеріальну гемодинаміку.

  Скачати повний текст

Наведено нові дані стосовно закономірностей організації кровоносного русла нирок людини, з'ясовано особливості синтопічних відношень його певних ланок до паренхіматозних структур. Одержано відомості щодо специфіки структурної організації гемомікроциркуляторного русла мозкової речовини нирок. Наведено відомості щодо специфіки структурної організації гемомікроциркуляторного русла мозкової речовини нирок. Уперше наведено експериментально-морфологічне обгрунтування розвитку пієловенозного рефлюксу у разі гідронефротичної трансформації. Увагу приділено венозному руслу нирок, що за ємнісними можливостями переважає артеріальне. На відміну від артеріального воно влаштовано на основі повсюдного анастомозування. Установлено, що міжчастинкові артерії та вени, проходячи через форнікальні зони, розташовуються так, що тільки вени безпосередньо прилягають до стінки малих чашок, зростаючись з нею адвентиціальною оболонкою, в результаті цього порожнина малих чашок відділена від венозного просвіту тонкою тканинною перегородкою. Відзначено, що за умов зростання гідростатичного тиску у сечовивідних шляхах даний тканинний бар'єр є найслабшим місцем. Уперше даний пієловенозний рефлюкс відтворений експериментально шляхом ін'єкції пластичної маси у сечовивідні шляхи в режимі підвищеного перфузійного тиску. Відзначено, що пріоритетними доцільно використовувати дані щодо будови гемомікроциркуляторного русла мозкової речовини, що складаєтья з безлічі артеріоловенулярних петель, що мають довгу шпилькоподібну форму. Вперше візуалізовано спіралеподібні сплетення кровоносних капілярів навколо збірних трубок.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження антигенної специфічності та каталітичної активності антитіл сироватки крові та молозива людини в нормі та у разі аутоімунних захворювань. Встановлено вплив антитіл на ріст і виживання клітин ссавців. З'ясовано, що препарати імуноглобулінів сироватки крові частини хворих на розсіяний склероз і молозива здорових жіноко-породіль можуть індукувати апоптоз або стимулювати проліферацію різних клітин-мішеней in vitro. Зроблено висновок про обумовленість функціональної активності антитіл щодо клітин їх антигенною специфічністю та каталітичною дією. Із молозива породіль очищено анти-ДНК, sIgA, що відзначаються топоізомеразною, ендонуклеазною, РНКазною та протеїнкіназною активністю. Виявлено, що антитіла реактивноздатні (АТР), dАТР інгібують нуклеазну активність анти-ДНК sIgA, а олигодезоксирибонуклеотиди стимулюють протеїнкіназну активність цих антитіл. Встановлено, що анти-ДНК sIgA молозива породіль з різною ефективністю індукують загибель клітин ліній Namalwa, Jurkat, L1210 та L929. У молоці клінічно здорових жінок-породіль і сироватці крові хворих на розсіяний склероз виявлено антигістонові sIgA- та IgG-антитіла, які каталізують гідроліз лінкерного гістону Hl. З'ясовано, що антигістонові IgG сироватки крові хворих на розсіяний склероз можуть інтерналізуватися у клітини ліній Jurkat і L929, а також стимулювати проліферацію T-лімфоцитів лінії Jurkat. У молоці клінічно здорових жінок-породіль і сироватці крові хворих на системний червоний вовчак виявлено sIgA- та IgG-антитіла, що відзначаються ліпідкіназною та протеїнкіназною активністю.

  Скачати повний текст

Вивчено біологічну активність кріоконсервованої сироватки кордової крові (СКК) у порівнянні з нативною СКК і замісною гормональною терапією в експериментальній моделі постгістеректомічного синдрому (ПГС). Обгрунтовано використання для лікування даної патології кріоконсервованої СКК за ефективних швидкостей заморожування й її зберігання у разі помірно низькій температурі. Одержані результати свідчать, що швидке заморожування СКК до -80 °С дозволяє запобігти можливій агрегації біомакромолекул і зберегти їх нативну конформацію, що у підсумку визначає збереження біологічної активності СКК у разі її застосування в експериментальній моделі ПГС. Показано, що зберігання СКК за температуру -80 °С протягом трьох місяців зберігає її здатність нормалізувати гормональну рівновагу за ПГС. Використання запропонованої температури (-80 °С) дозволяє зберігати та використовувати кріоконсервовану СКК у лікувальних установах, які не мають можливості утримувати низькотемпературні банки біологічних об'єктів на основі зрідженого азоту.

  Скачати повний текст

Досліджено механізми вікових змін біологічних ритмів серцево-судинної системи (ССС) і розроблено підходи щодо корекції їх порушень у період старіння. З'ясовано, що з віком в організмі людини відбуваються закономірні зміни різних біологічних ритмів ССС. Виявлено значне зменшення варіабельності ритму серця (ВРС) внаслідок зниження барорефлекторної чутливості, а також зниження амплітуди та випереджальне зрушення фази добових ритмів ССС, вегетативного тонусу, енергетичного обміну, секреції катехоламінів в результаті зменшення нічної продукції мелатоніну епіфізом, встановлено зміни ультрадіанних та інфрадіанних ритмів ССС і вегетативного тонусу. Доведено, що зниження ВРС у період старіння обумовлене віковими змінами барорефлекторної регуляції, зокрема, зниженням барорефлекторної чутливості. Встановлено, що у період старіння розвивається вегетативний дисбаланс, що проявляється у відносному домінуванні симпатичного відділу вегетативної нервової системи. З метою корекції даного порушення у людей похилого віку рекомендовано використовувати фізичні та гіпоксичні тренування. Розкрито роль вікових змін добових ритмів вегетативної регуляції, симпатоадреналової активності й енергетичного метаболізму у порушенні добових ритмів ССС у період старіння. Доведено, що основним чинником розвитку вікових змін усіх досліджених добових ритмів є зниження мелатонінутворювальної функції епіфіза. З метою корекції порушень добових ритмів ССС у людей похилого віку рекомендовано використовувати введення препаратів мелатоніну й епіталаміну, що сприяє збільшенню амплітуди добових ритмів температури тіла, частоти серцевих скорочень та артеріального тиску, а також відновленню вегетативного балансу.

  Скачати повний текст

Вперше доведено, що окситоцин і тапсигаргін викликають вхід іонів Ca до клітин міометрія через hTrpC канали. Показано, що зміни в експресії hTrpC білків призводять до зміни параметрів кальцієвих сигналів у клітинах ГМ. Вперше проаналізовано характер внутрішньоклітинних осциляцій концентрації іонів Ca, що виникають у відповідь на дію синтетичного аналогу діацилгліцеролу в клітинах культури міометрії жінок та в клітинній лінії PHM1-41. Встановлено, що синтетичний аналог діацилгліцеролу викликає осциляції концентрації іонів Sr у клітинах культури міометрія жінок і в клітинній лінії PHM1-41. Вперше проведено аналіз впливу зміни концентрації ембріальної сироватки теляти на експресію деяких hTrpC білків та їх здатність регулювати вхід іонів кальцію до клітин міометрія. Показано, що за умов хронічного споживання етанолу самками щурів відбувається зменшення акумуляції іонів Ca як у мітохондріях, так і у саркоплазматичного ретикулума міометрія та гальмування початкової швидкості цього процесу.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості варіабельності серцевого ритму у здорових молодих чоловіків з різною частотою дихання. Встановлено, що варіабельність ритму серця та частота дихання є достатньо стійкими індивідуальними характеристиками організму людини, оскільки значення їх параметрів здатні відтворюватися через тривалі проміжки часу. Виявлено більшу варіабельність серцевого ритму у стані спокою у чоловіків крайніх груп, ніж в обстежених з середньою частотою дихання. Відзначено, що в осіб з низькою частотою дихання більша варіабельність серцевого ритму, яка обумовлена парасимпатичними впливами на синусовий вузол, супроводжується високим рівнем серцево-дихального синхронізму. Встановлено, що у чоловіків з високою частотою дихання даний прояв варіабельності серцевого ритму досягається переважно за рахунок симпатичної регуляції та характеризується вираженою нерівномірністю амплітуди дихальних хвиль серцевого ритму та відносною десинхронізацією у діяльності дихального та судинорухового центрів. Показано, що під впливом дозових навантажень (ортопроби, дихання 6 цикл/хв, розумового та фізичного) відмінності у варіабельності серцевого ритму, а також за рівнем дихальної синусової артимії та серцево-дихального синхронізму між групами чоловіків з різною частотою дихання в основному нівелюються.

  Скачати повний текст

Досліджено варіабельність серцевого ритму (ВСР) випробовуваних із різним типом вегетативної регуляції під впливом керованого дихання (КД) з індивідуально підібраною частотою. Встановлено, що КД, частота якого відповідає частоті максимального піку потужності в низькочастотному діапазоні спектру серцевого ритму, є потужним засобом керування серцевим ритмом і функціональним станом кардіореспіраторної системи випробовуваних із різним типом вегетативної регуляції, про що свідчить оптимізація показників ВСР, збільшення толерантності серцево-судинної системи до субмаксимального фізичного навантаження та збільшення синхронізації серцевого та дихального ритмів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано впливи від вестибулярної, зорової та слухової сенсорних систем на процеси збудження та гальмування пулів мотонейронів m. soleus людини. Доведено, що модульована аферентація взаємодії сенсорних систем на спеціальному рівні регулює активність екстензорних мотонейронів, котрі є кінцевою ланкою у регуляції довільних рухів та підтримки вертикальної пози людини. Досліджено стан мотонейронового пулу m. soleus за допомогою методу Н-рефлексометрії. Виявлено, що активація рецепторів півколових каналів за відкритих очей обстежуваних призводить до зниження амплітуди Н-відповіді екстензорних м'язів нижніх кінцівок людини з проявом двох фаз гальмування в реципрокній взаємодії м'язів. Відзначено, що за одночасної активації вестибулярної, зорової та слухової сенсорних систем - найбільше зниження амплітуди Н-відповіді у середньочастотному діапазоні шумових подразників, зміни рефлекторних взаємодій мотонейронів нижніх кінцівок людини обумовлені спінальними та супраспінальними впливами на інтер- та мотонейрони нижніх кінцівок людини, мають більш виражений ефект.

  Скачати повний текст

Встановлено взаємозв'язок між типами гемодинаміки та показниками стану вегетативної нервової системи у здорових людей у стані спокою та за умов виконання дозованих навантажень. За допомогою кореляційного аналізу досліджено взаємозв'язок статистичних і спектральних характеристик серцевого ритму з показниками центральної гемодинаміки у представників різних гемодинамічних типів. Проведено дослідження реакцій автономної нервової системи на активну ортостатичну пробу й арифметичний тест залежно від вихідного типу кровобігу. Показано, що особливості гемодинамічних реакцій у представників гемодинамічних типів визначаються не тільки співвідношенням симпатичного та парасиматичного відділів автономної нервової системи у стані спокою, а головним чином - реактивністю цих відділів й активністю центрального контура регуляції серцевого ритму. Одержано дані, які поглиблюють уявлення про фізіологічні механізми адаптаційних реакцій системи кровообігу до різних типів навантажень з урахуванням стану та реактивності вегетативної нервової системи. Визначено нормативні показники варіабельності серцевого ритму у стані спокою та за умов виконання тестових дозованих навантажень у представників різних типів гемодинаміки, які можуть бути використані в клінічних і фізіологічних дослідженнях. Удосконалено класифікацію за типами кровообігу, яка може бути використана для уточненої діагностики передпатологічних станів у пацієнтів кардіологічного профілю, для відбору у спортивній і екстремальній медицині. Дані про особливості змін вегетативної нервової системи під впливом навантажень у представників різних типів кровообігу з урахуванням її вихідного стану дозволяють проводити донозологічну діагностику осіб з ризиком виникнення артеріальної гіпер- та гіпотензії для проведення профілактики цих захворювань немедикаментозним шляхом.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено роль нирок у регуляції системних параметрів обміну ендогенних і різних доз екзогенних нітратів і нітритів за умов індукованго діурезу, з включенням водного навантаження та навантаження 3 % розчином хлориду натрію в об'ємі 5 % від маси тіла. Показано, що навантаження сольовим розчином у порівнянні з водним призводить до збільшення швидкості клубочкової фільтрації, підвищення темпів виведення нирками осмотично активних речовин, що супроводжується підсиленням ниркового кліренсу неорганічних окислів азоту - нітратів і нітритів, що разом з окисненням нітритів не дозволяє забезпечити збереження їх фізіологічного рівня у крові. Встановлено, що ренальний шлях виведення забезпечує виведення з організму значної частки екзогенних нітратів і нітритів. Розкрито важливу роль системи циклу оксиду азоту у регуляції діяльності нирок на судинно-клубочковому та канальцевому рівнях. За умов експериментальної ниркової недостатності, індукованої дихлоридом ртуті (сулемою) виявлено значне зниження ниркової екскреції ендогенних нітритів. Зроблено висновок, що зміни ниркового транспорту ендогенних нітратів і нітритів у разі сулемової нефропатії обумовлені перебудовою циклу оксиду азоту, з включенням його NO-синтазної ланки, механізмів регуляції окиснювально-відновлювальних реакцій метаболітів молекули оксиду азоту та ренальних транспортних систем, відповідальних за ресорбцію хімічно стабільних метаболітів NO.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено викликані (ВП)потенціали кори головного мозку підлітків за умов уваги залежно від її поточного рівня (високого, середнього, низького) та статі досліджених. Установлено особливості амплітудно-часових характеристик ВП за відповідних етапів сприйняття й обробки інформації, просторового розподілу та динаміки фокусів активації та кореляційних зв'язків у корі великих півкуль мозку, які відображають міжпівкульові та внутрішньопівкульові взаємодії за уваги, висвітлено особливості активаційних процесів у великих півкулях. Показано, що динаміка показників ВП мозку у підлітків на послідовних етапах сприйняття й обробки інформації свідчить про наявність закономірностей структурно-функціональної організації уваги та незрілий механізм формування мимовільної та довільної уваги.

  Скачати повний текст