Досліджено криві блиску та спектри комет для встановлення певних характерних особливостей, притаманних спалахам і флуктуаціям блиску комет і розвалам їх ядер. Створено каталог фізичних характеристик комет, спостережених у 1990 - 2000 рр. Побудовано та детально охарактеризовано криві блиску двох яскравих комет C/1995 O1 (Hale-Bopp) та C/1996 B2 (Hyakutake), а також встановлено зв'язок флуктуацій блиску даних комет з фізичними умовами у міжпланетному просторі. Отримано розподіл числа спалахів блиску комет у межах секторів секторної структури міжпланетного магнітного поля та встановлено їх три основні причини. Проаналізовано зв'язок флуктуацій блиску з положенням комети у межах секторів секторної структури міжпланетного магнітного поля. На підставі спектрального та фотометричного матеріалу про комету C/1999 S4 (LINEAR) наведено результати, що характеризують процес руйнації ядра зазначеної комети та оцінено розміри фрагментів, їх швидкість та енергію розльоту. Виявлено зміщення люмінесцентного континуума стосовно комет C/1999 S4 (LINEAR) та C/2001 A2 (LINEAR), які відносяться до класу комет, ядра яких руйнуються. Обчислено фізичні характеристики нейтральної складової атмосфери комети C/2000 WM1 (LINEAR). Проведено детальне ототожнення спектрів вищезгаданих комет.

  Скачати повний текст

Досліджено орбітальну еволюцію комети 95Р/Хірон та інших об'єктів групи Кентаврів методами числового інтегрування систем диференціальних рівнянь руху. Для Хірона побудовано криву блиску, а також розглянуто фізичні особливості цього першого з відомих Кентаврів із кометною активністю. Динамічну еволюцію 33-х Кентаврів, комет 95/Р Хірон (2060), 39Р/Отерма та 29Р/Швассмана-Вахмана 1 було промодельовано засобами чиселового інтегрування орбіт. Інтегрування було проведено на проміжки часу в 1 мільйон років у минуле та майбутнє від сучасної епохи, з використанням неявних одношагових алгоритмів Еверхарта. Досліджено характер змін орбітальних елементів та особливості близьких зближень з планетами-гігантами. Показано, що орбітальна еволюція Кентаврів дуже хаотична, і характеризується відносно частими тісними зближеннями з планетами-гігантами. У деяких випадках серед Кентаврів трапляються процеси, у яких частинки передаються з-під гравітаційного впливу однієї планети до іншої. Деякі Кентаври перебувають у чисельних різних резонансах, тоді як інші зовсім уникають резонансів. Випадки викиду з сонячної системи, так само як і перехід на орбіти з меншими, а також не рідкісні. Числове інтегрування орбітальної еволюції 2060 Хірона показує, що цей об'єкт може розглядатися як типовий представник Кентаврів.

  Скачати повний текст

Спостереження комети Веста було використано для одержання розподілу поверхневої яскравості пилового хвоста. Викладено методики поверхневої фотометрії та врахування редукцій фотометрії. Виконано модельні розрахунки розподілу поверхневої яскравості. Результати розрахунків співставлено з розподілом поверхневої яскравості, одержаним по результатам поверхневої фотометрії. Знайдено основні характеристики сукупності кометних пилових часток у хвості комети Веста. Пилоутворення ядер комети під час активних процесів перевищує звичайне в 10 разів. Кращі результати моделювання одержано для анізотропної моделі викиду пилу. Досліджено, що процес підвищеного виділення пилу тривав близько 8 годин.

  Скачати повний текст

Розв'язано задачу релаксації до рівноважного значення температури пилинки, що сублімує і руйнується. Виявлено, що час релаксації має принципово різні залежності від розміру льодяних пилинок у випадку їх забруднення силікатом або вуглецем, досягаючи кількох хвилин на відстані la.o. Розраховано відносні зміни теплового випромінювання пилинок-уламків. Використовуючи метод фазової площини, визначено можливість рівноваги твердих частинок в слабозапиленій кометній атмосфері на основі гідродинамічного моделювання однорідинної сферично симетричної течії газу з приповерхневим шаром. Виявлено, що в атмосфері комети існує дві особливі точки, одна з яких є точкою стійкої рівноваги. Встановлено, що у комети з ядром 2,5 км на геліоцентричній відстані 2 а.о. зона стійкої рівноваги розташована на віддалі 10 - 1 000 км і відповідає фрагментам 4,5 - 0,5 см. З врахуванням особливих точок проведено моделювання траєкторії великих пилових частинок. Розраховано залежності від розміру їх кінцевої швидкості за різних початкових. Визначено параметри частинок, які можуть захоплюватися стійкими точками. Проведено якісний аналіз впливу динаміки атмосфери на траєкторії, під час якого імовірність захоплення зростає у порівнянні з випадком стаціонарної атмосфери.

  Скачати повний текст

Вперше зареєстровано різке зростання лінійної поляризації континууму у комети D/1999 S4 (LINEAR) після дезінтеграції її ядра та відмічено зміну спектрального градієнта поляризації. Встановлено, що спектральний градієнт поляризації комети 17P/Holmes після вибухоподібного зростання її яскравості досягає аномального значення. Визначено, що продуктивність пилу комети в червоному континуумі досягає величин, відомих для самих запилених комет. Створено базу даних поляриметрії комет, яка є складовою частиною PLANETARY DATA SYSTEM і доступна через Інтернет.

  Скачати повний текст

На підставі спектральних щілинних спостережень комет C/2000 WMI (ЛІНЕАР), C/2002 T7 (ЛІНЕАР), C/2002 VI (HEAT), 153Р/Ікейя-Жанга та 9Р/Темпеля та за допомогою моделей Шульмана одержано нові значення фізичних параметрів їх нейтральних атмосфер: швидкості витікання молекул з ядра та час життя. Для комет C/2000 WMI (ЛІНЕАР) та 153Р/Ікейя-Жанга одержано значення швидкостей газовиділення (модель Хазера). Складено детальні таблиці ототожнених емісійних ліній, які характеризують хімічний склад атмосфер комет C/2000 WMI (ЛІНЕАР), C2002 T7 (ЛІНЕАР), C/2002 VI (HEAT) та 153Р/Ікейя-Жанга. Вперше виявлено емісії молекули CO у спектрах у видимому діапазоні довжини хвиль для комети 153Р/Ікейя-Жанга, які раніше ототожнювалися лише у трьох кометах, обчислено фактори Франка - Кондона для виявлених смуг. Знайдено добре узгодження з відносною інтенсивністю виявлених переходів CO. Виділено три типи кривої блиску досліджуваних комет за характером її асиметрії відносно перигелію. Вперше у щілинних спектрах комет 9Р/Темплея I та C/2004 Q2 (Мачхольц) високої роздільної здатності, одержаних за допомогою шостого телескопа САО РАН, виявлено кометний люмінесцентний континуум, що є індикатором присутності складних органічних молекул, визначено його параметри. Встановлено розміри штучного кратера та запропоновано нову формулу зв'язку міцності з діаметром кратера. Оцінено межі міцності на стиснення кометної речовини поверхневого шару ядра під час утворення штучного кратера на ядрі комети 9Р/Темпеля I у космічному експерименті місії "Дін Імпект".

  Скачати повний текст

Досліджено фізичні умови у плазмових хвостах комет 1P/Галея, 67P/Чурюмова - Герасименко, C/1970 N1 (Абе) C/1982 M1 (Остин), відповідно, для 5, 2, 24 та 15ти моментів спостережень, розвиток фізичних параметрів у знов утворених після відриву плазмових хвостах комет, залежність зміни фізичних параметрів хвостів від фізичних умов у сонячному вітрі та рівня сонячної активності. З використанням даних спостережень та дифузійної моделі розроблено алгоритм для розрахунків модельних кривих поверхневої яскравості плазмових хвостів комет з заданою точністю. Побудовано фотометричні профілі (поздовжні та поперечні) та відповідні теоретичні криві плазмових хвостів вказаних комет для кожного моменту спостереження. Зміну індукції магнітного поля у плазмовому хвості комети, що знов утворився після відриву, представлено у вигляді перехідного процесу експоненціального зростання з певним часом релаксації (1 доба). Виявлено існування впливу сонячних спалахів та інших проявів сонячної активності на фізичні умови у плазмових хвостах комет.

  Скачати повний текст

Досліджено динамічні спектри комети. Виявлено два типи швидких варіацій інтенсивностей кометних спектральних ліній: з короткими та відносно довгими квазіперіодами варіацій. Доведено, що на характер варіацій суттєво впливають потоки високоенергетичних сонячних протонів. Наведено алгоритм обробки нестаціонарних локально-пуассонівських часових рядів, отримання параметрів яких, по-суті, є метою динамічних спектральних спостережень будь-яких небесних тіл.

  Скачати повний текст