Вперше проведено широке біоморфологічне дослідження плечового поясу на представниках усіх класів хребетних як сучасних, так і тих, що вимерли у попередні геологічні епохи. Вперше виявлено наявність прокоракоїда та додаткових пар грудних кінцівок у деяких видів справжніх костистих риб. Висловлено гіпотезу про наявність у предків відомих науці перших наземних хребетних сполучнотканинного плечового поясу. Встановлено закономірності розташування компактної та губчастої речовин у різних класів хребетних і відсутність зон компактної речовин у китоподібних. Вперше виявлено неописані м'язи плечового та ліктьового суглобів і різний ступінь їх диференціації у риб, амфібій рептилій, птахів і ссавців. Доведено провідну роль дії гравітаційного поля Землі та типу локомоції на формування та розвиток біоморфологічних адаптацій м'язово-скелетних структур плечового поясу хребетних.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності лікування дітей, хворих на диспластичний сколіоз (ДС) I - II ступеня, шляхом розробки системи етапного диференційованого застосування кінезо- й електротерапії за умов поліклініки та санаторію. На підставі комплексного обстеження 164-х дітей віком від 7-ми до 16-ти років з ДС І - ІІ ступеня розроблено алгоритм комплексної оцінки ортопедичного та функціонального стану дітей з даною патологією. Показано ефективність використання комбінованої кінезотерапії (ККТ) як монотерапії на амбулаторно-поліклінічному етапі та у комплексному санаторно-курортному лікуванні (кліматотерапія, хлоридно-натрієві ванни, масаж, електротерапія). Зазначено, що TENS-терапія у складі комплексного санаторно-курортного лікування дітей з ДС І - ІІ ступеня, якою впливали на контраговані паравертебральні м'язи, мала суттєвий міорелаксуючий вплив. Диференційована білатеральна електротерапія (TENS-терапія в поєднанні з синусоїдальними модульованими струмами) сприяла симетризації паравертебрального м'язового тонусу. Застосування ККТ на амбулаторно-поліклінічному етапі та ККТ і диференційованої електротерапії - на санаторно-курортному забезпечило досягнення добрих віддалених результатів в 84,4 % спостережень.

  Скачати повний текст

Доведено, що головний мозок, міокард, шлунок, скелетні м'язи, артеріальні судини різних регіонів організму відіграють окрему, специфічну роль у регуляції антиоксидантної, гемостатичної та фібринолітичної систем крові у разі різної експериментальної патології у тварин (емоційно-больового стресу, безантиоксидантного раціону, надмірного фізичного навантаження, неповної ішемії головного мозку та його реперфузії, ішемії міокарда), а також у людей і тварин за різних фізіологічних умов. Підкреслено, що зміни та перерозподіл антиоксидантних, гемостатичних і фібринолітичних властивостей цих органів мають значення в патогенезі ішемічної хвороби мозку (ішемічний інсульт), ішемічної хвороби серця (інфаркт міокарда), виразкової хвороби шлунка в людей. Розкрито роль судинної стінки як еферентного регулятора антиоксидантної системи, гемостазу та фібринолізу у хворих людей на прикладі ішемічної хвороби мозку (ішемічний інсульт) і гіпертонічної хвороби та у здорових людей за різних м'язових навантажень (оздоровчого характеру та тих, що викликають втому).

  Скачати повний текст

Вперше показано, що збудження гладеньком'язової клітини (ГМК), викликане активацією мускаринових холінорецепторів ацетилхоліном, посилюється клітинно-зв'язаним білка А (КЗБА). З'ясовано, що ця субстанція посилює, а з часом пригнічує пуринергічне гальмування, а також усуває гальмівну дію екзогенного NO на гладенькі м'язи кишечнику. Вперше встановлено, що не дивлячись на пригнічення КЗБА гіперполяризації, викликаної нітропрусидом натрію (НПН), аденозинтрифосфат (АТФ), аплікований на її фоні, спричиняє деполяризацію мембрани ГМК. Вперше у дослідах виявлено, що фактор переносу імунної реактивності (ФП) до дифтерійно-правцевого анатоксину (ДПА) модулює спонтанну електричну та скорочувальну активність гладеньких м'язів. Вперше встановлено, що ФП до ДПА трансформує гіперполяризуючу дію норадреналіну на гладеньком'язові клітини у їх деполяризацію.

  Скачати повний текст

Удосконалено діагностику та лікування невропатій лицевого нерва різної етіології в осіб похилого віку. На підставі результатів обстеження 200-т пацієнтів і 30-ти практично здорових осіб з'ясовано особливості клінічного перебігу захворювання, функціонального стану системи лицевий нерв - мімічні м'язи, розладів гемодинаміки поза- та внутрішньочерепних судин, серотонін-транспортної, поглинальної, агрегаційної здатності поетапного лікування цієї патології з застосуванням мексидолу як дезагреганту й антиоксиданту у комбінації з магнітофорезом нікотинової кислоти, фонофорезу з "Біотрофом - 6" у гострий і відновлювальний періоди захворювання та постізометричною релаксацією м'язів у резидуальній стадії. За цього патогенетична терапія на етапі відновлювального періоду невропатій лицевого нерва передбачала застосування антихолінестеразних препаратів, антиконвульсантів, антиагрегантів, вазоактивних препаратів, метаболічних засобів. Як фізіотерапевтичні методи використано різноманітні види рефлексотерапії, електростимуляцію, лазеропунктуру. Суттю медикаментозної допомоги в резидуальному періоді було призначення міорелаксантів, метаболічних засобів, нейропротекторів.

  Скачати повний текст

З використанням анатомічних, макрометричних, функціональних та статистичних методів вивчено формоутворення м'язів верхньої кінцівки людини в онтогенезі. Визначено особливості спіралеподібної орієнтації м'язів навколо скелету у віковому аспекті, які полягають у тому, що м'язи верхньої кінцівки у плодів, незалежно від періоду внутрішньоутробного розвитку та статі, слабо диференційовані та мають переважно поздовжній напрямок м'язових волокон, не утворюючи окремих частин та пірчастості, тому спіралеподібна орієнтація м'язів практично не сформована. Установлено, що в людей зрілого віку сила м'язів, які складають спіраль внутрішньої ротації, переважає силу м'язів спіралі зовнішньої ротації. У плодів протягом внутрішньоутробного розвитку між силовими характеристиками м'язових спіралей спостерігається динамічна рівновага.

  Скачати повний текст

З використанням сучасних об'єктивних методів електроміографічних і біомеханічних досліджень за певних станів фізіологічної активності тварин вивчено механізми функціонування скелетних м'язів тварин різних видів та встановлено, що скелетні м'язи виявляють свою активність не за умов скорочення, а під час розтягнення. На підставі великої кількості порівняльно-анатомічних даних за різних рівнів структурної організації м'язово-скелетних елементів розроблено нову концепцію причин і механізмів становлення м'язово-скелетної системи та з'ясовано закономірності її розвитку у онто- та філогенезі. За цього суть концепції полягає у тому, що формування м'язово-скелетних елементів, їх ріст, трансформація, диференціація та функціонування відбуваються за умов ранніх стадій зародкового періоду до старості, під постійним впливом сил гравітації та біомеханічних факторів на розтягнення, а не скорочення. Базуючись на засадах біомеханічної концепції, уперше зроблено спробу показати провідне значення соматичних м'язів у механізмах виникнення та подальшого становлення антигравітаційних пристосувань не тільки м'язової тканини, але й всієї м'язово-скелетної системи в цілому. З використанням розробленої біомеханічної, функціонально-трансформістської концепції здійснено ревізію основних понять та поглядів щодо процесів інтеграції, диференціації, трансформації, редукції, фізіологічного тонусу: критеріїв гомологізації.

  Скачати повний текст

Досліджено філологічні механізми впливу активації сенсорного апарату півколових каналів на флексорне моторне ядро та реципрокну взаємодію антагоністичних м'язів верхніх кінцівок людини. Розглянуто зміни Н-відповіді в процесі ізольованої активації рецепторів горизонтального, вертикального, сагітального каналів, а також одночасної стимуляції трьох півколових каналів. Досліджено характер змін тестувальної Н-відповіді під час активації рецепторів півколових каналів у стані з закритими очами в обстежуваних. З урахуванням змін ЕЕГ досліджено можливий вплив рецепторів півколових каналів на флекорне моторне ядро спинного мозку. Охарактеризовано процеси взаємодії антогонистичних м'язів передпліччя людини в стані відносного фізіологічного спокою (з відкритими та закритими очами в пацієнтів) за змінами амплітуди Н-рефлексу флексорних м'язів у випадку кондиціонувального подразнення нервових волокон, які іннервують ексиензорні м'язи. Проаналізовано вплив активації лабіринтів на максимуми прояву реципрокного гальмування в мотонейронному пулі флексорних м'язів з закритими та відкритими очами в обстежуваних.

  Скачати повний текст

Вивчено морфо-функціональну адаптацію яйцеклада бабок до різних способів відкладання яєць. Наведено результати порівняльної морфології яйцеклада, вивчення перетворень генітальних сегментів протягом різних етапів онтогенезу та різних аспектів ендофітного яйцеклада бабок. Встановлено, що повний або ендофітний, яйцеклад бабок характеризується найбільшим набором плезіоморфій скелетно-м'язової системи та поєднує ознаки Apterygota та Pterygota. Найбільшу кількість плезіоморфії м'язової системи яйцеклада мають Zygoptera. Aeshnidae (Anisoptera) властива редукція одного яйцекладного м'яза, а Anisozygoptera поєднують модальності яйцекладів Zygoptera, Aeshnidae та своєрідні особливості зовнішньої морфології. Cordulegastridae, Corduliidae та Libellulidae (Anisoptera) мають два яйцекладні м'язи та скелетні складові різного ступеня редукції, в Gomphidae яйцекладні м'язи не знайдено. Розроблено систему класифікації ендофітних кладок за регулярністю, особливостями розміщення та кількістю яєць. Основні параметри регулярних кладок є сталими, що дозволяє ефективно використовувати площу поверхні субстрату. Показано, що стилюс яйцеклада слугує сенсором, який контролює відстань між сусідніми проколами субстрату, взаєморозміщення яєць у складних кладках і забезпечує дотримання певного розташування кладки за поверхнею субстрату.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості будови та формоутворення стінки передсердь, шлуночків, міжшлуночкової та міжпередсердної перегородок у пре- та постнатальному онтогенезі. Досліджено гетероморфність структур стінки серця та функціональну неоднорідність структурних компонентів стінки шлуночків і передсердь, виділено 14 регіональних зон, їх формування й особливості розвитку та будови протягом онтогенезу. Вивчено процес формування сухожильних струн передсердно-шлуночкових клапанів і соскоподібних м'язів шлуночків серця. З'ясовано, що формування цих структур відбувається за наявності процесів делямінації міокарда шлуночків на ранніх етапах кардіогенезу. Досліджено механізми трабекуляції та компактизації міокарда, васкулогенезу та проліферативних процесів у різних ділянках серцевої стінки. За результатами зіставлення певних розмірів передсердь і шлуночків показано їх залежність від віку та форми серця людини. Установлено, що внутрішній рельєф стінок серця, якого визначають всі анатомічні утворення, розташовані на внутрішній поверхні стінок серця (гребенясті м'язи, овальна ямка та заслінка овального отвору у передсердях, м'ясисті перекладки, соскоподібні м'язи, сухожилкові струни у шлуночках) збільшуються з віком.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості закладки, розвитку, динаміки формоутворення структур органа зору (ОЗ) та стінок очної ямки в пренатальному періоді онтогенезу людини. Досліджено 136 зародків, передплодів та плодів людини за допомогою адекватних морфологічних методів. Визначено, що розвиток ОЗ починається на 4-му тижні з появи очних міхурців (ОМ) як випинів нервової пластинки та кришталикових плакод (КП) як потовщень ектодерми; впродовж 5-го тижня послідовні перетворення ОМ і КП призводять до формування зачатків очних яблук (ОЯ), які з'єднані з головним мозком зоровими ніжками. Вказані утворення оточені недиференційованою мезенхімою, в якій на початку 6-го тижня, навколо зорових ніжок визначаються локальні ущільнення спільних зачатків м'язів ОЯ; у навколоочнояблукову мезенхіму вростають зачатки нервів: очного, окорухового, відвідного та блокового; наприкінці зародкового періоду визначаються ознаки формування верхньої стінки очної ямки. Зазначено, що у передплодовому періоді формуються всі стінки даної ямки, зовнішні м'язи ОЯ; м'язи поділяють очноямковий простір на два топографічні відділи - зовнішньо- та внутрішньоконусний з певним порядком розташування нервів та судин. Доведено, що впродовж плодового періоду елементи ОЗ набувають дефінітивних ознак; наприкінці даного періоду кістки стінок очної ямки повністю сформовані; визначаються варіанти будови і топографії нервів та судин даної ямки.

  Скачати повний текст

Проведено судово-медичний моніторинг випадків гострої крововтрати за матеріалами відділу судово-медичної експертизи трупів бюро судово-медичної експертизи УОЗ Полтавської обласної держадміністрації. Вперше розроблено та апробовано методики визначення об'єму втраченої крові на одязі, з поверхонь ран, у крововиливах у м'язи та жирову клітковину. На підставі результатів математичного аналізу макро- та мікроскопічних ознак стану, кровопостачання внутрішніх органів відібрано імовірні критерії, розроблено діагностичні алгоритми та запропоновано тест-картки для обчислення об'єму крововтрати, тривалості вмирання та причини смерті, досліджено можливість використання показників гематокриту у разі судово-медичного дослідження трупа.

  Скачати повний текст

Встановлено зміни форми серця в постнатальному онтогенезі у різних видів тварин різних класів. Визначено особливості будови та формування внутрішнього рельєфу серця, а також співвідношення тканинних компонентів в стінці шлуночка у різних видів тварин. Доведено, що для більшості досліджених тварин з різних класів характерна еліпсоподібна форма серця. Виявлено крайні типи форми серця - конусоподібна та куляста. У більшості видів тварин визначено філогенетичну стабільність серцевого індексу. Показано, що філогенетичною особливістю внутрішнього рельєфу серця риб, амфібій і рептилій є відсутність сосочкових м'язів, їх функцію виконують м'язові перетинки, а сосочкові м'язи з'являються у тварин із чотирикамерним серцем. Проведено кореляційний аналіз зв'язків між параметрами серця та розмірами тіла різних видів тварин. Виявлено зміни у співвідношенні тканинних компонентів стінки шлуночка тварин різних видів, які вказують на залежність кількості м'язових тканин не тільки від виду тварин і кількості камер серця, а й особливостей способу їх життя.

  Скачати повний текст

Досліджено хімічний склад печінки, червоних і білих м'язів, а також гонад самців і самок чорноморського калкана. Доведено, що вміст тотальних ліпідів у печінці, червоних і білих м'язах нетипово низький. Виявлено високу метаболічну активність печінки та червоних м'язів калкана та функціональну спорідненість тканин. Описано жирнокислотний склад тріацилгліцеринів і фосфоліпідів тканин калкана, що характеризуються високим вмістом поліненасичених жирних кислот і, насамперед, докозагексаєнової кислоти. Встановлено, що печінка та червоні м'язи самців калкана, що дозрівають, функціонально більш пов'язані з гондалами, ніж білі м'язи. Виявлено статеві розходження в хімічному складі тканин самців і самок калкана. Розглянуто динаміку основних енерговмісних речовин у печінці, м'язових тканинах, гонадах самців і самок калкана перед, під час і після нересту.

  Скачати повний текст

Вперше в Україні проведено оцінку придатності методу з визначення енрофлоксацину у м'ясі, крові та посліді курчат-бройлерів відповідно до Рішення Комісії 657/2002/ЄС. Проаналізовано результати державного моніторингу антибактеріальних речовин в Україні за 2013–2019 роки. За досліджуваний період виявлено два позитивних результати в яйцях, що містили залишковий вміст енрофлоксацину.Із досліджених проб м'яса курчат бройлерів у 74,4 % проб було виявлено залишковий вміст енрофлоксацину, який не перевищував МДР.Випоювання курчатам-бройлерам енрофлоксацину в терапевтичній концентрації не впливає на їх клінічний стан. Не виявлено впливуенрофлоксацину на прирости живої маси курчат-бройлерів дослідних груп, проте встановлено збільшення показників забійного виходу курчат на 14 добу після випоювання препарату. За хімічними показниками м'ясо курчат-бройлерів дослідної групи було свіжим. Проте за реакцією з купруму сульфатом, аміаком, солями амонію м'ясо курчат-бройлерів дослідної групи на 14 добу після застосуванняенрофлоксацину на 4 добу його зберігання було сумнівної свіжості. Найвищий вміст енрофлоксацину, у разі його застосування, буловизначено у шкірі, м'язах крил, стегна. Впродовж всього терміну проведення досліду виявлено високий вміст енрофлоксацину у крові та посліді. М'язи та шкіра курчат-бройлерів, які мали високий вміст енрофлоксацину, за токсико-біологічною оцінкою були лаботоксичними і мали низьку біологічну цінність, проте за мікробіологічними показниками м'ясо відповідає вимогам чинних в Україні нормативно-правових актів. Застосування енрофлоксацину курчатам-бройлерам не вплинуло на рівень та видовий склад мікрофлори у м'язах птиці. Під час проведення гістологічних досліджень виявлено мікроскопічні зміни в усіх м'язах курчат-бройлерів дослідної групи.^UFor the first time in Ukraine, the suitability of the method for quantification of enrofloxacin in muscles tissues, blood and litter of broiler chickens has been assessed in accordance with the European Commission Decision 657/2002/EC. The results of the state monitoring of antibacterial substances application in Ukraine during the years 2013–2019 have been analyzed. Two positive results pertaining to hen eggs containing residual enrofloxacin have been revealed within the study period. Residual content of enrofloxacin, which did not exceed the MRL was also found in 74 % of the studied samples of broiler chicken meat. Enrofloxacin administered in therapeutic concentration orally with drinking water to broiler chickens does not affect their clinical condition. No effect of enrofloxacin on live weight gain of broiler chickens has been found in the experimental groups, however, an increase in weight of chickens slaughtered on the 14th day after cessation of the drug administration has been revealed. According to chemical indices, the meat of broiler chickens of the experimental group was fresh. However, reactions with copper sulphate, ammonia and ammonium salts demonstrated that meat of broiler chickens of the experimental group slaughtered on the 14th day after cessation of enrofloxacin administration was of dubious freshness on the 4th day of its storage. The highest concentration of enrofloxacin in tissues of broiler chickens exposed to enrofloxacin treatment was found in skin, wings and thighs. High levels of enrofloxacin in blood and chicken manure were being detected throughout the study period. The results of toxicological and biological assessment showed that muscles and skin of broiler chickens containing high levels of enrofloxacin were of weak toxicity and of low biological value. However, according to microbiological indices the meat complies with requirements of the regulations that are currently in force in Ukraine. Treatment of broiler chickens with enrofloxacin did not affect the level and species composition of the microflora in poultry muscles. The histological examinationsrevealed microscopic changes in all muscles of broiler chickens of the experimental group.