Описано риси екології та біології осетра та севрюги у північній та північно-західній частинах Азовського моря. У взаємозв'язку з віковою та статевою структурою популяцій приведено чисельність осетрових у районі досліджень у 1992 - 1996 рр., показано основні закономірності формування дорослої та нерестової частин популяцій. Встановлено,що найбільш масовим видом осетрових у районі досліджень у 1992 - 1996 рр. був осетер, середня чисельність якого дорівнювала 0.85 млн.екз., севрюги - 0.31 млн. екз. Нерестова міграція осетра та севрюги була чітко виражена лише навесні (з ослабленням в останні роки). Осіннього нерестового ходу практично не спостерігалось. Основу живлення усіх досліджених особин осетра становили моллюски (Abra, Cerastoderma, Hydrobia), севрюги - в більшості Polychaeta. Запропоновано практично використовувати матеріали досліджень при плануванні, прогнозуванні та розробці нових концепцій промислу, обгрунтуванні національних квот азовських осетрових.

  Скачати повний текст

Здійснено фауно-таксономічне, зоогеографічне й екологічне вивчення молюсків у північній частині Азовського моря. Установлено, що фауна молюсків дослідженого регіону нараховує 88 видів (64 належить до класу Gastropoda 24 - Bivalvia). Уперше у регіональній фауні виявлено 10 видів, 6 родів, 4 родини молюсків, для 9-ти видів відзначено нові місцезнаходження. Показано, що малакофауна регіону складається з трьох зоогеографічних груп, чотири види з понто-каспійського комплексу є ендеміками. Одержано дані щодо продовження процесу експансії чорноморських видів до Азовського моря. Порівняння осморегуляторних можливостей молюсків різних родин дає змогу оцінити перспективи їх подальшого вселення до Азовського моря. Запропоновано гіпотезу про відносно більшу пристосованість черевоногих молюсків з непелагічним типом розвитку до зниженої солоності Азовського моря. Показано наявність у дослідженій акваторії рухливої зони змішання морських і прісних вод, що відокремлюють область поширення видів середземноморського та понто-каспійського комплексу. Одержано дані стосовно якісного та кількісного розподілу молюсків у водоймах регіону різного типу. Установлено, що комплекси молюсків на твердих грунтах значною мірою відрізняються за складом від таких, що мешкають на м'яких грунтах.

  Скачати повний текст

Вивчено морфологічні особливості виявлених видів паразитів, їх локалізацію, а також визначено показники зараженості. Досліджено структуру та становлення паразитофауни піленгаса в Азовському морі. Розглянуто вікову та сезонну динаміку паразитофауни піленгаса та її залежність від біологічних особливостей хазяїна. Проаналізовано сучасну паразитофауну риб Азовського моря. Вперше отримано дані про вплив низки екологічних факторів на зараженість піленгаса паразитами. На підставі детального дослідження вікової та сезонної динаміки зараженості піленгаса визначено вік риб, найбільш оптимальний для акліматизації та інтродукції даного виду в інші водойми.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Доведено існування фітонейстону в літоралі Азовського моря на прикладі його Таганрозької затоки. Ідентифіковано видовий склад фітонейстону. Встановлено наявність тривалої вегетації та формування фітонейстону у морському середовищі внаслідок життєдіяльності прісноводних водоростей річкового стоку (63 % видового складу) та типових форм. Виявлено, що фітонейстон представлений переважно нано- (80 %) та пікопланктонною (10 %) розмірними фракціями, які визначають продуційні можливості та трофність води моря. Розглянуто сезонну динаміку видового складу, чисельності та біомаси водоростей нейстону. Для вивчення фітонейстону було застосовано визначення пігментних індексів - вмісту та співвідношення хлорофілів, каротиноїдів, фікобілінових пігментів. Розглянуто питання щодо впливу основних абіотичних факторів нейсталі (інтенсивності сонячної інсоляції, ступеня хвилювання моря, температурного режиму води) на формування угруповань фітонейстону. На підставі даних про організми фітонейстону запропоновано оцінювати якість води відповідно до затверджених в Україні нормативів.

  Скачати повний текст

Досліджено видовий склад, кількісні показники та простежено особливості розвитку фітоперифітону прибережних ділянок Азовського моря у сезонному аспекті на рослинних (Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud., Potamogeton pectinatus L.), тваринних (Balanus improvisus Darwin) та штучних субстратах (скельцях обростання). Вперше одержано пігментні характеристики фітоперифітону Азовського моря (динаміку вмісту хлорофілів, каротиноїдів, фікобілінових пігментів). Істотно доповнено дані щодо біорізноманіття угруповань фітоперифітону Таганрозької затоки Азовського моря на експериментальних субстратах (скельцях обростання). Для оцінки якості води виділено індикаторні види фітоперифітону (індикатори сапробності). Здійснено оцінку якості морської води за "Комплексною екологічною класифікацією вод суші" з урахуванням загальної мінералізації, іонного складу води та індексу сапробності.

  Скачати повний текст

Вивчено флору та рослинність островів північно-західного узбережжя Азовського моря та Сиваша. Встановлено склад флори судинних рослин островів регіону, який нараховує 560 видів. Визначено синтаксономічний склад рослинності регіону за домінантною класифікацією (виділено 4 типи рослинності, 48 формацій). Розроблено синтаксономічну схему рослинності островів на засадах флористичної класифікації школи Браун - Бланке, яка включає 14 класів, 16 порядків, 22 союзи, 47 асоціацій, 11 варіантів асоціацій. 4 асоціації описано вперше. Проаналізовано природні та антропогенні зміни рослинності островів регіону. Описано сучасний стан популяцій видів, занесених до Червоної книги України, Європейського та Світового Червоних списків. На підставі созологічного аналізу запропоновано для занесення до 3-го видання Червоної книги України 16 видів флори островів, а до 2-го видання Зеленої книги України - 6 найменувань рідкісних формацій. Розроблено рекомендації щодо охорони островів та раціонального природокористування на їх території.

  Скачати повний текст