Досліджено відомості арабських біографічних словників про осіб, чиї життя та діяльність були пов'язані зі Східним Кавказом VII - XIII ст. До наукового обігу введено значний та оригінальний матеріал з історії ісламу в даному регіоні. На базі цього матеріалу висвітлено питання щодо ісламу в цій області Хальфату в VII - X ст. та розкрито невідомі раніше аспекти арабо-мусульманської духової та культурної традиції у XI - XIII ст. Відомості арабських біографічних словників про Східний Кавказ за об'ємом значною мірою поступається подібним відомостям про інші регіони Халіфата. Вони переважно відображають життя та діяльність персоналій з поза міст, де вони народилися та почали займатися хадісами чи іншими релігійними науками. Системний аналіз біографічних відомостей про людей, які походили зі Східного Кавказу VII - X ст. дозволив встановити, що у даному регіоні, як і в інших частинах Халіфату, у цей період склався стан мусульман - вчених мужів. Серед усіх біографічних матеріалів IX - X ст. за загальною кількістю зазначених життєописів та значимістю окремих персонажів головує столиця Аррану - Барда'а. Зроблено висновок, що Барда'а перетворилася на найзначніший центр арабо-мусульманської освіти у межах усіх кавказьких володінь Халіфату. Згасання Барда'а як центру мусульманської вченості внаслідок знищення міста русами у 332/943 рр. дуже негативно вплинуло на розвиток духовної та культурної традиції на Східному Кавказі. На підставі дослідженого біографічного матеріалу висвітлено один з невивчених аспектів духового життя регіону IX - X ст. - присутність тут прихильників му'тазилітської богословської школи.

  Скачати повний текст

Вперше у добовому фотоперіодичному циклі визначено вміст, співвідношення, динаміку денного накопичення та нічного відтікання різних форм вуглеводів, а також активність амілаз, сахаразофосфатсинтази та кислої інвертази у листках колекційних зразків та ізогенних за генами ЕЕ ліній сої з короткоденною і фотоперіодично нейтральною реакцією. Встановлено, що співвідношення водорозчинних цукрів і полісахарадів у фотоперіодичних груп рослин за різної тривалості фотоперіоду практично не відрізняється. Показано, що під впливом короткого фотоперіоду у даних ліній підвищується інтенсивність накопичення водорозчинних цукрів та крохмалю за світловий період і відтікання цукрів та гідроліз крохмалю за темновий період. У фотоперіодично нейтральних ліній за умов короткого дня інтенсивніше накопичуються моноцукри та сахароза, а за умов довгого - у складі крохмалю амілози накопичуються більше, ніж у короткоденних ліній. З'ясовано, що інтенсивність обміну вуглеводів під впливом короткого фотоперіоду зростає у обох груп сої. Доведено, що зростання інтенсивності вуглеводного обміну у фотоперіодично нейтральних рослин сої на короткому фотоперіоді - вагомий чинник забезпечення процесів росту та розвитку достатньою кількістю вуглеводів, що зумовлює їх здатність не сповільнювати перехід до цвітіння за цих умов.

  Скачати повний текст

Доведено, що Магриб є автономною субрегіональною підсистемою в системі міжарабських відносин. Проаналізовано чинники, що зумовили формування цієї субрегіональної спільноти. На підставі аналізу домінуючих тенденцій процесів об'єднання в Північній Африці виокремлено основні етапи їх розвитку. Досліджено політичні передумови створення Союзу арабського Магрибу (САМ). Визначено етапи його функціонування. Проаналізовано причини, що зумовили уповільнення темпів інтеграційних процесів в магрибинському субрегіоні. Досліджено вплив конфліктів в Північній Африці на ефективність діяльності САМ. Запропоновано конкретні шляхи зниження негативного впливу конфліктів на розвиток інтеграційних процесів в субрегіоні. Виокремлено етапи еволюції політики Європейського Союзу щодо країн Магрибу, досліджено її вплив на розвиток доцентрових та відцентрових тенденцій в Північній Африці. Зроблено висновок, що взаємозалежність двох регіонів надалі має характер асиметричної взаємозалежності. Визначено пріоритетні сфери розвитку відносин України з країнами Магрибу.

  Скачати повний текст

Проведено джерелознавчий аналіз повідомлень арабських писемних документів про територію та населення України язичницької доби її середньовічної історії. Виявлено, що у творах арабських учених зазначеного періоду відображено такі етноісторичні процеси початкового етапу формування українського етносу: протистояння предків українців, осілих землеробів, кочовим угорським і тюркським етнічним спільнотам, що тимчасово перебували у степах Південної України; етнічна консолідація слов'ян середнього Подніпров'я та Прикарпаття за умов формування Київської держави; поширення на слов'янські етнічні спільності, що ввійшли до складу Київської держави, загальної назви "руси" як означення їх державного підданства.

  Скачати повний текст

Досліджено роль Хазарського каганату в системі міжнародних відносин на території Євразії в добу раннього середньовіччя - у період від заснування Хозарського каганату в середині VII ст. до його загибелі внаслідок поразки у війні з Руссю 960 - 970-х рр. Увагу приділено зв'язками між народами, що входили до складу каганату, з Хозарією як центром держави. Розкрито характер відносин Хозарського каганату з Київською Руссю. Досліджено вплив його зв'язків з Візантією, Сасанідськими Іраном, Арабським халіфатом на функціонування системи міжнародних відносин раннього середньовіччя.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена пошуку раціональної топології конструктивних елементів будівель і споруд, які сприймають бічний тиск від сипучого середовища. Запропоновано метод пошуку раціональної конфігурації поверхонь конструкцій, що сприймають бічний тиск від сипучого середовища. Наведені результати експериментальної верифікації отриманих теоретичних результатів. Наведені пропозиції щодо конструктивної реалізації отриманих теоретичних рішень.^UThe thesis is devoted to the search for a rational topology of structural elements of buildings and structures that perceive the lateral pressure from the bulk environment. A method for finding a rational configuration of the surfaces of the structures that perceive the lateral pressure from the bulk medium is suggested. The results of experimental verification of the obtained theoretical results are presented.

Дисертація є першим в українському музикознавстві науковим дослідженням музичної культури Кримського півострова із урахуванням її генетичної природи. З метою осмислення музичної культури Криму у діалогічному екзистенціонуванні звернено увагу на проблему діалогу як ключової категорії філософського знання. Філософський підхід, пріоритетом якого є етична складова діалогічного співіснування у дискурсі «Я-Інший», створює умови задля якісної – комплементарної міжкультурної комунікації «Захід-Схід».Амбівалентна діалогічність культурних впливів, генерованих як Заходом, так і Сходом, визначила особливість та унікальність музичного ландшафту Криму. І цей ландшафт вже в другій половині XIX – першій половині XX століть зайняв свою ланку у загальноєвропейському орієнталістичному проекті.Враховуючи географічно сформовані шляхи перетину східних та західних впливів на Кримському півострові, у контексті історичної ретроспективи орієнталізму, як феномену європейського мистецтва, закцентовано діалог Заходу з країнами Близького Сходу. Ідеться про імпульси, що походили із Єгипту, Вавилону, Стародавньої Іудеї, Сирії, пізніше – Елінізованої Греції, з арабського халіфату (Іспанія), а також із Туреччини. Спостереження за трансформаціями діалогічності «Захід-Схід», що відбувалися у просторі літературного, образотворчого, й особливо музичного мистецтв, свідчать про поступове зближення обох світів.Пошуки генетично подібної Криму та, водночас, орієнтально репрезентативної культури, актуалізували конкретизацію імагопозиції «іспанізмів» у композиторській творчості. На прикладі іспанського orient'у окреслено аспекти контактного діалогу: регіонально-географічний, що передбачає культурний обмін за участю митців-пілігримів, які свідомо стають учасниками культурного діалогу; дистанційно-інформаційний, що здійснюється на відстані через посередників; генетичний, існуючий на підсвідомому рівні він проявляється в певний момент, керуючи творчим актом.Одним із основних завдань дослідження було вивчення та презентація ретрансляції кримського оrient'у через професійну музичну творчість. Для цього, насамперед, постала проблема відтворення музично-історичного процесу Криму, періодизація якого продиктована нашаруванням основних етнічних компонентів, що брали участь у формуванні автохтонного кримськотатарського етносу, який й по сьогодні залишається репрезентантом культури Кримського півострова.Виокремлення значних явищ та творчих постатей, що сприяли розвитку музичної культури півострова, надає змогу стверджувати, що періодом її найвищого розквіту була доба Кримського середньовіччя. Наповнена розмаїттям мистецьких галузей (релігійна музика, творчість поетів-співців, музично-поетична творчість кримської аристократії, військова музика, побутова обрядова музична творчість, музика театральних вистав), відмічена демократизмом творчого співіснування, ця доба відрізнялась домінуванням східного вектору культурного розвитку. Саме цей вектор в подальшому й визначив місце Криму у такому найпотужнішому європейському проекті як орієнталізм, що мав місце вже наприкінці XIX – початку XX століть. Імпульси, які на той час йшли зсередини півострова на зустріч європейському модерну за участю видатних кримських діячів (І. Гаспринського, А. Рефатова, Я. Шерфедінова та багатьох інших) були проявами іманентної кримському культурному простору діалогічної екзистенції. З іншого вектору орієнтально забарвлені твори російських композиторів (М. Мусоргського, М. Глінки, О. Глазунова, М. Римського-Корсакова), етномузикологічні зацікавлення українських митців-науковців (М. Лисенка, К. Квітки, А. Кончевського) – все це може бути розцінено як спроби творчого осмислення кримськотатарського музичного фольклору, що відбувалися на тлі регіонально-географічних контактів. Також на прикладі творчості О. Спендіарова, А. Караманова виокремлено парадигми генетичного аспекту діалогічності «Захід-Схід».В дослідженні актуалізована проблема інтеграції в український культурний контекст генерації кримських композиторів, музикантів сучасності, серед яких: Е. Емір, Дж. Каріков, М. Халітова та ін.^UThe thesis is the first scientific study of the musical culture of the Crimean Peninsula in Ukrainian musicology, taking into account its genetic nature. In order to understand the musical culture of Crimea in dialogical existention, attention is drawn to the problem of dialogue as a key category of philosophical knowledge. The philosophical approach, whose priority is the ethical component of dialogical coexistence in the discourse "I-the other", creates conditions for high-quality – complementary intercultural communication "West-East".The ambivalent dialogic nature of cultural influences generated by both the West and the East has determined the peculiarity and uniqueness of the musical landscape of Crimea. And this landscape already in the second half of the XIX – first half of the XX centuries took its link in the pan-European оrientalist project.Taking into account the geographically formed ways of crossing Eastern and Western influences on the Crimean Peninsula, in the context of a historical retrospective of orientalism as a phenomenon of European art, the dialogue between the West and the countries of the Middle East is focused. We are talking about impulses that came from Egypt, Babylon, ancient Judea, Syria, later – Elinized Greece, from the Arab Caliphate (Spain), as well as from Turkey. Observations of the West-East dialogic transformations that took place in the space of literary, visual and especially musical arts indicate a gradual convergence of both worlds.The search for a genetically similar Crimea and at the same time an orientally representative culture actualized the concretization of the imagoposition of "Hispanisms" in the composer's work. Using the example of the Spanish orient'у, aspects of the contact dialogue are outlined: regional-geographical, in which cultural exchange is carried out with the participation of pilgrim artists who consciously become participants in cultural dialogue; remote information, which involves the transmission of information at a distance through intermediaries; genetic, which exists on a subconscious level and manifests itself at a certain point, controlling the creative act.One of the main tasks of the study was to study and present the retransmission of Crimean оrient through professional musical creativity. For this purpose, first of all, the problem of reproducing the musical and historical process of the Crimea arose. The periodization of the musical and historical process of Crimea is primarily dictated by the layering of the main ethnic components that participated in the formation of the autochthonous Crimean Tatar ethnic group, which still remains a representative of the culture of the Crimean peninsula.The identification of significant phenomena and creative figures that contributed to the development of the musical culture of the peninsula allows us to assert that the period of its highest flourishing was the era of the Crimean Middle Ages. Filled with a variety of artistic branches (religious music, creativity of poets-singers, musical-poetic creativity of the Crimean aristocracy, military music, household ceremonial musical creativity, music of theatrical performances), marked by the democracy of creative coexistence, this era was characterized by the dominance of the eastern vector of cultural development. It was this vector that later determined the place of Crimea in such a powerful European project as оrientalism, which took place already in the late XIX – early XX centuries. The impulses that at that time were coming from within the peninsula to meet European modernity with the participation of prominent Crimean figures (I. Gasprynsky, A. Refatov, Y. Sherfedinov and many others) were manifestations of dialogical existence immanent to the Crimean cultural space. On the other hand, the works of Russian composers (M. Mussorgsky, M. Hlinka, A. Hlazunov, N. Rymsky-Korsakov), ethnomusicological interests of Ukrainian artists (M. Lysenko, K. Kvitka, A. Konchevsky) – all this can be regarded as attempts to creatively understand the Crimean Tatar musical folklore.Also, on the example of the works of A. Spendiarov and A. Karamanov, the paradigms of the genetic aspect of dialogicism "West-East" are highlighted.The study also raises the issue of integration into the Ukrainian cultural context of the generation of Crimean composers, contemporary musicians, including: E. Emir, J. Karikov, M. Khalitova and others.