Доведено, що "Творима легенда" створювалась як текст, який мав синтезувати у собі зміст людської культури. Встановлено, що механізмом включення "Творимої легенди" у загальнолюдське культурологічне поле стали жанри як форми, які сконцентрували у собі сенс культурних епох. Базовими жанровими алгоритмами, що моделюють реальність "Творимої легенди", є роман, легенда, утопія, казка, сатира. Характерними жанровими ознаками "Творимої легенди" є також публіцистичність та пародіювання на рівні жанрових форм, що відтворює смислове поле полілогу культур та традицій.

  Скачати повний текст

Вивчено комплекс дискусійних проблем жанру антиутопії першої половини XX ст. На прикладі зіставлення романів "Ми" Є.Замятіна, "Цей дивний новий світ" О.Хакслі та "1984" Дж.Оруелла з попередньою утопічною традицією робиться висновок про близькість утопії та антиутопії. Запропоновано нарівні з термінами антиутопія та дістопія вживати терміни гіпер-утопія та утопія-інкарната (зверхутопія і втілена утопія), що більш за все відповідають духу епохи першої половини XX ст. Аналіз роману Дж.Оруелла "1984" надає можливість підкреслити генетичну спорідненість з класичними утопіями минулого і антиутопіями сучасності, ідейно-тематичну своєрідність та специфічні художні особливості творчості письменника, як відображення його художнього сприйняття і світогляду. Результати дослідження надають право визначити Оруелла класиком сучасної негативної утопії.

  Скачати повний текст

Вперше в українському літературознавстві розглянуто романну трилогію В. Сорокіна "Лед", "Путь Бро", "23 000" у контексті творчості письменника та змін естетичної парадигми російського літературного постмодернізму на межі століть. Розкрито суть проблематики та жанрово-композиційні особливості романного циклу. Розглянуто причини диверсифікації творчих принципів В. Сорокіна та відмови автора від соц-арту. Визначено місце трилогії в романній творчості В. Сорокіна, виділено основні тенденції в критичних і літературознавчих оцінках циклу. Доведено авторську природу міфології трилогії та досліджено шляхи її виникнення та розвитку. Увагу приділено характеристиці фантастичного "Всесвіту гармонії", за допомогою якого автор показує проблеми сучасного суспільства (соціальну самотність, втрату духовних ідеалів, соціальну дезорієнтованість, загрозу авторитаризму та тоталітаризму). Досліджено різновиди часу та простору у романах (фантастичний і реальний хронотоп). Визначено зв'язок проблематики з жанровою та композиційною структурою трилогії. Для циклу, в якому наявні елементи утопії та антиутопії, запропоновано жанрове визначення "апокаліптична утопія". Відзначено вплив світової та російської літературної традиції на письменника, а також новаторство В. Сорокіна в межах постмодерністської естетики.

  Скачати повний текст

Завдяки аналізу утопії та футурології як феноменів з'ясовано, що вони є джерелом змістів і контекстів соціальних ідеалістів. Утопія та футурологія впливають на формування соціальних ідеалів різними шляхами: футурологія базується на методах пролонгації та проспекції, а утопія спирається на умоглядність, як основний принцип своїх побудов. Встановлено, що утопія та футорологія як феномени мають різні просторово-часові характеристики, утопія виступає образом альтернативи сучасному стану соціуму, а футурологія моделлю майбутнього. Зазначено, що утопія та футурологія деформуються в українських і глобалізаційних реаліях, підлаштовуючись під актуальні запити сучасності.

  Скачати повний текст

Розкрито процес формування утопічної думки та джерела, які сприяють його активізації. Досліджено "перехідний час" як основне джерело розквіту утопічної думки в суспільстві. Сформульовано визначення перехідного часу, обгрунтовано його перевагу над іншими поширеними в наш час трактуваннями, такими як: перехідний період, перехідний етап, перехідне суспільство. Встановлено, що на відміну від будь-яких фантазій та мрій, утопія є, насамперед, відображенням суб'єктивної реальності людей, соціального буття за певних історичних умов.

  Скачати повний текст

Проведено системний соціально-філософський аналіз утопії як форми соціального передбачення дійсності. Здійснено загальний теоретичний аналіз проблеми соціального передбачення: уточнено змістовне значення поняття "соціальне передбачення" в соціально-філософській та соціологічній літературі. Охарактеризовано різні форми осягнення майбутнього, визначено об'єктивні та суб'єктивні передумови процесу передбачення. Виокремлено утопічну форму соціального передбачення та проведено її детальний аналіз: виділено історико-філософські концепти проблеми утопії, проаналізовано наявні в сучасній науковій літературі дефініції утопії, уточнено сучасне поняття утопії як форми соціального передбачення й її основні ознаки. Досліджено природу утопії як форми осягнення майбутнього, розглянуто сучасні тенденції утопічного передбачення.

  Скачати повний текст