Встановлено, що видовий склад родини Cardiidae у Понто-Каспійському регіоні налічує 40 рецентних видів (з яких у фауні України - 19 видів), 9 - з підродини Cardiinae (4 роди), 31 вид - з підродини Lymnocardiinae (2 роди, 5 підродів). Наведено монографічний опис 24-х досліджуваних видів новими, уточненими діагнозами. За будовою м'якого тіла у 18-ти видів (зокрема, 8-ми видів з Каспію) виявлено нові діагностичні ознаки (кількість і розміщення папіл сифонів, структуру ктенідіїв, лабіальних пальмп, шлунка), складено оригінальні ключі. Визначено особливості міжпопуляційної мінливості конхологічних ознак. Виявлено приуроченість 19-ти видів до типів грунтів. Доведено, що глибина закопування у грунт впливає на мінливість семи ознак. Виявлено, що кількість видів Середземноморського зоогеографічного комплексу в Азово-Чорноморському басейні становить 47,4 %, в Каспії - 8 %, а частка Понто-каспійського зоогеографічного комплексу у даних басейнах становить 52,6 % та 92 % відповідно.

  Скачати повний текст

Досліджено видовий склад дощових червів Лівобережної України. Виявлено 25 видів, серед яких 3 представлено 7-ма підвидами. Дані види віднесено до 8-ми родів родини Lumbricidae, наведено їх морфологічну характеристику з використанням нової видової систематичної ознаки - форми та відносної площі тифлозолю. Розроблено визначальні таблиці дощових червів Лівобережної України. Виявлено фауністичні комплекси дощових червів в основних біотопах у всіх природно-кліматичних зонах, встановлено їх подібність за допомогою індексів подібності та кластерного аналізу. Визначено ступінь розповсюдження на території Лівобережної України усіх виявлених видів і підвидів дощових червів.

  Скачати повний текст

Виявлено нові таксономічні та діагностичні ознаки агіртидів, колонідів, лейодидів і таксонів. Значну увагу приділено ревізії системи агіртидно-колонідної групи родин Staphylinoidea на підставі нових і вже відомих ознак. Досліджено палеонтологічні матеріали мезозойського віку з даних груп. Впорядковано номенклатури зазначеної групи Staphylinoidea. Детально проаналізовано еволюцію підродин і триб лейодид.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню семантико-прагматичних та комунікативних явищ, пов'язаних з інтерогативністю в сучасній англійській мові. Уточнюється і доповнюється перелік ознак інтерогативності, а також таксономія питальних речень. Обгрунтовується необхідність розгляду питальних висловлювань невід'ємно від відповідей на них. Встановлено й розглянуто окремі типи псевдоінформативних питань. Досліджені вторинні функції питальних речень на основі комунікативної та соціальної взаємодії мовців. Описані комунікативно-функціональні особливості кожного типу питального речення. Розширено інвентар загальновизнаних ознак інтерогативності.

  Скачати повний текст

Проаналізовано структуру акридокомплексів з використанням індексів щільності, домінування та стадіальної приуроченості, проведено порівняння природних зон та областей за подібністю акридокомплексів. Запропоновано правило зонально-ландшафтного розподілу фаун Caelifera та Ensifera і розроблено індекс співвідношення кількості видів (Ік/д). Наведено анотований список і таблиці для визначення коротковусих прямокрилих дослідженої території на підставі використання нових ознак.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано поняття "педагогічна технологія", "пізнавальний процес", "таксономія", "творча особистість". Виявлено зміст, форми та методи навчально-пізнавальної діяльності гімназистів залежно від закономірностей їх вікового розвитку. Теоретично обгрунтовано науково-методичні й оранізаційно-технологічні умови формування освітніх інтересів особистості гімназистів у процесі вивчення предметів гуманітарного циклу. Доведено, що технологізація навчання таких предметів забезпечує активізацію пізнавальної діяльності учнів гімназії через спеціальне структурування навчального матеріалу (таксономія), комплексне використання загальнодидактичних принципів, міжпредметних і інтегративних зв'язків у навчальному процесі.

  Скачати повний текст

Досліджено фауну рептилій лівобережного лісостепу України, яка складається з 11-ти видів (13-ти підвидів) плазунів. У межах 11-ти видових нарисів описано зовнішню морфологію плазунів на території регіону, уточнено поширення, розглянуто біологічний розподіл, статеву та розмірно-вікову структури популяцій, а також цикли добової та сезонної активності, відношення до температури, особливості розмноження, ріст, линяння, живлення, визначено ворогів і паразитів, охарактеризовано сховища та поведінку. Обгрунтовано необхідні заходи охорони плазунів у регіоні. Виявлено та досліджено контактну зону підвидів прудкої ящірки - L. a. chersonensis та L. a. exigua, а також підвидів звичайної гадюки - V. b. berus та V. b. nikolskii. На підставі результатів аналізу морфологічної мінливості на всьому ареалі та даних щодо гібридизації у природі та неволі гадюку Нікольського розглянуто як підвид звичайної гадюки. Проаналізовано склад фауни плазунів лісостепової зони Лівобережної України. Зареєстровано відмінності у видовому складі та чисельності видів між різними частинами регіону. Акцентовано увагу на необхідності впровадження термінових заходів для збереження окремих видів плазунів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено проблему таксономії та структурного ядра синтаксичної системи англійської мови в контексті організації вербальної комунікації. Запроваджено новий підхід до таксономії елементарних комунікативних одиниць (КО), що функціонують на рівні мовлення у вигляді висловлень та на рівні мови - у вигляді парадигматично оформлених речень. Визначено особливий категоріальний статус простого речення (ПР) як гештальт-утворення та як якісно нову похідну його гештальт-властивостей. Описано гештальт-теорію в таксономічному ізоморфізмі ПР в сучасній англійській мові. Проаналізовано функціонування ПР в різностильових текстах, у діахронії та синхронії, визначено структурний склад реплік у діалозі, взаємозв'язок соціально-психологічних характеристик мовця зі структурою і прагматичним типом його висловлення та найбільш частотні смисли і комунікативне навантаження структурно-непредикатних речень. Розроблено систему морфолого-синтаксичних моделей ПР, розкрито сутність відносної комунікативної значущості його конституєнтів. Виділено основні опозиції в таксономії ПР та їх структурно-семантичні й функціональні особливості. Розв'язано проблему ролі ПР в системі основних КО і охарактеризовано його комплексний гештальт як унікальне і багатопланове мовленнєве утворення з когнітивним значенням.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

У дисертації подано результати педагогічного дослідження з обґрунтування дидактичних основ реалізації діяльнісного підходу в процесі підготовки вчителя іноземної мови, котрі розуміються як теоретичне обґрунтування розроблення моделі функційно-структурної дидактичної системи – єдності взаємопов'язаних компонентних конструктів, основою ефективного функціонування якої є вияв і створення таксономії організаційно-дидактичних умов. З'ясовано сутність і специфіку технологічно-процесуального феномена «реалізація діяльнісного підходу в освітньому процесі» (у розумінні обґрунтування доцільності розроблення й імплементації функційно-структурної дидактичної системи на основі створення таксономії відповідних організаційно-дидактичних умов в освітній процес вищої педагогічної школи) на засадах моделювання з використанням положень діяльнісного з проекцією на «діє-орієнтований» як провідного та сукупності інших методологічних підходів (компетентнісного, комунікативного, системного, синергетичного, аксіологічного, акмеологічного, культурологічного, суб'єктного та особистісно зорієнтованого в їхній комплікативно-контамінаційній єдності).Апробовано й упроваджено в практику роботи педагогічних закладів вищої освіти авторську функційно-структурну дидактичну систему.Метою дисертаційної праці є обґрунтування дидактичних основ реалізації діяльнісного підходу в процесі підготовки вчителя іноземної мови, експериментальна перевірка ефективності імплементації розробленої функційно-структурної дидактичної системи в освітній процес вищої педагогічної школи та створення таксономії відповідних організаційно-дидактичних умов.Об'єктом дослідження є підготовка вчителя іноземної мови в педагогічних закладах вищої освіти.Предметом дослідження є функційно-структурна дидактична система реалізації діяльнісного підходу в процесі підготовки вчителя іноземної мови та таксономія відповідних організаційно-дидактичних умов.Наукова новизна одержаних результатів у дисертаційній праці полягає в тому, що науково виважено вивчено проблему реалізації діяльнісного підходу в процесі підготовки вчителя іноземної мови на теоретико-методологічному рівні. Значущість здобутих теоретичних і практичних результатів для теорії навчання зумовлюється тим, що: уперше було визначено дидактичні основи реалізації діяльнісного підходу в процесі підготовки вчителя іноземної мови; обґрунтовано функційно-структурну дидактичну систему, яка є єдністю чотирьох компонентних конструктів (концептуально-дидактичного: методологічний, теоретичний, технологічний, психолого-дидактичний субконструкти; змістово-дієвого: організаційно-дієвий субконструкт; когнітивно-змістовий субконструкт; функційно-дієвого: субконструкт мотивації діяльності майбутнього вчителя; інструментально-діяльнісний субконструкт; рефлексійно-діяльнісного: діагностувально-інструментальний, компетентнісно-верифікаційний субконструкт; аналітико-статистичний субконструкт) реалізації діяльнісного підходу в процесі підготовки вчителя іноземної мови на засадах урахування ціннісно-вартісних положень інших методологічних підходів: компетентнісного, комунікативного, системного, синергетичного, аксіологічного, акмеологічного, культурологічного, суб'єктного та особистісно зорієнтованого, що забезпечує дидактично-зумовлену результативність впливу на формування професійної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови на ґрунті статистично значущого підвищення ефективності формування їхніх суб'єктних якостей як результату активації процесів самоактуалізації та самодіяльності в інформаційно-освітньому середовищі сучасного педагогічного закладу вищої освіти, що передбачає: дефініціацію змістово-сутнісного розуміння таксономії організаційно-дидактичних умов, котрі представлено на трьох рівнях.^UThe thesis paper presents the results of pedagogical research on the substantiation of the didactic foundations for the implementation of the activity approach in the process of a foreign language teacher training, which are understood as the theoretical substantiation of the developed model of the functional-structural didactic system as a unity of interconnected component constructs (conceptual-didactic, content-effective; functional-effective; reflexive-activity), the basis of the effective functioning of which is the creation of a taxonomy of organizational-and-didactic conditions; the essence and specificity of the technological-procedural phenomenon "implementation of the activity approach in the educational process" (in the understanding of justifying the feasibility of the development and implementation of a functional-structural didactic system based on the creation of a taxonomy of the corresponding organizational-and-didactic conditions in the educational process of a higher pedagogical school) on the positions of modeling using the provisions of activity with a projection on the "action-oriented" as the main and a set of other methodological approaches (competence-based, communicative, systemic, synergetic, axiological, acmeological, culturological, subjective and personality-oriented in their complicative-contaminated unity).The purpose of the dissertation is to substantiate the didactic foundations of the activity approach in the process of foreign language teacher training, experimental verification of the effectiveness of the developed functional-structural didactic system in the educational process of higher pedagogical school and creation of taxonomy of relevant organizational and didactic conditions.The object of the research is the training of a foreign language teacher in pedagogical institutions of higher education.The subject of the research is the functional-structural didactic system of realization of the activity approach in the process of foreign language teacher training and the taxonomy of the corresponding organizational-didactic conditions.The scientific novelty of the results obtained in the dissertation paper is that the problem of implementation of the activity approach in the process of a foreign language teacher training at the theoretical and methodological level has been scientifically studied. The significance of the obtained theoretical and practical results for the theory of education is due to the fact that: for the first time the didactic foundations for the implementation of the activity approach in the process of a foreign language teacher training were determined; the functional-structural didactic system is substantiated, which is the unity of four component constructs (conceptual-didactic: methodological, theoretical, technological, psychological-didactic subconstructs; content-effective: organizational-effective subconstruct; cognitive-semantic subconstruct; functional-activity: subconstruct of a future teacher's motivation of activities, instrumental-activity subconstruct; reflection-activity: diagnostic-instrumental subconstruct, competence-verification subconstruct, analytical-statistical subconstruct) implementation of activity approach in the process of a foreign language teacher training on the basis of taking into account value-value provisions of other methodological approaches: systemic, synergetic, axiological, acmeological, culturological, subjective and personality-oriented, which provides didactic-conditioned effectiveness of the impact on the formation of a future foreign language teacher's professional competence on the basis of statistically significant increase in the efficiency of formation of their agentic qualities as a result of activation of processes of self-actualization and self-activity in the information-educational environment of a modern pedagogical institution of higher education, which provides: definition of semantic understanding of taxonomy of organizational-didactic conditions.

Дисертаційна робота присвячена розв'язанню питань таксономії та еволюційної історії рідкісних та критичних у систематичному відношенні видів роду Centaurea L. з секцій Phalolepis (Cass.) Dobrocz. та Pseudophalolepis Klok. флори України на основі комплексного підходу з пріоритетним використанням методів молекулярно-філогенетичного аналізу.Робота грунтується на аналізі 96 послідовностей ITS1-5.8S rRNA-ITS2 (далі - ITSs) кластеру генів ядерної рибосомальної РНК (з них 71 послідовність отримана дисертантом) та 47 послідовностей спейсеру rpl32-tmL (UAG) (далі - trnL) хлоропластної ДНК (з них 35 отримані дисертантом) 27 видів волошок секцій Phalolepis (C. iljiniana Illar., C. longiaristata Illar., C. nikitensis Illar., C. sarandinakiae Illar., C. semijusta Juz., C. stankovii Illar., C. sterilis Stev., C. vankoДисертаційна робота присвячена розв'язанню питань таксономії та еволюційної історії рідкісних та критичних у систематичному відношенні видів роду Centaurea L. з секцій Phalolepis (Cass.) Dobrocz. та Pseudophalolepis Klok. флори України на основі комплексного підходу з пріоритетним використанням методів молекулярно-філогенетичного аналізу.Робота грунтується на аналізі 96 послідовностей ITS1-5.8S rRNA-ITS2 (далі - ITSs) кластеру генів ядерної рибосомальної РНК (з них 71 послідовність отримана дисертантом) та 47 послідовностей спейсеру rpl32-tmL (UAG) (далі - trnL) хлоропластної ДНК (з них 35 отримані дисертантом) 27 видів волошок секцій Phalolepis (C. iljiniana Illar., C. longiaristata Illar., C. nikitensis Illar., C. sarandinakiae Illar., C. semijusta Juz., C. stankovii Illar., C. sterilis Stev., C. vankovii Klok.), Pseudophalolepis (C. appendicata Klok., C. breviceps Iljin., C. donetzica Klok., C. hypanica Pacz., C. konkae Klok., C. margarita-alba Klok., C. margaritacea Ten., C. paczoskii Kotov ex Klok., C. protogerberi Klok., C. protomargaritacea Klok., C. pseudoleucolepis Kleop.) та підродів Acrolophus (Cass.) Dobrocz. (C. borysthenica Grüner, C. caprina Stev., C. diffusa Lam., C. odessana Prodan, C. steveniana Klok., C. stoebe L.) та Lopholoma (Cass.) Dobrocz. (C. salonitana Vis., C. adpressa Ledeb.). Для восьми видів молекулярно- генетичні дані про послідовності ITSs та trnL отримані вперше.^Utaxonomic status species of Centaurea L. genus from Phalolepis (Cass.) Dobrocz. and Pseudophalolepis Klok. sections of Ukraine flora based on an integrated approach with priority use of molecular phylogenetic analysis methods.The work is based on analysis of 96 ITS1-5,8S-ITS2 rDNA sequences (hereinafter - ITSs) (71 sequences were obtained by the author) and 47 sequences chloroplast, rpl32-tmL intergenic spacer (hereinafter - tmL) DNA regions (35 were obtained by the author) 27 species of knapweeds Phalolepis section (C. iljiniana Шаг., C. longiaristata Шаг., C. nikitensis Шаг., C. sarandinakiae Шаг., C. semijusta Juz., C. stankovii Шаг., C. sterilis Stev., C. vankovii Klok.), Pseudophalolepis section (C. appendicata Klok., C. breviceps Iljin., C. donetzica Klok., C. hypanica Pacz., C. konkae Klok., C. margarita-alba Klok., C. margaritacea Ten., C. paczoskii Kotov ex Klok., C. protogerberi Klok., C. protomargaritacea Klok., C. pseudoleucolepis Kleop.) and Acrolophus (Cass.) Dobrocz. subgenus (C. borysthenica Gruner, C. caprina ' Stev., C. diffusa Lam., C. odessana Prodan, C. steveniana Klok., C. stoebe L.) and Lopholoma (Cass.) Dobrocz. subgenus (C. salonitana Vis., C. adpressa Ledeb.). 99 species and intraspecific taxa (hereinafter - operational taxonomic units, or OTU) were analyzed that fully represent the study group within Ukraine. The molecular genetic data of ITSs and trnL sequences of 8 taxa determined for the first time.

Дисертаційна робота є завершеним оригінальним дослідженням, присвяченим комплексному вивченню водоростей та ціанобактерій біологічних ґрунтових кірочок окремих екосистем Європи (приморських дюн, лісів та гіпергалінних відвалів України і Німеччини), чотирьох рослинно-кліматичних зон Південної Америки (Чилі) та тундрових екосистем полярних регіонів (Свальбард і Антарктичні острови), з висвітленням їх різноманіття, філогенії, таксономії окремих груп, екології та поширення. Загалом, виявлено 313 видів. Виявлено переважання зелених водоростей при значній ролі ціанобактерій у ґрунтових кірочках балтійських та чорноморських дюн, ціанобактерій – приморських екосистем Азовського моря, зелених водоростей – лісів Німеччини, зелених ульвофіцієвих, витривалих до засолення – штучних гіпергалінних екосистем Німеччини, унікальних представників роду Klebsormidium – у біокірочках напівпустель та лісів Чилі, жовтозелених водоростей – полярних регіонів. Особливу увагу приділено філогенії і таксономії Klebsormidiophyceae (Streptophyta) як домінуючих представників у біокірочках помірної зони. Визначено загальну філогенію класу, центральну філогенетичну лінію розділено на 7 суперклад. Виявлено нові таксони, які урізноманітнили морфологію класу, що нині містить 5 родів та представників з нитчастою, пакетоподібною і розгалуженою сланню. Вивчення ділення клітин класу показало, що воно відбувається за механізмом, близьким до споруляції. Виявлено нову філогенетичну лінію серед Streptophyta з унікальним клітинним покривом. Проведено таксономічні ревізії окремих груп зелених водоростей та ціанобактерій. Описано 2 роди, 18 видів і 2 різновидності, здійснено емендацію та епітипіфікацію 16 видів, запропоновано 6 номенклатурних комбінацій. Роботу виконано із використанням класичних та сучасних молекулярно-біологічних методів, застосованих до ідентифікації водоростей і ціанобактерій.^UThe thesis represents complete original investigation devoted complex study of algae and cyanobacteria from biological soil crusts of some ecosystems of Europe (maritime sand dunes, forests and hypersaline tailing piles of Ukraine and Germany), four vegetation and climatic zones of South America (Chile) and tundra ecosystems of polar regions (Svalbard and Antarctica islands). The investigation was focused on biodiversity, phylogeny and taxonomy of some groups as well as ecological peculiarities and distribution. The main attention was paid to the phylogeny and taxonomy of Klebsormidiophyceae (Streptophyta) as dominating representatives in biocrusts of temperate climatic zone. The thesis was completed using classical and modern molecular-phylogenetic methods (integrative approach) applied for identification of algae and cyanobacteria. Totally, 313 species of algae and cyanobacteria were found in biocrusts of some regions and ecosystems (Chlorophyta – 160 species, Streptophyta – 30, Ochrophyta – 48 (Xanthophyceae – 26, Eustigmatophyceae – 4 and Bacillariophyceae – 18), Cyanobacteria – 75). Predominance of green algae together with considerable role of cyanobacteria was indicated in biocrusts of sand dunes of Baltic and Black sea coasts; cyanobacteria was the most abandoned in biocrusts of coastal ecosystems of the Sea of Azov; green algae were leading group together with almost complete absence of cyanobacteria in biocrusts of German forests; Ulvophyceae (Chlorophyta) tolerant to saline environment were abandoned in artificial hypersaline ecosystems of Germany; unique taxa of Klebsormidium were dominating in biocrusts of semi-deserts and forests of Chile; Xanthophyceae were numerous and abandoned in polar regions. It was confirmed based on an integrative approach that Interfilum is a representative of Klebsormidiophyceae (Streptophyta); new genus Streptosarcina was described as well. Thus, general phylogeny of the class which includes algae dominating in the biocrusts of temperate zone was determined. Now the class contains 5 genera: Klebsormidium, Interfilum, Hormidiella, Streptosarcina and Entransia, among them taxa with filamentous as well as packet-like and branched thalli are present. The central phylogenetic lineage of the class was divided on 7 main superclades. The reference strains were proposed for 8 Klebsormidium species; 7 new species and 2 varieties of Klebsormidium from phylogenetic clade G isolated from biocrusts of Europe, Africa, North and South America were described. Prevalent development of superclade G Klebsormidium in terrestrial ecosystems of South hemisphere forces to revision of the genus concept as alga cosmopolitan in distribution. The study of the cell division of Klebsormidiophyceae showed that vegetative cells divide by mechanism close to sporulation. Formation of different morphotypes depends on shape of cells, texture of cell walls, mechanical interactions between cells and the influence of environmental conditions. New phylogenetic lineage among Streptophyta (genus Streptofilum) with unique cell coverage (submicroscopic organic scales of specific piliform shape) was discovered.Investigation of the strains of rare and interesting algae and cyanobacteria revealed to describe 7 new species (from genera Parietochloris, Tetradesmus, Aliterella, Oculatella, Cyanocohniella), provide emendation and epitypification of 5 species (Crinalium, Actinochloris, Eremochloris, Xerochlorella) and propose 4 taxonomical combinations (Timaviella, Heterochlamydomonas, Xerochlorella). Investigation of the biocrust biodiversity using molecular phylogenetic methods showed wide, possibly cosmopolitan, distribution within both hemispheres some species of green algae: Bracteacoccus, Watanabea, Elliptochloris, Edaphochlorella, Xerochlorella, Pleurastrosarcina, Interfilum. While distribution of some species of clade G Klebsormidium is realized mostly within South hemisphere.Totally 2 new genera, 18 species and 2 varieties of algae and cyanobacteria were described, emendation and epitypification were provided for 16 species and 6 taxonomical combinations were proposed.

Дисертаційну роботу присвячено обґрунтуванню теоретичних положень та розробленню методичних підходів та рекомендацій підвищення ефективності енергоресурсних чинників управління економічним розвитком регіону. Мета роботи полягала у поглибленні теоретичних положень, розробленні практичних підходів та рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності енергоресурсних чинників управління економічним розвитком регіону. У роботі досліджено теоретико методичні засади управління економічним розвитком регіону через ефективне використання енергетичних ресурсів. Розкрито концептуальні передумови та аспекти ефективного урядування у площині енергетичних ресурсів. Узагальнено концептуальні підходи до формування ефективності енергоресурсних чинників. Політику ресурсокористування України охарактеризовано за програмними та законодавчими ініціативами, що мають безпосередній вплив та регламентують природокористування, поводження з відходами, використання і розподіл енергетичних ресурсів, та запроваджують систему енергоефективних заходів. Запропоновано концепцію smart, як елемент управління економічним розвитком та осередок інновацій у регіональних стратегіях. Визначено концепцію smart як інструмент реалізації стратегій. Обґрунтовано методичний підхід до оцінки ефективності енергоресурсних чинників управління економічним розвитком. Запропонований алгоритм дослідження передбачав дуальність оцінки ефективності енергоресурсних чинників. Узагальнено основні аспекти управління енергетичними ресурсами в Україні та Європі в розрізі впровадження інноваційних технологій під впливом глобальних трендів. Показана структура енергоспоживання та перспективи його заміщення на тлі глобальних енергетичних змін. Розкрито перспективи управління енергетичними ресурсами при запровадженні принципів циркулярної економіки та КСВ у всіх ланках суспільства. Систематизовано тренди та чинники трансформації енергетичних ринків у світі.Обґрунтовано запровадження концепції smart у досліджуваних суб'єктах та визначено чинники концепції на тлі зростання цін на енергоносії. Прослідковано і систематизовано динаміку та основні причини такого зростання. Здійснено аналіз окремих громад Харківського регіону в умовах децентралізації в контексті практичних упроваджень з мінімізації наслідків зростання цін на енергоносії. У роботі уточнено поняттєво-категорійний апарат енергоресурсних чинників управління економічним розвитком, таких як, «енергозбереження», «енергоємність», «енергоефективність».Дана оцінка особливостям управління енергоефективним розвитком регіону в нових умовах. Вивчено динамічний стан енергоресурсів: зміну структури та кількості споживання, створення альтернативних джерел енергопостачання. Виокремлена енергоефективна складова стратегічних планів та практичних упроваджень, як приклад ефективного та розумного управління енергоресурсами на локальних рівнях. Визначено розрив енергетичної ефективності в соціально-економічній моделі України, спричинений бар'єрами енергетичної ефективності. Розглянуто таксономія бар'єрів енергоефективності S. Sorrell та через термінологію бар'єрів класифіковано причини, що перешкоджають просуванню енергоефективних технологій в Україні. Визначено дев'ятнадцять бар'єрів енергоефективності, в тому числі сформовано та найменовано нову групу бар'єрів перехідного періоду. Визначена в умовах України таксономія бар'єрів характеризує опір зовнішнього середовища енергоефективним технологіям, зумовлений недосконалістю соціально економічного середовища, в умовах якого впроваджуються конкретні енергоефективні технології. Визначено роль грантового фінансування в ідентифікації бар'єрів енергоефективності та підвищенні продуктивності енергоефективних технологій у досліджуваних суб'єктах. Застосовано таксономію бар'єрів енергоефективності як систему економічного аналізу для встановлення бар'єрів енергоефективності у досліджуваних суб'єктах. Визначено домінантні бар'єри, бар'єри найбільшої уваги та провали грантової активності, останні ідентифіковані як бар'єри не охоплені грантовим фінансуванням. Запропоновано підхід до оцінки здатності досліджуваних суб'єктів сприймати та просувати інноваційні енергоефективні технології, який базується на удосконаленні розрахунку узагальненого інтегрального показника з подальшим ранжуванням за узагальненою функцією бажаності Харрінгтона. Визначено нові первинні показники енергоефективної направленості, що лягли в основу розрахунку узагальненого інтегрального показника інноваційної енергоефективної спрямованості досліджуваних суб'єктів. Запропонована концептуальна схема підвищення ефективності енергоресурсних чинників управління економічним розвитком регіону, яка включила в себе тренди та чинники, сучасні методи та інструменти підвищення ефективності енергоресурсних чинників, розвиток інфраструктури, загальносуспільний розвиток, що у комплексі покликано створити середовище сприятливе до інновацій в цілях забезпечення сталого розвитку.^UThe thesis is devoted to substantiation of theoretical provisions and development of methodological approaches and recommendations for improving efficiency of energy resources factors of management of economic development of the region. Work purpose was to deepen the theoretical provisions, develop practical approaches and recommendations aimed at improving the efficiency of energy resources factors in managing the economic development of the region. Theoretical principles of managing economic development of the region through effective use of energy resources were studied in the paper. Revealed conceptual prerequisites and aspects of effective governance in field of energy resources. Summarized conceptual approaches to formation of energy efficiency factors. Ukraine's resource management policy is characterized by program and legislative initiatives that have a direct impact and regulate nature management, waste management, use and distribution of energy resources, and introduce a system of energy-efficient measures. Concept of smart as an element of economic development management and a center of innovation in regional strategies is proposed. Concept of smart as a tool for implementation of strategies is defined. A methodical approach to assessing effectiveness of energy resources management factors of economic development is substantiated. Research algorithm provided duality of estimation of energy efficiency factors proposed.The main aspects of energy resources management in Ukraine and Europe in terms of introduction of innovative technologies under the influence of global trends are summarized. Structure of energy consumption and prospects of its replacement against background of global energy changes shown. Revealed prospects for energy resources management in introduction of principles of circular economy and CSR in all sectors of society. Systematized trends and factors of transformation of energy markets in the world.Introduction of the smart concept in the studied subjects is substantiated and factors of concept against the background of rising energy prices are determined. Systematized dynamics and main reasons for such growth are traced. Analysis of separate communities of Kharkiv region in conditions of decentralization in context of practical implementations on minimization of consequences of growth of the prices for energy carriers is carried out.Paper clarifies the conceptual and categorical apparatus of energy resources factors of economic development management, such as "energy-saving", "energy intensity", "energy efficiency".Estimation of features of management of energy-efficient development of the region in new conditions is given. Dynamic state of energy resources is studied: change of structure and quantity of consumption, creation alternative sources of energy supply. Energy-efficient component of strategic plans and practical implementations is singled out as an example of effective and smart energy management at the local level.Identified the gap of energy efficiency in socio-economic model of Ukraine caused by energy efficiency barriers. Taxonomy of S. Sorrell energy efficiency barriers is considered and reasons that hinder promotion of energy efficient technologies in Ukraine are classified through terminology of barriers. Identified nineteen energy efficiency barriers, including formation and naming of a new group of transition barriers. Taxonomy of barriers determined in conditions of Ukraine characterizes resistance of external environment to energy efficient technologies, due to imperfection of socio-economic environment in which specific energy efficient technologies are introduced.Role of grant funding in identifying energy efficiency barriers and increasing productivity of energy-efficient technologies in studied subjects is determined. Taxonomy of energy efficiency barriers was used as a system of economic analysis to establish energy efficiency barriers in the studied subjects. Dominant barriers, most attention barriers, and grant failures have been identified, latter being identified as barriers not covered by grant funding.An approach to the assessment of the ability of the studied subjects to perceive and promote innovative energy-efficient technologies is proposed, which is based on the improvement of the calculation of the generalized integrated indicator with the subsequent ranking according to the generalized Harrington desirability function. Identified new primary indicators of energy efficiency, which formed the basis for the calculation of the generalized integrated indicator of innovative energy efficiency of the studied subjects.