З'ясовано роль автобіографічного елементу в літературній і критичній спадщині А.О.Григор'єва. Показано визначальну роль даного чинника у відображенні своєрідності творчої особистості поета і критика. На підставі порівняльного аналізу біографічних фактів А.О.Григор'єва зі змістом та образною структурою його віршів і поем досліджено шляхи їх перевтілення в поетичні образи, своєрідність ліричного "я" та особливості літературної майстерності митця. Висвітлено історико-літературне значення та своєрідність мемуарної творчості А.О.Григор'єва, зокрема, його книги "Мои литературные и нравственные скитальчества" у контексті вивчення російської автобіографічної прози середини XIX ст. Проаналізовано автобіографічний елемент у літературно-критичних і театрознавчих статтях, рецензіях і нарисах А.О.Григор'єва, з'ясовано функцію відступів мемуарного характеру, вплив реальних подій його життя на визначення змісту та формування літературного стилю критика. Простежено характерне для творчості митця злиття жанрів статті, присвяченої дослідженню певного літературного, театрального або соціального явища з мемуарним нарисом. Розглянуто листи А.О.Григор'єва, що містять автобіографічний матеріал, спогади про події та осіб, які відіграли важливу роль у його житті. Доведено визначальну роль порівняльного аналізу у формуванні достовірного уявлення про автобіографічний елемент в різних видах творчої діяльності А.О.Григор'єва.

  Скачати повний текст

Досліджено поетику жанру автобіографії та розкрито поетикальні особливості автобіографій Еліса Канетті та книг спогадів Уласа Самчука у типологічному зіставленні. Порівняння базується на подібності творчих засад, головну увагу приділено механізмам проектування автора та національної літературно-культурної традиції в автобіографічних творах обраних письменників. Жанр автобіографії висвітлено у теоретичному аспекті (щодо її авторитету, взаємин з біографією, термінологічної парадигми, естетичних категорій, об'єктивації у компаративних студіях, впливу на створення та сприйняття образу письменника) у виконанні обраними авторами. Механізми самопроектування окреслено у вимірах зв'язків соціальних, ментальних і текстових структур, авторської специфіки дотримання жанрового канону та наповнення автобіографічного методу та рушія. У рецептивно-естетичному аспекті здійснено пошук авторської міри введення інстанції читача до твору, досліджено особливості руху автора до читача, а також у аспекті поетики відкритого твору автобіографії Е.Канетті та У.Самчука.

  Скачати повний текст

Розглянуто розвиток виховання підростаючого покоління засобами мистецтва в історії педагогіки. Проаналізовано та розкрито теоретико-практичний досвід В.О. Сухомлинського щодо художньо-естетичного виховання школярів засобами мистецтва Павлівської середньої школи. За результатами аналізу праць педагога, архівних матеріалів, спогадів його колег та учнів виявлено основні форми та методи виховання школярів Павливської середньої школи засобами мистецтва: музичного, образотворчого, театрального, хореографічного, екранного. Обгрунтовано доцільність запровадження ідей В.О. Сухомлинського стосовно виховання школярів засобами мистецтва в навчально-виховний процес сучасної загальноосвітньої школи.

  Скачати повний текст

Національно-визвольну війну українського народу під проводом Б. Хмельницького (1648 - 1657 рр.) висвітлено у контексті спогадів і на підставі автобіографічних щодинників шляхтичів Речії Посполитої - очевидців і сучасників подій. Проаналізовано суспільне середовище та традиції створення мемуарів XVII ст. Висвітлено взаємозв'язок фактів з біографій авторів з тенденційністю представлення їх особистостей і певних подій. На базі джерельного матеріалу досліжено трактування сучасниками причин розгортання конфлікту, характеристику військових кампаній Національно-визвольної війни та вантажів повстанського війська.

  Скачати повний текст

На підставі здобутків вітчизняної та зарубіжної історіографії, аналізу нових архівних документів, матеріалів і спогадів учасників подій узагальнено роль українського політикуму в утворенні таборів військовополонених українців російської армії в Австро-Угорщині та Німеччині, національно-патріотичну та культурно-освітню працю галицько-буковинських і наддніпрянських громадсько-політичних діячів серед полонених українців. Показано матеріально-побутові умови табірного життя та їх вплив на піднесення національної свідомості українського вояцтва, діяльність табірних кооперативних структур. Досліджено військово-політичну роботу українського політичного проводу з метою організації збройних формувань Української національно-демократичної революції.

  Скачати повний текст

На підставі опрацювання опублікованих та архівних матеріалів, періодичної преси, спогадів, вітчизняної та зарубіжної історіографії висвітлено громадську та політичну діяльність М.Галущинського. Проаналізовано факти, що вплинули на формування його громадянської позиції. Досліджено діяльність М.Галущинського як організатора та командира легіону Українських січових стрільців, голови товариства "Просвіта", сенатора та депутата польського парламенту. Обгрунтовано його вагомий внесок у процеси творення української державності та розвиток національної самосвідомості населення Західної України.

  Скачати повний текст

На підставі відомостей, одержаних завдяки опрацюванню опублікованих і архівних матеріалів, періодичної преси, спогадів, вітчизняної та зарубіжної історіографії висвітлено громадсько-політичну діяльність С.Вітика. Проаналізовано фактори, що вплинули на формування його політичного світогляду. Досліджено діяльність С.Вітика як активного організатора й учасника робітничого та селянського рухів у Східній Галичині. Розглянуто його партійну роботу в Русько-Українській радикальній партії та Українській соціал-демократичній партії. Досліджено парламентську діяльність С.Вітика, а за умов революції - роботу на посаді комісара Дрогобицького повіту, Голови Президії Трудового Конгресу та міністра Галицьких справ в уряді Директорії. Досліджено радянський період його діяльності. Обгрунтовано вагомий внесок С.Вітика у процеси державостворення та розвитку національної самосвідомості українського народу.

  Скачати повний текст

Вперше комплексно досліджено життєвий шлях, громадсько-політичну, науково-дослідну та педагогічну діяльність О. Бочковського (1885 - 1939 рр.) - одного з провідних європейських фахівців з теорії нації та національних відносин, громадсько-політичного діяча, дипломата, журналіста, публіциста та науковця. Проананалізовано широке коло джерел і документів вітчизняних і закордонних архівів, спогади, періодичні видання, листування, публікації, а також творчу спадщину ученого. Розкрито суттєву роль О. Бочковського у становленні української державності та поширенні української ідеї. Розглянуто процес формування та розвитку світоглядних позицій науковця, висвітлено його внесок у розвиток наукового та громадсько-політичного життя української громади в еміграції (зокрема, в європейських країнах і на американському континенті) та становлення чесько-українських відносин. Проаналізовано основні напрями наукової, педагогічної, публіцистичної, громадсько-політичної та дипломатичної діяльності О. Бочковського, висвітлено його викладацьку роботу в українських ВНЗ і наукових установах Чехо-Словаччини. На підставі евристичної роботи в архівних фондах і бібліотечних зібраннях виявлено понад триста невідомих творів О. Бочковського, розшифровано його криптоніми та встановлено авторство кількох неопублікованих праць, створено цілісну наукову біографію ученого. Відтворено маловідомі аспекти громадсько-політичної діяльності О. Бочковського у країнах Європи й Америки, висвітлено його участь і роль у житті української еміграційної спільноти у 1920 - 1930-х рр.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу архівних джерел, матеріалів періодичної преси, спогадів сучасників визначено світогляд М.О.Каришева - науковця та громадського діяча. Особливу увагу приділено громадсько-просвітницькій діяльності вченого на півдні України та його внеску у розвиток освіти в Катеринославській губернії. Розглянуто основні роботи науковця, присвячені актуальним проблемам того часу (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.) - вирішенню аграрного питання та популяризації освіти серед народних мас.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості створення, а також форми та методи діяльності добровільних громадських воєнізованих формувань самооборони - винищувальних батальйонів і груп охорони громадського порядку - на території Прикарпаття в 1944 - 1954 рр. На базі архівних джерел, монографічної літератури, спогадів і матеріалів періодичної преси досліджено особливості їх створення, структурну перебудову, кадрове забезпечення й аналіз їх якісного складу, форми та методи зазначеної діяльності у населених пунктах, ліквідації збройного опору ОУН та УПА, взаємодію з місцевими радянсько-партійними органами влади та силовими структурами, систему бойової та політичної підготовки, соціально-матеріального забезпечення, причини порушення частиною особового складу законності та службової дисципліни.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості утворення, а також форми та методи діяльності міліції на території Станіславської області за умов першої радянізації краю (1939 - 1941 рр.), на завершальному етапі Другої світової війни та у перші повоєнні роки (1944 - 1946 рр.). На підставі архівних джерел, монографічної літератури, спогадів і матеріалів періодичної преси досліджено процес утворення органів міліції, їх структурну побудову, систему підготовки та механізм забезпечення кадрами, їх якісний склад, соціально-матеріальне та побутове забезпечення, причини порушення частиною співробітників законності та службової дисципліни, форми та методи діяльності щодо охорони громадського порядку, безпеки громадян, боротьби зі злочинністю, ліквідації дитячої безпритульності та бездоглядності, зборойного опору ОУН та УПА, проведення паспортизації; взаємодію з місцевими радянсько-партійним органами з метою залучення місцевого населення до органів міліції та добровільних формувань - груп охорони порядку, бригад допомоги міліції, винищувальних батальйонів і керівництво ними.

  Скачати повний текст

На підставі результатів дослідження опублікованих та архівних матеріалів, періодичної преси, спогадів, вітчизняної та зарубіжної історіографії висвітлено доброчинну діяльність Греко-католицької церкви (ГКЦ) на території Галицької митрополії у міжвоєнний період. З'ясовано фактори, що сприяли активізації її діяльності в організації соціального захисту галицьких українців. Показано, що доброчинна допомога ГКЦ в галузі освіти полягала у матеріальній підтримці молоді в Галичині та за її межами в українських світських і церковних закладах різних типів. Зазначено, що духовні особи відновлювали діяльність просвітніх товариств, сприяли видавничій і бібліотечній справі, збору та збереженню пам'яток матеріальної культури.

  Скачати повний текст

Досліжено малорозроблену проблему екзистенційності української малої прози кінця XIX - початку XX ст. у контексті розвитку європейського екзистенціалізму. На підставі вивчення праць Н. Аббаньяно, М. Бердяєва, М. Гайдеггера, А. Камю, Ж.-П. Сартра, М. де Унамуно, К. Ясперса визначено філософсько-естетичні засади екзистенціалізму, проаналізовано форми його художнього вияву в літературі. До наукового обігу введено поняття екзистенційності як визначальної риси української літератури fin de siecle. На матеріалі новелістики В. Винниченка, О. Кобилянської, М. Коцюбинського, Б. Лепкого, В. Стефаника, М. Черемшини, М. Яцківа досліджено трансформацію розвитку екзистенціальних ідей і специфіку їх втілення в українській літературі зламу віків. Доведено, що екзистенційний світогляд духовно наближений до менталітету українців. Розглянуто основні теми та проблеми екзистенційної новелістики: трагізму людського існування, буття до смерті, самотності митця, специфічного буття жінки, екзистенції дітей. Встановлено, що використання прийомів сну, спогаду, фрагментарності, мозаїчності, художньої деталі, ретроспекції увиразнює найхарактерніші для екзистенціалізму феномени. Висвітлено проблему часовості, досліджено поетику екзистенційного хронотопу. Дані літературні явища проаналізовано в загальноєвропейському контексті, визначено місце українського модернізму в ньому.

  Скачати повний текст

На матеріалі прозових творів В. Некрасова доведено, що у розвитку жанрів XX ст. активну роль відіграє авторська свідомість, яка впливає на формування жанрового вмісту, та на динаміку формальних ознак жанрів. Відзначено, що прозові жанри відображають незавершену дійсність, що зумовлює їх пластичність і відсутність чітких меж між жанрами та родами. Розкрито жанрову своєрідність прози В. Некрасова, взаємодію в ній документально-автобіографічного та художнього начал. Визначено провідні теми та мотиви, особливості художнього конфлікту, способи створення образів у прозі письменника. Встановлено роль образу України й українських мотивів у формуванні жанрового змісту творів письменника. Розкрито концепцію героя та його еволюцію на різних етапах творчості митця. Головним героєм прози В. Некрасова є людина, доля якої пов'язана зі його історією, країною, епохою. За складних соціально-історичних випробувань (війни, репресій, еміграції) некрасовський герой набув трагічного досвіду, проте автор акцентував на нездоланності у ньому духовного начала, яке допомагає встояти героєві та зберегти людські якості. У зв'язку з цим основні конфлікти часу письменник переносить у внутрішній світ особистості, де відбувається боротьба життя та смерті, свободи та насильства, пам'яті та забуття. У центрі прозових жанрів В. Некрасова - "проблемний індивід", який переймається історичними, соціальними та духовними питаннями часу. Визначено особливості жанрів повісті, оповідання, мемуарів у творчості митця, а також їх взаємодію з іншми жанрами. У жанрі повісті В. Некрасова відзначено елементи романного мислення, зв'язок з історичними творами, а також філософсько-психологічним напрямом російської літератури. У прозі В. Некрасова виділено різновиди оповідань: оповідання-випадок, оповідання-характер, оповідання-спогад (рефлексію). Досліджено форми мемуарної прози письменника, а саме: нарис, літературний портрет, подорож, книга-гра. Виявлено характерні особливості індивідуального стилю письменника, а саме: поєднання епічного та ліричного, риторичну стихію, увагу до деталей, грунтування на реальних фактах і подіях, прагнення до філософських узагальнень. Установлено жанрові константи та домінанти у творах В. Некрасова різних років. Розглянуто зв'язок творчості В. Некрасова з традиціями російської класичної літератури (О. Пушкіна, М. Гоголя, Л. Толстого, А. Чехова) та новаторство письменника в контексті літературного процесу.

  Скачати повний текст

Розглянуто жанрово-стильові закономірності прозового доробку Є. Гуцала з огляду на багатовекторність художнього відтворення внутрішньо-екзистенційних рефлексій як основної риси творчої індивідуальності митця. Досліджено літературознавчі праці та визначено концептуальні аспекти авторського модусу національного світосприйняття. З'ясовано особливості моделювання структурних ознак малої прози через динаміку взаємозалежних компонентів рефлексії, спогаду та пейзажу. Розкрито роль лірико-психологічного, рефлексивно-споглядального й експериментального філософсько-пригодницького осягнення дійсності у великих прозових формах, досліджено вплив основоформувального новелістичного мислення на великі прозові форми. Обгрунтовано вплив постмодерної естетики та проблематики на прикладі еротичної прози автора.

  Скачати повний текст

Комплексно розглянуто та переосмислено сформовані уявлення про події періоду Другої світової війни і, зокрема, про участь в ній жінок України. Проведено аналіз історіографічних джерел, документів і матеріалів, мемуаристики, спогадів очевидців щодо становища й участі жінок у війні. Висвітлено подвиг жінок України під час евакуації, на тимчасово окупованій німецько-фашистськими загарбниками території. Показано становлення історіографії "жіночої сторінки" боротьби ОУН-УПА.

  Скачати повний текст

Систематизовано праці вітчизняної та зарубіжної історіографії, в яких проаналізовано особливості суспільно-політичного та культурно-освітнього становища польської меншини в УРСР. Доведено, що міжвоєнна радянська історіографія мала виразне пропагандистське спрямування. Дослідження польської меншини були табуйовані в СРСР до середини 1980-х рр. Поляків УРСР/СРСР у II Речі Посполитій вивчали спеціалізовані установи й окремі дослідники радянської етнополітики. У ПНР історія поляків СРСР і УРСР 1920 - 1930-х рр. системно не досліджувалася, проте вивчалися окремі фрагменти ширшої проблеми (комуністична польська еміграція в СРСР, польськомовна преса). Репресії тоталітарного режиму проти поляків СРСР в УРСР були етапом російської імперської політики, спрямованої на деполонізацію "східних кресів" давньої Речі Посполитої. Становище Римсько-католицької церкви (РКЦ) і владну політику щодо неї в СРСР міжвоєнної доби проаналізували у II Речі Посополитій католицькі автори, згуртовані довкола часописів "Przeglad Powszexhny" та "Oriens". У ПНР вивчення історії РКЦ на підрадянських теренах тривало, значною мірою активізувавшись у III Речі посполитій. У вітчизняній історіографії вивчення РКЦ в УРСР 1920 - 1930-х рр. започатковано наприкінці 1980-х рр. На сучасному етапі дослідження історії польської національної меншини УРСР 1920 - 1930-х рр. здійснюється у новому контексті. Оприлюднений за останнє п'ятнадцятиріччя джерельний матеріал, спогади, численні розвідки з окремих проблем, наявність поодиноких узагальнювальних праць дозволили висунути питання про створення синтетичної пісумкової монографії з історії поляків України зазначеного періоду.

  Скачати повний текст

На підставі узагальнення архівних матеріалів, спогадів учасників подій досліджено етапи формування національно-патріотичних поглядів Катерини Зарицької, її участь у національно-визвольному русі, зокрема, жіночій мережі та підпільному Українському червоному хресті, налагодженні референтури пропаганди ОУН(б) і зв'язків головнокомандувача УПА Р.Шухевича з підпіллям за умов радянського тоталітарного режиму. Проаналізовано її внесок у популяризацію ідеї боротьби українського народу за державну незалежність і соборність України.

  Скачати повний текст

Визначено особливості перебігу ішемічної хвороби серця (ІХС), а також закономірності перебудови його структур та функцій в учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (ЛНК), запропоновано методи оптимізації діагностики та лікування даної патології. Обстежено 900 учасників ЛНК, з них 141 - з ІХС, 200 - здорових та 200 осіб, що не зазнали впливу іонізуючого опромінення. Визначено закономірності клінічних, електрокардіографічних змін, ремоделювання структур та фунцій серця, толерантності до фізичного навантаження в учасників ЛНК, що зазнали впливу іонізуючого опромінення у діапазоні малих доз, виділено параметри, що відображають особливості розвитку ІХС. Обгрунтовано стандрат оцінки больового синдрому. Досліджено особливості впливу іонізуючого опромінення у діапазоні 0,1-50 сЗв. Встановлено, що за умов масштабної ядерної катастрофи можлива підвищена реалізація факторів ризику ІХС. Виявлено суттєвий вплив на перебіг ІХС негативних спогадів про події аварії. З'ясовано, що у разі адекватного лікування перебіг ІХС залишається стабільним. Обгрунтовано застосування інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту та метаболічно активної терапії для оптимізації лікування, розроблено алгоритм лікувальної тактики стенокардії.

  Скачати повний текст

Проаналізовано текстотворення як вид мовної діяльності, описо комунікативні стратегії, що визначають різні аспекти формування тексту. Розроблено системний підхід до опису та моделювання процесу текстотворення з урахуванням культурно-лінгвістичного та соціолінгвістичного рівнів аналізу тексту. Встановлено, що за співвідношенням семантичної та прагматичної підсистем тексту в соціальній комунікації наведено текстові типи аналітичної та синтетичної організації. В аспекті діяльності суб'єкта текстотворення експліцитно розглянуто характер кореляцій між факторами текстотворення та прагматичними, семантико-синтаксичними, а також номінативними особливостями текстів, що репрезентують різні соціокомунікативні сфери (науковий текст, енциклопедія, довідник, спогади, щоденник та афоризм). З'ясовано, що комунікативна концепція автора у процесі текстотворення виконує функцію адаптаційного механізму та зумовлює варіювання текстового типу.

  Скачати повний текст