Досліджено проблему функціонування, поетики, символіки весільних пісень Поділля. Висвітлено аспекти взаємодії весільного обряду та весільної пісні. Вивчено історію записів весільних пісень і описів подільського весілля. Установлено ареали та специфіку побутування основних пісенних типів Поділля, їх різновидів і складових. З'ясовано художню своєрідність, жанровий склад, еволюцію та сучасний стан побутування весільної поезії. Проведено систематизацію весільного фольклору, виявлено характерні риси пісенної традиції регіону. Проаналізовано текстовий пісенний матеріал, виявлено місце весільної поезії краю в загальноукраїнському фольклорному процесі. Розглянуто еволюцію мотивів, образів, розкрито символіку творів.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми інтерпретації числової символіки у поезії ХХ ст. Вперше у вітчизняному літературознавстві описано та проаналізовано чотири традиції числової символіки в європейській поезії - античну, фольклорно-міфологічну, іудейську та християнську. В античній традиції вперше здійснено рефлексію над числом, яка відділила його від речі та втілилась у концепції числової гармонії космосу. Зроблено висновок, що числова символіка в структурі художньої цілісності використовується у трьох аспектах: композиції, просторово-часовій організації твору та художній образ (у двох можливих варіантах - числового образу й образу числа).

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні етапи історичного розвитку української урбаністичної лірики. Простежено еволюцію літературознавчих підходів до виокремлення й аналізу урбаністичної тематики та поетики. Досліджено та систематизовано наявний у сучасному літературознавстві понятійно-термінологічний апарат, який застосовується для аналізу творів на урбаністичну тему (урбанізм, міський пейзаж, міський текст, метатекст, міфогеографія, символіка та міфологія міського тексту). Уточнено, семантично поглиблено й адаптовано для практичних потреб літературознавчого аналізу зміст понять "дискурс міста", "топос міста", "часово-просторова та предметно-тематична локалізація міського топосу". Охарактеризовано принципи сюжетної та предметно-образної організації міського поетичного топосу. Розроблено топологію аксіологічно-оцінних настанов, що визначають авторську концепцію міста у творі. Висвітлено основні семантичні моделі розгортання міського топосу у вітчизняній урбаністичній ліриці кінця XIX - середини XX ст.

  Скачати повний текст

Сформульовано поняття "stavros" - вертикалізований хрестокамінь як знаряддя спокутування. Виділено основні положення ставрології - вчення про екуменічний хрест. Висвітлено етапи видобування каменю, виготовлення, несення, зведення, стояння хреста, форми його побутування в комплексах народного життя. Окреслено чинники, що вплинули на формування типології, символіки, образної стилістики та традицій українського кам'яного хресторобства, шкіл народної майстерності, етнорегіональних осередків. Проаналізовано структуру функцій кам'яного хреста в ритуальному контексті. Розглянуто пам'ятикарство в поєднанні з міфологією, теологічними догматами, канонами церковного мистецтва, регламентами морального богослов'я, науковими положеннями, категоріями та поняттями філософських дисциплін, лінгвістики, точних наук, теорії й історії культури та етнофольклористики. Доведено, що кам'яні хрести в Україні є незаперечним фактом ідеального буття українського народу. Встановлено, що у семіотичному аспекті христичнського віровчення кожен "stavros" сприймається як засіб комунікації між поколіннями в конкретному хронотопі.

  Скачати повний текст

Грунтуючись на визначенні російської музики кінця XIX - початку XX ст. у богоcлословсmкій, філософській та музично-культурологічній літературі, запропоновано систему стильового аналізу духовних і світських творів, а також визначення музичного символу та літургічної інтонації як генеральної інтонації епохи. Як стильові детермінанти виділено музичний іконопис, стиль Фаворського світла, соборність у фортепіанному концерті. В інтонаційній сфері виявлено характерні православно-літургічні символи, проведено паралелі з західyо-католицькою символікою, а також виділено літургічний ладо-гармонійний комплекс. Увагу приділено творчості С.В. Рахманінова як найбільш яскравому прикладу взаємодії духовної та світської традиції. Символічні основи його творчості виявлено на підгрунті символічної теорії російських релігійних філософів (П. Флоренського, А. Лосєва, С. Аверінцева), пов'язаної з православним культом. Розкрито суть понять "музичне богослов'я", "літургічна символіка", "добове богослужбове коло", "літургічний ритм сходження" у творчості С.В. Рахманінова. Виділено специфіку російського фортепіанного концерту як соборного жанру (на прикладі Другого та Третього концертів С.В. Рахманінова). Виявлено основні символи у творчості композитора, зокрема, літургічні й апокаліптичні, проведено значні паралелі між світською (переважно фортепіанною та духовною музикою, визначено його фортепіанний стиль як симфолітургійний.

  Скачати повний текст

Досліджено містичні символи як художній компонент поетики романтизму. Запропоновано системний аналіз вихідних, містичних символів, що, на відміну від похідних, первинні та розвивають із себе низку значеннєвих асоціацій, створюваних художником слова романтичної епохи, яка визначає ці містичні символи з урахуванням колективно-несвідомих інтересів, спрямованих на чуттєвість. Виділено особливості використання автором містичної символіки у контексті й інтертекстуальних зв'язках, що має не тільки цільову настанову в системі поетичних образів, але і ритуальну у світорозумінні ліричного героя. Розкрито причини звернення поетів-романтиків до містичної символіки, пов'язані з містичними вченнями та масонськими школами в Росії ХІХ ст.

  Скачати повний текст

На підставі широкого матеріалу, що включає опубліковані й неопубліковані, рукописні, варіанти поезій, прозу, епістолярій, спогади, розглянуто художній світ Т.Осьмачки з погляду символізації образів. Встановлено, що художні образи переходять у символи у насиченій консистенції міфологічного (нерівномірного, циклічного), історичного, який базується на фактах соціального, політичного, культурного життя або календарного, а також екзистенційного (індивідуально-, моментально-вічного) часопросторів, що постали унаслідок розгортання фольклорного, націанально-соціального та літературно-мистецького дискурсів. Доведено, що конфлікти, які виникають у разі зіткнення даних дискурсів, долаються у художньому світі Т.Осьмачки на сакральному рівні.

  Скачати повний текст

Досліджено розвиток творчого потенціалу молодших школярів з застосуванням засобів образної символіки. Розглянуто різні підходи до визначення суті понять "творчий потенціал", "інтелектуальний потенціал", "трудовий потенціал", "образна символіка", "розвиток творчої особистості", "творча здібність", "творча обдарованість", а також їх співвідношення. Поняття "творчий потенціал молодшого школяра" у психологічному аспекті розглянуто як синтетичну якість дитини молодшого шкільного віку, що характеризує її можливості ставити та виконувати нові завдання у сфері навчальної діяльності. Розглянуто творчий потенціал у взаємозв'язку зі здатністю учнів самостійно ставити та вирішувати у певному вигляді значущі проблеми. Його можна представити як сукупність різних можливостей, потенціалів, а саме: перетворювально-предметного (навичок, уміння), пізнавального (інтелектуальних здібностей), аксіологічного (ціннісних орієнтацій), комунікативного (морально-психологічних якостей), художнього (естетичних здібностей). Проаналізовано й систематизовано зазначені поняття, що уможливило на практичному рівні розгляд образної символіки як визначального чинника на етапі розвитку творчого потенціалу в дітей молошого шкільного віку. На підставі результатів експериментального дослідження встановлено, що розуміння, використання та сприймання дітьми образної символіки впливає на підвищення ефективності начльної діяльності молодших школярів. Розроблено й апробовано спеціальну програму розвитку творчого потенціалу засобами образної символіки для психорозвивальної роботи з молодшими школярами.

  Скачати повний текст

Проаналізовано "внутрішній" онтологічний дискурс, утворений текстами письменника у його зв'язках із "зовнішнім" онтологічним дискурсом, зокрема, буття як заперечення ніщо, людське існування як оприявлення смислу буття. Зазначено, що обраний предмет дослідження - онтологічний дискурс - дозволив репрезентувати О. Олеся не тільки як талановитого українського драматурга, але і як філосоа, який, послуговуючись спільним для гуманітарних наук понятійним апаратом, художньо інтерпретував актуальні для суспільства свого часу проблеми буття світу та людини в ньому. Викладено онтологічну концепцію О. Олеся, розглянуту в його драматургії, визначено, що спосіб оприявлення цієї концепції - аналіз трьох найпродуктивніших рівнів, а саме: часово-просторова домінанта моделі світу (також опозиція "антисвіт - світ"), символіка часу та простору (просторова вертикаль, природні стихії), концепція людини (буттєві пріоритети та межові ситуації).

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз поетики ініціаційного простору у різножанрових текстах українського фольклору (казок, календарно-обрядової, родинно-обрядової поезії). Висвітлено аспект переосмислення та художнього відображення арехетипів ініціаційного обряду. З'ясовано закономірності відтворення засобами фольклорного тексту ритуальної свідомості архаїчноі людини. Досліджено магічно-ритуальні джерела мотивів і символів ініціаційного простору у вітчизняному фольклорі. Виявлено особливості еволюції творчої свідомості носія фольклорної традиції - народу - у процесі зародження та становлення національного образного мислення. Доведено, що їдеї, учасники, акціональний аспект обряду ініціації спричинили формування сюжетики, мотивів, асіології образності українських народнопоетичних творів, а проблема переходу у фольклорі є художньо-міфологічним спадком свідомості попередніх епох, який у результаті еволюції творчої думки має відображення як поетична символіка.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняному літературознавстві висвітлено комплекс проблем мікропоетики як мікросфери художнього жанру одного із найвидатніших українських письменників другої половини ХХ ст. Григора Тютюнника. Проаналізовано естетичні і поетологічні проблеми на підставі безнастанної еволюції творчості видатного прозаїка: від різкого заперечення псевдо-критеріїв соціалістичного реалізму до привнесення нових естетичних цінностей в українську неореалістичну прозу 60 - 70-х рр. минулого століття та у філософію ментального екзистенціалізму. Інтерпретовано на горизонтальному та вертикальному рівнях поетику прози Г.Тютюнника: систему конфліктного та функції ключового образу-символу; взаємодію великих і малих асоціативних полів та їх генерувальний вплив на розвиток макрокопозиції; ситуативні мікросполучення і суть цілісного об'єкта повістування; лексичні зображальні засоби та символіка, їх роль у формуванні парадигми художнього стилю.

  Скачати повний текст

Досліджено сутність і механізми політичної символіки (ПС) як засобу демократичної консолідації суспільства. Розроблено модель ПС демократичної консолідації суспільства "Міфологія - Релігія - Ідеологія - Маркетинг". За допомогою даної моделі виявлено спільні риси та відмінності ПС в процесі консолідації демократії в країнах першої та другої "хвиль демократизації" (стабільні демократії), а також третьої "хвилі демократизації" (консолідовані демократії). Виокремлено демократичну й автократичну консолідацію суспільства як альтернативні стратегії застосування ПС. Увагу приділено особливостям ПС в сучасній Україні в контексті функціонування гібридного політичного режиму. Розглянуто стратегії використання ПС для демократичної консолідації суспільства в країні.

  Скачати повний текст

Встановлено, що німецька символіка є частиною універсальної системи етносимволіки, має свої особливості розвитку з часу планового переселення німців на територію Російської імперії. Висвітлено поетапний процес розвитку символіки у німців Поволжя, Сибіру, Волині, Причорномор'я, південного заходу Російської імперії та інших місць їх комплексного поселення. Побудовано модель класифікації символіки у німців Російської імперії. Показано, що одним з визначальних чинників збереження цієї символіки є календарна обрядовість, в якій об'єднались міфологічна та релігійна символіка. Виявлено, що саме духовне життя німців Російської імперії, його регулювання з боку держави визначили еволюцію та трансформацію німецької символіки.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано етно-конфесійну специфіку християнської писемної культури в Україні як певний культурний процес, який дозволяє прослідкувати зміни в часі й стані таких об'єктів писемної культури, якими є християнська православна паристика, ораторська, агіографічна, паломницька література, полемічні, повчальні твори, а також твори художньої літератури, в яких є наявною християнська символіка. Показано історичні шляхи Священного Писання в українській писемній культурі та визначено його найважливіші віхи. Висвітлено етно-конфесійні прояви формування української писемної культурної традиції в християнській літературі, які вплинули на формування менталітету як сфери певних моральних, соціально-психологічних орієнтацій, що складають специфіку світовідчуття, сприймання та світобачення українського народу на певних історичних етапах його розвитку. Виявлено етно-конфесійні прояви біблійних мотивів і символів у сучасній українській художній літературі, які несуть велике моральне навантаження й застосовуються авторами літературних творів для того, щоб акцентувати увагу читача на етичному аспекті твору, щоб викликати відповідну реакцію моральної свідомості адресатів їх літературного звернення.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено аналізу семантики і функцій рослинних символів у традиційній календарній обрядовості українців. Під час проведення дослідження було використано структурно-семіотичний, функціональний та порівняльно-співставлюваний методи. Визначено, що рослинний код української календарної обрядовості (у акціональному, реальному і вербальному вимірах) передає певне повідомлення міфологічного характеру. У контексті традиційних календарних свят рослинні обрядові символи могли уявлятися людьми з міфопоетичним світосприйняттям, водночас як "ключі", що відчиняють двері в "інший" світ та породження потойбічного світу. Відповідно до таких семантичних навантажень рослинні символи виконували в українській календарній обрядовості групу магічних функцій. Результати дослідженнь запропоновано для подальшого вивчення елементів міфопоетичної картини світу українців, а також для розробки питань реконструкції архаїчної слов'янської обрядовості.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

У роботі проаналізовані форми прояву образу Божої Матері в літературі XVII-XVIII століть. Об'єктом дослідження стали як літературні твори українських барокових письменників - Іоаникія Галятовського, Іоана Максимовича, Димитрія Туптала, Іоана Величковського, Антонія Радивиловського, Григорія Сковороди, так і невербальні тексти - ікони, гравюри, емблеми та ін. Особливості функціонування символічних образів Божої Матері розглядаються через призму складових семіотики - семантики, синтактики і прагматики. Велика увага приділяється проблемам символу в структурі тексту, залежності символічного значення від поетики бароко та проекції образу Богородиці на людей.

  Скачати повний текст

Визначено роль фольклорної, музичної, живописної символіки в творенні образів культурних феноменів. Розроблено власну концепцію символу як образу макросвіту, сконцентрованого у мікросвіті слова. На підставі вивчення системи символів в образній структурі української новелістики виведено наукові парадигми "Символ-що-творить-Новелу" й "Новела-що-творить-Символ". Шляхом мікроаналізу новел установлено, що, символічний образ перебуває в нерозривному зв'язку з усіма елементами новелістичної оповіді, і це дає підстави для визначення особливостей індивідуального стилю новеліста. Розкрито роль його творчості в формуванні естетичної доктрини українського неоромантизму, символізму, імпресіонізму, експресіонізму.

  Скачати повний текст

Вперше в українській фольклористиці науково проаналізовано названні символи як визначальні образні складники поетики українських народних балад. Застосовано новий підхід до вивчення особливостей народно-пісенного жанру, за яким розвиток символу, прийнятого за семантичну модель, простежено на тлі баладного матеріалу. З використанням графічного методу укладено схеми, які у візуально компактній формі допомагають репрезентувати виявлені напрямки поетичної реалізації досліджуваних символів.

  Скачати повний текст