Вперше до наукового обігу введено поняття "життєдіяльність дитини молодшого шкільного віку, яка пережила розлучення". Виділено й охарактеризовано суспільно-діяльнісний та індивідуально-психічний її рівні. Цілісно розглянуто подію розлучення як динаміку негативних явищ (дестабілізація емоційних стосунків між подружжям, напружені батьківсько-дитячі взаємини до та після розлучення). Досліджено соціальну ситуацію розвитку молодших школярів після розлучення (частоту та характер взаємин між членами неповної сім'ї, вибір і тривалість дружніх стосунків з однокласниками), їх учбову (рівень успішності, негативні чиники впливу) та позашкільну діяльність. Проаналізовано психологічні зміни в особистості дітей, які пережили розпад сім'ї (виразність і стійкість емоційних переживань, ставлення до батьків). Показано відмінності у життєдіяльності молодших школярів залежно від тривалості часового проміжку після розлучення батьків. Розроблено й апробовано психокорекційну програму надання таким дітям психологічної допомоги. Проаналізовано психологічні особливості розвитку особистості дитини у сім'ї після розлучення батьків. Визначено деструктивні чинники взаємин між подружжям та їх вплив на особистість дитини, а також соціальні умови сприятливого перебігу її адаптації до нових стосунків з батьками у неповній сім'ї. Проаналізовано психологічні наслідки дестабілізації емоційних стосунків між батьками для дитини, узагальнено соціально-психологічний досвід життєдіяльності дитини у неповній сім'ї. З'ясовано, що розлучення батьків обумовлює появу деструктивних почуттів (провини, невпевненості у собі, тривожності, боязкості), які діти переживають протягом тривалого часу після розлучення. Доведено можливість зменшення їх негативного впливу на особистість молодшого школяра шляхом проведення психокорекційної роботи з використанням когнітивно-поведінкового підходу з елементами арт-, казко- й ігротерапії, психодрами та психогімнастики.

  Скачати повний текст

Досліджено теорію, методологію та політичну праксеологію вивчення та реалізації потреб національної безпеки України в аспекті збереження політичної, економічної й інформаційної незалежності держави. Особливу увагу приділено вивченню проблем національної ідентичності та взаємовідносин з Росією як провідних у загальній системі національної безпеки та політичного самовизначення України. Розкрито методологічну роль категорії "національна безпека" у розробці політичної теорії взаємовіднсин держав. Доведено, що криза національної ідентичності України як проблема її національної безпеки має об'єктивні та суб'єктивні підстави та суттєво впливає на політичну стабільність у державі. Зазначено, що дана проблема не є специфічною проблемою України, показано її актуальність для Росії та всіх постсоціалістичних держав, зокрема, країн ЄС. Доведено, що цивілізаційний вибір України в аспекті внутрішньо- та зовнішньополітичного вибору влади та населення залежить від багатьох факторів, але провідну роль у даному процесі відіграє чинник українсько-російських відносин, в якому раціонально-прагматичні цінності відходять на другий план, пріоритетного значення набуває соціально-психологічний фактор "розлучення" з метрополією імперії, що супроводжується різного роду соціальними синдромами для обох сторін, особливо у політичній сфері.

  Скачати повний текст

Наведено характеристику особистості розлучених самотніх чоловіків, встановлено причини розлучення та чинники, що перешкоджають створенню нової сім'ї. Проведено дослідження міжособистісного спілкування та сексуального здоров'я розлучених чоловіків без партнерки. Виявлено особливості їх статевого розвитку та закономірності формування особистісних якостей, що перешкоджають успішній загальній та сексуальній комунікації. Визначено роль соціогенних, психогенних, негативних соціально-психологічних і соматогенних чинників у генезі порушення сексуальної функції й комунікативної неспроможності розлучених самотніх чоловіків. Описано клінічні форми порушення їх сексуального здоров'я та запропоновано ефективну систему психокорекції та профілактики виявлених невротичних, особистісних і сексуальних розладів.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив образу "Я" особистості на специфіку подружніх взаємин. Встановлено взаємозв'язок образу "Я" та самоставлення особистості з характером даних взаємин. Описано особливості цих феноменів на підставі дослідження молодих, зрілих пар та тих, що розлучаються. Виявлено типи подружніх взаємин - конструктивні, неконструктивні, неузгоджені - та їх зв'язок з особистісними характеристиками партнерів: образом "Я", самоставленням, очікуванням та домаганнями у шлюбі. З'ясовано гендерні відмінності щодо особливостей самосвідомості та системи ставлень у шлюбних партнерів. Простежено динаміку самоставлення внаслідок розлучення. Проаналізовано можливості психокорекційних заходів, спрямованих на оптимізацію подружньої взаємодії шляхом розвитку самосвідомості та саморегуляції особистості. Запропоновано програму оптимізації подружніх взаємин та розроблено технологію впровадження цієї програми.

  Скачати повний текст

Розкрито зміст поняття, визначено характерні ознаки й особливості правового регулювання розлучення в Україні протягом XX ст. та на сучасному етапі розвитку законодавчої бази. Обгрунтовано необхідність створення нового підходу щодо регулювання шлюбно-сімейних відносин та удосконалення юридичного інструментарію для їх оформлення. Проаналізовано правове регулювання процесу розлучення у більш широкому значенні, ніж розірвання шлюбу, з урахуванням чинних норм сімейного, цивільно-процесуального законодавства та законодавства, що регулює діяльність органів РАЦС. Визначено зміст поняття, форм і видів розлучення. Розкрито сутність і досліджено розвиток інституту розлучення. Розглянуто порядок реалізації права на розлучення за чинним законодавством України. Показано особливості встановлення правового статусу подружжя в процесі та після реалізації права на розлучення у сімейному праві України. Визначено загальні й особливі тенденції у правовому регулюванні розлучення на різних етапах розвитку суспільства. Здійснено дослідження інституту розлучення в історичному розвитку. Проведено порівняльне вивчення особливостей правового регулювання розлучення на різних етапах розвитку правової системи держави. Послідовно проаналізовано поняття та види розлучення, розглянуто його особливості залежно від виду шлюбу. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення окремих норм сімейного, цивільно-процесуального законодавства та законодавства про органи РАЦС.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний історико-теоретичний аналіз становлення та розвитку правового становища заміжньої жінки в різних країнах від стародавнього до Новітнього часів. Зроблено узагальнююче дослідження таких способів укладання шлюбу, як викрадення, купівля, розглянуто місце дочки в сім'ї як доказ первісного безправного становища заміжньої жінки, а також з'ясовано наслідки невільного та вільного шлюбу, які дають змогу вивчити роль договору в розробці сімейного права. Встановлено становище жінки як предмет договору. Розглянуто правове становище заміжньої жінки у зв'язку зі спільністю та роздільністю майна подружжя, яке виявляє особисте становище дружини та вдови-опікунки. Проаналізовано фактори, які вплинули на покращання правового становища заміжньої жінки, в тому числі розлучення.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему становлення та розвитку сімейного права Другої Речі Посполитої у 1918 - 1939 рр. З'ясовано особливості застосування шлюбно-сімейних правових норм, відповідно до чинних нормативних актів, залежно від об'єднаних регіонів. Охарактеризовано основні інститути сімейного права, такі як шлюб, розлучення, сепарація, особисті немайнові та майнові права й обов'язки подружжя, батьків і дітей. Виявлено особливості укладення, розірвання шлюбу, визнання шлюбу недійсним залежно від віросповідання подружжя. Проаналізовано основні умови укладення шлюбних договорів, охарактеризовано права та обов'язки батьків і дітей, що виникли їз шлюбної та позашлюбної спорідненості.

  Скачати повний текст