Проведено компаративний аналіз фундаментальних принципів європейської Реформації та віросповідних основ українського євангельського протестантизму. Розкрито специфіку відображення спільних богословських засад у соціальній позиції протестантизму. Виявлено, що євангельські церкви поєднують у своїй соціальній позиції східні та західні традиції та є чинником крос-культурного богословського синтезу, інкультурації ідей європейської Реформації у православній культурі. З'ясовано, що секуляризація протестанських церков у Європі й Америці обумовлює негативну реакцію українських протестантів, які знаходяться на стадії визначення своєї ідентичності між традиціоналізмом і західним модернізмом. Виявлено, що євангельські церкви в Україні зберігають ознаки маргінальної субкультури на сучасному етапі формування їх нової ідентичності. Проаналізовано основні тенденції соціально-політичного розвитку євангельського протестантизму у контексті євроатлантичної інтеграції України, побудови громадянського суспільства та налагодження партнерських відносин між державою та євангельскими конфесіями.

  Скачати повний текст

Вивчено розвиток Церкви та школи у середньовічному Брауншвейзі й охарактеризовано євангелічний рух у цьому місті, а також погляди та діяльність Йоганна Бугенхагена. Проаналізовано зміст Брауншвейзького церковного статуту 1528 р. і значення цього документу, визначено основні напрямки та результати розвитку Євангелічної Церкви та школи у Брауншвейзі у період пізньої Реформації. Доведено, що на різних етапах Реформації позиції міської влади міста змінювалися під впливом виступів бюргерства та курсу територіальної герцогської влади й євангелічних князів. Визначено, що регіональна модель церковної та шкільної освіти, що була вперше відображена у Брауншвейзькому статуті 1528 р., надалі реалізувалася у цьому місті та його окрузі, а також інших євангелічних територіях.

  Скачати повний текст

Дисертація є комплексним дослідженням, у якому розглянуто вплив реформаційних течій на запровадження багатоголосої музики в українській духовній культурі. Розкрито історичні та соціокультурні чинники розквіту української духовної літератури в XVІ–XVII ст. Автором розроблена хронологія еволюції українських церковно-співочих збірників з ХІ до середини XVIІ ст. за видами нотацій. Проведена авторська розшифровка і порівняльний аналіз невменних та фітних знаків із співочих азбук XVІ–XVII ст. Проаналізовано іноземні та українські музично-теоретичні трактати XV–XVIІ ст., які були поширені на українських теренах. Запропоновано авторську періодизацію поширення багатоголосої музики. Досліджено та доповнено життєписи українських співаків, композиторів та теоретиків багатоголосої музики.Ключові слова: багатоголоса музика, реформація, музичні трактати, нотація, музичні капели, церковно-співочі збірники, церковні братства, співочі азбуки.^UThe dissertation is complex research in which the reformation currents and their influence on the introduction of polyphonic music in the Ukrainian spiritual culture are considered.This process later created the conditions for the formation of the Kyiv notation, which absorbed the basics of choral and mensural notation and partially preserved certain elements of the square neumatic notation.Historical and socio-cultural factors of the Ukrainian spiritual literature flourishing in the 16th–17th centuries are revealed. During this period, Western European secular and spiritual literature was actively spread.These works were adapted in the Ukrainian-speaking environment and later there were their own adaptations and editions of these publications.In the absence of a single spiritual center in the country, regional spiritual centers were formed, which led to the variability of liturgical genres.An important place among them was occupied by manuscript church-singing books of the Ukrainian Orthodox Church. The author developed a chronology of the Ukrainian church-singing collections' evolution from the 11th to the middle of the 17th century by types of notation from ecphonetic and neumatic to line staff notation.Indicated time frames in this periodization reflect the active phases of each notation's use in the musical culture of the Ukrainian people.The author carried out a decipherment and comparative analysis of neumes and fitas signs from the singing alphabets of the 16th–17th centuries.Paleographic analysis of the singing alphabets made it possible to identify certain patterns, find common features and differences with other singing alphabets.During the research, characteristic features were identified in the formation of singing alphabets.In the process of the research, neume signs were divided into four groups: the first group is signs that have no varieties; the second – those that have several varieties; the third – those that have their own specific groups; the fourth – consists of groups and subgroups.Each of these groups has compound characters, which are formed from their union with the addition of special marks and pointing signs. Analysis of cinnabar pitch pointing signs in the singing alphabets made it possible to identify two main groups of neumatic signs.The first group includes neumatic signs that have pitch pointers of one pitch group. The second group includes neumatic signs, which include cinnabar pitch pointing signs from different pitch groups and, accordingly, have a wider range of sound.Foreign and Ukrainian music-theoretical treatises of the 15th–17th centuries, which were distributed on Ukrainian territory, have been analyzed. Theoretical treatises had two types: someof them were a kind of multiauthored collection of music knowledge, others concerned special issues.The attention of music theorists was focused on two main groups of issues: the genesis, definition and classification of music and the educational and ethical role of music. In their treatises, Polish and Western Ukrainian theorists tried to adapt European innovations to their ancient musical foundations.The main theoretical and practical issues included mensural notation and the theory of counterpoint. It has been established that these manuscripts and printed theoretical treatises were closely connected with their practical use in the secular and spiritual life of society. Many of the theoretical treatises became textbooks, which were used during training, primarily in educational theological institutions.The periodization of the polyphonic music distribution in Ukraine has been proposed. Three periods have been identified: the first is acquaintance with Western European polyphonic singing due to the spread of reformation currents; the second is the popularization of polyphonic music by secular chapels and Protestant schools and churches; the third period was the introduction of polyphonic singing in Orthodox worship by church fraternities with the support of the Eastern patriarchs.The biographies of Ukrainian singers, composers and theorists of polyphonic music have been researched and supplemented. The author managed to gather scattered information and testimonies and add new facts to the biographies of singers, composers and theorists of polyphonic singing. A list of Ukrainian singers, composers and theorists who introduced polyphonic music and Kyiv notation on Ukrainian soil and in Muscovy was found and compiled from ancient manuscripts and royal charters.Keywords: polyphonic music, reformation, musical treatises, notation, musical chapels, church-singing collections, church fraternities, singing alphabets.

У роботі вперше введено і апробоване поетологічне трактування поняття «ґендерний мотив» на матеріалі англійської та шотландської поезії кінця XVI – першої половини XVIII століття. Поняття ґендерний мотив є елементом тексту, який перший реагує та вбирає зміни в історичному, культурному та соціальному контекстах, і доволі довго їх зберігає як усталені норми, відображаючи ознаки історико-культурних особливостей певної епохи, специфіку народної, соціальної, генераційної і релігійної ідентичності, що відносить це поняття до ряду універсальних в області літературознавчої методології.У дисертації виокремлено та проаналізовано значний корпус текстів ґендерної тематики з урахуванням гіпотекстових, текстових, гіпертекстових і мегатекстових елементів в генераційному, сімейному та статусному аспектах.Доведено, що генераційний аспект, розкриваючи тісний взаємозв'язок ґендерних і релігійних мотивів в текстах, розширює функціональну парадигму ґендерності від соціальної до сакральної.Ключові слова: ґендерний мотив, фемінний, маскулінний, автор, наратор, персонаж, сюжет, еволюція, динаміка, трансформація, поезія, дискурс, Реформація, Реставрація, Англія, Шотландія.^UThe dissertation is a gender discourse multifaceted study of British (English and Scottish) poetry of the late XVI – first half of the XVIII century. It is found that gender motifs of the texts are not always essentially transformed according to the chronological boundaries of cultural epochs. They either correspond to the real standards of their time or precede social stereotypes; other time gender motifs reflect some antiquated notions of British society. This led us to define the boundaries of our study by two macro-scale historical eras: the Reformation and the Restoration.In theoretical terms, for the first time the poetic interpretation of the concept of «gender motif» was introduced and approved on the material of English and Scottish poetry of the Reformation and Restoration periods. The methodological basis of the research rests on the analysis of hypertext, inter / cross-textual and megatextual elements of poetry with considering the gender issue. The analyzed texts are examined in three aspects: generational, matrimonial and societal. It has been proven that, the gender motif is an element of the text that first responds to changes in historical, cultural and social contexts. Thus, the gender motif absorbing and adopting these features keeps them as established rules (norms) and taboos (restrictions) for a long time. Thereby gender motifs in poetry reflect the signs of historical and cultural features of a particular era, the specifics of national, ethnic, social, generational and religious identity, which allow this phenomenon to be defined as one of the extensive terms in the field of literary methodology.In our study, we additionally highlighted the generational aspect. In the paper was proved that generation is one of the aspects in poetry that significantly affects the other aspects mentioned above (societal and matrimonial) and indicates the close relations between gender and religious motifs in poetry, which significantly expands the functional paradigm of gender from social to the sacred.The ideology of the English and Scots change significantly during this period. Renaissance anthropocentrism is replaced by property-centrism in matrimonial, generational and societal aspects in the Baroque era. Therefore, a common generational feature in the texts of poets is the peripheral motif of childhood and oldness (old age); the marginal motif of maturity, but the dominant motif of youth. Oldness as one of the signs of gender in the poetry of male authors is an element of such narrative: aging is always a portrait, chronotope and plot of the Other (other wife, other husband etc.). Awareness of one's own old age from the position of a masculine author: 1) appears later than from a feminine position; 2) is a sign of peripheral sense, that on the whole appears chronologically late for the analyzed period (only at the beginning of the XVIII century), and is always accompanied by an existential motif of fatigue and sadness. From a feminine point of view, this motif correlates with a bright memory of youth.