Вперше у вітчизняній історіографії здійснено комплексну реконструкцію організаційних та функціональних компонентів скіфського війська, запропоновано періодизацію виникнення та розвитку військової організації скіфів. Проаналізовано природні умови скіфського часу та їх вплив на розвиток воєнної справи. Систематизовано знання про війни за участю скіфів, уточнено та обгрунтовано хронологію їх походів до Передньої Азії у VII ст. до н.е., виявлено особливості скіфського воєнного мистецтва. Зроблено спробу дослідити систему забезпечення воєнних дій скіфського війська. На підставі оцінки кардинальних змін у комплексі озброєння, військовій організації, способах та прийомах ведення бойових дій зроблено припущення про те, що у скіфський період відбулась революція у воєнній справі на теренах Південно-Східної Європи.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний теоретичний і фактологічний аналіз політичних перетворень в Україні відповідно до вимог західної цивілізації. Для вивчення історичних процесів незалежної України (1991 - 2004) запропоновано "європейську парадигму". Даний період поділено на два етапи, а саме: прийняття Конституції 28 червня 1996 р. і помаранчева революція (листопад - грудень 2004 р.). Установлено, що політичні зміни у незалежній Україні є органічною частиною постсоціалістичної модернізації суспільства та корегуються інформаційними, дипломатичними й економічними інструментами розвинутих країн. Обговорено "вестернізаційний стандарт" у межах однієї цивілізації. Розглянуто питання щодо утворення Державною владою України академічного Інституту Європи, а також запровадження на історичних факультетах нормативного курсу "Історія незалежної України".

  Скачати повний текст

На підставі комплексного аналізу досліджено теоретико-методологічні засади тіньової економіки, розроблено концептуальні підходи, а також наведено пропозиції щодо шляхів і способів детінізації економіки у трансформаційних суспільствах. Досліджено наукові теорії вчених різних економічних шкіл щодо проблеми тіньової економіки. Виявлено головні причини поглиблення та розширення тіньової економіки у таких суспільствах, що полягають у порушенні чинного законодавства та більшою мірою - у його невідповідності реаліям. Зазначено, що чинниками поширення тінізації економіки є недосконалість інституційного середовища, зокрема, відсутність відповідних норм виробничої поведінки для підприємців внаслідок лобіювання корпоративних інтересів під час прийняття законів, неефективність регуляторної політики підприємницької діяльності, інституціалізація тіньової економічної діяльності, недосконалість податкової системи, несформованість конкурентного середовища, корупційні відносини між суб'єктами економічної діяльності. Обгрунтовано наявність у структурі тіньової економіки нової складової - комунікаційної тіні, існування якої пояснюється сучасними процесами глобалізації, зокрема, інформаційною та комунікаційною революціями, які зумовили виникнення Інтернету як віртуального спілкування за умов компресії часу та простору, а відтак - для можливості приховування будь-якої економічної діяльності з метою одержання прибутків завдяки ухиленню від оподаткування. Запропоновано визначення категорій "тіньова економіка", "неформальна економіка", "прихована економіка", "підпільна економіка", "детінізація економіки", "легалізація економіки". Обгрунтовано об'єктивний характер тіньової економіки та критеріальну ознаку спонукальних мотивів тінізації економіки. Визначено мотивацію щодо "втечі" капіталу з України за кордон та запропоновано практичні рекомендації щодо шляхів і способів детінізації економіки у трансформаційних суспільствах за умов глобалізації.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного лінгвістичного аналізу структури та функцій електронних засобів масової комунікації в інформаційному суспільстві вперше досліджено взаємодію мовних і позамовних чинників у становленні Інттернет-дискурсу "Помаранчева революція" як мовно-інформаційного феномену у контексті впливу даного утворення на формування національно-мовної картини світу його учасників. Розкрито особливості динаміки становлення нового національно-маркованого атрибутивного концепту "ПОМАРАНЧЕВИЙ"/"ОРАЖНЖЕВЫЙ"/"ORANGE", вербалізованого у текстах електронних суспільно-політичних видань України ("Українська Правда", www. pravda. com.ua), Російської Федерації ("Полит. Ру", www.polit.ru) та Великої Британії ("Guardian Unlimited", www.guardian. co.uk), проведено асоціативний експеримент серед читачів даних Інтернет-видань, на підставі результатів якого з'ясовано їх національно-специфічне розуміння його концептосфери. Проаналізовано вербальну складову Інтернет-дискурсу "Помаранчева революція" за критерієм діахронічної стійкості, описано структуру медіа-особистості.

  Скачати повний текст

Встановлено, що на етапі раннього абсолютизму особливого значення та сили набуває особистість самого монарха. Виявлено, що процеси державотворення в Англії першої половини XVI ст. супроводжувалися змінами, а саме еволюцією середньовічних органів влади та створенням нових установ. Проаналізовано розвиток судово-адміністративної та фінансової системи держави, зроблено аналіз зарубіжних концепцій: "Король в парламенті", "Тюдорівська революція в управлінні".

  Скачати повний текст

Проаналізовано основний зміст і особливості ідей еволюції та революції в українській політичній думці кінця XIX - початку XX ст. Показано, що особливості трактування процесу суспільно-політичної еволюції в українській політичній думці даного періоду полягають у розумінні еволюції як багаторівневого нелінійного процесу, поглибленому дослідженні її чинників і ефективності, у порівнянні з революцією для виокремлення оптимального шляху суспільного розвитку. Визначено q охарактеризовано три основні підходи до інтерпретації поняття "революція", а також встановлено та систематизовано основні ідейні компоненти концепцій суспільно-політичної еволюції в українській політичній думці кінця XIX - початку XX ст.

  Скачати повний текст

Досліджено інститут тимчасового генерал-губернатора на українських землях, що входили до складу Російської імперії, соціально-політичні чинники його утворення, організаційно-правові засади функціонування тимчасових генерал-губернаторств, їх практичну діяльність. Проаналізовано специфіку компетенції тимчасового генерал-губернатора, її зміни протягом останніх десятиріч ХІХ - початку ХХ ст. Висвітлено основні етапи існування тимчасових генерал-губернаторств на території України: період політичної кризи наприкінці 1870-х - на початку 1880-х рр.; перша російська революція 1905 - 1907 рр.; Перша світова війна. Розглянуто особливості правового статусу тимчасового генерал-губернатора.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено наукову спадщину українських учених-емігрантів щодо окремих проблем становлення та розвитку історії державності України. Розкрито наукові погляди істориків-емігрантів щодо українського минулого, як складової та невід'ємної частини української історіографії. Особливу увагу приділено таким періодам української історії, як Київська Русь, Галицько-Волинська держава, Литовсько-Руське князівство, Козацько-гетьманська держава й Українська революція 1917 - 1921 рр. Визначено роль українських наукових емігрантських установ і товариств у справі організації дослідницької праці в галузі історії України.

  Скачати повний текст

Проаналізовано історичний процес розвитку та сьогоднішній стан єменських засобів масової інформації, перш за все, центральної преси. Розкрито особливості впливу соціально-економічних змін на єменську центральну пресу та її роль в інформаційному забезпеченні суспільно-політичних перетворень 1994 - 2000 рр. Визначено роль та завдання центральної преси за сучасних умов і шляхи підвищення ефективності її функціонування. Показано соціально-демографічні, соціально-професійні та соціально-психологічні особливості читацької аудиторії як об'єкта впливу центральної преси. Осмислено основні позитивні та негативні тенденції розвитку та функціонування центральної преси Ємену, перш за все, газет "Аль-Саура" ("Революція") і "Аль-Джумухурія" ("Республіка"). З'ясовано сучасний стан, перспективи подальшого розвитку єменського газетного ринку, систему підготовки та перепідготовки журналістських кадрів. Розроблено практичні рекомендації щодо подальшого вдосконалення центральної преси Ємену.

  Скачати повний текст

Визначено, що Українська національна революція XVII ст., політична практика доби уряду Б. Хмельницького мала серйозне світоглядне, політико-ідеологічне підгрунтя у світоглядних орієнтаціях, менталітеті українського народу, ідеях історичної та полемічної літератури, творах діячів українського Відродження, Гуманізму та Реформації, козацькій ідеології та "Руській ідеї", традиціях української державності та козацького і громадського самоврядування. Досліджено історичний розвиток українського суспільства після Київської Русі у висхідному напрямку становлення української нації, розвитку національної свідомості та політичних орієнтацій, спрямованих на досягнення власної суверенної державності. Розглянуто роль української еліти та шляхти, які відіграли взагалі позитивну, хоча і суперечливу роль, сприяли збереженню та розвитку українського народу в етнічно-національному, релігійному, духовному, економічному та територіальному плані. Висвітлено основні чинники формування політичної думки, політичної орієнтації та політичної свідомості українського народу зазначеної доби, основними домінантами яких визначено соціально-політичні та духовні фактори власного соціально-політичного та історичного-культурного буття. Узагальнено матеріали, які засвідчують тривалість державотворчих традицій руського народу, наявність напередодні правління Б. Хмельницького низки політичних ідей та державотворчих концепцій.

  Скачати повний текст

На базі концепцій Західних футурологів Д.Бела, Г.Кана, А.Вінера запропоновано підхід до характеристики наукової інтелігенції як головного агента створення нових форм постіндустріальної соціальної структури на шляху до інформаційного суспільства. Проаналізовано специфіку суспільного буття наукової інтелігенції України та зроблено висновок, що інтелігенція може являти собою ключовий рушійний фактор демократичного реформування суспільства. З'ясовано, що науково-технічна революція призвела до зростання впливу науково-технічної та гуманітарної інтелігенції на ці процеси. Розглянуто процес вироблення науковою інтелігенцією своєї ідеології (технологічного лібералізму) та системи рекрутування (університетів, елітарних учбових закладів). Установлено, що тенденція інтеграції науки й освіти є перспективною. Виявлено, що найважливішою функцією наукової інтелігенції є вироблення наукового знання, а за умов, коли влада переміщується до рук людей, що володіють знаннями, наукова діяльність набуває великого значення. Зроблено висновок, що наука в Україні вимагає підтримки на різних організаційних рівнях.

  Скачати повний текст

Досліджено революційні очікування українського суспільства у 1917 - на початку 1918 рр. та його ставлення до Української Центральної Ради (УЦР). Проаналізовано політичні та соціальні очікування населення України, їх реалізацію у початковий період революції, простежено динаміку ставлення суспільства до УЦР, обгрунтовано тезу, що революція - це не лише політична подія, але й процес трансформації свідомості. Розглянуто формування образу ЦР у пресі, зокрема, на шпальтах газети "Народня воля". Охарактеризовано стан органів влади УНР та українського суспільства у листопаді 1917 - квітні 1918 рр.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню соціальних мереж як інструменту впливу на трансформацію еліт в арабському світі. Встановлено, що соціальні мережі та сучасні засоби комунікацій використовуються дедалі частіше при мобілізації широких мас населення. Досліджено, що інтернет відіграє роль ефективного інструменту для створення та руйнування соціальних суб'єктів, як це спостерігалося під час хвилі демократичних революцій у країнах Близького Сходу і Північної Африки. Виявлено, що соціально-комунікаційні технології в соціальних мережах були основним засобом популяризації рухів і публічного контакту із зовнішнім світом під час подій «Арабської весни». Розкрито, що за допомогою соціальних мереж раніше розрізнені спільноти швидко об'єднувалися через Інтернет у групи із загальною метою, планували й організовували спільні акції протесту. Ключові слова: соціальні мережі, арабський світ, «Арабська весна», еліти, революція.^UThe dissertation is devoted to the social networks study as a tool of influence on the Arab world elite's transformation. The modern Arab world is one of the most complex social systems in the global world. Firstly, it is a separate civilizational phenomenon, with the core being quite firmly entrenched in the framework of two continents – Asia and Africa, – having its own quite powerful branches to other content, Europe and America in particular. Secondly, this world consists of various subsystems, sometimes contradicting each other – up to mutual destruction. The reason for this is a different level of social, political, cultural, and economic development destabilizing the Arab world. The most consolidating element of the Arab world is Islam – one of the largest world religions. In fact, the Arab world was formed as a single social system only in virtue of the Islamic religion, resulting in it still remains an influential international factor, despite various internal contradictions and shocks. The need for a thorough theoretical analysis of the features and level of the social networks influence on both the process of social development and the Arab world elite's transformation in the process of revolutionary events at beginning of the XXth century makes this study significance. The study focuses on events that changed political life in a vast space and entered the scientific discourse as the «Arab Spring» and the Twitter/Facebook revolution. The latter identified the main scenarios of the Middle East protests in the form of an unprecedentedly active involvement of participants in the process of using information and communication technologies in most social networks, which influenced the elite's transformation. The chronological framework covers the 2010–2015 periods. The lower chronological border is associated with the beginning of the protests deployment in social networks in Tunisia, which led to revolutionary events in several Arab countries. The upper border is associated with the final cessation of active protests in the Arab countries, in particular in Bahrain, Egypt and Yemen, with the civil war beginning in the latter one. The geographical scope of the study covers the countries of the Arab world, primarily such as Tunisia, Egypt, Libya, Yemen, Syria and other territories of the Middle East. The paper studies the level of Internet accessibility in the Arab world. Thus, the information and communication technologies made it possible to use mobile TVsystems and various gadgets connected to the Internet and resulted in growing the number of its social networks users. Just on the eve of the Arab Spring, in 2010, the media began to create an information space and lay down the ideological basis of the protest. Social networks have provided Arab citizens with the opportunity to speak out about their choice and to attract a large number of citizens both within the country and abroad through sharing personal thoughts and observations of what is happening. Media channels also provided citizens with the opportunity to get news from not «censored» sources. And it helped to perceive news programs from various sources, and not just those highlighted by their own state-controlled media. Therefore, social networks during the «Arab Spring», been originally created as virtual communication zones, unexpectedly turned out to be a serious alternative to the traditional media, been under severe pressure from censorship in individual countries. Based on this, it is established that the people's virtual solidarity, as a new phenomenon, had an important place in the course of those events. As a result, some countries' authorities drew their attention to this phenomenon and made significant efforts (blocking social networks) to take them under their control. Most of the popular communities created in the Arabic-language segment of social networks used materials of a similar orientation, the main characteristics of which should be pointed out: emotional colouring; brevity and simplicity of theses; a high-quality audio-visual realization. Horizontal connections between users played a significant role of the social networks gaining its popularity as the main information source; that is, the very nature of the network with all participants been connected and able to freely share information. Social networks and modern means of communication are increasingly being used to mobilize the masses. The Internet plays the role of an effective tool for creating and destroying social actors, as it was observed during the wave of democratic revolutions in the countries of the Middle East and North Africa. Social communication technologies in social networks were the main means of popularizing movements and public contact with the outside world during the events of the Arab Spring. Key words: social networks, the Arab world, «Arab Spring», elites, revolution.

Метою дослідження є розвиток теоретико-методологічних положень та обґрунтування науково-методичних і практичних рекомендацій щодо становлення смарт-промисловості в Україні в умовах четвертої промислової революції.Об'єктом дослідження є процеси становлення і розвитку смарт-промисловості в умовах четвертої промислової революції.Предмет дослідження – теоретико-методологічні засади та практичні положення, які створюють умови для становлення смарт-промисловості в Україні в контексті формування нової геоіндустріальної структури світу і необхідності подолання наявних технологічних розривів.Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці цілісного комплексу теоретико-методологічних і науково обґрунтованих прикладних положень щодо становлення і розвитку смарт-промисловості в Україні в умовах поширення четвертої промислової революції та формування нової геоіндустріальної структури світу.Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що упровадження розробленого комплексу науково-методичних і практичних рекомендацій сприятиме прискоренню розвитку національної промисловості на інноваційній основі, підвищенню її ефективності та забезпеченню більшої відповідності вимогам, які ставляться до успішних промислових систем у новому глобалізованому середовищі в умовах четвертої промислової революції.У дисертації розкрито роль четвертої промислової революції у формуванні нової геоіндустріальної структури світу, виявлено особливості смарт-підприємств і смарт-промисловості, розроблено концептуальні положення становлення смарт-промисловості в емерджентній економіці. Виконано аналіз відповідності сучасного стану промисловості України принципам «смарт», визначено передумови становлення національної смарт-промисловості, розроблено науково-методичний підхід до визначення залежності цифрових витрат і реальних результатів промислової діяльності. Здійснено оцінку трансформаційного потенціалу смарт-промисловості в Україні та обґрунтовано шляхи його підвищення. Проведено оцінювання технологічних розривів між Україною та деякими європейськими країнами з використанням концепції життєвого циклу технології, визначено шляхи їх подолання. Розроблено рекомендації з організації управління й економічного стимулювання розвитку смарт-промисловості в Україні, формування інституційного середовища, сприятливого для її становлення і подальшого удосконалення.Ключові слова: промислова революція, смарт-промисловість, смарт-підприємство, життєвий цикл технологій, технологічний розрив, інституційне середовище.^UThe purpose of the research is to develop a theoretical and methodological framework and to substantiate scientific, methodological, and practical recommendations for the formation of smart industry in Ukraine, in the conditions of the Fourth industrial revolution.The object of the research: the processes of formation and development of smart industry in the conditions of the Fourth industrial revolution.The subject of the research: theoretical and methodological principles as well as practical recommendations, which create conditions for the formation of smart industry in Ukraine, in the context of the evolvement of a new global geoindustrial structure and the need to overcome the existing technological gaps.The scientific novelty of the obtained results is the development of a holistic package of theoretical and methodological scientifically justified practical guidelines for the formation and development of smart industry in Ukraine, in the conditions of the Fourth industrial revolution, and the formation of a new geoindustrial structure.The practical significance of the obtained results is the implementation of the developed package of scientific, methodical, and practical recommendations will accelerate the innovation-driven development of national industry, raise its efficiency, and ensure greater compliance with the requirements of successful industrial systems in the new global environment, in the conditions of the Fourth industrial revolution.The dissertation reveals the role of the fourth industrial revolution in the formation of a new geoindustrial structure of the world, reveals the features of smart enterprises and smart industry, developed conceptual provisions for the formation of smart industry in the emergent economy. The analysis of conformity of a modern condition of the industry of Ukraine to principles "smart" is carried out, preconditions of formation of the national smart industry are defined, the scientific and methodical approach to definition of dependence of digital expenses and real results of industrial activity is developed. The transformation potential of the smart industry in Ukraine is assessed and the ways of its increase are substantiated. The assessment of technological gaps between Ukraine and some European countries using the concept of technology life cycle, identified ways to overcome them. Recommendations for the organization of management and economic incentives for the development of the smart industry in Ukraine, the formation of an institutional environment conducive to its formation and further improvement have been developed.Key words: industrial revolution, smart industry, smart enterprise, technology life cycle, technological gap, institutional environment.

Дисертаційне дослідження присвячене проблемі формування підприємницької культури учнів основної школи на уроках фізики. Стрімка індустріальна революція 4.0 пріоритетними проголошує абсолютно нові принципи реальності, поєднуючи віртуальність із дійсністю, глобалізацію з індивідуалізацією. Нестримні економічні метаморфози та "прозорий" цифровий простір стають формотворчими для унікальних особливостей прийдешніх поколінь Z й Альфа. У складній сучасній парадигмі онтологічних цінностей важливим компонентом, за нашими переконаннями, є підприємницька культура. Початок її комплексного формування актуально здійснювати відповідно до психологічної готовності дітей - у 7-9 класах, а життєвовагомі знання, що синтезують теоретичне з емпіричним, апріорне з апостеріорним, можливо якісно опанувати саме на прикладних дисциплінах, однією з яких є фізика. Однак належного наукового підґрунтя вказана методика ще не має. Цими факторами й був зумовлений вибір теми нашого дослідження – «Формування підприємницької культури учнів. Акцентовано увагу на необхідності володіння учнями підприємливістю, що визначається як уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення добробуту та розвитку суспільства, уміння раціонально вести себе як споживач, ефективно використовувати індивідуальні заощадження, приймати доцільні рішення у сфері зайнятості, фінансів тощо. Визначено, що під формуванням підприємницької культури учнів основної школи на уроках фізики розуміємо багатоаспектну педагогічну взаємодію у шкільній парадигмі навчання фізики, яка забезпечує генерування та практичне закріплення системи ціннісних орієнтацій на усвідомлення власних сильних та слабких сторін, знань про існування різних контекстів і можливостей для перетворення ідей в особисту, соціальну або професійну діяльність; розуміння підходів до планування і управління проєктами, розуміння економічних та соціальних можливостей, 4 уміння креативності, стратегічного мислення, критичного аналізу, інновацій, робити висновки, справлятися з невизначеністю та особистісних якостей, що описують підприємливість. Проаналізовано стан підприємницької культури та розглянуто подальші перспективи її розвитку. Досліджено психолого-педагогічні засади формування підприємницької культури учнів основної школи на уроках фізики. Охарактеризовано структуру підприємницької культури, яку слід розглядати у єдності чотирьох компонентів: аксіологічно-особистісний, пізнавальний, праксеологічний, рефлексивний. Розглянуто формування підприємницької культури учнів у школах європейських країн, таких як Фінляндія, Швеція, Нідерланди, де більш широке визнання цінності підприємницького навчання, навчання підприємницьким способам мислення та дії. Здійснено аналіз змісту начальної програми з фізики для 7-9 класів та визначено можливості для формування підприємницької культури учнів основної школи на уроках фізики. Теоретичне опрацювання наукових джерел дає підстави вважати, що підприємницьку культуру учнів можна формувати через зміст фізики та форми та методи роботи, а це потребує залучення ефективних традиційних та інноваційних методів, прийомів і форм навчання в їх доцільній науково-обґрунтованій комбінації основної школи на уроках фізики» Визначено критерії сформованості підприємницької культури на уроках фізики, а саме мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, оцінний. Розроблено методику діагностики рівнів сформованості підприємницької культури учнів, здійснення якої дозволило встановити, що на початку експерименту стан її сформованості в більшості досліджуваних знаходився на середньому та низькому рівнях. На перевірку висунутих припущень і вдосконалення підприємницької культури спрямовувалося три етапи формувального експерименту. Охарактеризовано зміст формувального експерименту та етапи його впровадження: організаційний, експериментальний, рефлексивно-оцінний.^UThe dissertation research is devoted to the problem of forming entrepreneurial culture of primary school students at physics lessons. The rapid industrial revolution 4.0 prioritizes completely new principles of reality, combining virtuality with reality, globalization with individualization. Unstoppable economic metamorphoses and "transparent" digital space are shaping the unique features of future generations of Z and Alpha. According to our convictions, entrepreneurial culture is an important component in the complex modern paradigm of ontological values. The beginning of its complex formation is relevant to carry out in accordance with the psychological readiness of children – in 7-9 grades, and vital knowledge that synthesizes theoretical with empirical, a priori with a posteriori, can be qualitatively mastered in applied disciplines, one of which is physics. However, this method does not have a proper scientific basis yet. These factors determined the choice of the topic of our research – "Formation of entrepreneurial culture of primary school students at physics lessons». Attention is focused on the need for students to master entrepreneurship, defined as the ability to generate new ideas and initiatives and implement them in order to improve the well-being and development of society, the ability to behave rationally as a consumer, effectively use individual savings, make appropriate decisions in the field of employment, finance, and so on. It is determined that the formation of entrepreneurial culture of primary school students at physics lessons is understood as a multidimensional pedagogical interaction in the school paradigm of teaching physics, which provides the generation and practical consolidation of a system of value orientations aimed at awareness of their own strengths and weaknesses, knowledge about the existence of various contexts and opportunities for converting ideas into personal, social or professional activities; understanding approaches to project planning and management, understanding economic and social opportunities, creativity, strategic thinking, critical analysis, innovation, drawing conclusions, coping with uncertainty, and personal qualities that describe entrepreneurship. The state of entrepreneurial culture is analyzed and further prospects for its development are considered. The psychological and pedagogical foundations of the formation of entrepreneurial culture of primary school students in physics lessons are studied. The article describes the structure of entrepreneurial culture, which should be considered in the unity of four components: axiological-personal, cognitive, praxeological, and reflexive. The article considers the formation of entrepreneurial culture of students in schools of European countries, such as Finland, Sweden, and the Netherlands, where there is a wider recognition of the value of entrepreneurial training, teaching entrepreneurial ways of thinking and acting. 13 The contents of the physics component of the educational curriculum for grades 7-9 are analyzed and opportunities for forming entrepreneurial culture of primary school students at physics lessons are identified. Theoretical study of scientific sources gives grounds to believe that the entrepreneurial culture of students can be formed using the content of physics educational material and forms and methods of work, and this requires the involvement of effective traditional and innovative methods, techniques and forms of teaching in their appropriate scientifically based combination. The methodology of forming the entrepreneurial culture of primary school students at physics lessons is theoretically justified and implemented. The model of methodology for forming the entrepreneurial culture of primary school students at physics lessons consists of interrelated blocks: methodological-targeted, methodological, diagnostic.

Дисертаційна робота присвячена історико-соціологічній реконструкції та методологічній систематизації інтерпретативних схем (фреймів) учасників протесту на прикладі Євромайдану 2013–2014 років в контексті їхніх повсякденних практик та інтеракцій. В роботі окреслені основні теоретико-методологічні засади інтерпретативної традиції в соціології та продемонстровано відповідність методології усної історії цим позиціям. З'ясовані основні характеристики та методологічні особливості застосування усноісторичного підходу в соціології та глибинного інтерв'ю, як його інструменту. Перераховані характеристики, важливі для якісного інтерв'юера та представлені основні етапи підготовки, перебігу та аналізу глибинного інтерв'ю. Описано особливості використання методології усної історії та методу глибинного інтерв'ю в дослідженнях суспільно-політичних рухів. Систематизовані основні способи застосування фреймінг-аналізу в дослідженнях суспільно-політичних рухів в соціологічних дослідженнях, уточнено розуміння та сформульоване узагальнене визначення фрейму протестного руху, окреслено характеристики фреймів протестів, важливі для емпіричної частини цього дослідження. Виокремлені та узагальнені результати наявних соціологічних досліджень смислів, пов'язаних з Євромайданом. Описані смисли самого поняття «Майдан», що сформувались сконструювались впродовж Революції Гідності; нові смисли, що Майдан як символічна революція привніс в український дискурс та цінності, які в українському суспільстві міг актуалізувати Майдан.На ґрунтовному емпіричному матеріалі (близько 400 глибинних напівструктурованих інтерв'ю) описано контекст подій та виявлено основні компоненти фреймінгу протесту на різних етапах Євромайдану 2013–2014 років («Майдан-мітинг» (21–29 листопада 2013 року), «Майдан-табір» (30 листопада 2013 року – 18 січня 2014 року), «Майдан-Січ» (19 січня – 22 лютого 2014 року)) в інтерпретаціях його учасників. Фрейми протесту систематизовано за їхніми інтерпретативними функціями, а саме: фактори та причини протесту (діагностичний компонент фреймінгу), стратегії протесту (прогностичний компонент фреймінгу), стимули та мотивації до колективних дій (мотиваційний компонент фреймінгу). Зібраний емпіричний матеріал дозволив розширити операціоналізацію фреймів суспільно-політичного протесту від поділу на діагностичний, прогностичний та мотиваційний до долучення інших концептів, які теж описують інтерпретативні схеми подій протесту його учасниками. Проінтерпретовано ключовий фрейм характеру та особливостей участі людей в подіях Майдану – «допомога». Допомогу на Майдані класифіковано за низкою характеристик (ресурси, сфера діяльності, професійність, тривалість надання, ступінь кризовості ситуації та тип реципієнта). Описані приклади проявів допомоги на Майдані.Описано ключовий фрейм характеру взаємодії та комунікації учасників Майдану – «самоорганізація» або утворення низових волонтерських ініціатив, та концептуалізовано його як швидкий та спонтанний процес, що відбувався у відповідь на нові нагальні потреби, які виникали у періоди загострення протистояння. На прикладі шістьох волонтерських організацій Майдану, пов'язаних з допомогою постраждалим під час протестів, узагальнено ключові характеристики самоорганізованих ініціатив: горизонтальна структура та функціональна спеціалізація учасників. Описано процес створення низових волонтерських ініціатив та окреслено соціальний портрет лідерів таких організацій.Ключові слова: інтерпретативна соціологія, соціальні смисли, усна історія, фреймінг-аналіз протесту, глибинне інтерв'ю, фрейми, Майдан 2013–2014, Євромайдан.^UThe dissertation is devoted to the historical and sociological reconstruction and methodological systematization of interpretive schemes (frames) of the participants of protest events (on the example of Euromaidan 2013-2014) in the context of their everyday practices and interactions.The inquiry highlights the main theoretical and methodological foundations of the interpretive tradition in sociology and demonstrates the relevance of oral history methodology to this tradition.The main characteristics and methodological peculiarities are ascertained of applying the oral history approach in sociology and in-depth interview as its tool. The characteristics that are important for a qualitative interviewer are explicated. The main stages of preparation, course and analysis of in-depth interview are presented. The peculiarities of using the methodology of oral history and the in-depth interview method in socio-political movements studies are described.The main ways of applying framing analysis to the study of socio-political movements in sociological research are systematized. The understanding of the protest movement frame is specified; the corresponding generalized definition is formulated. Features of protest frames important for the empirical part of the study are outlined.The results of the available sociological research of the meanings related to Euromaidan are singled out and generalized. The meanings of the very concept of “Maidan”, which were constructed during the Revolution of Dignity, are analyzed; new meanings that Maidan as a symbolic revolution brought to the Ukrainian discourse and values that it actualized in Ukrainian society are described.Based on thorough empirical material (about 400 in-depth semi-structured interviews), the context of events is described, and the main components of protest framing in interpretations of its participants at different stages of Euromaidan 2013–2014 (“Maidan-rally” (November 21–29, 2013), “Maidan-camp” (November 30, 2013 – January 18, 2014), “Maidan-Sich” (January 19 – February 22, 2014)) are revealed. Protest frames are systematized according to their interpretive functions, namely: factors and causes of protest (a diagnostic component of framing), protest strategies (a prognostic component of framing), incentives and motivations for collective action (a motivational component of framing).The collected empirical material allowed expanding the operationalization of the frames of socio-political protest from the division into diagnostic, prognostic and motivational to the inclusion of other concepts used by the participants in their interpretive patterns of protest events. The crucial frame characterizing people's participation in Maidan events – “help” – is interpreted. Help at the Maidan is classified according to several parameters (resources, a field of activity, professionalism, duration of rendering, the criticality of situation and type of recipient). Examples of help at the Maidan are described.The crucial frame characterizing the type of interaction between Maidan participants – “self-organization” (formation of grassroots volunteer initiatives) – is described. The main characteristics and features of self-organized initiatives are distinguished on the example of six Maidan volunteer organizations involved in helping victims of protests. The process of creating grassroots volunteer initiatives is described. Social portraits of the leaders of these organizations are outlined.Keywords: interpretive sociology, social meanings, oral history, framing analysis of protest, in-depth interview, frames, Maidan 2013–2014, Euromaidan.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 21.01.01 – основи національної безпеки держави (політичні науки). – Національний інститут стратегічних досліджень, Київ, 2021. Дисертація присвячена аналізу політики протидії медіа-інформаційному тероризму в системі політики національної безпеки України. З огляду на теоретичне, політичне, нормативно-правове й емпіричне осмислення зарубіжними та вітчизняними науковцями проблеми протидії медіа-інформаційному тероризму в дослідженні визначено та розкрито зміст пріоритетних напрямів та механізмів протидії медіа-інформаційному тероризму. Увагу акцентовано на тому, що ключовим чинником зародження медіа-інформаційного тероризму як принципово нового різновиду тероризму стала революція в системі масових комунікацій, започаткована в 60–90-х роках XX століття, яка кардинально змінила медіасферу. Домінуючим інструментом цих змін стали «новітні медіа».Здійснено комплексний аналіз стратегій протидії медіа-тероризму, опрацьованих у Франції, Німеччині, Іспанії, Великій Британії. Розкрито проблемні питання щодо інформаційної складової політики національної безпеки України. На цій основі визначено пріоритетні напрями, форми та механізми реалізації політики протидії медіа-інформаційному тероризму і запропоновані відповідні завдання державних інститутів і структур громадянського суспільства. Ключові слова: тероризм, медіа-інформаційний тероризм, стратегія національної безпеки, інформаційна безпека, інформаційна війна, гібридна війна, механізми протидії інформаційному тероризму, когнітивно-поведінкова сфера.^UThe thesis is submitted for receiving a candidate's degree in political sciences, the specialization 21.01.01 – Fundamentals of the national security. – National Institute for Strategic Studies. – Kyiv, 2021.The dissertation is devoted to analysis of policy of countering media-information terrorism in the system of national security policy of Ukraine. Based on the theoretical, political, legal and empirical understanding of the problem of countering information terrorism by foreign and domestic researchers, the study identifies and discloses the content of priority areas and mechanisms of countering media-information terrorism.Attention is drawn to the fact that in the national political science discourse, the threat of media-information terrorism in the national security system is mainly considered in two dimensions: the legal dimension and the dimension of socio-psychological consequences. However, the genesis of information terrorism and its correlation with such security categories as «power», «information power», «soft power», «strategy of indirect actions», «information war» distinguished other shades in media-information terrorism. This refers to a deeper threat to the human person –a rapid change in his cognitive-behavioral sphere, which is occurring under pressure from everyday dangerous content of information communication. It is stated that the continuous fear spread by terrorists changes the tone in the sign-symbol infrastructure of man and society, its shades and content. Under such conditions, the principle of identification begins to work when life priorities are chosen not by the rational, but by the emotional sphere of the human psyche.Keywords: terrorism, media-information terrorism, national security strategy, information security, information war, hybrid war, tools of countering information terrorism, cognitive behavioral sphere.

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню трансформацій, які мали місце у чоловічому костюмі у 1960–1970-х роках в Україні. На тлі бурхливих історичних та соціальних перемін після Другої світової війни відбуваються зміни в культурному та мистецькому житті. Так звана «павина революція» чоловічого костюма сягає і вітчизняного дизайну, що в цей час розвивається в єдиному радянському руслі. У 1960–1970-х в Україні складається дизайн, що розвивається в складних умовах внутрішнього протистояння і стає ключовим для розуміння вбрання сьогодення, адже у початковому вигляді має всі ознаки сучасної чоловічої моди.Наукова новизна дослідження полягає в тому, що пропонована робота є комплексним дослідженням чоловічого костюма у фокусі ключових соціально-культурних подій протягом шістдесятих-сімдесятих років в Україні. У представленій до захисту праці вперше: досліджено український чоловічий костюм в умовах розвитку світового та радянського модного руху цієї доби; визначено дві основні поворотні точки розвитку моди, що вплинули на сучасний вигляд чоловічого вбрання; виділено і класифіковано основні стильові напрямки вітчизняного чоловічого вбрання; проведено порівняльний аналіз моделей чоловічого костюма, які були представлені у рекламних каталогах, за період 1960‒1970-х рр., що свідчать про трансформації українського чоловічого одягу, і формотворні, і колірні; проаналізовано та систематизовано хронологію образно-стильових, силуетних та колірно-фактурних трансформацій чоловічого костюма 1960–1970-х рр.; виконано авторську розробку актуальної колекції для чоловіків і жінок відповідно до сучасних модних тенденцій. У дисертаційній роботі також уточнено: історично-соціальні передумови у світі та Україні, що відбувалися перед модними трансформаціями означеного періоду; взаємозв'язок між різними галузями мистецьких практик: дизайну одягу, літератури, кінематографа тощо; регіональні особливості чоловічого вбрання в різних областях України; поняття гендера, маскулінності та фемінності щодо дизайну одягу. Набули подальшого розвитку: підходи щодо вивчення джерельної бази досліджень, що стосуються чоловічого костюма в контексті змін в моді; порівняльний аналіз перебігу модних змін чоловічого вбрання в Україні. Результати можуть бути використані в педагогічній практиці, зокрема у навчальних курсах, пов'язаних із історією вітчизняної моди та чоловічого костюма, також при підготовці фахівців у галузі дизайну. З метою виконання практичної частини дисертаційної роботи було виконано ескізи модельного ряду чоловічого та жіночого одягу на базі отриманих результатів дослідження із подальшою розробкою в матеріалі сучасної колекції одягу.Спираючись на підходи вчених і практиків, які досліджували чоловічий костюм – К. Блекмен, К. Брюард, О. Вайнштейн, Х. Еміс, Т. Кротова, Е. Холандер, – можна із упевненістю стверджувати, що чоловіча мода є унікальне культурне явище і вимагає окремого повноцінного вивчення. Було проаналізовано великий пласт робіт з історії костюма, з яких найбільш інформативними стають праці присвячені другій половині ХХ ст. На чоловічому вбранні у 1960–1970-х акцентують увагу такі вчені, як О. Лагода, Ю. Легенький, Н. Удріс, О. Шевнюк. Все більше авторів фокусують свої дослідження саме на українській моді цього періоду, з чого можна зробити висновок про однозначну актуальність обраної тематики. У дисертаційній роботі наголошено на тому, що культурно-суспільні коливання 1960–1970-х рр. корелюються зі зміною в дизайні чоловічого костюма, різні модні періоди трансформують костюм в образно-стильових напрямках і колірно-фактурно, згідно із віяннями часу. Стильові та силуетні трансформації породжують значне асортиментне розширення в чоловічому вбранні, яке підкріплюється суттєвими зрушеннями в промисловості. Проаналізовані колірні та фактурні зміни, що часто передували іншим, також стають маркерами цього періоду. Аналіз українського досвіду у трансформаціях чоловічого костюма 1960–1970-х рр. та результати практичного застосування доповнюють недостатньо вивчені області в теорії і практиці дизайну.Ключові слова: чоловічий костюм, мода 1960–1970-х рр., українська мода, денді, чоловічі образи.^UThis thesis is devoted to the study of transformations that took place in the man's costume in the 1960s–1970s in Ukraine. Against the background of apid historical and social changes after the Second World War, modifications in cultural and artistic life are taking place. In its own way, clothing design reflects the transformations in society. The so-called "peacock revolution" of the man's costume goes back to domestic design, which is currently developing in a single Soviet style. In the 1960s–1970s, Ukraine is elaborating a design that develops in difficult conditions of internal confrontation, and becomes a basis for understanding modern suit, because it has all the hallmarks of modern man's fashion in its original form. The scientific novelty of this research refers to the fact that the offered thesis is a comprehensive study of the man's costume in the focus of key social and cultural events during the sixties and seventies of the XX cent. in Ukraine. For the first time, in this presented for defense work Ukrainian man's costume of he specified period in the conditions of the world and Soviet fashion movement development is investigated; two main turning points in fashion development, that have influenced the modern look of man's clothing, are identified; basic stylistic directions of domestic man's clothing are singled out and classified; comparative analysis of the man's costume models, which were presented in advertising catalogues of the 1960s–1970s, is carried out (it indicates the processes of transformation in Ukrainian man's clothing, both formative and colour); the chronology of image style, silhouette and colour texture transformations of the man's costume in the 1960s–1970s is analysed and systematised; the author's elaboration of the actual collection for men and women in accordance with modern fashion trends was performed. In addition, the thesis specifies: historical and social preconditions in the world and in Ukraine as well, which took place before fashionable transformations of the defined period; interrelation between different branches of artistic practices: clothing design, literature, cinema etc.; features of men's clothing in different regions of Ukraine; the concept of gender, masculinity and femininity in clothing design. Further developments can be seen in approaches of studying the research source base, related to the man's costume in the context of changes in fashion, as well as in comparative analysis of modification course in men's clothing fashion in Ukraine. The results can be used in pedagogical practice, in particular, in training courses related to the history of omestic fashion, specifically the man's costume, as well as in coaching specialists in design sphere. In order to perform the practical part of this thesis, sketches of men's and women's clothing model range were elaborated on the basis of the obtained research results with further development in the material of modern clothing collection. Based on the approaches of scientists and practitioners who studied the man's costume, K. Blackman, T. Krotova, O. Weinstein, K. Bruard, H. Emis, E. Hollander, it becomes possible to state with confidence that men's fashion is a unique cultural phenomenon, and requires a separate full-fledged study. A large cohort of works on the costume history was analysed. The most informative ones are works devoted to the second half of the XX cent. Such scholars as O. Lagoda, Yu. Lehenky, N. Udris, and O. Shevnyuk focus on men's clothing in the 1960s–1970s. More and more authors focus their research interest on Ukrainian fashion of this period. All this allows to conclude that the chosen topic is unambiguous. The thesis emphasises that the cultural and social fluctuations of the 1960s–1970s correlate with the change in the man's costume design. Different periods in fashion transform the costume according to the time demands – both in image and style trends, as well as in colour and texture. Stylistic and silhouette transformations generate the considerable assortment enlargement in men's clothing, which is supported by significant shifts in the industry. The analysed colour and texture changes, that often preceded others, also become markers of this period. The analysis of Ukrainian experience in the man's costume transformations of the 1960s–1970s, and the results of practical application complement some insufficiently studied areas in the design theory and practice. Key words: the man's costume, fashion of the 1960s–1970s, Ukrainian fashion, dandy, men's images.

Дисертаційна робота присвячена комплексному вивченню соціокультурних конструктів гендеру та сексуальності у релігійних і соціально-політичних практиках та візуальній культурі Давнього Риму (I ст. до Р.Х. – I ст. після Р.Х.).У XX столітті в США та Європі почали відбуватися трансформаційні процеси (сексуальна революція, феміністські рухи, боротьба проти расової сегрегації та інше), які повністю змінили гендерну ідентичність та розділили такі поняття як стать і гендер. Модифікація поглядів на сексуальність та статеворольову парадигму дала поштовх до нових розвідок у цій темі, що на сьогодні є перспективним науковим фронтиром.Актуальність дослідження зумовлена запитами сучасного суспільства в якому відбувається перегляд місця гендеру та сексуальності в історії, що не можливо зробити без звернення до античності, зокрема давньоримської історії.У дисертації прослідковано історіографію питання та екстраговано три ключові стадії: 1 стадія (XVIII ст. – 1929 р.) закладання підоснови для наукового дослідження гендеру та сексуальності греко-римської цивілізації; 2 стадія (1929 – 1960 рр.) вплив школи Анналів (1929 р.) та створення засад філософії фемінізму (фр. вчена С. де Бовуар). Актуалізація наукового напрямку «Історія жінок» в контексті досліджень повсякдення; 3 стадія (1960 р. – по теперішній час) соціокультурні трансформації («сексуальна революція», друга хвиляфеміністичних рухів, проблеми расової сегрегації) та як наслідок активізація розвідок з даної тематики. Також визначено, що в науковій розробці проблеми превалює два напрямки: 1) М. Фуко та його послідовники (дискурс сексуальності, влада/підкорення); 2) Феміністичний, сформований С. Померой.^UThe thesis is devoted to the complex study of socio-cultural constructs of gender and sexuality in religious and socio-political practices and visual culture of ancient Rome (I century BC – I century AD).In the twentieth century, transformational processes (sexual revolution, feminist movements, the fight against racial segregation) took place in the United States and Europe, which completely changed gender identity and divided concepts such as sex and gender. The modification of views on sexuality and gender-role paradigm has given impetus to new research on this topic, which today is a promising scientific frontier.The relevance of the study is due to the demands of modern society, where the place of gender and sexuality in history is being revised, which is impossible without going back to antiquity, in particular, ancient Roman history.The thesis traces the historiography of the issue and extracts three key stages: Stage 1 (XVIII century – 1929) laying the basis for the scientific study of gender and sexuality of Greco-Roman civilization; Stage 2 (1929 – 1960) the influence of the Annals school (1929) and the creation of the basics of the feminist philosophy (French scientist S. de Beauvoir). The actualization of the scientific direction “Women's History” in the context of everyday research; Stage 3 (1960 – present) socio-cultural transformations (“sexual revolution”, the second wave of feminist movements, problems of racial segregation) and as a result, the enhancement of research on this topic. In addition, the study specifies that two directions prevail in the scientificdevelopment of the problem: 1) M. Foucault and his followers (discourse of sexuality, power/subjugation); 2) Feminist, formed by S. Pomeroy.

Дисертація присвячена дискурсам події, що стверджують подію між вимогами вірності і загрозами зречень. В роботі обґрунтовано визначення події як розриву, що іменується, визначено специфіку після-подієвих ситуацій через концепцію конфлікту тлумачень вірності, досліджено поетику дискурсів події та їхню політичну дієвість.Проблема невизначеності онтологічного статусу події актуалізується щоразу після події як неможливість об'єктивно визначити, чи дійсно те, що відбулось, було саме подією. Революція, зустріч, трагедія становлять єдність лише із певного заангажованого ракурсу. Ця самореферентність події зумовлює зміщення фокусу дослідницької уваги з події на дискурси події. Український контекст протистояння дискурсів на тлі війни та світовий контекст дискусій щодо пандемії посилюють гостру актуальність дослідження дискурсів події.Метою дисертаційної роботи є осмислення дискурсів як таких, що стверджують подію між вимогами вірності і загрозами зречення. Об'єктом виступають дискурси події, предметом є дискурси події між вірністю і зреченням. В роботі визначено чотири завдання, які послідовно виконуються у чотирьох розділах:– провести порівняльний аналіз філософії події Мартіна Гайдеґґера, Жиля Дельоза, Алена Бадью;– дослідити дискурсивне поле ствердження події і обґрунтувати необхідність введення концепту «говір»;– дослідити поетику дискурсів події у протиріччі вірностей і зречень та концептуалізувати «перекладання» як тактики акратичних дискурсів; – визначити політичну дієвість дискурсів події: їхні хиби, спокуси і роль у маніфестації спільноти.Авторську теоретико-методологічну позицію сформовано на основі філософії події Бадью та її інтерпретації Славоєм Жижеком.Жижек, інтерпретуючи бадьюанську філософію події в категоріях Жака Лакана, визначає подію як травматичне зіткнення з Реальним, а її іменування – як мовне вписування цієї зустрічі. З опорою на цю інтерпретацію події запропоновано визначення події як розриву, що іменується. При цьому під розривом розуміється зіткнення з Реальним, а під іменуванням – символізація цього розриву. У дисертації визначено чотири типи події: зустріч, солідарність, натхнення, трагедія.В роботі висунуто гіпотезу і обґрунтовано думку про те, що дискурси події завжди знаходяться між вірністю і зреченням через неможливість абсолютної вірності. Дискурси, що дбають про вірність події, діють відповідно до двох тенденцій: або створення нового порядку, або постійне оновлення розриву. Ті акратичні дискурси, які чинять спротив нормалізації мови, в роботі визначені як говори, реалізації номадичної вірності говорів визначено як тактики перекладання. На основі аналізу поетики акратичних дискурсів події визначено наступні риси говорів – неповнота, недосконалість, переривчастість. При аналізі політичної дієвості дискурсів події розглянуто три фігури зла за Бадью – зрада, симулякр, катастрофа. Вони доповнені визначенням чотирьох фігур спокус, які пропонують чотири типи однозначних розрішень протиріч вірності: історизація, меморізація, ритуальне відтворення, трансляція. Цим спокусам протистоять тактики створення неіменованих спільнот.Наукова новизна отриманих результатів конкретизується в таких твердженнях:– дістали подальшого розвитку ідеї Бадью та Жижека стосовно самореферентності події, їх доповнено визначенням події як розриву, що іменується,– уточнено бадьюанську класифікацію подій,– доведено недосяжність для дискурсів події абсолютної вірності без зречень,– сформульовано стратегії уможливлення вірності і тактики береження неможливої вірності,– проаналізовано політичну дієвість дискурсів події,– вперше введено до наукового обігу поняття «говір».Результати дослідження можуть бути використані в навчальному процесі та для подальшої розробки цієї теми у теоретичному напрямку філософії події чи в практичному напрямку дискурс-аналізу.Ключові слова: Ален Бадью, вірність, дискурси події, зречення, іменування, мова, неіменоване, поетика говорів, перекладання, Реальне, репрезентація події, розрив, Славой Жижек, спільнота, філософія події.^UThe dissertation is devoted to the discourses of the event which affirm the event between the requirements of fidelity and the threats of renunciation. The paper substantiates the definition of the event as a split that is being named, determines the specifics of post-event situations through the concept of conflict of fidelity interpretations, explores the poetics of the discourses of the event and their political effectiveness.The problem of uncertainty of the ontological status of the event is actualized every time after the event takes place because of the impossibility to define objectively whether what happened was an event indeed. Revolution, meeting, tragedy seem to form a kind of unity only from a certain biased perspective. This self-referentiality of the event causes a shift of research focus from the event itself to the discourses of the event. The Ukrainian context of confronting discourses against the war background and the global context of the pandemic discussions amplify the acute relevance of the study of the discourses of the event.The dissertation aim is to understand the discourses as those affirming the event between the demands of fidelity and the threats of renunciation. The dissertation object is the discourses of the event, the dissertation subject is the discourses of the event between fidelity and renunciation. The work identifies four tasks being consistently performed in four dissertation chapters: – to conduct a comparative analysis of the philosophy of the event by Martin Heidegger, Gilles Deleuze, Alain Badiou;– to explore the discursive field of assertion of the event and justify the need to introduce the philosophical concept of «patois»;– to study the poetics of the discourses of the event in the contradiction of fidelity and renunciation and to conceptualize «translating» as a tactic of acratic discourses;– to determine the political effectiveness of the discourses of the event: their shortcomings, temptations and role in the manifestation of the community.The author's theoretical and methodological position is based on the philosophy of the event by Badiou and its interpretation by Slavoj Žižek.Žižek, interpreting Badiou's philosophy of the event in Jacques Lacan's categories, defines the event as a traumatic encounter with the Real, and its naming as a linguistic inscription of this meeting. Using this interpretation of the event, we propose to define the event as a split that is being named. In this case, the split is understood as a collision with the Real, and by naming – a symbolization of this split. The dissertation defines four kinds of events: an encounter, a solidarity, an inspiration, a tragedy.The paper hypothesizes and substantiates the idea that the discourses of the event are always between fidelity and renunciation due to the impossibility of absolute fidelity. Discourses that care for the fidelity to the event may operate according to two tendencies – either the creation of a new order or the constant renewal of the split. Those acratic discourses that oppose the normalization of language are defined in the paper as patois, realization of nomadic fidelity of patois is defined as continual translating tactics. Based on the analysis of the poetics of acratic discourses of the event, the following features of patois are identified – incompleteness, imperfection, discontinuity.In analysing the political effectiveness of the discourses of the event, three figures of evil according to Badiou were considered – betrayal, simulacrum, disaster. They are supplemented by the definition of four figures of allurement which offer four types of unambiguous solutions to the contradictions of fidelity: historization, memorization, ritual reproduction, broadcasting. These allurements are opposed by the tactics of constructing unnamed communities.The scientific novelty of the obtained results is specified in the following statements:– the ideas of Badiou and Žižek on the self-referentiality of the event were further developed being supplemented by the definition of the event as a split that is being named,– Badiou's classification of events is specified,– the unattainability of absolute fidelity without renunciation for the discourses of the event is proved,– strategies of enabling fidelity and tactics of preservation of impossible fidelity are formulated,– the political effectiveness of the discourses of the event is analysed.– for the first time the concept of «patois» was introduced into scientific circulation.The results of the research can be used in the educational process and for further development of this topic in the theoretical direction of the philosophy of events or in the practical direction of discourse analysis.Keywords: Alain Badiou, fidelity, discourses of the event, renunciation, naming, language, unnamed, poetics of patois, translating, Real, representation of the event, split, Slavoj Žižek, community, philosophy of the event.