Розглянуто завдання підвищення ефективності автоматизованого керування процесом термічної обробки залізорудних котунів на конвеєрній випалювальній машині шляхом розробки алгоритмів і методів керування на основі прогнозуючих нейронечітких моделей. Досліджено ефективність моделей і методів оперативної ідентифікації процесів термічної обробки котунів у технологічних зонах випалювальної машини. Запропоновано удосконалені динамічні моделі цих процесів у класі нейро-нечітких авторегресійних предикторів з комплексним урахуванням параметрів процесу. Удосконалено підхід до автоматизації процесу керування термічною обробкою котунів на основі поєднання процедур нейромережевої ідентифікації з використанням авторегресійних ANFIS-моделей і методів прогнозуючого керування. Розроблено алгоритми функціонування систем прогнозуючого керування процесом, проведено їх імітаційне моделювання. Зазначено, що впровадження одержаних результатів дозволяє знизити витрати енергоносіїв на 0,8 % у порівнянні з наявними системами керування, реалізованими на базі ПІ-регуляторів, підвищити якість котунів і збільшити продуктивність випалювальної машини.

  Скачати повний текст

Визначено, що основними критеріями під час управління хлібопекарським підприємством є продуктивність, технологічні втрати й якість продукції. Зазначено, що керування технологічними процесами (ТП) буде неефективним, якщо проводити оптимізацію лише за одним критерієм, тому поставлено та вирішено задачу багатоцільового керування, яке вимагає відомостей щодо характеристики всього технологічного комплексу, тому досліджено якість сировини, продукції та напівфабрикатів з позицій категорійно-функторного аналізу та кваліметрії. Розроблено математичні моделі основних технологічних процесів на підставі багатовимірного шкалування. Для підтримки прийняття рішень проведено когнітивне моделювання, яке дозволяє відстежити причинно-наслідкові зв'язки між параметрами ТП і розробити сценарії керування. Проаналізовано критеріальні та ресурсні конфлікти, які виникають у разі багатоцільового керування хлібопекарським виробництвом. Розроблено функціональну й інформаційну систему багатоцільового керування технологічними процесами хлібопекарського виробництва.

  Скачати повний текст

Удосконалено структуру автоматизованої системи управління технологічним процесом приготування пралінових мас за рахунок використання експертних оцінок з метою об'єднання в єдиній системі всіх етапів управлінського процесу - від аналізу споживацького попиту на продукцію до управління окремими технологічними операціями. Уточнено математичну модель формування плану випуску продукції на базі врахування експертної оцінки впливу попиту споживача на обсяг виробництва готових виробів. Зазначено, що використання розробленої математичної моделі дозволяє забезпечити досягнення оптимального значення комплексного показника якості пралінових цукерок. Вперше розроблено структуру автоматизованого модуля побудови оптимального розкладу управління технологічним обладнанням, який вносить корективи у стандартний розклад на підставі експертних оцінок технологічного регламенту та дозволяє забезпечити скорочення простоїв обладнання та підвищити продуктивність кондитерського виробництва. На підставі аналізу процедури планування експерименту одержано математичні моделі, що характеризують якість пралінових мас. Розроблено алгоритм прийняття рішень щодо вибору оптимальної управлінської операції, який дозволяє характеризувати стан технологічного процесу з урахуванням експертної оцінки для одержання кондитерської продукції високої якості.

  Скачати повний текст

Уперше запропоновано узагальнений критерій оптимізації технологічних процесів металообробки, який враховує продуктивність та собівартість обробки, а також питоме енергоспоживання верстата. Для технологічного процесу силового шліфування виявлено екстремальну залежність цього критерію від швидкості подачі верстата. Показано, що вплив збурень викликає невизначеність розташування екстремуму цієї залежності, що потребує пошуку оптимального режиму під час обробки. Розроблено метод автоматичного управління рухом подачі, який передбачає, базуючись на результатах випробувальних дій на технологічний процес силового шліфування, визначення поточних значень складових аналітичних залежностей періоду стійкості інструмента та потужності обробки від швидкості подачі і, з використанням одержаної математичної моделі процесу, розрахунок значення цієї швидкості, що відповідає екстремуму критерію оптимізації процесу обробки. Уперше встановлено закономірність в управлінні технологічним процесом фрезерування, яка полягає у тому, що стабілізація потужності різання за умов взаємозв'язаного управління швидкостями робочих рухів верстатів забезпечує більш високу продуктивність обробки, зменшує її собівартість і питоме енергоспоживання верстата у порівнянні з управлінням тільки швидкістю подачі. Здійснено структурний синтез автоматизованої системи управління швидкістю подачі та частотою обертання фрези і запропоновано метод узгодження цих швидкостей з урахуванням технічних і технологічних обмежень. Наведено принцип побудови автоматизованої системи управління швидкістю подачі фрезерних верстатів з числовим програмним керуванням для підтримки потужності обробки у заданих межах і визначено умови стійкості такої системи. Розвинуто методи обчислення коефіцієнта передачі об'єкта управління у процесі обробки для організації параметричного зворотного зв'язку в адаптивних системах стабілізації потужності різання. З'ясовано нову закономірність в управлінні технологічним процесом токарної обробки та доведено, що у разі стабілізації швидкості та потужності різання забезпечується більша продуктивність технологічного процесу обробки поверхонь за умов зміни діаметра та глибини різання, ніж у випадку стабілізації швидкості різання та подачі. Запропоновано принцип побудови автоматизованої системи взаємозв'язаного управління швидкістю подачі та частотою обертання заготовки, яка забезпечує стабілізацію швидкості та потужності різання. Розвинуто методи синтезу параметрів регуляторів у автоматизованих системах управління технологічними процесами металообробки, які стабілізують потужність і швидкість різання, і розрахунку статичних характеристик цих систем.

  Скачати повний текст

Здійснено агробіологічне та технологічне вивчення нових сортів винограду, а саме, "Перлинка", "Святковий Магарача", "Ай-Петрі" і "Кафа" у західній передгірно-приморській зоні виноградарства Криму з метою виділення найперспективніших сортів для вирощування за даних умов. Установлено їх високу продуктивність і врожайність у даній зоні. За силою росту нові сорти визначено як сильнорослі з високим ступенем визрівання однолітних пагонів. З'ясовано, що сорти "Святковий Магарача" і "Кафа" виявляють підвищену стійкість до розповсюджених хвороб мілдьї, оїдіуму, сірої гнилі. Визначено високу кількість біологічно-активних речовин у свіжих ягодах всіх нових сортів винограду, з яких виготовляють високоякісні столові, а за наявності відповідних кондицій урожаю - міцні та десертні вина. Виявлено, що рентабельність вирощування сортів "Перлинка", "Святковий Магарача" і "Кафа" удвічі перевищує у даній зоні сорти "Аліготе ", "Первісток Магарача", "Каберне-Совіньон" і "Антей магарачський".

  Скачати повний текст

Надано господарсько-біологічну оцінку імунних і високостійких до парші інтродукованих сортів яблуні та виділено конкурентоспроможні сорти для вирощування в регіоні Поділля. Перевірено за виробничих умов нові, перспективні сорти з метою визначення їх здатності проявити свої цінні господарсько-біологічні ознаки в саду. Оцінено нові інтродуковані сорти за комплексом біологічно-господарських ознак (скороплідність, слаборослість, продуктивність, якість плодів, стійкість до основних хвороб, зимостійкість в інтенсивних насадженнях). Проведено економічну та енергетичну оцінку виробництва плодів яблуні різних помологічних сортів.

  Скачати повний текст

Вивчено агробіологічні та технологічні властивості нових гібридних технічних форм винограду селекції Інституту виноградарства і виноробства ім. В.Є.Таїрова. За результатами фенологічних спостережень встановлено, що досліджені форми за показником тривалості продукційного періоду є пізніми та дуже пізніми, відзначено їх високу плодоносність та середньорослість. Для більшості гібридів характерним є добре або посереднє визрівання однорічних пагонів, а також висока зимо- та морозостійкість. Досліджено стійкість зразків до грибних хвороб (мілді, оїдіуму), а також до гнилі ягід і чорної плямистості на жорсткому інфекційному фоні, виявлено шість форм, стійких до трьох і одну (34 - 4 - 49) - до чотирьох хвороб винограду. Значна продуктивність і адаптивність більшості гібридних форм поряд з високою якістю виноматеріалів дозволяє зробити висновок щодо доцільності вирощування кращих з них за промислових умов, зокрема, чорноягідної Хаджибей (31 - 53 - 37) і білоягідної Загрей (34 - 4 - 49), білоягідну форму 39 - 35 - 88 рекомендовано використати для подальшої селекційної роботи.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено комплексній агробіологічній оцінці трави Колумба (Sorghum almum Parodi). Вивчені біологічні та господарські властивості насіння, надземної та підземної частин рослини, встановлені динаміка формування листкової поверхні і продуктивність фотосинтезу посівів. Визначена врожайність та якість зеленої маси трави Колумба. Розрахована економічна ефективність вирощування цієї культури та зроблено висновок про доцільність інтродукції її у Крим.

  Скачати повний текст

Наведено теоретичні узагальнення проблеми оцінки впливу клімату на продуктивність культури рису на півдні України. Установлено залежність розвитку рослин та їх продуктивність від погодних умов року. Визначено температурні показники для певних періодів росту. Виділено сорти рису, які найкраще реалізують продуктивний і адаптивний потенціал і забезпечують високий рівень урожаю. Установлено, що кращі за продуктивним потенціалом є сорти "Престиж", "Україна-96", "Антей", а за адаптивними - сорти "Пам'яті Гічкіна" й "Антей". Сорти рису, які вирощуються на півдні України, здатні стійко зберігати генетично заданий рівень показників якості зерна та крупи за кліматичних умов, які змінюються кожний рік. Розглянуто питання формування елементів фотосинтетичної продуктивності сортів рису з різним морфотипом, прогнозування врожаю, економічної ефективності енергетичного оцінювання вирощування сортів рису різних груп стиглості за умов півдня України.

  Скачати повний текст

Наведено агроекологічну характеристику впливу тривалого застосування добрив і вапна за умов стаціонарного досліду, розпочатого у 1965 р. на ясно-сірому лісовому поверхнево оглеєному грунті на будову, властивості грунтового профілю, його зміну, нагромадження валових і рухомих форм важких металів та їх розподіл за генетичними горизонтами у разі тривалого хімічного навантаження. Досліджено трансформацію гумусового стану, мікробіологічних, фізико-хімічних, агрохімічних властивостей за різних систем удобрення та вапнування, визначно їх вплив на урожайність і продуктивність культур сівозміни. Виявлено, що тривале мінеральне удобрення (понад 40 років) супроводжується скороченням гумусового горизонту, зростанням кислотності та вмісту сполук рухомого алюмінію, перевищенням ГДК рухомої міді, що призводить до втрати екологовідтвірних функцій ясно-сірого лісового поверхнево оглеєного грунту та розвитку деградаційних процесів.Встановлено, що покращення кислотно-основних властивостей під впливом комплексного внесення мінеральних добрив, гною та вапна супроводжується оптимізацією поживного режиму, що забезпечує рівень продуктивності 4,02 - 4,50 т/га з.о. Доведено, що застосування тільки мінеральних добрив на даному грунті є економічно й енергетично недоцільним агрозаходом, що призводить до зниження його родючості, підвищення кислотності та втрати екологовідтвірних функцій і зменшення продуктивності культур.

  Скачати повний текст

Наведено агроекологічне обгрунтування впливу різних систем обробітку грунту у поєднанні з мінеральними та органомінеральними добривами, соломою та сидератами на процеси росту та розвитку томатів, їх продуктивність, показники якості, а також на елементи родючості зрошуваного темно-каштанового грунту, його економічну та енергетичну ефективність. Встановлено доцільність застосування органічних і мінеральних добрив у поєднанні з комбінованою (ресурсозберігаючою) системою обробітку грунту у системі зерно-овочевої сівозміни. Зазначено, що даний спосіб обробки забезпечує сталий урожай томатів, покращення основних показників родючості грунту з ознаками її розширеного відтворення. Виявлено, що витрати, пов'язані з заробкою у грунт соломи та сидератів, згідно розрахунку економічних показників окуповуються додатково одержаним урожаєм плодів томатів з високими показниками якості.

  Скачати повний текст

Проведено комплексні, всебічні дослідження дії різних видів і доз гербіцидів на продуктивність посівів ярого ячменю, біологічні процеси в рослинах і грунті та встановлена різниця в їх дії залежно від вирощування культури з підсівом і без підсіву конюшини. Розроблені науково обгрунтовані, екологічно безпечні дози гербіцидів в чистих посівах ярого ячменю із застосуванням гербіцидів ковбою в дозі 175 мл/га і сатісу - в дозі 125 г/га. Встановлено, що при вирощуванні ярого ячменю з підсівом конюшини, дози гербіцидів можуть бути зменшені на 17-25% проти доз гербіцидів, застосованих в чистих посівах ярого ячменю, що знижує пестицидне навантаження на навколишнє середовище.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень стосовно впливу застосування набору різних за біологічними особливостями та технологією вирощування зернофуражних культур у короткоротаційних сівозмінах на зміну агрофізичних властивостей грунту та запасів доступної вологи, на вміст гумусу у грунті, фітосанітарний стан посівів цукрових буряків, урожайність озимої пшениці, гороху, ячменю, кукурудзи та цукрових буряків, а також на продуктивність сівозмін і економічну ефективність їх використання. На підставі результатів досліджень рекомендовано впроваджувати сівозміни з високим насиченням кукурудзою та ячменем за одночасного використання підвищених норм гною чи загортання в грунт побічної продукції зернових культур з метою запобігання збідненню грунту за органічною речовиною.

  Скачати повний текст

Для умов сухого Степу Укаїни запропоновано шляхи оптимізації едафічних характеристик техноземів. Удосконалено технологію рекультиваційних робіт, а саме: на технічному етапі цілеспрямовано запропоновано формувати ущільнений прошарок на глибині 80 - 90 см, який виконує роль водоупору та сприяє акумуляції продуктивної вологи у коренезміщувальному шарі. За умов формування техноземів рекомендовано вносити органічні добрива за норми 100 т/га на глибині 70 - 80 см. Завдяки кращому зволоженню глибоких шарів поживні речовини з органічних добрив більш повною мірою засвоюються рослинами. Установлено, що едафічні системи, сформовані з техногенних сумішок різноякісних потенційно родючих порід, характеризуються більшим екологічним різноманіттям властивостей і режимів, що сприяє кращій реалізації потенціалу біогеоценозів. Досліджено продуктивність основних сільськогосподарських культур сухого Степу залежно від конструкції технозему та рівня удобрення. Якість продукції, вирощеної на рекультивованих землях, відповідає встановленим вимогам за вмістом важких металів і технологічними показниками.

  Скачати повний текст

Встановлено, що основними показниками, які визначають екологічну та господарську цінність агрофітоценозів для засолених екотопів, є продуктивність надземної маси, ботанічний склад і його динаміка за роками, довговічність, кормова цінність, нектарність рослин і фітомеліоративні можливості. За хімічним складом і поживною цінністю сіяні агроценози мають суттєву перевагу над природними фітоценозами. Проаналізовано, що технологія створення та використання агроценозів на засолених грунтах передбачає обмежене використання пестицидів і добрив, немає необхідності у витратах енергії та на щорічний обробіток грунту та сівбу.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості вегетації та продуктивність кукурудзи на зерно та силос за умов літньої сівби з міжряддями 210 см. Доведено, що посів кукурудзи у II декаді червня, за рахунок зміщення вегетації на період з більш сприятливими метеорологічними показниками впливає на ріст та розвиток рослин, зокрема, спостерігається поліпшення режимів мінерального живлення та водоспоживання. Встановлено, що критичний період рослин кукурудзи залежить від зниження температури повітря та підвищення його вологості. Урожайність кукурудзи на силос та зерно у порівнянні з основними посівами зростає на 30%. Вирощування кукурудзи літньої сівби з міжряддями 210 см дозволяє використовувати їх до збирання культури з метою посіву озимої пшениці. Запаси доступної вологи у грунті достатні для отримання нормальних сходів пшениці. Встановлено, що збирання кукурудзи на силос до появи сходів не суттєво впливає на стан посівів озимої пшениці. Негативних наслідків збирання кукурудзи на зерно за умов мерзлого грунту не виявлено. Доведено, що вирощування озимої пшениці у міжряддях кукурудзи літньої сівби дозволяє отримувати стабільний урожай продовольчого зерна. Зазначено, що продуктивність сівозмінних ланок у цілому зростає в 1,5 - 1,6 рази.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень особливостей формування продуктивності ярого пивоварного ячменю залежно від технології вирощування, зокрема, рівня мінерального живлення, норм висіву. Установлено залежність росту та розвитку ярого ячменю від погодних факторів і обгрунтовано вплив рівня удобрення та густоти стояння рослин на морфофізіологічні особливості розвитку рослин. За умов внесення мінеральних добрив збільшується площа листкової поверхні, підвищується накопичення сухої речовини та продуктивність фотосинтезу, відбувається кращий розвиток рослин ярого пивоварного ячменю. Вивчено вплив рівня мінерального живлення на рівень продуктивності ярого пивоварного ячменю та показники якості насіння. Здійснено економічну й енергетичну оцінку елементів технології вирощування досліджених сортів даної рослини. За результатами досліджень рекомендовано застосування у виробництві покращених елементів технології її вирощування, що забезпечують продуктивність культури до 6 т/га з високими показниками якості зерна за умов Правобережного Лісостепу України.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження агроекологічного стану грунтового покриву Правобережного Полісся та встановлено суттєві зміни у кількісному та якісному складі гумусу, азотному фонді, колоїдно-хімічних, буферних властивостях і поживному режимі внаслідок антропогенного навантаження на грунти орних земель протягом останніх чотирьох десятиріч. З 1991 р. відмічено негативне сальдо балансу гумусу. Для азотного фонду дерново-підзолистого грунту встановлено відносно високий вміст фракції азоту, що не підлягає гідролізу. Виявлено, що з 2000 р. у грунтовому покриві орних земель регіону склалося від'ємне сальдо балансу доступних форм азоту, а з 1996 р. - рухомого фосфору та обмінного калію. Еколого-агрохімічний стан грунтів оцінено у 39 балів, а у межах адміністративних районів Поліського регіону - від 35 до 45 балів. Вивчено вплив довготривалого систематичного внесення добрив і застосуваня різних способів обробітку на кількісний та якісний склад гумусу дерново-підзолистого грунту. Встановлено суттєве збільшення інтенсивності нітрифікації у грунтах агроекосистем під час внесення органічної речовини у вигляді соломи у поєднанні з сечовиною. Зазначено, що додаткове внесення вапна підсилює нітрифікаційну здатність на дерново-підзолистих грунтах. Запропоновано антирадіаційну модель управління родючістю забруднених радіонуклідами дерново-підзолистих грунтів для оптимізації їх агроекологічного стану. Встановлено еколого-економічну ефективність дії різних варіантів системи удобрення та способів обрбітку дерново-підзолистого грунту у зерно-просапній сівозміні на продуктивність агроценозів.

  Скачати повний текст

Виявлено закономірності процесу формування стійкого екологічно збалансованого стану осушуваних органогенних грунтів. Удосконалено технології вирощування багаторічних травосумішей, зокрема, визначено високопродуктивні варіанти їх складу, оптимізовано систему удобрення та способи використання меліорованих земель. Вперше визначено найбільш адаптований видовий склад травостою, який забезпечує одержання екологічно чистої продукції на забруднених радіонуклідами грунтах, позитивний баланс і максимальне збереження органічної речовини торфу і продуктивність травостою.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та практично доведено необхідність введення амаранту в культуру Лівобережного Лісостепу України, а також розроблено основні елементи технології його вирощування. З метою виділення найбільш перспективних видів для вирощування в Лівобережному Лісостепу України вивчено 19 видів амаранту, одержаних у різних ботанічних садах та ВІР. На підставі аналізу впливу кліматичних умов зони на ріст, розвиток та продуктивність рослин, вивчення біологічних особливостей видів, їх адаптивного потенціалу, напрямку використання виявлено три види амаранту: A. cruentus - для вирощування на кормові цілі, A. hybridus і A. hypochondriacus - універсального використання кормового та насіннєвого спрямування. Доведено можливість селекційного поліпшення амаранту шляхом застосування методів добору, внутрішньовидової та міжвидової гібридизації. Теоретично обгрунтовано схему селекційного процесу, базуючись на використанні періодичного добору з проведенням оцінки потомства, практичну значимість якої доведено створенням семи сортів амаранту різних напрямків використання, занесених до Державного реєстру сортів рослин України. На підставі результатів вивчення впливу окремих елементів технології вирощування на рівень реалізації продуктивного потенціалу видів, перспективних для умов Лівобережного Лісостепу України, розроблено технологічну схему вирощування з урахуванням фенологічних фаз розвитку рослин. Визначено перспективні напрямки використання зеленої маси та насіння.

  Скачати повний текст