Встановлено взаємозв'язок між клінічними, психологічними та соціальними змінами у генезі розвитку. Показано вплив психологічних і соціальних змін на розвиток акушерської та перинатальної патології у жінок з незареєстрованим шлюбом, акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з позашлюбною вагітністю. Визначено прогностичну значущість перинатальних чинників ризику (анамнестичних і під час гестації) під час прогнозування та ранньої діагностики гестаційних ускладнень у жінок з позашлюбною вагітністю. Вивчено порівняльні аспекти клінічного впливу передгравідарного періоду, вагітності, пологів і перинатальних результатів розродження у жінок із зареєстрованим і незареєстрованим шлюбом. Наведено оцінку інформативної значущості перинатальних чинників ризику. Запропоновано алгоритм лікувально-профілактичних заходів у жінок з незареєстрованим шлюбом, з метою профілактики акушерських і перинатальних ускладнень.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Установлено, що патогенез анемії вагітних спричинений зниженням імунологічної толерантності та активацією імунної відповіді на антигени плідного яйця, гіперпродукцією прозапальних цитокінів з генералізацією процесів тканинного ушкодження, зокрема, біологічних мембран еритроцитів, гепатоцитів та клітин плаценти. Зазначено, що ці зміни проявляються порушенням білковосинтезувальної та ферментативної здатності печінки, активацією процесів ліпопероксидації та дискоординацією антиоксидантного захисту, зростанням активності органоспецифічних ферментів як маркерів цитолізу гепатоциту, порушенням обміну основних біометалів, якісними та кількісними змінами імуноглобулінів у фракціях сироваткового білка, порушенням кооперації Т- та В-лімфоцитів, високим титром антиплацентарних антитіл і фіксацією імунних комплексів на мембранах клітин хоріону, а також змінами структури еритроцитів з появою значної кількості патологічних і неперехідних форм. Надходження чужерідного білка у процесі гемотрансфузії за тяжких анемій сприяє посиленню вказаних порушень. Установлено, що у разі використання засобів, які мають мембраностабілізувальний, гепатопротекторний та імуномодулюючий ефекти у комплексному лікуванні вагітних з гестаційною анемією нормалізуються показники функціонального стану гепатоцитів та системи еритрону, клітинного та гуморального імунітету, позитивно впливає на утробний стан плода та знижує кількість ускладнень вагітності, пологів і післяпологового періоду.

  Скачати повний текст

На підставі одержаних даних про порушення системної гемодинаміки, кисневого режиму, церебрального кровообігу та розподілу рідини в організмі розвинуто уявлення про основні механізми патогенезу енцефалопатії та поліорганної недостатності за тяжкої прееклампсії - еклампсії. Удосконалено технологію анестологічного забезпечення й інтенсивної терапії. Установлено органопротективну роль аналгезії пологів у запобіганні критичним розладам гемодинаміки та кисневого режиму у роділей з тяжкою прееклампсією. Уперше доведено роль регіонарної анастезії за вагінального й оперативного розродження у зменшенні ризику виникнення пологової та післяпологової еклампсії. Уточнено особливості впливу на церебральну гемодинаміку ніфедипіну, клофеліну та лабуталолу за гіпертензивних кризів у передопераційному періоді у роділей з тяжкою прееклампсією. Обгрунтовано застосування кетамін-клофелінового та кетамін-фентанілового наркозу у разі кесаревого розтину для профілактики інтубаційного й операційного стресу у роділей з тяжкою прееклампсією. Доведено, що спінальна анестезія кесаревого розтину локальними анестетиками не запобігає розладам гемодинаміки під час найбільш травматичних етапів операції внаслідок недостатнього антиноцицептивного захисту. Показано доцільність використання опіоїдів як ад'ювантів локального анестетика для підвищення антиноцицептивних властивостей спінальної анестезії у роділей з тяжкою прееклампсією. Визначено цільовий рівень середнього артеріальнго тиску для забезпечення ауторегуляції мозкового кровообігу у разі еклампсії. Доведено церебропротективну роль екстракопорального керування водним балансом і визначено доцільність застосування ультрафільтрації для зменшення материнської летальності у разі післяпологової еклампсії. Уточнено роль порушень розподілу рідини в організмі у розладах кисневого балансу та розвитку поліорганної недостатності. З'ясовано характер змін розподілу рідини залежно від швидкості вилучення надлишкової рідини за допомогою ультрафільтрації. Обгрунтовано її застосування у комплексі інтенсивної терапії з метою профілактики критичного погіршення стану породілей з поліоорганною недостатністю за їх міжлікарняного транспортування.

  Скачати повний текст

Наведено результати ретроспективного аналізу 8 236 пологів за п'ятирічний період, вивчено 1 815 історій пологів, ускладнених слабкістю та дискоординацією пологової діяльності. Частота зазначених аномалій пологової діяльності склала 22,04 %. Виявлено фактори ризику виникнення порушень скорочувальної діяльності матки (екстрагенітальних, генітальних, акушерських). З використанням клініко-інструментальних, радіоімунологічних, імуноферментних, нейрофізіологічних, радіолігандних, реографічних, гістоморфологічних методів дослідження проведено комплексну оцінку аномалій пологової діяльності у 343-х роділь. З'ясовано основні ланки патогенезу аномалій скорочувальної діяльності матки, що полягають у порушенні функції центральної та вегетативної нервової системи, центральної та маткової гемодинаміки, гормонального гемеостазу, клітинної та гуморальної ланок імунітету, адренорецепторного апарату матки. Клінічно й експериментально обгрунтовано застосування факторів охолодження для корекції та профілактики зазначених аномалій пологової діяльності. Проведено порівняльну оцінку терапевтичної ефективності локальної гіпотермії передньої черевної стінки з традиційними медикаментозними способами лікування порушень скорочувальної функції матки, а також поєднання обох варіантів терапії. Розроблено показання, протипоказання, оптимальні схеми використання локальної гіпотермії передньої черевної стінки для лікування аномалій скорочувальної діяльності матки під час пологів.

  Скачати повний текст

Уперше розроблено та впроваджено новий, безпечний для матері та плоду, науково обгрунтований спосіб антенатальної ультразвукової діагностики переношеної вагітності, який передбачає візуалізацію за умов ультразвукового дослідження вторинної кулі закостеніння у плечовій кістці плода. Удосконалено комплекс лікувально-профілактичних заходів у вагітних високого акушерського та перинатального ризику з переношування. Розроблено алгоритм ведення вагітних, визначено оптимальні терміни та способи розродження. Доповнено дані та вперше встановлено взаємозв'язок між ступенем переношеності новонароджених і характером гістоморфологічних змін у плацентах за переношеної вагітності. Уперше вивчено психоемоційний стан вагітних і виявлено підвищення ступеня психоемоційної напруги за умов переношування, розроблено способи його корекції.

  Скачати повний текст

Проведено ретроспективний клініко-статистичний аналіз і одержано дані про особливості перебігу вагітності, пологів, стану плода та новонародженого та встановлено фактори ризику розвитку порушень мікробіоценозу пологових шляхів у жінок. Уперше для вагітних з таким мікробіоценозом пологових шляхів розроблено прогностичну таблицю щодо виникнення фетоплацентарної недостатності (ФПН), що дозволило прогнозувати її виникнення у зазначених пацієнток, а також своєчасно здійснювати профілактичні заходи. Розроблено та впроваджено до практики жіночих консультацій медичних закладів патогенетично обгрунтовані діагностичні та лікувально-профілактичні заходи для обстежених вагітних, які базуються на вивченні певних показників імунного та гормонального гомеостазу й активності ферментів з використанням хофітолу, свічок бетадину, віферону й ацилакту, що дозволило покращити перебіг вагітності, пологів, стан плода та новонародженого.

  Скачати повний текст

Розглянуто вплив соціально-гігієнічних, медико-біологічних та медико-організаційних факторів на тривалість природного вигодовування дітей у Івано-Франківську. Встановлено, що частій захворюваності дітей першого року життя на гострі респіраторні захворювання (ГРЗ) сприяють інфекційні захворювання матері під час вагітності, патологія вагітності та пологів, внутрішньоутробна гіпоксія плода, пізнє прикладання дитини до грудей у пологовому будинку, дефіцитна анемія та раннє штучне вигодовування. Досліджено особливості імунної відповіді системного та локального імунітету на інфекцію, метаболічну здатність нейрофілів (НСТ-тест) у дітей з повторними ГРЗ. Розроблено комплекс лікувально-реабілітаційних заходів для дітей із зниженою антиінфекційною резистентністю із застосуванням імуналу та нуклеїнату натрію. Встановлено позитивний вплив даного комплексу на імунологічні показники, відзначено зниження частоти захворюваності на ГРЗ.

  Скачати повний текст

Розроблено асимптотичну теорію нескінченних систем і розглянуто застосування отриманих асимптотичних оцінок у задачах кручення ізотропних стрижнів (метод функції напружень) і плоского деформівного стану прямокутної призми (метод суперпозиції). Наведено узагальнення достатньої ознаки існування ненульової границі розв'язку нескінченної системи лінійних алгебричних рівнянь, запропонованого Б.М. Кояловичем, на більш широкий клас нескінченних систем. За допомогою даної достатньої ознаки побудовано розв'язок задач кручення ізотропних стрижнів із перерізом у вигляді рівнобокого кутика, полого квадрату, валу з витками. Числову оцінку розв'язків нескінченних систем здійснено за допомогою методу лімітант. Задачу про сталі кососиметричні коливання призми зведено до квазірегулярної нескінченної системи. Дану нескінченну систему, в свою чергу, за допомогою заміни невідомих зведено до сукупності регулярних нескінечних систем з однаковою матрицею, що задовольняють достатню ознаку існування ненульової границі для їх розв'язку і до скінченної системи лінійних алгебричних рівнянь. Рівність нулю визначника скінченної системи дає характеристичне рівняння для визначення резонансних частот. Проаналізовано напружений стан призми.

  Скачати повний текст

Проведено ретро- та проспективний аналіз соматичного та акушерсько-гінекологічного анамнезу у 103-х вагітних із ретардацією плода (РП). Визначено й обгрунтовано критерії, що впливають на розвиток РП, а також розроблено програму прогнозування даного ускладнення вагітності. Виявлено клінічні, імунологічні, гемостазіологічні особливості перебігу вагітності й пологів, стан плода та новонароджених у жінок з РП. На підставі комплексного визначення системних змін в організмі матері та фетоплацентарного комплексу доведено, що вагому роль у розвитку РП відіграє аутоімунний процес. Вперше встановлено імунологічні маркери загрози розвитку РП, вивчено залежність ступеня тяжкості гіпотрофії від рівня антифосфоліпідних антитіл та активності патологічного процесу. Запропоновано алгоритм обстеження вагітних із РП. Розроблено та впроваджено комплекс профілактичних і лікувальних заходів, що включає рео-, імунокорекцію, еферентні методи та дозволяє знизити питому вагу ускладнень вагітності, перинатальної захворюваності та смертності.

  Скачати повний текст

На підставі результатів опитування 2 000 жінок фертильного віку виявлено, що розповсюдженість неплідності у Буковинському регіоні становить 14,2 %. Рівні первинної (48,6 %) та вторинної (51,4 %) неплідності у даному регіоні суттєво не відрізняються. За результатами статистичної обробки одержаних даних визначено основні чинники ризику розвитку неплідності у подружніх пар, а саме: контакт з токсичними речовинами чоловіка та жінки; ускладнення попередніх вагітностей і пологів; тривалі, болючі та нерегулярні менструації; використання малоефективних методів контрацепії (календарного, перерваного статевого акту); гірсутний синдром; хвороби, що передаються статевим шляхом, особливо хламідіоз. ПРоведено аналіз результатів повного клініко-параклінічного обстеження 150-ти неплідних шлюбних пар. У дослідженій популяції неплідність тільки у жінок виявлено в 63,4 % обстежених пар, тільки у чоловіків - у 5,3 %, у обох партнерів - у 30 %, нез'ясовано причину неплідності у 1,3 %. Установлено, що провідними етіологічними чинниками жіночої неплідності в регіоні є трубно-перитонеальний (54,9 %) й ендокринний (49,3 %), частота яких висока у порівнянні з іншими регіонами. Визначено ефективність різних методів лікування неплідності у жінок регіону, а саме: консервативних - 52,0 %, хірургічних - 38,8 %, допоміжних репродуктивних технологій - 31,3 %. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення методів профілактики та лікування неплідності на регіональному рівні.

  Скачати повний текст

Розроблено новий напрям управління продукційним процесом у соснових ценозах Українського Полісся шляхом оптимізації біологічних параметрів розвитку ценозу та едатопу рубками догляду. Наведено наукове обгрунтування показників рубок догляду, розроблено моделі оптимальних зріджень для різних вікових груп і класів росту соснових ценозів. Запропоновано методику контролю за дотриманням параметрів зріджень за різних видів рубок. Вперше встановлено кореляційні зв'язки деяких таксаційних показників деревостану з елементами габітусу крони дерева в онтогенезі та можливості управління її морфогенезом. Вивчено особливості генезису лісових грунтів під впливом простих і мішаних ценозів, визначено швидкість і парамтери їх евтрофізації. Обгрунтовано доцільність введення під полог соснових ценозів тіньовитривалих та швидокорослих листяних порід дерев і кущів, які, не порушуючи цілісності структури ценозу, в стислий термін строк посилюють інтенсивність біологічного кругообігу поживних речовин і ростові процеси деревостану. Обгрунтовано новий екологічний підхід щодо збереження родючості лісових грунтів. Визначено інтенсивність та якісні показники природного поновлення залежно від едафічних умов, віку та густоти деревотсану, а також біологічних особливостей порід, що поновлюються. Обгрунтовано заходи щодо відтворення та збереження видового біорізноманіття у різновікових соснових ценозах за умов різних ендотипів.

  Скачати повний текст

Проведено динамічний контроль активності матки та основних параметрів, що характеризують стан фетоплацентарного комплексу. За допомогою моніторної системи здійснено гістерографію. З застосуванням ультразвукової камери реєстровано зміни товщини нижнього сегмента матки на висоті перейми в порівнянні з паузою. Контроль стану плода проведено шляхом оцінки його біофізичної активності (дихальних рухів) та частоти серцевих скорочень. Проведено визначення локалізації, стадії зрілості та ехоструктуру плаценти. На підставі аналізу соціально-біологічних чинників, акушерсько-гінекологічного анамнезу, перебігу вагітності та пологів виділено основні анте-, інтранатальні чинники ризику розвитку дискоординації пологової діяльності (ДПД), у випадку якого з метою корекції дисфункції матки, використано <$Ebeta>-симпатоміметик "Гініпрал", анальгетик "Стадол", проведено пролонговане введення в шийку матки мітропного спазмолітика "Галідор" з розчином новокаїну. На підставі результатів дослідження встановлено, що одним з чинників ризику виникнення ДПД є відставання розвитку плаценти від терміну гестації, низький рівень васкуляризації ворсинчастого дерева. Достатньо об'єктивно про ступінь ДПД можна судити на базі оцінки контрактальної зміни товщини нижнього сегмента матки та частоти некоординованих скорочень міометрія. Установлено, що визначення основних параметрів біофізичного профілю плода (рівня основної лінії, типу варіабельності, амплітуди децелерацій частоти серцевих скрочень і дихальної активністі) дає змогу своєчасно діагностувати фетальний дистрес у разі ДПД. Виявлено, що здійснення моніторингу скоротливої діяльності матки та основних параметрів біофізичного профілю плода у разі ДПД дає змогу забезпечити зниження перинатальної захворюваності та смертності.

  Скачати повний текст

Визначено диференційно-діагностичні ознаки вагінозу й вагінітів різноманітної етіології. Установлено клініко-епідеміологічні особливості перебігу вагітності, пологів, післяпологового та неонатального періодів у жінок із вагінозами та вагінітами з визначенням їх етіологічної ролі у структурі акушерських та перинатальних ускладнень. Досліджено морфоендокринний та мікроелементний гомеостази системи мати - плацента - плід у разі вагінального інфікування. Виявлено клініко-імунологічні паралелі та регуляторну роль прозапальних цитокінів у розвитку загрози переривання вагітності, недоношування: передчасного виливання навколоплідної рідини, плацентарної недостатності, гестозу, затримки внутрішньоутробного розвитку. Встановлено фактори ризику виникнення вагіноз-вагінітів у вагітних і окремої патогенетичної ланки розвитку гестаційних ускладнень за даної патології. Обгрунтовано принципи комплексної етіотропної та патогенетичної терапії вагінозів та вагінітів у вагітних. Розроблено та впроваджено комплексну програму, що включає методи скринінг-діагностики, лікувально-профілактичні заходи на різноманітних етапах надання акушерсько-гінекологічної допомоги, яка дозволила знизити частоту передчасного переривання вагітності у 3,5 рази, перинатальних втрат - у 5,2 рази та зменшити частоту післяпологових ускладнень утричі.

  Скачати повний текст

Вперше науково обгрунтовано, що вагітність, яка настала в результаті лікування безпліддя, розвивається на фоні гормонального й імунного дисбалансу, підсилення процесів ліпопероксидації та зниження антиоксидантного захисту організму, що спричиняє формування оксидативного стресу, дисфункцію ендотелію, активацію інфекцій, призводить до комплексного порушення в системі мати - плацента - плід і виникнення акушерських і перинатальних ускладнень. Найбільш значні зміни мають вагітні після допоміжних репродуктивних технологій, потім - пацієнтки після консервативного й оперативного лікування безплідності, відповідає цьому й частота акушерських і перинатальних ускладнень.

  Скачати повний текст

У порівняльному аспекті вивчено перебіг гестаційного періоду, а також перинатальні результати розродження в жінок за різних форм гіперпролактинемії. Показано, що форма гіперпролактинемії впливає на частоту мимовільного переривання вагітності у ранні терміни, а в подальшому генез гіперпролактинемії не має значення стосовно ускладнення вагітності, пологів і стану новонароджених. Виявлено, що у вагітних з синдромом гіперпролактинемії розвивається хронічна плацентарна недостатність, яка первинно має прояв у активації, а потім - зниженні функції плаценти. На підставі даних динамічного обстеження хворих за допомогою магнітно-резонансної томографії головного мозку до та після розродження показано відсутність прогресування мікропролактиноми під час гестації та у післяпологовому періоді.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив позаматкової вагітності на розвиток подальших акушерських і перинатальних ускладнень залежно від методики лікування порушень репродуктивної функції. Встановлено основні особливості формування і функціонально стану фетоплацентарного комплексу у жінок з позаматковою вагітністю в анамнезі. Показано роль порушень системного імунітету та мікробіоценозу статевих шляхів в генезі плацентарної дисфункції у жінок з позаматковою вагітністю в анамнезі. Вивчено порівняльні аспекти частоти та структури ускладнень вагітності, пологів, а також перинатальних результатів розродження жінок з позаматковою вагітністю в анамнезі без і з використанням допоміжних репродуктивних технологій. Розроблено алгоритм діагностичних і лікувально-профілактичних заходів, направлених на зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з позамаковою вагітністю в анамнезі.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено зниження частоти акушерської та перинатальної патології у жінок, які не перебували на обліку в жіночій консультації, на підставі вивчення клініко-функціональних, ендокринологічних, імунологічних і мікробіологічних показників, а також вдосконалено комплекс лікувально-профілактичних заходів. Встановлено взаємозв'язок між клінічними, ехографічними, ендокринологічними та мікробіологічними змінами в генезі розвитку акушерської та перинатальної патології у жінок. Показано роль відсутності спостереження в жіночій консультації в розвитку порушень функціонального стану фетоплацентарного комплексу та високого рівня інфікованості. Науково обгрунтовано необхідність вдосконалення лікувально-профілактичних заходів під час надходження до акушерського стаціонару жінок. Визначено прогностичну значущість клінічних і додаткових методів дослідження за прогнозування перинатальної патології у даних жінок. Вдосконалено методику лікувально-профілактичних заходів з моменту надходження до акушерського стаціонару жінок.

  Скачати повний текст

Вперше вивчено особливості акушерської та перинатальної патології у жінок, які працюють з персональними комп'ютерами (ПК). Вивчено функціональний стан фетаплацентарного комплексу, вегетативної нервової системи та психологічного статусу, а також встановлено взаємозв'язок між ними. Це дозволило розширити наявні дані про патогенез фетоплацентарної недостатності та специфічного впливу відеодисплейних терміналів на розвиток даного ускладнення. Науково обгрунтовано необхідність використання комплексу медико-соціальних заходів щодо зниження частоти акушерської та перинатальної патології у жінок, які працюють з ПК.

  Скачати повний текст