Проведено комплексне політологічне досліження особливостей становлення та функціонування політичної науки й освіти в Україні. Визначено тендценії подальшого розвитку даного комплексу політичних знань і основні напрями його реального впливу на процеси державного будівництва, розвитку демократичної політичної культури, гуманізації соціуму, гуманітаризації освіти, інституціалізації громадянського суспільства. Систематизовано політичні знання як ціннісну базу теоретичного осмислення та практичної реалізації політики за умов демократизації суспільства з урахуванням мінливої динаміки розвитку політичної сфери. Доведено, що за сучасних умов політичний простір значною мірою символізується, що обумовлює розширення постмодерністського дискурсу в українській політології. Запропоновано схему розвитку в Україні наукових політологічних досліджень, яка включає аналіз досягнень її основних напрямів. Визначено перспективи та конкретизовано завдання розвитку політології як навчального курсу та базової спеціальності у вищих навчальних закладах України. Аргументовано наукову позицію, згідно з якою політологія постає як одна з провідних дисциплін у системі сучасної соціально-гуманітарної освіти України. Показано, що політична наука й освіта відіграють значну роль як науково-освітня система стимулювання процесу становлення громадянського суспільства. Обгрунтовано науковий підхід, відповідно до якого створення сучасних соціальних цінностей становить процес, невідривний від впровадження громадянських знань через міжгалузеву систему громадянської освіти.

  Скачати повний текст

Висвітлено історію становлення ціннісного підходу у вітчизняній і зарубіжній педагогічних науках. Розкрито суть понять "цінність", "загальнолюдські цінності", "гуманістичні цінності". Розкрито психолого-педагогічну суть проблеми формування цінностей особистості. З'ясовано особливості формування гуманістичних цінностей у студентів культурно-мистецьких спеціальностей. Обгрунтовано роль і місце суспільствознавчих дисциплін "Історія України", "Філософія", "Політологія", "Соціологія" як засобів формування гуманістичних цінностей студентів. Теоретично обгрунтовано методичну модель навчання суспільствознавчих дисциплін, яка передбачає наявність визначених методичних умов ефективної побудови процесу формування гуманістичних цінностей студентів культурно-мистецьких спеціальностей.

  Скачати повний текст

У дисертації визначено складові елементи міждисциплінарної компоненти філософського підходу до правового визначення поняття «державний примус», а саме: філософія права, філософія, юридична психологія, соціологія права, юридична логіка, наука державного управління, політологія, соціологія. Суть такої міждисциплінарної компоненти філософського підходу до правового визначення державного примусу зводиться до можливості отримання якісно нових знань завдяки використанню не тільки предметності (власне контент) цих наук, а й їх методології.Вперше у вітчизняній науковій літературі на рівні докторської дисертації здійснено комплексне дослідження, у якому концептуалізуються сучасні теоретико-прикладні перспективи темпорально-просторового дискурсу реалізації державного примусу, що дало змогу проаналізувати методологічні принципи формування філософсько-правової парадигми державного примусу, такі як переконання та нормативно-правова регламентація.Обґрунтовано складники комплексного підходу до дослідження державного примусу, серед яких виокремлено системний, історико-цивілізаційний, діяльнісний, гуманістичний, антропологічний, культурологічний, аксіологічний підходи, що уможливило вивчення поняття «державний примус» з позицій: 1) впливу на свідомість людини; 2) координації діяльності органів та осіб, які здійснюють державний примус; 3) врахування й усунення чинників, що гальмують ефективну превентивну діяльність у цій сфері.Виокремлено темпоральні та просторові виклики сучасного правового підходу до визначення державного примусу в українських реаліях, що уможливило розроблення рекомендацій для України, оскільки і українське право, і його суб'єкти – громадяни, мають певні особливості з огляду на ментальність, історичне минуле та сучасний рівень життя населення тощо. Сформульовано філософсько-правову константу методу переконання, що трактується як керований процес впливу на наявні в суб'єкта стимули, метою якого є формування в нього свідомої потреби вчиняти правомірно, відповідно до вимог, прописаних у нормативно-правових актах, та верховенства права. Запропоновано авторське трактування темпорально-просторових особливостей правової сфери загалом та державного примусу, зокрема. А саме, темпоральні особливості розкрито крізь призму оперантного терміна «час»; а в контексті просторовому – такими термінами є «правова система» та «правова сім'я», а також часто вживаний у побуті, універсалізований термін «територія права».^UThe dissertation research identifies the components of the interdisciplinary component of the philosophical approach to the legal definition of the concept of state coercion. In this case, the multidisciplinary component is philosophy of law, philosophy, legal psychology, sociology of law, legal logic, science of public administration, political science, sociology. The essence of such an interdisciplinary component of the philosophical approach to the legal definition of state coercion comes down to the possibility of obtaining qualitatively new knowledge based on the use not only of the subject (actually content) of these sciences, but also of their methodology.For the first time in the dissertation, a comprehensive study was carried out in the national scientific literature, in which at the level of the doctoral dissertation modern theoretical and applied perspectives of temporal-spatial discourse of state coercion were conceptualized, which made it possible to analyze such important methodological principles of the formation of legal principles and regulations.In the dissertation the components of a comprehensive approach to the study of state coercion are substantiated, among which system, historical, civilizational, activity, humanistic, anthropological, cultural, axiological approaches are distinguished, which made it possible to study the concept of state coercion from the standpoint of: 1) influence; 2) coordination of activities of bodies and persons exercising state coercion; 3) taking into account and eliminating factors that impede effective preventive action in this field.The author defines the author's definition of the temporal-spatial features of the legal sphere in general and the state coercion in particular, which is offered to understand through the prism of the operative term "time", which refers to the features of the temporal, while in the context of the same spatial features such are "legal system" and "legal seven". I, as well as the commonly used term in the household, the term "territory of law".Legal reality was studied as a system that made it possible to isolate the kernel, the essence of the concepts of legal reality, the temporal and spatial dimension of legal reality, defining the structure of the legal reality system in the context of the dynamism of this system under the influence of temporal and spatial factors, arguing, at the same time, the necessity to include elements and subsystems finding specific relationships between them.The epistemological characterization of the temporal-spatial components of state coercion was conducted, which made it possible to identify world-view concepts of state coercion, to clarify its role in the processes of state formation and law-making, and to determine the degree of legal and legal influence of state coercion on the population.The conditions under which state coercion will facilitate the observance of legal norms and the implementation of lawful behavior are defined, which made it possible to state that several conditions are necessary in order for the state coercion to act as a peculiar instrument for motivating the observance of legal norms and implementation of lawful behavior. We formed these conditions into appropriate groups, the division into which was based on the criterion of the sphere of influence on the person (such groups as legal, psychological, political and economic).The dissertation analyzes the definition of the essence of personal freedom in the conditions of state coercion on the basis of knowledge of the relationship between individual and non – personal aspects of human existence. In this context, the thesis about the manifestation of the freedom of the individual as an individual through the prism of the collective, which is a condition for the functioning of the institutions of state coercion as a legal phenomenon, has been formed. Therefore, the possibility of achieving the purpose of state coercion as a legal process is considered provided that the individual perceives its realization as something proper and necessary, which becomes possible only under the conditions of personal freedom as an important essential characteristic of human existence as a social unit.

Об’єкт дослідження – Республіка Польща (РП), Чеська Республіка (ЧР), Словацька Республіка (СР), Угорщина як члени V4 у глобалізаційних процесах на шляху євроатлантичної інтеграції на зламі епох. Мета дослідження – проаналізувати професійну підготовку дипломатичних кадрів (ППДК) у державах V4, схарактеризувати особливості розвитку дипломатичної освіти в РП, ЧР, СР, Угорщині. Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що вперше схарактеризовано генезу ППДК у контексті становлення та розвитку дипломатичних служб РП, ЧР, СР, Угорщини, євроатлантичних процесів. На основі компаративного аналізу виокремлено спільне та відмінне в досвіді ППДК у РП, ЧР, СР, Угорщині, розвитку дипломатичних систем; окреслено можливості використання прогресивних ідей закордоння за умов розвитку ЗВО України; удосконалено положення щодо реалізації особистісно орієнтованого й компетентнісного підходів до ППДК; подальшого розвитку набули положення про дипломатичну персоналістику; культурну дипломатію; розвиток ДО; взаємозв’язок дипломатичних систем і ДО в РП, ЧР, СР, Угорщині; дисидентський дипломатичний рух; інтернаціоналізацію ДО; європейський вимір ППДК, організаційно-дидактичні принципи організації освітнього процесу; положення про організацію ППДК на основі тісної співпраці навчальних закладів та профільних міністерств, закордонних представництв, потенційних працедавців тощо. До наукового обігу введено нові факти, теоретичні ідеї і підходи, обґрунтовані теоретиками і практиками держав V4 щодо розвитку системи ППДК, інтернаціоналізації ДО. Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що його матеріали можна використовувати в діяльності вітчизняних ЗВО, зокрема, у процесі професійної підготовки бакалаврів та магістрів гуманітарних наук зі спеціальностей «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії», «Соціальні та поведінкові науки» (спеціальність 052 Політологія).^UThe object of the study is Republic of Poland (RP), the Czech Republic (CzR), Slovak Republic (SR), and Hungary as members of the V4 in globalization processes on the way to Euro-Atlantic integration at the turn of the century. The purpose of the research is to analyze the professional training of diplomatic personnel (PTDP) in the V4 states, to characterize the peculiarities of the development of diplomatic education in the RP, the CzR, the SR, and Hungary. The scientific novelty of the research results is that for the first time, the genesis of the PTDP was characterized in the context of the formation and development of the diplomatic services of the Republic of Poland, the Czech Republic, the Slovak Republic, Hungary, and Euro-Atlantic processes. On the basis of a comparative analysis, the common and distinctive features of the experience of the PTDP in the Republic of Poland, the Czech Republic, the Slovak Republic, and Hungary, as well as the development of diplomatic systems, have been identified; the possibilities of using progressive ideas from abroad under the conditions of the development of higher education institutions of Ukraine are outlined; provisions regarding the implementation of person-oriented and competence-based approaches to PTDP have been improved; provisions on diplomatic personalism acquired further development; cultural diplomacy; the development of AE; the relationship between diplomatic systems and diplomatic missions in the Republic of Poland, the Czech Republic, the Slovak Republic, and Hungary; dissident diplomatic movement; internationalization of AE; the European dimension of PTDP, organizational and didactic principles of organizing the educational process; regulations on the organization of the PTDP on the basis of close cooperation between educational institutions and relevant ministries, foreign missions, potential employers, etc. New facts, theoretical ideas and approaches substantiated by theoreticians and practitioners of the V4 countries regarding the development of the PTDP system and the internationalization of AE have been introduced into the scientific circulation. The practical significance of the research results lies in the fact that its materials can be used in the activities of domestic higher education institutions, in particular, in the process of professional training of bachelors and masters of humanitarian sciences in the specialties "International relations, public communications and regional studies", "Social and behavioral sciences" (specialty 052 Political Science).

У дисертаційній роботі досліджено специфіку предмета політології крізь призму його мінливості та загальності, уточнено співвідношення понять «об’єкт» та «предмет» дослідження політичної науки. З’ясовано: специфіку впливу загальнонаукових принципів формування методологічного дискурсу науки у сфері політології на окреслення її предмета; аспект часово-просторової детермінованості знання про політику з точки зору його фізичного та соціального проявів; ідеологічну складову формування політологічного дискурсу крізь вплив політичної системи на формування предметного поля політології; вияв соціальної раціональності як визначальної складової концептуалізації предметного поля політичної науки. Продемонстровано дію часово-просторової й ідеологічної детермінант, а також принципу соціальної раціональності на формування політологічного дискурсу в Україні. Це реалізовано виконанням головних завдань дисертаційної роботи: досліджено стан опрацьованості проблематики предмета політології; визначено рівень уніфікованості досліджень цієї теми; проаналізовано й систематизовано головні парадигми визначення предмета політології згідно з типом їх методологічних установок (включно з основними напрямками політологічних досліджень); охарактеризовано головні проблеми чіткого визначення предмета політології через його динамічну природу; обґрунтовано суть методологічної різниці між предметом та об’єктом політології; окреслення межі предметного поля політології й ситуації його зміни; виокремлено внутрішні та зовнішні закономірності процесу концептуалізації предмета політології, характеристику впливу міждисциплінарних принципів формування предметного поля науки на методологічний дискурс політології; проаналізовано процес трансформації українського політологічного дискурсу крізь призму зміни дії методологічних принципів формування предмета політології. Попри методологічну фундаментальність проблеми предмета політології, ця тема розглядалася лише в межах наукових статей. Тобто можна констатувати відсутність ґрунтовних досліджень з означеною тематики. Це дає змогу стверджувати про наявність так званих «білих плям» в українському науковому дискурсі політології в межах цієї проблематики, що зумовлює актуальність дослідження. Зокрема, недостатньо опрацьовано вплив соціокультурної реальності на пояснення предмета політичної науки. Однією з основних причин відсутності ґрунтовних досліджень цієї проблематики є її комплексність та методологічна складність, оскільки політологія це наука, об’єктом дослідження якої постає сфера життя суспільства, яка постійно змінюється й трансформується, знаходиться в безпосередній взаємодії з науковим середовищем та володіє потенціалом прямого впливу на нього. Внаслідок наявності великої кількості методологічних традицій до концептуалізації предмета політології, а також відсутності чіткої його дефініції, важливо зосередитись не лише на предметі політології, а й на принципах, які лежать в основі його формування. Такий підхід дає змогу використовувати динамічність і постійні уточнення предметного поля політології не лише для з’ясування проблематичності цієї теми, але й для з’ясування різних чинників його формування.Теоретичне й практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що ключові результати дослідження є уточнюючими удосконаленнями понятійно-категоріального апарату політичної науки. В межах методології політології результати дослідження можна застосовувати як схематичне зображення конструювання політологічного дискурсу. Виокремлюючи елементи прояву дії принципів формування предмета політології – передбачати структурні зміни його поля. У процесі здійснення наукового політологічного дискурсу можна виокремлювати переважаючу дію одного з методологічних принципів, характеризуючи стан політичної системи і рівень її впливу на наукове середовище в галузі політології. Результати дослідження ілюструють проблематичність й комплексність у процесі концептуалізації предмета політології, що нівелює можливість його чіткої дефініції. Внаслідок чого пропонується альтернативний розгляд питання формування предмета політології крізь призму дії методологічних принципів, закладених в алгоритмі його конструювання, і які є детермінантами рамок предметного поля політології.^UThe thesis examines the specifics of the subject of political science through the prism of its variability and generality, clarifies the correlation between the concepts of "object" and "subject" of political science research. The article reveals the specifics of the influence of general scientific principles on the formation of the methodological discourse of science in the field of political science; the aspect of temporal and spatial determinism of knowledge about politics in terms of its physical and social manifestations; the ideological component of the formation of political discourse through the influence of the political system on the formation of the subject field of political science; the manifestation of social rationality as a defining component of the conceptualization of the subject field of political science. It demonstrates the influence of temporal-spatial and ideological determinants, as well as the principle of social rationality on the formation of political discourse in Ukraine. This is realized by fulfilling the main tasks of the dissertation: studying the state of development of the subject of political science, determining the level of unification of research on this topic; analyzing and systematizing the main paradigms of defining the subject of political science in accordance with the type of their methodological settings, including the main areas of political science research; characterizing the main problems of a clear definition of the subject of political science due to its dynamic nature; characterizing the methodological difference between the subject and object of political science.Despite the methodological fundamental nature of the issue of the subject of political science, this topic has been addressed only in scientific articles. And within the framework of dissertation research, it was only cursory and partial, which allows us to assert the existence of a "white spot" in the Ukrainian scientific discourse of political science on this topic. This is due to the insufficient study of the principles of formation of the subject of political science in different historical epochs within the Ukrainian political science discourse, from the point of view of the methodological level of research. In particular, there is a lack of methodological analysis of the influence of a certain socio-cultural reality on the establishment of the subject of political science. Nevertheless, it should also be noted that today's political discourse lacks a clear and unambiguous understanding of the subject of political science, which is the reason for manipulative processes in constructing of the political outlook of an individual. One of the main reasons for the lack of thorough research on this issue is its complexity and methodological difficulty, since political science is a science whose object of study is a sphere of society that is constantly changing and transforming, and which is in direct interaction with the scientific environment and has the potential to directly influence it. Due to the existence of a significant number of methodological approaches to the formation of the subject of political science, as well as the lack of a clear definition of it, it is rational to focus not only on the subject of political science, but also on the principles underlying its formation. Such an approach allows us to use the dynamism and constant refinement of the subject field of political science not only as a problematic issue, but also as evidence of changes in the relationship, effect and direct influence of the principles of its formation.The theoretical and practical significance of the findings is that the key results of the study are clarifying improvements to the conceptual and categorical tools of political science. Within the methodology of political science, the results of the study can be used as a schematic representation of the construction of political discourse. By highlighting the elements of the principles of formation of the subject of political science, it is possible to predict structural changes in its field. In the process of scientific political science discourse, it is possible to identify the predominant effect of one of the methodological principles, characterizing the state of the political system and the level of its influence on the scientific environment in the field of political science. The results of the study illustrate the problematic and complexity in the process of conceptualizing the subject of political science, which makes it impossible to define it clearly. As a result, an alternative consideration of the issue of the formation of the subject of political science through the prism of the methodological principles inherent in the algorithm of its construction, which are the determinants of the framework of the subject field of political science, is proposed.

Світла В. В. Політичне структурування громадської думки на основі сучасних засобів Інтернет-комунікації. – На правах рукопису.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 052 – політологія. Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро, 2023.Дисертацію присвячено виявленню специфіки політичного структурування громадської думки на основі застосування сучасних засобів Інтернет-комунікації в сучасній Україні та зарубіжних країнах.З'ясовано теоретико-методологічні засади дослідження структурування громадської думки в сучасних суспільних науках та політологічних дослідних пріоритетах. Виявлено провідних політико-інституційних акторів структурування громадської думки та розкрито особливості впливу і причини застосування інтерактивних комунікаційних технологій. Ідентифіковано специфіку функціонування системи пропагандистської та ідеологічної індокринації в сучасних автократичних країнах. Визначено вектор еволюції структурування громадської думки в умовах політичних трансформацій. Розкрито особливості еволюції застосування Інтернет-комунікації у формуванні політико-комунікаційної системи сучасної України. Виявлено засоби протидії деструктивному впливу на структуру громадської думки сучасної України. Розвинуто оптимальну модель громадської думки національної свідомості.Ключові слова: структурування громадської думки, політична комунікація, громадянське суспільство, політичні ризики, політичні інститути, політичні кризи, політична система, політичні трансформації, консолідована демократія, політичне Інтернет-середовище.^UThe dissertation is dedicated to identifying the specifics of the political structuring of public opinion based on the use of modern means of Internet communication in modern Ukraine and foreign countries.The theoretical and methodological foundations of the study of the structuring of public opinion in modern social sciences and political science research priorities have been clarified. The leading political and institutional actors in the structuring of public opinion are identified, and the features of the influence and reasons for the use of interactive communication technologies are revealed. The specifics of the functioning of the system of propaganda and ideological indoctrination in modern autocratic countries have been identified. The evolution vector of the structuring of public opinion in the conditions of political transformations is determined. The peculiarities of the evolution of the use of Internet communication in the formation of the political and communication system of modern Ukraine are revealed. The means of counteracting the destructive influence on the structure of public opinion in modern Ukraine have been identified. An optimal model of public opinion of national consciousness has been developed.Keywords: structuring of public opinion, political communication, civil society, political risks, political institutions, political crises, political system, political transformations, consolidated democracy, political Internet environment.