Скачати повний текст

Проведено дослідження мови в аспекті трансценденції. Експліковано специфіку застосування герменевтичної феноменології до вивчення мови як трансценденції у такій пізнавальній ситуації, коли герменевтика постає не лише методом, а й самим способом мовного буття, відкритого до трансценденції. Розглянуто буття мови як єдність феномену та логосу, у її феноменологічності. Виявлено методологічний потенціал феноменологічної редукції як доступу до буття мови. Здійснено експлікацію екзистенціалів - феноменів буття мови як трансценденції у мовному екзистуванні-трансцедуванні людини. Розглянуто прояви суспільного буття мови у феноменологічному аспекті. Показано роль мови у впорядкуванні й утвердженні засад спільного буття (співбуття) у світі. Розглянуто виказування несвідомого, трансцендентного щодо свідомості буття мови.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософське дослідження музики як складової духовно-культурного ядра суспільства. Проаналізовано взаємодію об'єктивних і суб'єктивних факторів розвитку музичного мистецтва, роль і місце музики у системі суспільних відносин. Визначено науково-теоретичні основи соціально-фіолософського аналізу феномену мелосу. Висвітлено особливості процесів, шляхом яких мелос як музичний логос одухотворяє життя, активізує в ньому естетичний початок, збагачує повсякденне існування людини, сприяє створеню вищого рівня духовного життя людини та суспільства. Розглянуто музичний смис у аспекті взаємозв'язку традиції та постмодернізму. Проаналізовано суть і особливості музичної комунікативності у духовно-культурному просторі.

  Скачати повний текст

Досліджено творчість львівської групи письменників-католиків "Логос" (1922 - 1939 рр.), на основі якої визначено особливості християнсько-католицької поезії у Західній Україні 20 - 40-х рр. XX ст.: мотиви, жанри, поетику. Проаналізовано збірки Г.Лужницького (Меріяма), О.Моха (Петрійчука), С.Семчука і В.Мельника (Лімниченка), а також неопубліковані досі твори останнього. Критично осмислено українську версію концепції "католицької літератури" на тлі європейських пошуків її специфіки, окреслено роль і місце провідних діячів "Логосу" в історико-літературному процесі України.

  Скачати повний текст

У контексті науково обгрунтованих тенденцій (у прагненні до пізнання Логосу (Нусу), у стані нірвани, єднанні з Дао, слідуванні волі Божій) розвитку гуманістичної спрямованості педагогічної думки через епістему (спостереженя), антропологічну рефлексію у аспекті епох віхових культур Стародавнього світу систематизовано результати педагогічних поглядів щодо створення принципово нової особистісно орієнтованої концепції гуманістичної спрямованості, складовими якої є виокремлене аксіологічне поле цінностей зазначеного періоду, основою якого є абсолютні цінності, а саме: Доброта, Любов, Мудрість, домінантні якості (благоговіння, самопожертва, терпіння, людяність і обов'язок, благородство, совісна воля, тримансть, смиренність, радість, довготерпіння, милосердя, лагідність, братолюбство; прощення, поступлення, повчання, праведність, чеснотність, мовчазність, скромність; знання прекрасного, першосущного, божественного; прощення - поступленя - повчання), методи самопізнання (екзистенційний, епістемологічний, синергетичний), засоби формування якостей: щоденна молитва, віра, богослужіння, покаяння, наслідування заповідей блаженств, споглядання, обряди, медитація. Розкрито профетичний характер гуманістичної спрямованості педагогічних теорій зазначеного періоду, який репрезентує епістемічну проникливість, рефлексивно-креативну компетентність педагога, що здійснюється шляхом самопізнання (пізнання в діалозі, у відображенні духовних цінностей), внутрішнє досягнення (свобода волевиявлення (вільний від гріха)), через синтез ціннісних орієнтацій (принцип суб'єкта (відношення педагога до учнів), принцип цінності (релігійне відношення педагога до Бога) і реалізується у діяльності (у постійній інтерпретації).

  Скачати повний текст

Симфонізм розглянуто як Логос культури, генеза якого зумовлена потребами соціокультурного буття та відповідає розвитку духовності. Зазначено, що розгортання симфонізму від почуттєвого сприйняття дійсності, крізь систему образів, до її усвідомлення на ейдичному рівні свідчить про його тісний зв'язок з метамовою мистецтва, що зростає з синкетичної єдності всіх видів мистецтв, позначеної у соціокультурному просторі своєрідними жанровими утвореннями (від ритуалів, сакральних дійств до опери, балету, кінороману), завдяки чому формуються нові уявлення щодо художньо-естетичного освоєння дійсності. Зазначено, що симфонізм прокладає шлях між усталеним і новим у мистецтві, здатний споріднитися з міфологічним і релігійним світосприйняттям, та набуває можливості відтворення духовної драми, що відбиває драму самої історії, а також, що він взаємодіє з кожним відомим стильовим утворенням. Опиняючись між стильовими парадигмами - модернізмом і постмодернізмом, симфонізм доводить свою життєздатність, оскільки вже у своїй генезі має властивість протистояння деструкції.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне, теоретичне й експедиційне дослідження, а також перевірку даних "Скіфського логосу" (IV, 52;81) Геродота з його "Історій" з метою локалізації річки Екзампей та виявлення географічного розташування і призначення Екзампаю - головного культурного центру Великої Скіфії. З'ясовано, що цим географічним місцем була вершина вододілу річок Чорний Ташлик і Мертвовод, позначена курганом з географічною міткою (висота 269 м) біля с.Вільні Луки Новоукраїнського р-ну Кіровоградської області - найвищої точки у правобережних степах. Власне р. Екзампеєм є р. Мертвовод з її верхньою притокою р. Кам'яно-Костуватою. Зазначено, що гіркота їх води наростає за течією внаслідок мінералізації. Наведено докази реальності факту виготовлення та встановлення царем Аріантом в Екзампаї постійної сакральної пам'ятки - великого Священого казана, а також розрахунки його розмірів та кількості населення Великої Скіфії. Обгрунтовано версію про щорічне спорудження саме у святилищі Екзампаї храму та жертовника Богу війни Арею, відтворено його реальний вигляд і розміри з використанням матеріалів: українських, давньоіранських і частково римської етнографії. За нартівським епосом відновлено фрагменти ритуалу святкування скіфами Новрузу - весняного Нового року. Відзначено близькість географічних центрів Великої Скіфії та сучасної України, що свідчить про територіальну сталість геополітичного праобразу країни, незважаючи на великий хронологічний розрив.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано та введено до наукового обігу поняття "естетична логосфера школи". Визначено провідні принципи організації естетичної логосфери школи як основи розвитку художньої культури учнів засобами мистецтва слова та шляхи її використання. Виявлено провідні тенденції конструювання предметів художньо-естетичного циклу для початкової, основної та старшої школи, що передбачають індивідуально-психологічний та діалогічний параметри. Вдосконалено критерії та показники педагогічних вимірів стану сформованості художньої культури учнів. Набуло подальшого розвитку наукове положення про роль діалогу як нескінченної форми існування духовної культури та художньої зокрема.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості інтерпретації християнських символів, мотивів і образів у поетичній творчості українських католицьких письменників-"логосівців" і Богдана-Ігоря Антонича. Зроблено спробу висвітлити семантику поняття "sacrum", надати визначення сакрального імені, часу та простору, так як поняття "сакральне" вживається здебільшого у цих атрибутивних відношеннях. Подано дефініцію релігійного, біблійного та християнського символізму, а також проаналізовано існування символу в площині художньої творчості у її зв'язках з такими теоретичними та структурно-семантичними категоріями, як міф, метафора, алегорія, емблема, знак, художній образ. Досліджено концепцію української католицької літератури, визначено критерії належності до неї. Висвітлено світогляди католицьких авторів, що впливали на специфіку художньої рецепції християнської символіки у їх творах. У поетичній спадщині Богдана-Ігоря Антонича, Григорія Лужницького, о.Василя Мельника (Лімниченка), о. Степана Семчука та Ореста Перійчука визначено основні символітичні константи, з'ясовано особливості символізації біблійних образів і подій, простежено специфіку проекції біблійних подій на український грунт, подано відповідні контексти з української та світової літератур.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена встановленню лінгвокогнітивних та соціолінгвальних особливостей лексико-семантичного поля «простір», а саме параметрам його створення, наповнення та модифікації.Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в роботі уперше здійснено всебічний аналіз лексико-семантичного поля «простір» та проведено зіставний аналіз лексико-семантичних полів «простір», «пространство», «space», «espace». Побудовано структурне представлення сукупності лексем- репрезентантів ЛСП «простір», «пространство», «space», «espace». Уперше запропоновано п'ятирівнену структуру ЛСП «простір» як фіксатор історичних смислів, актуальних значень та гіпотетичних образів концепту. Проаналізовано динаміку якісних та кількісних характеристик ЛСП «простір», «пространство»,«space», «espace». Вперше встановлено асоціативне поле стимулів е-простір та кіберпростір в українськомовній логосфері. Новою є лексична фіксація зміни в асоціативному полі ЛСП «простір», спричиненого впливом інформаційного розвитку.^UThe thesis aims at a complex analysis of the linguocognitive and sociolinguistic features of the lexical-semantic field "space" creation, filling and modification.The scientific novelty of the study is that for the first time a comprehensive analysis of the lexical-semantic field "space" and a comparative analysis of lexical- semantic fields "проcтір", "пространство", "space", "espace" was held. A structural representation of the set of lexemes-representatives of LSF "проcтір", "пространство", "space", "espace" is constructed. For the first time, a five-level structure of LSF "space" was proposed as a fixer of historical meanings, actual meanings and hypothetical images of the concept. The dynamics of qualitative and quantitative characteristics of LSF "space", "space", "space", "espace" is analyzed. For the first time, the associative field of stimuli e-space and cyberspace in the Ukrainian-language logosphere has been established. New is the fixation of the change in the associative level of LSF "простір" caused by the influence of information development.

У роботі обґрунтовано сутність базових понять проблеми формування професійно орієнтованої риторичної компетентності майбутніх учителів з урахуванням сучасних методологічних підходів, здійснено історико-педагогічний аналіз проблеми розвитку педагогічної риторики, розкрито освітній потенціал риторичної компетентності в межах професійної комунікації педагога, науково обґрунтовано структурні компоненти, критерії, показники та рівні сформованості досліджуваної компетентності майбутніх учителів, розроблено модель формування професійно орієнтованої риторичної компетентності майбутніх учителів з урахуванням специфіки освітнього процесу педагогічних коледжів та експериментально перевірено її ефективність на основі методики поетапного впровадження.З огляду на концепцію дослідження обґрунтовано методологічні підходи до студіювання проблеми формування професійно орієнтованої риторичної компетентності майбутніх учителів у педагогічних коледжах. Комплексне застосування низки наукових підходів (феноменологічного, системного, особистісно орієнтованого, діяльнісного, акмеологічного, ситуаційного) забезпечило реалізацію поставлених завдань дослідження. З позицій цих підходів найбільш логічно вивчати проблему формування професійно орієнтованої риторичної компетентності. У дослідженні розроблено та представлено структуру професійно орієнтованої риторичної компетентності майбутнього вчителя. Її цілісність визначається: мотиваційно-ціннісним, професійно-когнітивним, діяльнісно-поведінковим, морально-особистісним компонентами. На основі визначених критеріїв (мотиваційний, когнітивний, діяльнісно-практичний, особистісний) і показників, що корелюють з визначеними компонентами структури досліджуваної компетентності майбутнього вчителя у педагогічному коледжі, установлено чотири рівні її сформованості: початковий, середній, достатній, високий.Розроблено теоретично обґрунтовану модель і відповідну методику формування професійно орієнтованої риторичної компетентності майбутніх учителів у педагогічних коледжах, що складається з кількох структурних блоків: концептуально-цільового, змістового, операційного, результативно-оцінного.Реалізація авторської моделі й відповідної методики в навчальному процесі педагогічних коледжів відбувалася послідовно в логіці чотирьох стадій (діагностувальна, проєктувальна, організаційно-навчальна, контрольно-підсумкова). Результати експериментальної роботи засвідчили якісні зміни формування професійно орієнтованої риторичної компетентності майбутніх учителів експериментальних груп у педагогічних коледжах, порівняно з контрольними групами: у мотиваційній сфері студентів зміщується фокус від нестійких уявлень про необхідність формування професійно орієнтованої риторичної компетентності до належного розуміння її спонукальних чинників; у когнітивній – від поверхневих розрізнених знань, отриманих у процесі фахової підготовки до усвідомлення значущості комплексу професійно-риторичних і практико орієнтованих знань із проєкцією на професійно орієнтовану риторичну компетентність; у діяльнісній – від пасивної участі в розв’язанні риторичних завдань до гнучкої варіативної системи дій, здатності їх застосування в конкретній ситуації з урахуванням набутого досвіду; в особистісній – від споглядальної участі в професійно-риторичній підготовці до прояву наполегливості, відповідальності, комунікабельності, рефлексійності, лідерства в розв’язанні професійно орієнтованих риторичних завдань, сформованої готовності до виконання самостійно визначеного завдання. Встановлено перехід від репродуктивно-наслідувальної моделі опанування знань, умінь у процесі професійно-риторичної підготовки студентів у педагогічних коледжах до продуктивно-креативної моделі оволодіння педагогічною риторикою, до свідомого розуміння потреби поєднання традиційного та інноваційного підходів у професійно-риторичній діяльності на засадах етосу, логосу, пафосу і цифрової риторики педагога.^UThe thesis substantiates the essence of the basic concepts of the problem of the formation of professionally oriented rhetorical competence of future teachers in the pedagogical colleges taking into account modern methodological approaches, carries out a historical and pedagogical analysis of the problem of the formation of professionally oriented rhetorical competence as a component of professional communication of the teacher, scientifically substantiates the structural components, criteria, indicators and levels of the formation of professionally oriented rhetorical competence of future teachers, the model of the formation of professionally oriented rhetorical competence of future teachers is developed taking into account the specifics of the educational process of pedagogical colleges and its effectiveness is experimentally tested through phased implementation.Based on the research concept, methodological approaches to studying the problem of formation of professionally oriented rhetorical competence of future teachers in pedagogical colleges are substantiated. The complex application of a number of scientific approaches (phenomenological, systemic, person-oriented, activity-based, acmeological, situational) has ensured the realization of the research objectives. From the standpoint of these approaches, it is most logical to study the problem of formation of professionally oriented rhetorical competence.The study has developed and presented the structure of professionally oriented rhetorical competence of the future teacher. Its integrity is determined by: motivational-value, professional-cognitive, activity-behavioral, moral-personal components.Based on the determined criteria (motivational, cognitive, activity-practical, personal) and indicators that correlate with the determined components of the structure of professionally oriented rhetorical competence of the future teacher in the pedagogical college, four levels of its formation are distinguished: elementary, middle, sufficient, high.A theoretically substantiated model of the formation of professionally oriented rhetorical competence of future teachers in pedagogical colleges has been developed which consists of several structural blocks: conceptual-target, content, operational, result-evaluative.The implementation of the author's model in the educational process of pedagogical colleges took place consistently in the logic of four stages (diagnostic, projective, organizational-educational, control-summary). The results of experimental work have showed qualitative changes in the formation of professionally oriented rhetorical competence of students in pedagogical colleges of experimental groups in comparison with the control ones: in the motivational sphere of students a shifting focus is observed from unstable ideas about the need for the formation of professionally oriented rhetorical competence to a proper understanding of its motivating factors; in the cognitive field – from superficial disparate knowledge obtained in the process of professional training to awareness of the importance of a complex of professional-rhetorical and practice-oriented knowledge with a projection on professionally oriented rhetorical competence; in the activity part – from passive participation in solving rhetorical tasks to a flexible variable system of actions, the ability to apply them in a specific situation, taking into account the acquired experience; in the personal one – from contemplative participation in professional rhetorical training to the manifestation of perseverance, responsibility, sociability, reflexivity, leadership in solving professionally oriented rhetorical tasks, formed readiness to perform a self-determined task. The transition from the reproductive-imitative model of acquiring knowledge and skills in the process of professional-rhetorical training of students in pedagogical colleges to the productive-creative model of mastering pedagogical rhetoric, to the conscious understanding of the need to combine traditional and innovative approaches in professional-rhetorical activity on the basis of ethos, logos, pathos and digital rhetoric of the teacher is established.

Актуальність дисертаційної роботи зумовлена тим, що для розуміння питань оновлення людини у сучасному нестабільному «перехідному» періоді корисно вивчити релігійно-філософські погляди тих особистостей, які діяли у подібні «перехідні» епохи, зокрема, Орігена Олександрійського і Данте Аліг’єрі, які залишаються малодослідженими постатями в українському науковому дискурсі.??Мета дослідження – експлікувати феномен оновлення людини у сотеріологічних вченнях Орігена і Данте. ??Для досягнення мети були поставлені такі завдання: по-перше, визначити теоретико-методологічні основи і уточнити прийоми історико-філософського дослідження феномену оновлення людини; по-друге, з’ясувати релігійно-філософські витоки сотеріологічних поглядів Орігена на проблематику оновлення людини; по-третє, експлікувати філософсько-теологічні засади формування мистецьких міркувань Данте щодо сотеріологічного розуміння феномену оновлення людини; по-четверте, розкрити онто-гносеологічні аспекти екзистенціально-теологічного та темпорального вимірів феномену оновлення людини у сотеріологічних вченнях Орігена і Данте; по-п’яте, дослідити етико-антропологічні аспекти екзистенціально-теологічного та темпорального вимірів феномену оновлення людини у сотеріологічних поглядах Орігена і Данте.??Об’єктом дослідження є творча спадщина Орігена і Данте у історико-філософському контексті. Предметом – феномен оновлення людини у сотеріологічних вченнях Орігена і Данте.??Методи дослідження. Феномен оновлення людини у вченнях Орігена і Данте експліковано за допомогою використання історико-компаративного, метафізичного, діалектичного, трансцендентального методів, а також прийомів філософської антропології та екзистенційної феноменології.??Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше в українській науково-філософській думці проведено компаративне дослідження сотеріологічних вчень Орігена і Данте щодо феномену оновлення людини.??Вперше:??-проведено систематичний аналіз екзистенціально-теологічного і темпорального вимірів феномену оновлення людини у сотеріологічних вченнях Орігена і Данте через співставлення онто-гносеологічних аспектів та їх деталізацію у чотирьох вимірах:??а) у онтологічно-метафізичному вимірі сутність оновлення у Орігена і Данте з’ясовано через сукупність образів і понять, що позначають стани і процеси (повернення до першоєдності і першообразу; обожнення і воскресіння; відновлення та очищення), що надають людині можливість «другого шансу» досягти блаженства через підкорення Божій волі (апокастазис і чистилище); ??б) у темпорально-топологічному вимірі описи оновлення у Орігена і Данте використовують схожі образи духовного піднесення та подорожі (за Орігеном – шлях аскета, «втеча» від світу; за Данте – шлях паломника, вихід із темряви «блукання у лісі» до світла блаженства). Водночас виявлено відмінність у підходах Орігена і Данте. Перший виокремлює два образи оновлення: лінеарний (вихід із Єгипту як біблійного символу рабства душі) і циклічний (апокастазис як повернення до абсолютної повноти буття). Другий синтезує лінеарно-циклічний образ оновлення (вихід із пекла навскрізь чистилища до раю через певні кола і концентричні тераси);??в) у діалектично-містичному вимірі розуміння оновлення людини як у Орігена, так і у Данте пов’язано, по-перше, із таємничим поєднанням протилежностей («тверезе сп’яніння» у Орігена і шлях «між небом і землею» у Данте); по-друге, із посередництвом (у Орігена: християнські вчителя, пророки, ангели, Святе Письмо; у Данте: Вергілій і Беатриче). Для обох мислителів, ключовим посередником, який з’єднує протилежності Божественного і людського у процесі духовного оновлення людини є Ісус Христос. Оріген засвідчує, що Бог надає допомогу людині завдяки Божественному Логосу, тобто сприяє духовному піднесенню та оновленню людини через Христове втілення, благодать, настанови, євхаристію. Для Данте, Христос – Спаситель, що здійснює спокуту та дозволяє людині повернутися до Бога;??г) у пізнавально-герменевтичному вимірі виявлено схожі риси у розумінні оновлення людини Орігеном і Данте. По-перше, у питанні співвідношення розумового пізнання і благодаті. Концепцію оновлення, за Орігеном, можна представити як процес духовної трансформації через виявлення присутності Христа-Логоса у Святому Письмі та ототожнення читача з Ним. Данте обмірковує шлях філософів до християнського блаженства через гармонію розуму і віри та поєднання власних зусиль із благодаттю. По-друге, у духовно-поетичній інтерпретації, яка у Орігена здійснюється через алегоричний метод тлумачення Святого Письма, а у Данте через поетичну уяву та особистий пророцький досвід потойбічного життя. По-третє, у досвіді молитви і споглядання. На думку Орігена екзегет має бути людиною молитви, а стану оновлення може досягти лише споглядально-молитовна людина. Данте наполягає на важливості комунікативного аспекту молитви. У «Чистилищі», де горді навчаються смиренню, саме молитва стає засобом оновлення душі.^UThe thesis is devoted to the explication of the phenomenon of human renewal in the soteriological teachings of Origen and Dante.The relevance of the thesis lies in the fact that in order to understand the issues of human renewal in the current unstable "transitional" period, it is useful to study the views and works of those personalities who acted in similar "transitional" epochs, in particular, Origen of Alexandria and Dante Alighieri, who remain little studied in the Ukrainian scientific discourse.?The aim of the research is to explicate the phenomenon of human renewal in the soteriological teachings of Origen and Dante.To achieve this aim, the following objectives were set: firstly, to define the theoretical and methodological foundations and clarify the methods of historical and philosophical research of the phenomenon of human renewal; secondly, to find out the religious and philosophical origins of Origen's views on the problem of human renewal; thirdly, to explicate the philosophical and theological foundations of the formation of Dante's artistic reflections on the phenomenon of human renewal; fourthly, to reveal the ontological and epistemological aspects of the problem of human renewal in the anthropology of Origen and Dante; fifthly, to study the ethical and anthropological aspects of the problem of human renewal in the views of Origen and Dante.?The object of the study is the creative heritage of Origen and Dante in the historical and philosophical context. The subject is the phenomenon of human renewal in the teachings of Origen and Dante.?Research methods. The essence of the phenomenon of human renewal in the teachings of Origen and Dante is explicated through the use of historical and comparative, metaphysical, dialectical, transcendental methods, as well as the techniques of philosophical anthropology and existential phenomenology.??The scientific novelty of the work lies in the fact that for the first time in Ukrainian scientific and philosophical thought, a comparative study of the teachings of Origen and Dante on the phenomenon of human renewal was carried out.??For the first time:??- a systematic analysis and comparison of the ontological and epistemological aspects of the essence of human renewal in the doctrines of Origen and Dante in four dimensions is carried out and it is shown that:??a) in the ontological and metaphysical dimension, the essence of renewal in Origen and Dante is clarified through a set of concepts (return to the original unity and original image; deification and resurrection; restoration and purification) that provide a person with a "second chance" to achieve bliss through submission to God's will (apocastasis and purgatory). ??b) in the temporal-topological dimension, renewal is presented as a spiritual ascent and journey (according to Origen, the path of the ascetic, "escape" from the world; according to Dante, the path of the pilgrim, the way out of the darkness of "wandering in the forest" to the light of bliss). The article reveals a difference in the approaches of Origen and Dante. The former distinguishes two images of renewal: linear (the exodus from Egypt as a biblical symbol of the slavery of the soul) and cyclic (apocastasis as a return to the absolute fullness of being). The second synthesises the linear and cyclic image of renewal (the exodus from hell through purgatory to paradise through certain circles and concentric terraces).??c) in the dialectical and mystical dimension, human renewal is associated, firstly, with a mysterious combination of opposites ("sober intoxication" for Origen and the path "between heaven and earth" for Dante); secondly, with mediation (for Origen: Christian teachers, prophets, angels, Holy Scripture; for Dante: Virgil and Beatrice). Jesus Christ is the key mediator who connects the opposites of the divine and human in the process of human spiritual renewal. Origen emphasised that through Him (the Divine Logos), God helps man (promotes spiritual elevation and renewal through incarnation, grace, guidance, and the Eucharist). For Dante, Christ is the Saviour, who performs atonement and allows man to return to God.d) in the cognitive and hermeneutical dimension, similarities are found in Origen's and Dante's understanding of human renewal. First, in the question of the correlation between intellectual knowledge and grace. The concept of renewal according to Origen can be presented as a process of spiritual transformation through the discovery of the presence of Christ the Logos in the Holy Scriptures and the identification of the reader with Him.