Висвітлено діалогічні взаємозв'язки філософської лірики Л.Вишеславського з творчістю Г.Сковороди, Т.Шевченка, П.Тичини, М.Рильського, О.Блока, В.Маяковського й інших українських і російських письменників. Вивчено поетичну систему письменника. Досліджено питання філософської поезії як теоретико-літературної проблеми. Обгрунтовано висновок, що філософська лірика є жанровим явищем. Висвітлено образи природи як домінанту філософських узагальнень поета, категорії часу та простору, як філософські концепти лірики Л.Вишеславського. Проаналізовано текстуальність у філософській ліриці поета. З'ясовано специфіку стрижневого образу ліричного героя у поезії Л.Вишеславського, завдяки якому творчість російськомовного лірика України набуває цілісного вигляду. Розкрито особливості функціонування Святого Письма у філософських творах поета Космосу.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз домінантних складових імпресіоністичної поетики лірики О. Фета - її живописних та музичних засад. Визначено онтологічні, естетичні та філософські чинники формування імпресіоністичних передумов творчості поета згідно зі сучасними тенденціями літературознавства. Досліджено функціонування найважливіших елементів імпресіоністичної живописно-образотворчої поетики. Охарактеризовано головні особливості втілення імпресіоністичної музичності на різних рівнях поетичного тексту. Розкрито зміст основних мотивів музично-імпресіоністичної сфери лірики поета, визначено образно-естетичну складову даних мотивів та їх інваріантів, прийоми словесно-музичного інтонування. Доведено, що імпресіоністичне світовідчуття як головний чинник у прагненні О. Фета розширяє межі ліричного слова та образно-метафоричний об'єм вірша. Виявлено синкретизм і взаємопроникнення живописної та музичної стихій у поетичній системі митця, що обумовило специфіку формування структури його стереоскопічного образу та розвитку образно-тематичної сфери творчості лірика.

  Скачати повний текст

Проаналізовано чоловічий та жіночий дискурси на матеріалі любовної поезії Д.Павличка та Л.Костенко. Інтимну лірику розглянуто як засіб утвердження гуманістичних цінностей. Визначено особливості чоловічого та жіночого осягнення любові. Розкрито відбиту у слові вікову та статеву динаміку переживань закоханих ліричних героїв. Крізь призму об'єктивно існуючих опозицій виявлено аспекти співвідношення раціонального та емоційного, еротичного та морального у ліриці любові. Розкрито художні особливості творення образів ліричних суб'єктів та об'ктів кохання. Висвітлено філософські аспекти плинності інтимних почуттів. Обгрунтовано цілісність натури ліричних героїв. Встановлено, що інтимна лірика Д.Павличка та Л.Костенко відображає своєрідне поєднання двох докорінних суперечностей життя однієї особистості. Зазначено, що водночас спостерігається яскраве домінування маскулінної природи у ліриці Д.Павличка та фемінної - у ліриці Л.Костенко.

  Скачати повний текст

Розглянуто ліризм як жанрову основу оперних творів і жанрово-стильову особливості української школи оперного співу. Визначено зміст категорії "лірика" та похідних від неї понять естетики, літературознавства та музикознавства. Вивчено особливості духовної культури України, національного художнього менталітету. Розглянуто аспект втілення образів ліричної модальності в оперному мистецтві Європи й України. Виявлено взаємозв'язки між українським оперним вокалом і попередніми історичними жанровими стилями співу (візантійським культовим співом, народним інтонуванням творів лірико-епічного жанру, стилем італійського бельканто). Проаналізовано властивості вокального мистецтва видатних українських оперних співаків, зокрема, О.Мишуги, С.Крушельницької, Б.Гмирі. Установлено специфіу втілення ліричної образності. Розроблено принципові положення педагогічного методу виховання вокалістів, які базуються на артистичному та педагогічному досвіді видатних оперних співаків України та враховують специфічну лірикоцентричність національного художнього менталітету.

  Скачати повний текст

Вперше цілісно та багатоаспектно розглянуто поетичну спадщину російського поета другої половини ХІХ ст. Б.О.Чичибабіна. На підставі єдиного системного підходу проаналізовано його лірику на різних рівнях: проблемно-тематичному, образному, мотивному, композиційному та жанрово-стильовому. Особливу увагу приділено філософській спрямованості поезії митця. Визначено її основні теми: любов як спосіб пізнання світу, поет і призначення його поезії, історія в контексті Вічності. Охарактеризовано філософські засади творчості митця, вплив на його світогляд різних релігій та філософських ідей: М.Бердяєва, Г.Сковороди, Л.Толстого, Г.Померанця та ін. Простежено еволюцію тематики, ідей, образів у творах письменника. Наведено цілісну характеристику художнього світу Чичибабіна. Висвітлено особливу роль Бога в ньому, поєднання історичної конкретики з філософськими узагальненнями, трагічний пафос і життєстверджувальні ідеї. З'ясовано зв'язки поета з російською класичною літературою (розвиток традиції зображення "маленької людини", її зв'язку з історією, теми пророчої місії, опанування класичних ліричних жанрів), а також вплив на художню систему Чичибабіна модернізму (синтез філософії та літератури, пріоритет людського "я", розуміння особистості як неповторного світу, утвердження творчого начала в людині).

  Скачати повний текст

З використанням порівняльно-типологічного, естетико-функціонального методів дослідження на підставі компаративних зіставлень конкретизовано міжтекстову взаємодію інтертекстуальних параметрів як цілісної системи шляхом аналізу лірики Л.Талалая ("традиційного" поета) у аспекті проблем поетики інтертексту. Визначено й узагальнено ідейно-художні особливості ідіостилю письменника на підставі вивчення моделі світу та типологічних рис ліричного героя, їх еволюції. Розглянуто природу, форму, функції інтертекстуальності. Відображено межовий стан сучасного літературного процесу та тенденції його розвитку. У контексті взаємодії різних видів інтертекстуальності висвітлено важливі аспекти літературного процесу, які базуються на картинах світу та концепції людини. Інтегровано засади різнобічних підходів до теорії інтертекстуальності та доведено, що інтертекстуальність - система міжтекстових взаємодій транстекстуальних і світоглядних кодів на основі авторсько-читацької рецепції, репрезентована генетичним, інтенціональним, іманентним або рецепційним видами.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему поетики лірики М.Руденка в контексті літературного процесу в Україні другої половини ХІХ ст. З'ясовано особливості становлення та зростання творчої постаті М.Руденка, своєрідність його світовідчуття та світобачення. Простежено еволюцію жанрової системи. Доведено, що у поетиці митця філософські мотиви поєднуються з публіцистичним пафосом та національними ідеями. Знайдено джерела оновлення лірики у 60 - 80-і рр. Висвітлено проблему конструювання художнього простору в поетиці М.Руденка на прикладі його лірики періоду ув'язнення. На підставі аналізу фонічних, метричних, стилістичних, образно-сюжетних, композиційних особливостей, емоційного темпоритму, окреслено поетичну картину світу митця з її основними характеристиками-хронотопом та динамікою ракурсів сприйняття в структурі літературного твору.

  Скачати повний текст

Досліджено поетичні твори М. Чернявського. Висвітлено еволюцію його поглядів, охарактеризовано основні мотиви лірики, домінантні жанри й образи. Зроблено спробу розглянути поетичну творчість М. Чернявського у контексті української літератури кінця XIX - перших деятиріч XX ст., визначити стильову своєрідність його віршів, місце митця серед творців раннього українського модернізму. Проаналізовано суб'єктну форму "ліричний герой" у його творчості. Висвітлено філософські засади лірики М. Чернявського, його естетичні позиції. Через протиставлення понять "людина і суспільство" та "Людина і природа" досліджено одвічні проблеми людського буття. З'ясовано особливості художньої інтерпретації історії України, її сучасного та майбутнього. Події часів Гетьманату як символу української вольності М. Чернявський протиставляв пасивність сучасників, прагнув миру, рівності, національної свободи.

  Скачати повний текст

На матеріалі української еміграційної лірики (1945-1990) розглянуто проблеми еволюції її художньої семантики,природи і зміни стильових систем, простежується втілення ментальних і етнічних архетипів, семіозису. Дослідник використовує ідеї лінгвістики, семіотики, теорії етносу, вперше вводить у науковий обіг матеріали варшавських архівів Д. Донцова, Нових Актів, Музею літератури ім. А. Міцкевича, а також архівів Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України, МВС та СБУ.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розкрито значення ліричної пісні у жанровій системі національного фольклору, осмислено особливу роль у ній пісні кохання. Досліджено тематичні мотиви й особливості поетики кримськотатарської фольклорної любовної лірики. Розглянуто макам - старовинний фольклорний жанр, в якому превалюють тужливі любовні мотиви та зрідка означаються світлі надії. Доведено, що глибинна емоційність зразків цього жанру поєднується з філософічною медитативністю. Проаналізовано найбільш поширений у кримськотатарському пісенному фольклорі жанр легкої ліричної пісні, в якому також превалюють любовні мотиви. З'ясовано, що для цих пісень характерна жвавість, часто грайливість, яка ефективно контрастує з відчутною у них елегійною тональністю. У легких ліричних піснях виділено три основні цикли - пісні сумного кохання, долання тривог і скрут, щасливої любові. Зроблено висновок, що характерними особливостями поетичного світу кримськотатарської народної любовної пісні є проникливе осягнення печалей і радостей кохання, передача широкої гами почуттів, тонких настроєвих відтінків, інтонаційне багатство, мальовнича метафоричність і символічна сконденсованість лаконічної образності, динамічний розвиток ліричного сюжету, за яким нерідко вгадуються обриси сюжету фабульно-оповідного, стрункість і вигадливість композиції (лінійної, ретроспективної, мозаїчної, система експресивних повторів, яка посилює орнаментальність і чітку злагодженість викладу, вишукана звукова та ритмічна організація.

  Скачати повний текст

Проаналізовано наукові погляди: "лірика безсюжетна", "лірика частково сюжетна", "лірика сюжетна, але іноді безфабульна", "лірика завжди сюжетна і фабульна". На основі зазначених методів наукового дослідження доведено помилковість і дизгармонійність перших трьох поглядів. Проведено цілісний аналіз структури ліричного твору, виокремлено й детально висвітлено систему складових "структури внутрішньої форми" ліричного твору з визначенням місця та ролі у даній структурі ліричного сюжету та фабули. Встановлено, що зазначена структура цілком аналогічна цілісній "структурі внутрішньої форми" будь-якого літературного твору і виглядає як низка взаємопов'язаних складових "образність - конфліктність - сюжет (у формі фабули чи системи фабул) - жанр". З'ясовано правдивість наукового погляду "лірика завжди сюжетна і фабульна". Доведено, що сюжетність і фабульність - властивості не родові, а загальнолітературні. Виявлено структурні компоненти та типологію будови ліричного сюжету та фабули, типологію ліричних сюжетів і фабул за їх розвитком, а також те, що звичні погляди на "сюжет" і "фабулу" є звуженими, що недослідженість їх поетики, особливо поетики малих неповних за розвитком сюжетів (і фабул) логічно викликала помилкові думки про "безсюжетність", "безфабульність" або "часткову наявність" сюжету чи фабули у ліриці. Розглянуто структурно-композиційні можливості малого ліричного сюжету (тобто сюжету-фабули) з боку його розвитку. Зроблено висновок про "структуру внутрішньої форми" твору як основу для подальшого дослідження композиційних можливостей ліричного твору.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний, системно-функціональний аналіз поетикальної специфіки творчості М.Філянського за рівнями, мотиваційним та жанровим з залученням інших чинників поетики (теми, проблеми, психологізму, стилю). Охарактеризовано основні мотиви поезії. З'ясовано жанрову природу конкретних віршів, ліро-епічних поем, окремих циклів, поетичних збірок "Лірика", "Calendarium", "Цілую землю". У творчому доробку митця поєднано традиції класиків з новими тенденціями розвитку української та європейської культур початку XX ст. З використанням образного, мотивного, жанрового арсеналу національної та світової літератур, трансформувавши та модифікувавши його, М.Філянський створив своєрідну систему поетикальних засобів.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему цілісності окремого художнього твору, а також творчості митця загалом в аспекті типології. Установлено історико-літературне підгрунтя такої типології за доби античності. На підставі специфіки типології цілісності у загальнонауковому та історико-літературному контексті виявлено співвідношення понять "цілісність" і "система". Зазначено, що цілісність є систематизуючим фактором, який у межах одного твору зберігає всю його архітектоніку в гармонії, залишаючи кожному з елементів твору самостійність у функціонуванні. Зауважено, що у межах цілої творчості цілісність та її типи мають історично зумовлений, перехідний характер. Запропонована Ю.Тиняновим, Л.Тимофеєвим, Ю.Лотманом методологія літературознавства дозволяє визначити категорію цілісності як диференційовану у аспекті типології. Дихотомія типів цілісності (гомогенного та гетерогенного) є важливим поняттям системно-типологічного аналізу. Наведено підхід до такого цілісного аналізу ліричної поезії XIX - початку XX ст. за трирівневою структурою, яка працює в гомогенних і гетерогенних системах, а саме: концепції особистості; природи конфлікту, структури поетичного вислову. Такий системно-цілісний аналіз дозволяє типологічно визначати проблематичні аспекти літературознавства.

  Скачати повний текст

Здійснено першу спробу дослідження сугестивної лірики з урахуванням міждисциплінарного розгляду поняття "сугестія". Проаналізовано генезу, особливості структури та функціонування сугестивних поетичних творів. На матеріалі поезій Л. Українки, М. Вороного, В. Свідзинського, П. Тичини, Б.-І. Антонича простежено специфіку реалізації сугестії на різних рівнях поетичної структури. Розкрито шляхи несвідомої взаємодії автора та читача у межах поетичного твору, яка забезпечується сугестивністю - здатністю художнього твору впливати на несвідоме читача.

  Скачати повний текст

Досліджено східноукраїнський поетичний "канон" на матеріалі творчості В.Сосюри, В.Стуса, Л.Талалая, П.Вольвача. "Канон" розглянуто як сформовану традицію, що має геокультурну специфіку та регулювальну суспільну функцію. Східноукраїнський поетичний "канон" постає у межах неоромантичної парадигми (лірика В.Сосюри), моделюється, ускладнюючись екзистенційною, етико-естетичною наповнюваністю лірики В.Стуса, Л.Талалая та закріплюється у постмодерній ситуації 1990-х рр. у ліриці П.Вольвача. Провідні ознаки східноукраїнського поетичного "канону" простежено за етнокультурним, топографічним та психологічним зрізами, що дозволяє виявити структурні компоненти, а саме: емоційність, ліричну безпосередність індивідуалізм, неоромантичний кордоцентризм, інтравертний тип світовідчуття. Зазначені аспекти складають основу "східноукраїнського поетичного тексту", що простежується в образній і мотивній наповнюваності, впливаючи на тип ліричного суб'єкта. Значну увагу приділено психологічним і геополітичним засадам ідеологізації східноукраїнського "канону".

  Скачати повний текст

Розглянуто творчість Н.Кибальчич у зв'язку з естетико-філософськими реаліями її доби, з'ясовано її участь у розвитку українського літературного процесу кінця ХІХ - початку ХХ ст. Аналітично досліджено літературно-мистецькі пошуки письменниці у прозі, відзначено її уміння моделювати стан душі персонажа, художньо відтворити його світогляд і психологію шляхом добору нових способів художнього осмислення дійсності. Встановлено, що у творах Н.Кибальчич своєрідно поєдналися, переплелися елементи різних літературних систем - реалізму, натуралізму, імпресіонізму та експресіонізму. На підставі аналізу більшості поетичних творів письменниці, доведено, що лірика Н.Кибальчич є непересічним явищем українського декадансу, а також позначена впливом романтичної та реалістичної літературної традиції. Зазначено, що стиль письменниці еклектичний, що відбиває специфіку літературного процесу зламу століть, як межі між народницьким каноном і модернізмом.

  Скачати повний текст

Досліджено становлення та розвиток творчості О.Кобця (Варавви) в аспекті еволюції проблематики та поетики від 1910-х до 1960-х рр. Проаналізовано поєднання традиціоналізму та рис літертурного модернізму (збірка "Ряст"), становлення лірики й епосу письменника як художньої індивідуальної системи ("воєнна" й табірна творчість). Розкрито антитолітарний, національно-патріотичний пафос, екзистенційну проблематику збірок "Під небом чужим", "З великих днів", драматичного етюду "В Тарасову ніч". Висвітлено засоби їх художнього втілення, оригінальність Шевченкіани Кобця. Розкрито новаторство письменника у романі "Записки полоненого" (в тематиці, характеротворенні, стилі та ін.), історичну ідентичність і біографізм твору. Охарактеризовано генезу, жанрову природу, психологічне мотивування у "малій прозі" О.Кобця 1920 - 1960-х рр., підкреслено її ліро-драматизацію, самобутність манери автора, константність її філософської та релігійної основи. На підставі різностороннього аналітично-синтетичного дослідження, мікроаналізу сформульовано висновки щодо особливостей розвитку О.Кобця-лірика й епіка, точність його історіософських прозрінь, глибину символіки державницького та людинознавчого характеру.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено еротичну лірику в її іманентній сутності як один з жанрових різновидів лірики, зроблено смислове відмежування від любовної й інтимної лірики, з якими вона має тісні зв'язки. Простежено синтетичні жанрові утворення, розкрито специфіку ідіостилю на прикладі творчості М. Вінграновського й І. Жиленко, А. Кичинського та М. Матіос, охарактеризовано екс- та інтенсивність їх поезії. Обгрунтовано визначення еротичної лірики, виведеної зі стану літературного андеграунду, потребу забезпечення її неупередженою, об'єктивною критичною рецепцією.

  Скачати повний текст

Запропоновано кваліфікувати статус філософської лірики в системі генерики як метажанровий різновид ліричного роду, суть якого визначає поетична (філософсько-лірична) рефлексія. З'ясовано місце філософської лірики в генологічній свідомості та світоглядно-естетичній еволюції І.Франка, її роль у кристалізації "філософської віри" письменника, систематизовано його погляди на філософську лірику як різновид "рефлексійної" поезії. З позицій діалектичної герменевтики запропоновано тлумачення ідейно-естетичних особливостей філософсько-ліричних творів, циклів, художньо-філософських концепцій поетичних книг. Визначено домінантні образно-смислові опозиції поетичної філософії збірок останнього десятиліття XIX - початку XX ст.:"ерос - танатос" ("Зів'яле листя"), "суще - належне" ("Мій Ізмарагд"), "сумнів - віра" ("Із днів журби"), "вічне - тлінне" ("Semper tiro"), які в загальному підсумку зводяться до універсальної діалектики ідеального та реального.

  Скачати повний текст