На основі архівних джерел та матеріалів преси розкрито історичні умови та культурний контекст, проаналізовано взаємодію різних тенденцій, під впливом яких формувалися репертуарна політика театру та відбувалися зміни його орієнтації щодо ролі музичної частини репертуару, яка з часом стала провідною. Окремі етапи у межах усього періоду існування львівської австрійскої сцени виділено на підставі змін у його керівництві. Доведено провідну роль постаті антрепренерів, які забезпечували художньо-творчу та фінансову діяльність театру. Виділено три основних періоди, у межах кожного з них проаналізовано загальну спрямованість та функціональне призначення театру у багатоетнічному середовищі Львова, а також зміни у його репертуарі та складі трупи. Проведено порівняння з оперним репертуаром австрійських і німецьких, а також російських театрів. Висвітлено місце австрійського театру в інфраструктурі міста та його позитивний вплив на загальнокультурні процеси.

  Скачати повний текст

Досліджено поетику жанру автобіографії та розкрито поетикальні особливості автобіографій Еліса Канетті та книг спогадів Уласа Самчука у типологічному зіставленні. Порівняння базується на подібності творчих засад, головну увагу приділено механізмам проектування автора та національної літературно-культурної традиції в автобіографічних творах обраних письменників. Жанр автобіографії висвітлено у теоретичному аспекті (щодо її авторитету, взаємин з біографією, термінологічної парадигми, естетичних категорій, об'єктивації у компаративних студіях, впливу на створення та сприйняття образу письменника) у виконанні обраними авторами. Механізми самопроектування окреслено у вимірах зв'язків соціальних, ментальних і текстових структур, авторської специфіки дотримання жанрового канону та наповнення автобіографічного методу та рушія. У рецептивно-естетичному аспекті здійснено пошук авторської міри введення інстанції читача до твору, досліджено особливості руху автора до читача, а також у аспекті поетики відкритого твору автобіографії Е.Канетті та У.Самчука.

  Скачати повний текст

Досліджено генезис автономістсько-федералістських поглядів М. Грушевського в історичному контексті XIX - початку XX ст. Зроблено спробу сформулювати парадигму політичних орієнтацій українських діячів даного періоду та запропоновано нове визначення місця та ролі ідеї федералізму у суспільно-політичному житті України. Показано визначальне значення світоглядних мотивацій, політичних процесів початку XX ст. у Російській імперії та Східній Європі, Української революції 1917 - 1921 рр., продукованих нею форм національної державності й особливостей становлення радянської держави у формуванні концепції федералізму. Проаналізовано становлення історичного та політичного світогляду М. Грушевського, розкрито ідейно-політичний вплив федералізму XIX ст. на формування та розвиток федералістських поглядів ученого. Проаналізовано теоретичні роздуми мислителя щодо "українського питання" та конституційного проекту перебудови Російської імперії як основного шляху його вирішення. Показано вплив М. Грушевського на трансформацію української ідеї у реалістичний проект національного руху. З'ясовано причини переходу від автономізму до ідеї незалежної держави у рецепції політика. Досліджено розвиток дихотомії української ідеї в усвідомленні М. Грушевського, визначено основні риси його конституційного проекту федеративної перебудови Росії. Проаналізовано федералістські погляди ученого (1918 - 1924 рр.) на базі двох головних концептів: розуміння федеративної України поза російським контекстом і трансформації ідеї федерації від європейської до радянської. Зроблено висновок про пріоритетне значення автономістсько-федералістської складової у політичному світогляді М. Грушевського.

  Скачати повний текст

Досліджено фортепіанну творчість Олів'є Мессіана (1908 - 1992 рр.) у ракурсі культурологічної та текстологічної проблематики. Розглянуто вербальні компоненти музичного тексту - авторські коментарі та ремарки як особливий культурний феномен в фортепіанній культурі XX ст. Запропоновано комплексний підхід, який включає висвітлення творчості композитора в динаміці культурологічних контекстів та особливостей композиторської, музикознавчої та виконавської інтерпретації тексту його фортепіанних творів. Простежено генез феномену коментаря у фортепіанному мистецтві та систематизовано різноманітні прояви автокоментування у творчості О. Мессіана. Доведено, що автокоментар виступає фактором цілісності композиторського стилю, з яким пов'язано авторське програмування інтерпретації творів і пан-програмність творчої парадигми митця.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано основні етапи дослідження даної теми, рівень її наукової розробки з використаннням великого комплексу історіографічних джерел. Проведено аналіз сучасної української історичної літератури з питань земельні реформи й їх наслідків, аграрної політики держави, господарювання та підприємництва селян за нових, ринкових умов, селянської кооперації, еволюції землеволодіння та землекористування, селянських рухів та ін. Вивчено питання соціальної історії селянства: його ментальність, соціальну поведінку, світобачення й уявлення. Показано перехід від описової історії побуту до аналітичного вивчення психологічних, демографічних і культурних сюжетів. Висвітлено сутність інституціоналізації та проаналізовано діяльність Інституту історії України НАНУ, Наукового товариства істориків-аграрників і Науково-дослідного інституту селянства в Черкасах, інших осередків.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємовідносини радянської влади й аграрної інтелігенції. Визначено, що серед представників обох цих конкуруючих еліт бракувало одностайності у відношенні одна до одної. Показано динаміку змін у ставленні аграрної інтелігенції до більшовиків, а також основні точки зору всередині КП(б)У на місце та роль інтелігенції у радянському суспільстві. Наведено підраховані дані щодо кількості аграрної інтелігенції на початку та наприкінці 1920-х рр. Узагальнено теоретичні основи проблеми, надано власне визначення поняття "аграрна інтелігенція". Проаналізовано основні напрямки діяльності аграрної інтелігенції. Зазначено, що, на відміну від сучасних аграрників, представники аграрної інтелігенції радянської України 1920-х рр. займалися не лише науковою, викладацькою, дослідною, виробничою, адміністративною діяльністю та поширенням агрономічних знань, а ще й змушені були вести культурно-просвітницьку роботу. Обгрунтовано, що трансформація свідомості та повсякденного життя селян, як одне з головних завдань радянської влади, вимагала зміни духовно-культурного простору "старої" та створення духовно-культурного простору "нової" аграрної інтелігенції. Виявлено шляхи та механізми впливу радянської влади на трансформацію духовно-культурного простору та побуту аграрної інтелігенції. Розкрито особливості матеріально-побутових умов життя аграрної інтелігенції в місті та в селі. Висвітлено її матеріальні прибутки та видатки, купівельна спроможність, умови побуту, особливості харчування й одягу, проведення дозвілля, соціальне забезпечення, медичне обслуговування, санаторно-курортне лікування.

  Скачати повний текст

Розглянуто аграрну політику Австро-Угорщини та Німеччини в Україні у 1918 р. в контексті східної політики зазначених держав періоду Першої світової війни. Висвітлено політичні та економічні фактори, які обумовили зацікавленість Центральних держав у вирішенні аграрного питання в Україні. Охарактеризовано взаємовідносини між представниками Німеччини й Австро-Угорщини з одного боку й урядами Української Народної Республіки та української держави - з іншого, які склалися з приводу та в процесі вирішення аграрного питання в Україні. Проаналізовано діяльність австро-угорських і німецьких військ, пов'язану з реалізацією політичних рішень керівництв Центральних держав у галузі земельних відносин в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив аграрної політики Народної Ради Закарпатської України (НРЗУ) в 1944 - 1945 рр. та регіональних і центральних партійних і державних органів СРСР та УРСР у 1946 - 1950 рр. на зміну суспільних відносин у цілому і аграрних зокрема на Закарпатті. Здійснено комплексний конкретно-історичний аналіз процесу аграрних перетворень 1944 - 1950 рр. у контексті повоєнної політики і радянізації Закарпаття. Визначено головні об'єктивні і суб'єктивні чинники формування основ аграрної політики краю у перші повоєнні роки і детально охарактеризовано механізм її реалізації. Виділено основні етапи політики усуспільнення і колективізації в аграрному секторі Закарпаття другої половини 1940-х рр. Розкрито форми і методи адміністративно-політичного директивного здійснення колективізації в закарпатському селі. Детально охарактеризовано форми опору населення краю компартійній політиці тотальної колективізації. Вперше в українській історіографії зроблено порівняльний аналіз аграрних перетворень 1944 - 1950 рр. на Закарпатті з методами та наслідками реалізації повоєнної політики колективізації в інших західних регіонах СРСР та політики кооперування сільського господарства у державах Східної Європи. Введено до наукового обігу ряд принципово нових джерел з фондів центральних і регіональних архівів України, переважно з Державного архіву Закарпатської області (ДАЗО) з історії аграрної політики на Закарпатті 1944 - 1950 рр. Підкреслено значення історичного досвіду для успішної реалізації сучасної аграрної реформи в незалежній Україні.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження аграрної політики німецьких властей в окупованих областях України, які протягом 1941 - 1943 рр. перебували під управлінням верхмахту. Розглянуто загарбницькі плани нацистської верхівки щодо експлуатації сільськогосподарського потенціалу українських територій. На базі вивчення документальних матеріалів, здебільшого обласних архівних установ республіки, досліжено діяльність німецьких військово-адміністративних, військово-господарських та українських новоутворених органів влади у регіоні. Визначено особливості аграрної політики нацистів та їх спроби реформування сільськогосподарського виробництва. Проаналізовано зміни у ставленні місцевих селян до німецьких окупаційних властей і визначено основні фактори, що впливали на даний процес. Розглянуто наслідки господарювання німців і визначено матеріальні збитки аграрного сектору економіки військової зони України після двох років німецької окупації.

  Скачати повний текст

Визначено основні завдання, характер та особливості реалізації воєнно-економічної політики гітлерівської окупаційної адміністрації у аграрному секторі економіки рейхскомісаріату "Україна". Проаналізовано динаміку розвитку та методи втілення заходів "реформування" системи господарювання на селі. Проведено детальне дослідження поглядів нацистського керівництва щодо ставлення до українського селянства та з'ясовано вплив даного чинника на вибір методів та способів реалізації аграрної політики. Переглянуто характер психологічного впливу та матеріального заохочення селян, встановлено його ефективність у контексті економічної політики Німеччини. У науковий обіг введено невідомі раніше факти щодо вилучення матеріальних і використання людських ресурсів сільського господарства рейсхкомісаріату "Україна" в економічних інтересах Німеччини. Показано зміни у ставленні українського селянства до системи "нового порядку" протягом усього періоду окупації. Виправлено наявні неточності та помилки в історіографічній літературі щодо окремих аспектів аграрної політики третього рейху на українських землях.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного аналізу історичних матеріалів та літературних джерел визначено основні етапи, методи та засоби здійснення колективізації сільського господарства на західних землях України в 1944 - 1964 рр. Досліджено особливості реалізації кадрової політики в аграрном секторі економіки та особливості його ідеологічного забезпечення. Проаналізовано специфіку структурної перебудови господарського механізму в регіоні та визначено ефективність його функціонування. Охарактеризовано соціально-побутові умови в сільській місцевості в даний історичний період. Досліджено вплив суспільно-політичних і соціально-економічних чинників на реалізацію державної аграрної політики, зокрема таких факторів, як революційні перетворення в традиційно усталеній системі господарювання в регіоні та збройне протистояння підпілля ОУН, УПА й органів партійно-радянської влади.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення джерел і літератури проаналізовано аграрну політику російського царату на Правобережній Україні у 1793 - 1861 рр. Відзначено, що після приєднання краю царський уряд ужив заходів щодо збільшення у регіоні російського землеволодіння. З цією метою значні земельні площі були передані наближеним до царського двору російським чиновникам. Основними шляхами зменшення шляхетського землеволодіння у краї у даний період були секвестр, конфіскація та викуп землі казною. Аграрна політика царату щодо католицької, уніатської та православної церков на Правобережжі полягала у зменшенні католицького, ліквідації уніатського та збільшенні православного землеволодіння та землекористування. Політика російського уряду щодо селянського землекористування на Правобережній Україні у зазначений період мала, як правило, протекціоністський характер. Царат намагався використати становище селян у боротьбі проти польських поміщиків. З цією метою у 1848 р. у краї проводилась інвентарна реформа. Однак вона не здійснила значного полегшення стану селян та не зумовила суттєвих змін у селянському землекористуванні.

  Скачати повний текст

Розглянуто історію вирішення аграрного питання українськими національними урядами 1917 - 1920 pp. у вітчизняній історіографії. Виявлено, систематизовано й охарактеризовано основні групи історіографічних джерел з історії вирішення земельного питання даної доби. Досліджено найхарактерніші тенденції нагромадження знань з історії вирішення аграрного питання діаспорною, радянською та сучасною вітчизняною історіографією. З'ясовано концептуальні та методологічні засади дослідження історії вирішення аграрної проблеми урядів Центральної ради, Гетьманату, Директорії УНР. Показано негативний вплив ідеологічних і політичних догм та упереджень на розвиток об'єктивних знань з проблеми.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню діяльності в галузі аграрних відносин урядів Української Народної Республіки доби Центральної Ради та Директорії і Української Держави. Вперше у вітчизняній історіографії запропоновано цілісну картину вирішення національними урядами аграрного питання. Застосований комплексний підхід до оцінки внутрішніх та зовнішніх чинників, які впливали на стан земельної справи, дозволив визначити основні напрямки та характерні риси аграрної політики, простежити її еволюцію. З'ясовано суспільні орієнтири в земельній справі, роль і місце політичних партій, проаналізовано ставлення селянства до урядової політики. Дістало подальший розвиток реконструкція системи державних органів, які займалися розробкою та реалізацією земельних реформ. Показано роль аграрного питання при визначенні шляхів національно-демократичної революції.

  Скачати повний текст

На підставі архівних матеріалів, переважно неопублікованих, проаналізовано складові аграрної політики уряду Павла Скоропадського. Визначено пріоритети організаційних заходів у ході регулювання землекористування та продовольчого ринку. Показано спроби уряду реформувати відносини власності на землю та причини їх неефективності. Окреслено зовнішні та внутрішні чинники, які впливали на аграрну політику Української Держави 1918 р.

  Скачати повний текст

Зазначено, що А. Денікін, П. Врангель і очолювані ними уряди, комплексно підходили до вирішення аграрного питання, усвідомлюючи його соціально-економічне та суспільно-політичне значення. Встановлено, що основні положення аграрного законодавства урядів А. Денікіна та П. Врангеля узгоджувалися зі змістом аграрного законодавства урядів Радянської Росії, Польщі, Румунії, Чехословаччини, Болгарії й інших країн Центральної та Південно-Східної Європи. Обгрунтовано твердження щодо того, що селянство Новоросійської, Харківської та Таврійської губерній у політичному відношенні вимагало від влади Білого руху Півдня Росії "порядку", що встановить "господар". Визначено, що програмні положення суспільно-політичного компонента аграрної політики урядів А. Денікіна та П. Врангеля носили конструктивний і проселянський характер.

  Скачати повний текст

Висвітлено історичні передумови змін і напрямків господарювання в аграрному секторі регіону, розглянуто проблеми продовольчого забезпечення населення, розкрито динаміку зміни характеру виробничих відносин в аграрній сфері у процесі спроб проведення аграрних реформ у радянський період і в процесі формування й утвердження нових форм власності та господарювання в економіці незалежної України. Досліджено соціально-виробничі, соціально-побутові, соціально-культурні явища та процеси, що відбувалися в Карпатському регіоні впродовж десятиліть радянського режиму, та тенденції соціально-економічного розвитку сільських територій в роки становлення державності України.

  Скачати повний текст

Вивчено агротехнічні зміни сірих і темно-сірих опідзолених грунтів Сокальського пасма під впливом інтенсивного сільськогосподарського використання. Встановлено, що антропогенна діяльність спричинила трансформацію елементарних грунтоутворювальних процесів, визначила їх швидкість і спрямованість, зумовила виникнення нових, невластивих цілинним грунтам режимів. З'ясовано, що в грунтах Сокальського пасма домінуючим є природно-антропогенний або культурний процес грунтоутворення, який обумовлює спрямованість та інтенсивність елементарних грунтових процесів, режими та властивості освоєних грунтів, характер їх використання. Обгрунтовано тезу про те, що інтенсивне сільськогосподарське використання грунтів Сокальського пасма призвело до активізації водної ерозії та розвитку ряду деградаційних процесів. Наведено рекомендації щодо оптимізації використання грунтів і шляхи регулювання деяких негативних процесів.

  Скачати повний текст

Досліджено функціонально-семантичні особливості адвербіального епітета в поетичному дискурсі представників національно-культурного відродження 1960-х рр. Визначено зумовленість стилістичного потенціалу прислівника його категоріальними ознаками та з'ясовано загальні особливості, яких набуває прислівник, виконуючи стилістичну функцію адвербіального епітета. Прислівникові епітети структуровано за 4-ма основними групами значень: емпіричні, раціональні, посилювальні та порівняльні. Проаналізовано кожну окрему семантичну групу та визначено найпродуктивніші з них для поетичного мовлення шістдесятників. Встановлено лексико-семантичні зв'язки між адвербіальними епітетами (синонімія, антонімія). Охарактеризовано функції адвербіальних повторів у творах шістдесятників і особливості використання таких повторів на різних рівнях мовної системи (фонетичному, лексичному та синтаксичному), досліджено прислівникові епітети-оказіоналізми в семантичному та морфологічному аспектах. Розкрито значення адвербіального епітета для формування стилістичних фігур - антитези, градації, ампліфікації. Виявлено роль прислівникового епітета як невід'ємного семантико-стилістичного складника метафоричного контексту.

  Скачати повний текст

Досліджено правову природу та сутність категорії "культурна спадщина" у взаємозв'язку із суміжними категоріями, підстави притягнення до адміністративної відповідальності за культуроохоронні проступки та порядку провадження у справах про адміністративні проступки. Визначено адміністративні проступки, що вчиняються у сфері охорони культурної спадщини. Наведено пропозиції щодо внесення змін і доповнень до законодавства України у сфері охорони культурної спадщини.

  Скачати повний текст