Вперше виділено й комлексно проаналізовано проблему вербування та депортації українців з різних частин окупованої території УРСР до Німеччини у період Другої світової війни. Досліджено питання соціальної адаптації українських робітників до умов праці та суспільного проживання на території країни-окупанта. Показано різні методи та форми мобілізації, вербування та вивезення українського населення з генерал-губернаторства (дистрикту Галичина) та райхскомісаріату Україна та прифронтової смуги. Розглянуто умови праці та побуту українських робітників з різних регіонів України у німецькій промисловості та сільському господарстві. З'ясовано специфіку у ставленні місцевої влади та населення до українських остербайтерів і робітників з дистрикту Галичина. Проаналізовано ефективність діяльності спеціально створених систем мобілізації та депортації (переважно на окупованих територіях УРСР), а також наглядово-каральної системи III Райху стосовно експлуатації праці українських робітників. Показано неоднозначне ставлення уряду СРСР, учасників українського національно-визвольного руху, радянського підпілля та церковних організацій до вивезення українських робітників на роботи до нацистської Німеччини. Досліджено роль і значення громадських організацій галицьких українців, створених у дискрикті Галичина та в Німеччині під час Другої світової війни.

  Скачати повний текст

Розглядаються різнопланові етнонаціональні моделі, їх сутність та зміст, шляхом порівняння визначаються характерні риси демократичних, тоталітарних та перехідних конструкцій. Робиться спроба встановити загальні етапи формування етнонаціональних моделей, а саме: політизація етнічності, утворення нації, побудова незалежної держави. Встановлено, що тоталітарні режими активно практикують наступні етностратегії: депортації, насильницької асиміляції, фізичне знищення етноструктури. Для демократичних конструкцій типовими є етностратегії акомодації (або коренізації), природної асиміляції, "збереження етноструктури". У перехідних етнонаціональних моделях застосовуються різноманітні етностратегії в залежності від обраної парадигми державотворення. В Україні достатньо органічно запроваджуються такі етностратегії: "приймаючої сторони" до депортованих народів (кримських татар, греків, болгар), акомодації (або коренізації), інтеграції. Аналізуючи українську етнонаціональну модель необхідно підкреслити її демократичний характер щодо вирішення міжнаціональних конфліктів та наявність елементів "кланової" та "корпоративної" конструкцій. Розглядаються конфліктологічні аспекти української етнонаціональної моделі у декількох ракурсах: легітимація демократичного політичного режиму в Україні, особливості етнокультурної маргінальності в нашій країні та національна безпека української держави з точки зору етнополітичних досліджень.

  Скачати повний текст

Проаналізовано українсько-польські міжетнічні відносини на початковому етапі Другої світової війни (1939 - 1941 рр.). Здійснено комплексний аналіз форм і методів боротьби українського та польського підпілля проти окупаційного режиму. Досліджено суспільно-політичне та громадське життя українців і поляків за умов радянізації Західної України у 1939 - 1941рр., процес встановлення радянського тоталітарного режиму та депортації польського й українського населення. Визначено вплив українців і поляків у сфері діяльності громадських закладів і державних установ. Проаналізовано становлення польсько-українських відносини на території Закерзоння.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження впливу віктимних чинників на політичну поведінку депортованих народів на прикладі кримськотатарських репатріантів. Наведено загальну характеристику віктимних чинників, якими є: наявність ситуації, що провокує поведінку жертви у депортованих етносів; відсутність злочинця, який у свідомості депортованих асоціюється насамперед з тоталітарною державою СРСР; відсутність в українському законодавстві механізмів відшкодування збитків жертвам політичних злочинів. Розглянуто депортацію народів як віктимогенерувальну проблему тоталітарної держави, виявлено вплив факту депортації на політичну поведінку кримськотатарських репатріантів та її віктимні наслідки. Зроблено висновок, що віктимність стає ресурсом, який етнічна еліта використовує у політичній боротьбі. Проаналізовано вплив віктимних чинників на процес прийняття політичних рішень у кримськотатарських репатріантів. Досліджено основні способи маніпулювання представниками кримськотатарського етносу, які формуються під впливом віктимної складової: консолідація етносу навколо ідеї національної державності та відновлення прав, втрачених внаслідок депортації 1944 р., надання соціальним проблемам національного забарвлення. В аспекті трансактного аналізу розглянуто специфіку механізмів прояву комплексу жертви у депортованих народів, з'ясовано причини виникнення радикальних настроїв у етнічному середовищі. Встановлено особливості розвитку феномену етнічного лобізму. Досліджено вплив віктимної складової на конструювання способів етнічного лобіювання у кримському соціумі та політикумі й обгрунтовано шляхи подолання етнічної віктимності.

  Скачати повний текст

Розгляунто механізм, причини та наслідки масових депортацій населення у першій половині XX ст. Особливу увагу приділено розгляду даних процесів у роки Першої світової війни. Висвітлено масові депортації 1920-х рр., зокрема, стосовно діячів колишніх політичних партій та організацій, національно свідомої української інтелегенції, священнослужителів і віруючих. Доведено, що найбільш масоового характеру набули депортації у кінці 1920-х - на початку 1930-х рр. у період здійснення суцільної колективізації сільського господарства. Висвітлено трагедію народів Криму, що у масовому порядку депортувалися з території півострова. Проаналізовано основні законодавчі та нормативні акти, які сприяли поверненню народів на свою батьківщину, розглянуто шляхи їх адаптації.

  Скачати повний текст

Досліджено депортації та переміщення населення західних земель України, які відбувались у 1940 - 1950 рр. у контексті етнонаціональних змін у регіоні внаслідок репресій сталінського тоталітарного режиму, німецької окупації, післявоєнної радянської державної політики. З'ясовано зміст і методи реалізації міграційної політики тоталітарного режиму, проаналізовано наслідки суттєвих перетворень в етнічній структурі населення західних земель України. Встановлено роль і місце переселенців в економічному, культурному та духовному житті УРСР. Показано, що міграційна політика радянського керівництва щодо населення Західної України спрямовувалась на придушення національно-визвольного руху в регіоні шляхом переселення у західні області російськомовного населення.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості етнополітичних процесів на означеній території наприкінці Другої світової війни та в перші повоєнні роки, а також депортаційну політику тоталітарних режимів Польщі та СРСР, спрямовану на радикальне вирішення національного питання українсько-польського пограниччя. Показано позиції польського й українського політикуму щодо територіально-політичного самовизначення Холмщини та Підляшшя. Висвітлено політику уряду Польщі, його репресивно-каральні заходи, спрямовані на ліквідацію політичної опозиції українців, формування мононаціональної держави. Узагальнено перебіг, форми, методи, умови й етнокультурні наслідки депортацій українців у 1944 - 1946 рр. і 1947 р. З'ясовано вплив репатріаційно-депортаційних акцій на Холмщині та Підляшші на суспільно-політичну ситуацію в українському та польському соціумах.

  Скачати повний текст

Розкрито геополітичні причини депортації українського населення з Польщі. Проаналізовано етапи депортації українців з Польщі, розкрито та деталізовано особливості, а також суб'єктивні й об'єктивні чинники, що мали вплив на процес депортації на кожному його етапі. Висвітлено процес розселення депортованих на території УРСР та пояснено причини їх міграції з місць початкового поселення. Охарактеризовано особливості початкового етапу соціально-економічної адаптації українців Польщі в УРСР. Розглянуто особливості забезпечення урядом матеріальних і духовних потреб депортованих.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження етносоціокультурної еволюції кримськотатарського народу у XX ст. Розглянуто тенденції, закономірності й особливості демографічного та соціального розвитку, освітні й культурні процеси, наведено відомості про національний рух. Висвітлено соціокультурну еволюцію кримських татар на початку XX ст. Проаналізовано демографічні та соціальні зміни, модернізацію освіти та культури. Досліджено генезис національного руху. Зроблено висновок, що домінантою соціокультурних процесів у даний період виступав джадидизм. Проаналізовано етносоціокультурну еволюцію кримських татар у Кримській АССР. Розглянуто соціальні зміни, розвиток радянської системи освіти та культури, діяльність національного руху. Зроблено висновок, що етносоціокультурні процеси у тоталітарній державі мали регресивний характер. Розглянуто етносоціокультурну еволюцію кримських татар у другій половині XX ст. Показано вплив депортації, ліквідації національної системи освіти та культурних установ на соціокультурні процеси. Виявлено, що досліджуваний період був найгіршим в історії кримських татар XX ст. Проаналізовано соціокультурну еволюцію у суверенній Україні. Зроблено висновок, що даний процес знаходився на новому якісному етапі розвитку, що характеризується відновленням етнічної цілісності, відродженням освіти та культури. Досліджено трансформацію національного руху за умов формування правової держави та громадянського суспільства. Встановлено, що демографічні зміни, система освіти, етнокультура та національний рух не завжди прогресували за зростаючою одночасно. Виявлено залежність даних тенденцій від політичних процесів і соціально-економічної політики. Доведено, що етносоціокультурна еволюція кримськотатарського народу в XX ст. мала періоди розвитку, стагнації з трансформацією у нову якісну стадію.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено комплексному аналізу становища кримськотатарського народу за умов депортації (1944 - 1967 рр.). Розкрито політику режиму, спрямовану на насильницьке переселення кримськотатарського народу. Зроблено висновок, що депортація призвела до занепаду окремих галузей сільського господарства в Криму. Розглянуто заходи держави щодо облаштування, працевлаштування, санітарно-медичного обслуговування. Досліджено правове становище висланих, стан національної культури. Режим спецпоселення на чолі з органами НКВС створив умови для утисків національних прав, прав людини та громадянина. Встановлено, що насильницьке переселення кримських татар у 1944 р. та організація режиму спецпоселень негативно відбились на депортованих. Скасування режиму спецпоселення 1956 р. суттєво вплинуло на долі людей - представників кримськотатарського народу. В даний період спостережено більш активну участь кримських татар у соціально-економічному розвитку Узбецької РСР. Розглянуто процес відродження національної культури та причини виникнення національного руху.

  Скачати повний текст

Проведено системний аналіз змін суспільно-політичного, адміністративного устрою та їх вплив на склад і структуру населення західноукраїнських земель перед Другою світовою війною. Розкрито реакцію населення на включення регіону до складу УРСР - СРСР, на методи встановлення та функціонування радянського режиму. Досліджено масштаби насилля, масового терору, геноциду, здійснюваного окупаційними режимами щодо населення Західної України у 1941 - 1944 рр. Визначено місце та роль західних українців у національному опорі окупаційним режимам, переосмислено їх участь у радянському партизанському русі. З'ясовано особливості відновлення й утвердження радянського тоталітарного режиму в післявоєнні роки, проаналізовано мотиви та механізм репресивно-каральних заходів радянського тоталітаризму щодо населення західних областей УРСР, показано методи та засоби тоталітарної ідеологізації регіону. Розкрито геополітичні причини депортації українського населення з Польщі та польського з УРСР, простежено співвідношення суб'єктивних чинників переселенських процесів і зміни етнічного складу населення західноукраїнських земель, досліджено динаміку його чисельності. На основі цілісного українознавчого бачення суспільно-політичних, духовно-культурних і етнічних процесів у складі населення західноукраїнських земель під час Другої світової війни та повоєнного лихоліття сформульовано конкретні висновки та низку пропозицій і рекомендацій, спрямованих на подальше дослідження проблеми та на удосконалення етнодемографічної ситуації в регіоні.

  Скачати повний текст

Наведено результати першого історико-правового дослідження правового регулювання національної депортації з Кримської АРСР в роки Другої світової війни, реабілітації та репатріації депортованих народів до Криму у другій половині ХХ ст. Визначено теоретико-правове поняття депортації, наведено її класифікацію за соціальною, національною та релігійною ознаками. Систематизовано та проаналізовано нормативно-правові акти і документи комуністичної партії та органів радянської влади у воєнний та післявоєнний періоди, на підставі яких були здійснені примусові переселення німців, татар, греків, болгар, вірменів та регламентувалося їх життя в місцях спеціальних поселень. Охарактеризовано три етапи процесу відповідно до нормативно-правових актів, що їх юридично забезпечували в СРСР та незалежній Україні, відзначено роль офіційної (політико-правової) реабілітації для створення організаційно-правових засад репатріації.

  Скачати повний текст