Дисертацію присвячено синтезу 1-(алкілтіо)-3,3-дифлуоропропінів, 1-(алкілсульфініл)-3,3-дифлуоропропінів, 1-(алкілсульфоніл)-3,3-дифлуоропропінів, термічних перетворень, дослідженню реакцій нуклеофільного приєднання, циклоприєднання, вивченню хімічних перетворень отриманих флуоросірковмісних сполук. Запропоновано до використання у синтетичній практиці нові сполуки з високою реакційною здатністю - поліфлуоротіоацетилени. Вперше синтезовано та досліджено поліфлуоровані ацетиленсульфоксиди та ацетиленсульфони, отримані з високими виходами шляхом окиснення поліфлуоротіоацетиленів м-хлоронадбензойною кислотою. Розроблено зручний препаративний метод отримання поліфлуорованих єнамінів, що полягає у дії диметилформаміду та надлишку лугу на 1,1-дигідрополіфлуороалкілсульфіди. Показано, що реакції тіоацетиленів з амінами та меркаптанами проходять з високою селективністю та з утворенням відповідних флуоросірковмісних єнамінів і сульфідів. Взаємодією флуоросірковмісних єнамінів з сульфенілхлоридами синтезовано новий тип функціонально-заміщених флуоровмісних кетендитіоацеталів, які є зручними синтонами для подальших синтезів. Встановлено, що під час гідролізу кетендитіоацеталів у кислому середовищі утворюються дитіоацеталі дифлуоропіровиноградного альдегіду, які, за результатами ПМР та інфрачервоної спектроскопії, у розчині дейтероацетону та в кристалічному вигляді, існують виключно у формі єнолу. Під час термолізу тіоацетиленів синтезовано ряд функціоналізованих поліфлуоровмісних тіофенів. Внаслідок реакції ацетиленсульфоксидів, ацетиленсульфонів з різними дієнами отримано широкий спектр поліфлуоровмісних циклоаддуктів Дільса - Альдера, які є зручними попередниками для синтезу флуоровмісних біологічно-активних циклічних кетонів. За допомогою лужного гідролізу циклоаддуктів одержано ароматичні сульфоксиди та сульфони з флуорометильною групою в орто-положенні бензольного кільця. Показано можливість синтезу флуоро- та сірковмісних дигідропіридинів на основі взаємодії поліфлуорованих сульфонілацетиленів з азадієнами.

  Скачати повний текст

Розроблено препаративні підходи до синтезу нових похідних 2-тіоксопіридин-3-карбоксамідів взаємодією активованих алкенів з заміщеними ацетанілідами в лужному середовищі. Виявлено особливості перебігу вказаних реакцій залежно від будови реагентів, зокрема, одержано продукти альтернативної бінуклеофільної взаємодії цинамату з CH-кислотою, обміну метиленовими компонентами у реакції Міхаеля та [3,3]-сигматропного перегрупування проміжного продукту алкілювання. Досліджено можливості модифікації одержаних сполук, синтезовано нові ароматичні та частково гідровані 2-алкілтіопіридин-3-карбоксаніліди, тієно[2,3-b]піридини та тіазоло[3,2-a]піридини. Проаналізовано потенційну біологічну активність нових сполук за допомогою комп'ютерної програми PASS та вивчено антиоксидантні властивості одержаних сполук.

  Скачати повний текст

Досліджено біологічні особливості активних штамів бактерій -деструкторів вуглеводнів та визначено ефективність створених на їх основі препаратів для очищення нафтових забруднень довкілля. Серед ізольованих з нафтозабруднених грунтів і кореляційних штамів бактерій відібрано активні штами - деструктори нафти та нафтопродуктів, що належать до видів Acinetobacter calcoaceticus, Gordonia rubropertinctus і Rhodococcus erythropolis. Вони здатні до засвоєння великої кількості вуглеводнів, не проявляють взаємного антагонізму, фітотоксичних властивостей і патогенності. За умов росту на вуглеводнях у штамів G. rubropertinctus ІМВ Ас-5005 і R. erythropolis ІМВ В-7012, які мають початкову низьку гідрофобність клітинної поверхні, відбувалося значне (у 4 - 25 раза) підвищення цього показника та синтез клітиннозв'язаних поверхнево-активних речовин (біоПАР), що мають емульгувальні властивості й утворюють стійкі емульсії типу "масло у воді". Домінувальними компонентами біоПАР цих штамів є гліколіпіди - мономіколати та диміколати трегалози. У високогідрофобного штаму A. calcoaceticus ІМВ В-7013 під час засвоєння вуглеводнів відбувається зниження гідрофобності клітин у 1,4 раза та синтез позаклітинних біоПАР з емульгувальними властивостями, які утворюють стійкі емульсії типу "вода в маслі". Відзначено, що біоПАР ацинетобактерій містить вуглеводи, білки та ліпіди, загальна кількість і склад окремих компонентів у яких залежить від використаного субстрату. Спільне культивування штамів збільшує на 6 - 15 % ступінь деструкції вуглеводнів, яка дорівнювала 76,0 - 97,8 % і зберігалася під час мінералізації середовища до 4,0 % NaCl і значень pH 6,0 - 8,0. Створені на основі досліджених штамів та нафтопоглинальних сорбентів препарат еколан і родойл зменшують концентрацію вуглеводнів у воді за 7 діб на 89,6 %, у грунті за 3 місяці - на 92,7 %, а нафтошламах за 6 місяців - на 92,1 %. У разі використання цих препаратів у запропонованих нормах їх внесення у забруднене середовище відсутня негативна дія на гідробіонтів прісноводних екосистем.

  Скачати повний текст

Висвітлено етапи, періоди розвитку аерокосмічного знімання та аерокосмоструктурного, космофотогеологічного картографувань території України. Розроблено теоретичні та методичні аспекти великомасштабного аерокосмічного картографування (ВАКК) локальних пасток видобутку вуглеводнів. Запропоновано технологічну блок-схему методики робіт щодо складання геологічної серії великомасштабних тематичних карт нафтогазоносних територій з використанням аерокосмічної інформації. Детально розглянуто метод комплексної тематичної інтерпретації результатів ВАКК і геолого-геофізичних матеріалів для прогнозування нафтогазоперспективних об'єктів. Вперше виявлено та закартографовано на основі сумісної інтерпретації результатів даних дистанційного зондування Землі та геолого-геофізичних досліджень у межах центральної частини Дніпровсько-Донецької западини аерокосмогеологічні об'єкти різного порядку та ступеня перспективності. Наведено методику складання картосхем геоіндикаційного та структурного дешифрувань, що стали об'єктивною основою для структурно-геологічної інтерпретації. Обгрунтовано наукові основи визначення системи умовних знаків для геоіндикаційних карт.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано природу взаємодії шаруватих силікатів з поліакриламідами (ПАА) та неполярними вуглеводнями та нове вирішення проблеми підвищення гідросорбційних бетонітових глин Черкаського родовища. Запропоновано їх модифікацію за допомогою ПАА або неполярних вуглеводнів, що дозволяє використовувати модифіковані ПАА бентоніти для створення гідроізоляційних бар'єрів, а природні шаруваті силікати - для руйнації плівок нафтопродуктів на поверхні води. Встановлено, що кількість вуглеводнів, поглинених шаруватими силікатами за присутності води, зростає зі збільшенням розміру кристалів. Відзначено, що стосовно якості та ціни для руйнації плівок нафтопродуктів на поверхні води доцільно використовувати глини Черкаського родовища. Вперше виявлено, що поглинання вуглеводнів шаруватими силікатами призводить до підвищення їх водопоглинання та набухання.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням прогнозу нафтогазоносності в перспективних на нафту і газ карбонатних відкладах Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної провінції шляхом якісного виділення порід-покришок. В дисертації розроблено методику виділення покришок за пластовими тисками. За результатами інтерпретації промислово-геофізичних даних побудовані карти покрівлі та товщини екрануючої товщі у відкладах верхньої крейди Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної провінції. Складено карту перспектив нафтогазоносності карбонатних відкладів верхньої крейди в залежності від товщини виділеної покришки. Запропоновано алгоритм моделювання умов збереження та розформування покладу вуглеводнів.

  Скачати повний текст

Досліджено фізичні умови у верхніх шарах атмосфери Юпітера та властивості аерозолю у полярних областях планети з урахуванням даних наземних фотополяриметричних спостережень Юпітера з використанням елементів теорії формування аерозолів. На підставі результатів проведених поляриметричних спостережень і даних інших дослідників створено базу даних, яка дозволяє описати поведінку лінійної поляризації в полярних областях Юпітера протягом 48-ми років. Грунтуючись на цих даних, проведено дослідження довгострокових варіацій північно-південної асиметрії лінійної поляризації та знайдено зворотний зв'язок параметра асиметрії з інсоляцією, що свідчить про сезонний характер змін поляризації. Запропоновано пояснення виникнення значної лінійної поляризації в полярних областях Юпітера за кутів фази, близьких до нуля, та її ходу вздовж меридіана, а саме: показано, що значний внесок у поляризацію може давати розсіяне на шарі аерозольного стратосферного серпанку світло від поверхні, яка підстилає (хмар). Показано, що сезонні коливання температури у стратосфері Юпітера є визначальним чинником у процесах формування полярного аерозольного серпанку, який найбільш імовірно складається з твердих частинок поліароматичних вуглеводнів (нафталіну, фенантрену). Це може пояснювати сезонні зміни поляризації в полярних областях Юпітера. Відзначено можливість впливу сонячних космічних променів на формування полярного серпанку на Юпітері.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості міграції, трансформації, акумуляції та біодеградації нафти у грунті, а також шляхи відновлення властивостей і родючості нафтозабрудненого чорнозему за допомогою агромеліоративних заходів. Установлено закономірності фізичного випаровування вуглеводнів нафти залежно від температури, гранулометричного складу грунту та рівня забруднення. Доведено, що кількість адсорбованої нафти збільшується у разі підвищення щільності будови грунту, у разі збільшення вологості відповідно змінюється глибина її проникнення, а грунт забруднюється на більшу глибину. Установлено динаміку змін вмісту рухомого фосфору, калію, нітратного, амонійного азоту у разі забруднення грунту нафтою на нафтопродуктами (бензином, гасом, дизельним пальним, мазутом). На підставі вивчення ефективності окремих меліорантів установлено їх оптимальне співвідношення. Розроблено систему агромеліоративних заходів, яка передбачає внесення мінеральних добрив, застосування соломи, цеоліту як клиноптилоліту та рихлення грунту, що дозволяє значною мірою прискорити процес відновлення родючості забрудненого грунту.

  Скачати повний текст

Досліджено участь мітілід, до живуть на поверхні гідротехнічних споруд у процесах самоочищення у прибережній зоні моря. Розглянуто можливість і показано ефективність використання гідротехнічних споруд як елемента гідробіологічного очищення прибережних вод. Основу таких таких систем становлять молюски-фільтратори - мідії та мітілястери, які утворюють масові поселення на гідротехнічних спорудах. Вивчено розмірний склад і чисельність мідій і мітілястерів на гідротехнічних спорудах різної конструкції, що функціонують в акваторії Севастополя. Оцінено фільтраційну роботу, здійснювану мітілідами даних поселень. За результатами обстеження молів виявлено, що на їх поверхні формується замулення, яке не відзначалося раніше. Товщина мулу коливалася у межах від 1 мм до 7 мм на поверхні споруди до декількох десятків сантиметрів у їх основи. Оцінено потоки нафтових вуглеводнів, які формуються мітілідами, що живуть на досліджених гідротехнічних спорудах.

  Скачати повний текст

Вивчено будову диз'юнктивних порушень, їх екрануючі властивості та роль у формуванні покладів вуглеводнів північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Досліджено літолого-колекторські властивості порід району та розподіл покладів вуглеводнів в стратиграфічному розрізі. Уточнено трасування регіональних розривів, їх геологічну будову та історію розвитку. Встановлено причини тектонічного екранування або провідності розломів у різних стратиграфічних комплексах порід. Визначено роль Стебницького насуву у формуванні покладів вуглеводнів. З'ясовано зональність розподілу покладів вуглеводнів, яка контролюється регіональними розривами. Проаналізовано можливі шляхи міграції вуглеводнів.

  Скачати повний текст

Визначено знаходження хлороформрозчинних речовин і нафтових вуглеводнів у зливовий стік і стік талої води з атмосфери та грунтів. Досліджено процес впливу трьох неорганізованих зливових стоків на хімічні та бактеріологічні показники акваторії бухти Козачої та виявлено зміни, що відбуваються у морському середовищі під час надходження зливових стоків. У зоні змішування таких стоків і морської води відзначено в цілому незначну зміну концентрації забруднювальних речових у морському середовищі. Встановлено, що бактеріальна кількість у морській воді протягом доби спочатку зростала, а потім - знижувалась. Вплив зливового стоку на акваторію бухти Козачої в районі досліджень тривав протягом доби. Виключною була ситуація, пов'язана з аварійним розливом нафтопродуктів на березі, коли вплив зливового стоку на акваторію тривав кілька місяців. Установлено незначну залежність між хімічними та бактеріологічними показниками у грунтах берега, у морській воді та донних осадах, що доводить наявність у них хімічних сполук, які важко трансформуються. Розраховано обсяг забруднень, що надходить з атмосферними та зливовими стоками в акваторію бухти Козачої в районі досліджень. На підставі результатів проведених досліжень підтверджено, що організовані зливові стоки є суттєвим джерелом нафтового забруднення морської берегової зони. Відзначено, що результати досліджень можуть бути використані для проведення екологічного моніторингу під час організації служби екологічного забезпечення ВМС України, під час розробки комплексу для покращання якості прибережних вод Севастополя.

  Скачати повний текст

З застосуванням акустичного імпульсно-фазового методу визначено швидкість поширення та коефіцієнт поглинання ультразвуку в н-гексані, н-гексадекані, циклогексані та їх взаємних розчинах в інтервалі тисків 0,1 - 98,1 МПа та температур 293 - 393 К. З використанням формалізму Гріна - Кубо за методом молекулярної динаміки визначено структурний внесок у коефіцієнт поглинання ультразвуку досліджених рідких вуглеводнів на базі моделі леннард-джонсівського флюїду з різними показниками потенціалу сил відштовхування. Проаналізовано поворотно-ізомерний механізм поглинання ультразвуку в рідких н-алканах на основі багаторівневої моделі. Визначено коливальний, дифузійний і флуктуаційний внески у коефіцієнт поглинання. Показано, що зі збільшенням тиску (енергії міжмолекулярної взаємодії) величина структурного та коливального внесків у цей коефіцієнт зменшується, причому для коливального внеску цей ефект помітніший. Визначено ефективні часи коливальної релаксації на лініях постійної густини. Установлено, що механізм коливальної релаксації обумовлений потенціальною частиною внутрішньої енергії системи.

  Скачати повний текст

Теоретично та експериментально обгрунтовано наявність ефективних відкритих тріщин з розкриттям 100 мм (макротріщин) в продуктивних горизонтах родовищ Долинського нафтопромислового району. Виділено зони підвищеної тріщинуватості (флюїдопровідності) продуктивних горизонтів у межах локальних структур родовищ району. Доведено зумовленість надзвичайно високої продуктивності свердловин широким розвитком тріщинуватості продуктивних горизонтів. Встановлено наявність порово-тріщинного колектора, що зумовлює переважну концентрацію запасів вуглеводнів на ділянках, які прилягають до тектонічних порушень й особливо їх взаємопересічень, а також згинів продуктивних горизонтів.

  Скачати повний текст

Вперше у добовому фотоперіодичному циклі визначено вміст, співвідношення, динаміку денного накопичення та нічного відтікання різних форм вуглеводів, а також активність амілаз, сахаразофосфатсинтази та кислої інвертази у листках колекційних зразків та ізогенних за генами ЕЕ ліній сої з короткоденною і фотоперіодично нейтральною реакцією. Встановлено, що співвідношення водорозчинних цукрів і полісахарадів у фотоперіодичних груп рослин за різної тривалості фотоперіоду практично не відрізняється. Показано, що під впливом короткого фотоперіоду у даних ліній підвищується інтенсивність накопичення водорозчинних цукрів та крохмалю за світловий період і відтікання цукрів та гідроліз крохмалю за темновий період. У фотоперіодично нейтральних ліній за умов короткого дня інтенсивніше накопичуються моноцукри та сахароза, а за умов довгого - у складі крохмалю амілози накопичуються більше, ніж у короткоденних ліній. З'ясовано, що інтенсивність обміну вуглеводів під впливом короткого фотоперіоду зростає у обох груп сої. Доведено, що зростання інтенсивності вуглеводного обміну у фотоперіодично нейтральних рослин сої на короткому фотоперіоді - вагомий чинник забезпечення процесів росту та розвитку достатньою кількістю вуглеводів, що зумовлює їх здатність не сповільнювати перехід до цвітіння за цих умов.

  Скачати повний текст

Визначено, що геодизичні методи базуються на застосуванні високоточного нівелювання, полігоно- та світовіддалеметрії, кутових вимірюваннях, техногенних геодинамічних полігонах, а також вимірюваннях деформацій, елементів обв'язки устя експлуатаційної свердловини. Розроблено систему фізико-математичного моделювання напружено-деформованого стану колектора, гірничих порід, що його вміщують, осідань і деформацій земної поверхні. Одержано робочі формули для визначення зони впливу розробки родовищ вуглеводнів на земну поверхню та час проходження амплітуди стиснення колектора до земної поверхні. Зазначено, що методи базуються на механіці суцільного середовища з використанням моделі трифазної квазітрьохмірної фільтрації флюїду у пористому середовищі. Запропоновано алгоритм і програмне забезпечення шодо визначення просторового положення осі стовбура свердловини з оцінкою характерної точки або вибою у плані через еліпс та у просторі через еліпсоїд помилок із заданою імовірністю. Розглянуто метод ампроксимації геометричних параметрів природних колекторів. На підставі формул рівноваги тиску газу, температури та глибини у флюїдному середовищі розроблено методику оптимізації обсягів закачування газу у підземне сховище, визначено межові пластові тиски за умов циклічної експлуатації ПСГ у пористих кристалах.

  Скачати повний текст

Проаналізовано причини рифтогенних процесів, вивчено геодинамічні етапи розвитку Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ), розглянуто механізми рифтогенезу з його диз'юнктивними дислокаціями та особливостями формування рифтогенів. На фоні рифтогенних процесів досліджено геодинамічні фактори локального структуроутворення, етапи та інтенсивність розвитку нафтогазоносних структур, тектонічно-фазову активність регіонів, явища розформування підняттів, геодинамічні фактори, які впливають на формування родовищ нафти та газу, зональний розподіл в них вуглеводнів. Удосконалено та підтверджено положення теорії рифтогенезу, розглянуто геодинамічні фактори та інтенсивність локального структуроутворення, фактори формування родовищ нафти та газу, висвітлено теорію локального структуроутворення. Запропоновано напрями подальшого геологічного вивчення та практичного освоєння надр ДДЗ.

  Скачати повний текст

На підставі узагальнення геолого-геофізичних матеріалів відтворено геологічну будову Чорноморської западини та структури її облямування у Балкано-Мізійському, Кримському, Кавказькому та Анатолійському сегментах. Реконструйовано послідовність основних геодинамічних подій та процесів, що призвели до утворення Чорноморської западини. Виконано палеогеографічні та палеотектонічні реконструкції для окремих етапів геологічної історії Чорноморського регіону, розроблено принципово нову модель його геодинаміки, згідно з якою встановлено, що альпійська геодинаміка Чорноморського регіону детермінована утворенням задугового басейну, визначено стадії його розвитку: рифтингу (рання - середня юра), зрілого задугового басейну (пізня юра - еоцен), реліктового задугового басейну (олігоцен - міоцен), інтраконтинентальної западини (пліоцен - антропоген). На основі даної геодинамічної моделі розроблено нову схему тектонічного районування Чорноморського регіону, що грунтується на виділенні істинних (утворених за геодинамічних умов острівної дуги та задугового басейну) та інкорпорованих альпід (утворених за геодинамічних умов континентальної окраїни). Обгрунтовано напрямки пошуково-розвідувальних робіт на нафту та газ в українському секторі регіону, орієнтованих на пошуки покладів вуглеводнів у неантиклінальних пастках майкопського комплексу у межах виявлених палеодолин (Іслам-Терекській, Дельфіновій та їх відгалуженнях) та нижньокрейдових і докрейдових відкладах автохтону Гірського Криму.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено розробці проблемних питань геодинамічного розвитку складчасто-покривної структури Карпат, Передкарпатського і Закарпатського прогинів і Волино-Поділля, а також нафтогазоносності, її перспективам і визначенню подальших напрямів геологорозвідувальних робіт у цих регіонах. Виходячи з тектоніки літосферних плит показано, що в межах Закарпатського прогину є зона колізії Євразійської плити з Панонською мікроплитою, а формування дугоподібної системи Карпат пов'язано з рухом ряду плит і мікроплит під Панонську і Трансільванську западини. У Волино-Подільському регіоні уточнено положення границі між Східно- і Західно-Європейською платформами, пояснено формування тут взаємно перпендикулярної складчастості правостороннім зсувом Східно-Європейської мікроплити. З'ясовані закономірності розміщення та умови формування родовищ вуглеводнів. Висвітлено нові відкриття останніх років як у досліджених районах України, так і на прилеглих територіях зарубіжних країн. Уточнено відомі і запропоновано нові напрями геологорозвідувальних робіт на нафту і газ.

  Скачати повний текст

Досліджено міждепресійні зони (МДЗ) західного субрегіону Дніпровсько-Донецької западини, особливості структурно-геологічної будови та нафтогазоносності їх об'єктів. Визначено перспективи розвитку нафтогазопошукових і розвідувальних робіт. Показано проявлення депресій і виступів архей-протерозойського фундаменту у вищезалягаючих палеозойських відкладах. Зазначено, що МДЗ - гіпсометрично припідняті, розділяють депресії по фундаменту, прогини в осадовому чохлі, складаються зі структур різного порядку. Досліджено Берестівсько-Аркадіївську, Липоводолинсько-Побиванську, Озернянсько-Рудівську і Скороходівсько-Артюхівську МДЗ, нафтогазоносні та перспективні об'єкти, що входять до їх складу. Визначено зональність розподілу покладів вуглеводнів у нафтогазоносних комплексах, типи та умови формування структур і пасток, особливості їх виявлення і підготовки до введення в буріння для відкриття нових покладів нафти та газу.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню морфоструктур Рава-Руської зони Західно-Європейської платформи та північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину на основі дешифрування аерокосмічної інформації, даних топографічних карт, проведення морфоструктурного аналізу з використанням результатів геолого-геофізичних досліджень і буріння. Встановлено, що відомі газоносні структури мають відбиття у сучасному ландшафті. Вони виявляються засобами морфографічного, морфометричного і контрастно-аналогового дешифрування топографічних карт і знімків Землі з космосу. На підставі інформативних ознак вірогідних газоносних структур виявлено морфоанамалії та зроблено оцінювання їх перспективності. спираючись на дані контрасно-аналового дешифрування космознімків і лінеаментного аналізу, результати геолого-геофізичних досліджень, здійснено тектонічне районування території Рава-Руської зони. Встановлено, що вона характеризується структурною неоднорідністю, диференціацією на блоки, в яких прогнозується наявність пасток вуглеводнів тектонічно-екранованого типу. Побудовано структурні схеми по поверхням мезозою, юри, палеозою в масштабі 1:200000. Загалом на території досліджень відстежено 77 вірогідних морфоструктур та виявлено 96 морфоаномалій, з яких 21 рекомендовано до постановки сейсморозвідувальних робіт.

  Скачати повний текст